Конспект уроку “Українська скульптура 50-80-х років ХХ ст.” призначений для вчителів художньої культури.

Автор: Учитель художньої культури Прісич Наталія Михайлівна

Матеріал “Українська скульптура 50-80-х років ХХ ст.” знайомить із творчістю українських скульпторів 50-80- років ХХ ст., історією народження скульптурних творів, що сприяє розвитку інтересу до культурної спадщини ХХ ст., вихованню ціннісного ставлення до пам’яток національної культури.

---

 

Мета уроку:

• ознайомити учнів із творчістю українських скульпторів В.Бородая, А.Куща, Ю.Синькевича, Г.Кальченко, А.Фуженка;
• розвивати навички аналізування скульптурної композиції, навички самостійної діяльності щодо пошуку матеріалу; розвивати естетичний смак;
• виховувати інтерес до мистецтва, ціннісне ставлення до національної культури.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення уроку: урок-вернісаж.

Оснащення: ТЗН, аудіо запис музичного супроводу; слайд-презентація; портрети скульпторів; фото скульптурних пам’яток; епіграф (на дошці).

«Скульптура є цвітінням архітектури»

(А.Бурдель).

 Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми уроку

 Учитель: Серед усіх живих істот на планеті Людина – найвище досягнення Творця.  Багатовіковий досвід доводить, що саме духовне життя робить людину довершеною.  Чи можете ви назвати найважливіші елементи духовності? (Відповідь). Так, це мораль, патріотизм, громадянство, світогляд, прагнення людини до самовідданості, до втілення в життя  вищих ідеалів людства: краси, миру, добра, істини. Спілкування з мистецтвом – є чудовим засобом формування всіх цих якостей.

Світ мистецтва безмежний. Пізнавати його ми будемо не день, не рік, а все життя. Наше завдання – виховувати свої художні смаки, любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені мистецтвом, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують наш емоційний світ, учать яскравіше сприймати навколишнє життя.

Готуючись до уроку-вернісажу, ми працювали у тріадах («історик» – «мистецтвознавець» – «сучасник»). Кожна тріада за бажанням обирала твір скульптури, шукала інформацію про цей твір (зображення, опис), дізнавалася про цікаві факти з життя скульпторів, історію створення скульптури, здійснювала мистецтвознавчий аналіз. Зараз ми матимемо змогу показати результати своєї роботи. Отже, на нас чекає цікава екскурсія світом української скульптури.

Давайте, перш за все, пригадаємо, на які види поділяється скульптура (кругла та рельєф). Сьогодні ми поведем розмову про круглу скульптуру. Які ж головні засоби виразності круглої скульптури? (Відповідь)

Так, це розміщення фігури в просторі, передача її руху, пози, жесту, світлотіньове моделювання, матеріал, вагові відповідності, вибір пропорцій.

V. Викладання нового матеріалу

Учитель: Українська скульптура багата народними традиціями й творчими зв’язками. У другій половині ХХ століття скульптори почали по-новому змальовувати просторово-об’ємний образ сучасності, зокрема завдяки:

• відновленню жанрових рішень монументальної скульптури, статуї, портрета;
• пошуку нових форм;
• насиченню скульптури емоційністю й виразністю;
• посиленню ролі скульптури в декоративному оформленні інтер’єрів і будинків, міського ландшафту.

Українська скульптура 50-80-х років ХХ століття представлена іменами Михайла Лисенка, Валентина Зноби, Анатолія Куща, Василя Бородая та ін.

(Звучить в запису фоновий музичний твір).

«Історик»:  Хочу ознайомити вас із творчістю видатного скульптора Михайла Григоровича Лисенка (1906-1972), чиї твори здобули визнання ще в 1930-1940-ві роки. Майстер монументальної скульптури створив у післявоєнні роки пам’ятники Щорсу в Києві (у співавторстві зі своїми учнями В.Бородаєм та М.Суходоловим). Скульптор також створив численні портрети, наприклад, бюст відомого українського актора І.Мар’яненка (вирізьблений з пісковику). М.Лисенко підкреслює контрастність форми, домагається сильного ефекту світлотіні. Глибоко запалі очі контрастують з енергійним моделюванням чола. Шорстка поверхня пісковику підсилює це враження.

