Конспект уроку української мови “Узагальнення й систематизація вивченого. Лексикологія. Фразеологія”

Тема. Узагальнення й систематизація вивченого. Лексикологія. Фразеологія.

Мета: повторити, закріпити, поглибити, удосконалити знання учнів із розділів мовознавства «Лексикологія» та «Фразеологія»; узагальнити за­своєний мовний матеріал; формувати уміння й навички усного мовлення; розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності; виховувати інте­рес до вивчення рідної мови, естетичні смаки, любов до рідної мови.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

Обладнання: підручник (С.Я. Єрмоленко, В.Т. Сичова, М.Г. Жук. Українська мова, 2014р.), роздавальний матеріал, ілюстрації, мультимедійна презентація.

Перебіг уроку:

Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.

Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви,

а цих відтінків кожна барва має тисячі.

В. Сухомлинський

І. Організаційний момент.

ІІ. Позитивна установка на роботу.

Зачитування притчі «Арфа».

АРФА

(притча)

Одного разу чоловік прийшов до вчителя й запитав:

– Що потрібно, для того, щоб пізнати істину й досягти досконалості?

– Іди в село, і там, на перехресті двох доріг, ти знайдеш, що шукаєш, – сказав він.

Сповнений надій і передчуттів, чоловік побіг до села й виявив на перехресті доріг звичайнісінькі крамнички. В одній торгували шматочками металу, в іншій – якимись деревинками, в третій – тонким дротом. До істини це не мало ніякого відношення, і розчарований шукач повернувся до вчителя і сказав, що нічого не знайшов.

– Колись ти це зрозумієш.

Минали роки. Й одного разу чоловік почув звуки прекрасної арфи. Музика була пречудовою й виконувалась із великим майстерністю й натхненням. Коли чоловік побачив інструмент, він зрозумів, що арфа була зроблена точно з таких же металевих і дерев’яних деталей, які він бачив у крамничках. Нарешті він зрозумів, про що йому розповів учитель:

– Ми маємо все, що нам потрібно, наше завдання – зібрати це все докупи й використовувати за призначенням.

Побажання вчителя учням.

ІІІ. Визначення теми та мети уроку.

Метод «Незакінчені речення»

Завдання:

Повторити матеріал про …

Закріпити знання з теми…

Узагальнити знання про …

Від уроку я очікую …

ІV. Мотивація навчання школярів.

Девіз уроку – слова О. Авраменка: «Шануйте себе, дбаючи про чистоту своєї мови».

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. Робота над висновками.

1. Вправа «Так-ні».

1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів (Ні).
2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені (Так).
3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів (Так).
4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова (Ні).
5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові (Так).
6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії (Так).
7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії (Ні).
8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови (Так).
9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні (Так).
10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень (Ні).
11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом (Так).
12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику (Ні).
13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів (Так).

2. Узаємоперевірка.

4. Індивідуальна робота на картках.

Картка 1

До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення.

Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.

Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.

Картка 2

До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення.

Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.

Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.

VІ. Удосконалення вмінь і навичок з теми.

1. Реконтрукція.

Замініть виділені в реченнях слова власне україн­ськими.

За потребою користуйтеся довідкою.

1. Дівчинка хвалилася новим голубим платтям.
2. Він не хотів гратися з дітьми, бо ті насміхалисязйого веснянок.
3. Донька десь затрималася, і мати почала тривожитися.
4. За горизонтом верби і то­полі.

Слова для довідки. Бавитися, баритися, бентежити, виднокіл, ластовиння, хизуватися.

Запитання.

• До якої групи за походженням належать ці слова?
• У який період формується ця група лексики?

2. Назвіть одним словом.

Назвіть одним словом, запишіть і введіть два слова (на вибір) у речення.

1. Наука про землю (географія).
2. Інша назва усної народної творчості (фольклор).
3. Група людей, які оцінюють різноманітні конкурси, турніри (журі).
4. Частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів (префікс).
5. Копіювальний пристрій (ксерокс).
6. Найпопулярніша пісня сезону (хіт).
7. Наука, що вивчає історію гербів (геральдика).

Запитання.

• Як називається ця група лексики?
• З яких мов і якими шляхами запозичувались слова в нашу мову?

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

3. Вибірково-розподільча робота.

Випишіть застарілі слова, неологізми, розподіліть у 3 стовпчики – архаїзми, історизми, неологізми.

1. На голові у жінки був високий очіпок.
2. Не створюйте та не розсилайте спам.
3. Устами дитини глаголить істина.
4. Листя падає – осінь листопадує.
5. Ми сім’єю ходили грати в боулінг.
6. Крикнув цар на свої гайдуки.
7. Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась.
8. Роззули козака із чобіт у постоли.

Запитання.

• Які групи пасивної лексики ви знаєте?
• Що таке історизми, архаїзми?
• Що таке неологізми, авторські неологізми?

4. Установіть відповідність.

Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики.

Приклад	Група лексики
1 канхвета, діжурний, канєшно, укусний	А діалектні слова
2 діагноз, рецепт, ліки, хвороба	Б загальновживана лексика
3 підмет, косинус, меридіан, цитоплазма	В просторічні слова
4 файний, бараболя, когут, легінь	Г професіоналізми
5 протокол, угода, розпорядження, заява	Ґ слова-терміни
6 вода, рука, зелений, брат	Д офіційно-ділова лексика
1В, 2Г, 3Ґ, 4А, 5Д, 6Б.

Запитання.

• Які ви знаєте групи стилістично забарвленої лексики?

5. Фразеологічна розминка.

З’ясуйте, назви яких рослин пропущено у фразеологізмах. Установіть їх, декілька запишіть. З одним фразеологізмом (на вибір) складіть речення.

Капустяна голова, як гриби після дощу, серце з перцем, яблуку ніде впасти, гарбуза піднести, як горохом об стінку, на вербі груші, лавровий вінок, дістанеться на горіхи.

6. Синтаксичний розбір речення.

Послухайте гумористичну розповідь про Петю Мимовуха, знайдіть фразеологізми, з’ясуйте їхнє значення. Випишіть третє речення, виконайте його синтаксичний розбір.

Як у першій чверті Петя Мимовух цілі дні ловив старанно в класі мух. У другій чверті й мух не стало. Не зівав, цілу чверть ловив наш Петя ґав.(Речення просте, розп., неокл., двоскл., пошир., повне, ускл. однор. прис.) У третій майже й на уроки не ходив, бо на вулиці він витрішки ловив. А в четвертій він потилицю вже чуха, жде він іспитів, неначе віл обуха (Д.Білоус).

7. Творче завдання.

Складіть твір-мініатюру (5речень) на тему «Не бійся заглядати у словник…».

VІІ. Підсумок уроку.

1. Виконання тестових завдань.
2. Оцінювання учнів з коментарем.

VІІІ. Інструктаж домашнього завдання.

Повторити матеріал §8 – §17, виконати вправу 114, вправу 82*, підготуватись до контрольної роботи.