(На екрані портрет М.Лисенка та його твори)

Учитель:      Який емоційний стан передав скульптор у бюсті? (Відповідь учнів)

«Сучасник»:    У творчості одного з учнів М.Лисенка – Василя Бородая (1917-2010) можна простежити шлях художніх пошуків української скульптури. Ранні роботи майстра овіяні романтикою, їм притаманне тонке ліричне забарвлення.

(На екрані портрет В.Бородая)

Скульптор народився 18 серпня 1917 року в Катеринославі (нині Дніпропетровськ), 1953 року закінчив Київський художній інститут. До здобутків українського мистецтва належать його твори портретного жанру (портрети художників Т.Яблонської, В.Касіяна, письменника П.Панча, композитора Л.Ревуцького, дочки Галі, яка рано пішла з життя).

«Мистецтвознавець»:  Слід також відзначити велику серію скульптур В.Бородая, присвячених Єгипту, що з’явилися після тривалої мандрівки майстра цією країною. У цих творах органічно поєднано образи великого минулого та сучасності.

«Сучасник»:  Визначна віха у творчості митця – пам’ятник видатній українській поетесі Лесі Українці в Маріїнському парку Києва.

(На екрані зображення пам’ятника Лесі Українці).

Учитель: Які думки і почуття викликає у вас ця скульптура? (Відповіді учнів)

«Історик»:   Одним з основних монументальних творів В.Бородая є монумент Батьківщині-матері в монументальному комплексі «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років».

(На екрані монумент Батьківщині-матері)

Над цим комплексом митець працював протягом семи років із колективом архітекторів і скульпторів. Перший проект меморіалу виконали московські автори – скульптор Є.Вучетич і архітектор Є.Стамо. Невдовзі Є.Вучетич помер, і роботу продовжила група під керівництвом В.Бородая.

Втілити цей грандіозний задум було складно, адже потрібно було врахувати складний рельєф місцевості. Основну статую Батьківщини-матері вирішили виготовити зі сталі. Для митців це був новий матеріал. Крім основної статуї, автори створили кілька скульптурних груп, що символізували найважливіші етапи Великої Вітчизняної війни як на фронті, так і в тилу. Із В.Бородаєм працювали його учні. Ця робота здобула високу оцінку.

Учитель: Яке загальне враження справляє на вас ця скульптура? (Відповіді учнів)

 «Мистецтвознавець»: З-поміж монументальних творів В,Бородая заслуговує на увагу пам’ятник партизанам у м. Яремча (1967) (демонструє фото). Велику постать захисника Батьківщини вдало пов’язано з двома гранітними пілонами у вигляді скель. «Ворог не пройде!» – це загальна думка всього українського народу років Великої Вітчизняної війни, що втілено у вічному матеріалі.

«Сучасник»:  Скульптор виконав пам’ятник Івану Богуну для Харцизька (Донецька обл..). В останні роки В.Бородай захопився дрібною пластикою, створював невеликі жіночі постаті. Мріяв створити статую легендарної української поетеси Марії Чурай. Наостанок варто зупинитися на монументальній роботі митця, що стала своєрідною емблемою Києва.

(На екрані пам’ятний знак на честь заснування міста Київ).

На березі Славутича височіє скульптурна композиція «Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь» – пам’ятний знак на честь 1500-річчя заснування Києва. Автор працював над нею впродовж двадцяти років. Скульптура височіє понад Дніпром, і, здається, що могутні хвилі гойдають човен, що прибув сюди з далекого минулого. На човні стоять, дивлячись удалечінь, троє братів – Кий, Щек, Хорив, а поруч – їхня сестра Либідь. Кожному образу скульптор надав характеристику. Кий – державний муж, і тому він владним рухом показує на те місце, де буде споруджено місто. Хорив – будівничий, у руках він тримає сокиру. Щек – видатний полководець. Лук та стріли в його руках свідчать, що він перешкоджатиме ворогам наступати на їхнє місто. Скульптуру видно навіть здалеку. Попри значні розміри композиція виглядає легко й красиво, як і попередні твори митця, вражає досконалою пластикою.

Учитель:  Про що могли б розмовляти герої скульптури? (Відповіді учнів)

В.Бородай також здійснював громадську (упродовж майже 20 років очолював Національну спілку художників України) та педагогічну діяльність. Він очолював одну з провідних скульптурних майстерень у Національній академії образотворчого мистецтва й архітектури, випускниками якої є багато талановитих майстрів.

«Історик»:  Глибоким ліризмом сповнені твори Галини Кальченко (1926-1975), автора багатьох портретних бюстів, композицій та монументальних творів.

(На екрані портрет Г.Кальченко та її твори).

Особливо зворушують її жіночі образи (О.Кобилянської, К.Білокур та ін.). Митець уміла передавати людські думки та оживляти камінь.

«Мистецтвознавець»:  У співавторстві з Валентином Знобою Галина Кальченко створила пам’ятник молодому радянському воїнові, героєві французького опору Василю Порику, що встановлено у французькому місті Енен-Льєтарі.

«Сучасник»:  Результатом багаторічної натхненної праці скульптора є монументи композиторів М.Леонтовичу в Тульчині на Вінниччині, С.Гулаку-Артемовському в Городищі на Черкащині, І.Котляревському, М.Заньковецькій і Лесі Українці в Києві та Ялті. Твори Г.Кальченко прикрашають багато міст, зберігаються в музеях і галереях.

«Історик»:  Хочу ознайомити вас із творчістю чудового скульптора, народного художника України – Валентина Івановича Зноби (1929-2006).

(На екрані портрет В.Зноби).

Скульптор народився 10 січня 1929 року. Митець навчався у батька І.С.Зноби, у Дніпропетровському художньому училищі (1947), закінчив Київський художній інститут(1953). В.Зноба створив багато пам’ятників, що увічнюють героїчні сторінки історії України: пам’ятники Кармелюку, дочці Ярослава Мудрого королеві Франції Анні…

(На екрані твори В.Зноби).

«Мистецтвознавець»:  Митець створив пам’ятники всесвітньовідомому художникові Г.Клімпту та його Музі в Австрії, Ж.Напієру в Англії. Він є автором пам’ятників Т.Шевченку, М.Островському, Бояну, козаку Мамаю та ін.

«Сучасник»:  Монумент Т.Г.Шевченкові в Москві створили талановиті скульптори Юлій Синькевич, Михайло Грицюк, Анатолій Фуженко.

(На екрані фото скульпторів та пам’ятник Т.Шевченкові в Москві)

Сповнений внутрішньої динаміки й сили твір символізує дружбу українського та російського народів. Шевченко нібито крокує просторами з минулого у сьогодення.

Учитель:   Який емоційний стан передали митці у цій скульптурі? (Відповідь учнів)

«Мистецтвознавець»:  Розгляньте твори нашого земляка з Черкащини АнатоліяСеменовича Фуженка, автора пам’ятників О.Довженку в Сосниці, Т.Шевченку(1964), Нестору-літописцю (1971), тематичної скульптури «Хліб» (1963) тощо.

(На екрані портрет художника та його твори)

Сучасник:До надбань української скульптури цього періоду належить творчість народного художника України, члена-кореспондента Академії мистецтв України – Анатолія Васильовича Куща.

(На екрані фото скульптора).

А.Кущ народився 30 листопада 1945 року в Києві, 1972 року закінчив Київський державний художній інститут. Під час навчання у відомого майстра В.Бородая вивчав творчість Бурделя, Донателло, Мікеланджело, яких вважав своїми «духовними наставниками».

«Мистецтвознавець»:   А.Кущ – автор відомих пам’ятників (надгробок П.Панчу на Байковому цвинтарі; пам’ятні знаки М.Булгакову, І.Сікорському; цикл пам’ятників та пам’ятних знаків «Шляхи Тараса», установлених на Черкащині, 1998). Митець виконав монументальні скульптурні композиції: на честь 1000-річчя м. Лубни(1990), до 700-річчя м. Черкаси (1998), пам’ятники «Брестська Битва» (1992), жертвам голодомору в Україні 1933 року (Чикаго, США, 1993), Б.Хмельницькому (Рокфорд, США, 1996), Т.Шевченку (м. Бурштин, Івано-Франківська обл.., 1994) та ін.; станкові роботи – цикл «Створення світу», «Сад пристрастей», «Державотворці», «Подолання».

(На екрані твори А.Куща).

«Сучасник»:   У творчому доробку А.Куща – понад 60 пам’ятників і монументально-декоративних композицій. Він є автором великої серії портретів («Володимир Хреститель», «Пилип Орлик», «Ярослав Мудрий», «Святослав Хоробрий», «Петро Могила – митрополит Київський», «Сказання про Одиссея»).

Учитель: Твори монументальної та станкової пластики, про які йшлося на уроці, свідчать про високий рівень мистецтва, що постійно збагачується новими іменами майстрів. Українська скульптура розвиватиметься й надалі, формуючи власний стиль. Але також важливо, щоб поруч був вихований і освічений глядач, тоді українські міста, парки та площі, подвір’я, станції метро прикрашатиме одухотворена виразна скульптура.

VІ. Актуалізація набутих знань

Бесіда

• Яку роль відіграє скульптура в житті людини?
• Які твори скульптури ви запам’ятали?
• Чим вони вас привабили?
• Якому діячеві української культури ви створили б пам’ятник?

VІІ. Підбиття підсумків уроку

Учитель:   

Це вирішувати талановитим митцям, сучасникам на підґрунті історичної пам’яті. Тільки з минулого має бути прокладено шлях у майбутнє, адже, осмислюючи час, створюватимуться нові пам’ятники людям, епосі.

Хочу подякувати нашим «історикам», «мистецтвознавцям» і «сучасникам», які добре підготувалися до сьогоднішнього уроку (оцінює учнів).

VІІІ. Домашнє завдання

• Підібрати репродукції, листівки чи фотографії із зображенням пам’ятників Черкаського краю.

Література

1. Білецький П.О. Мова образотворчого мистецтва. – К.: Радянська школа, 1973.
2. Білецький П.О. Нариси з історії українського мистецтва. – К.: Мистецтво, 1981.
3. Кудін В. Що таке мистецтво – К.: Мистецтво, 1960.
4. Сак Л.М. Скульптура та її жанри. – К.: Радянська школа, 1971.
5. Нельговський Ю.П. Українське радянське мистецтво. – К.: Мистецтво, 1976.
6. Юхимець Г.М. Українське мистецтво 1941-1960 років – К.: Радянська школа, 1983.

Запис у зошитах

Особливості української скульптури ІІ половини ХХ ст.

• Відновлення монументальної скульптури, статуї, портрета;
• пошук нових форм скульптури;
• насичення скульптури емоційністю й виразністю;
• посилення ролі скульптури в оформленні інтер’єрів і будинків, міського ландшафту;
• з’являються нові проекти пам’ятників-меморіалів

Михайло Лисенко (1906-1972). У співавторстві з В.Бородаєм створив пам’ятник Щорсу в Києві.

Василь Бородай (1917- 2010). Автор пам’ятників: Лесі Українці в Маріїнському парку в Києві,  партизанам у Яремчі; монумента «Батьківщина-мати», скульптурної композиції «Кий, Щек, Хорив ти їхня сестра Либідь».

Галина Кальченко (1926-1975). Автор пам’ятників С.Гулаку-Артемовському в Городищі та М.Леонтовичу на Вінниччині.

Валентин Зноба (1929-2006). Автор пам’ятника дочці Ярослава Мудрого Анні, (королеві Франції), Т.Шевченкові, козаку Мамаю в Києві.

Анатолій Фуженко (1936-1999). Родом з Черкащини. Автор пам’ятника О.Довженкові у Сосниці, Нестору-літописцю у Львові, Т.Шевченкові.

Анатолій Кущ (1945). Учень В.Бородая. Автор скульптурної композиції на честь 700 річчя м. Черкаси, монумента Незалежності, скульптур Т.Шевченка в с.Шевченкове, пам’ятника матері Катерині в с. Моринці.

Графіка		Скульптура
екслібрис	портрет	барельєф	об’єм
гравюра	кераміка	кругла	монумент
шрифт	світлотінь	контррельєф	ліногравюра
листівка	ритм	колір	статуя
сангіна	колорит	мармур	живопис
тиражна	стилізація	монотипія	рельєф
пластика	силует	собор	фактура
гратографія	вітраж	офорт	бюст

 

Презентація до уроку

Завантажити перзентацію на диск