Конспект уроку з історії України в 7 класі

“Виникнення та розквіт держави Київська Русь”

Автор: викладач історії та суспільних дисциплін Борисевич Ірина Федорівна

Порівняльно-узагальнюючий урок

Тема: Виникнення та розквіт держави Київська Русь.

Мета: Виховувати інтерес до історичних знань, вміння оцінювати роль правителя в житті держави та проводити паралель між минулим та сучасністю. Навчити учня проявляти своє історичне мислення в процесі аналітичної роботи над фактичним матеріалом, бути готовим вести діалог, вчитися як самостійно, так і в команді. Вміти аналізувати, систематизовувати, порівнювати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти.

Визначивши правильно мету і завдання, користуючись різними формами і методами роботи, вчитель досягне певного результату.

Урок проводиться в формі рольової гри «Зустріч київських князів».

Підготовчий період. Вчитель на першому уроці теми «Виникнення держави Київська Русь» розподіляє такі ролі:

• Літописець Нестор – вчитель, в ході гри буде керувати, підтверджувати чи спростовувати наведені аргументи.

Учні, використовуючи джерела інформації, висловлюючи свою точку зору, відстоюватимуть своє бачення події чи процесу. Клас ділиться на 3 групи (3 ряди).

• 1 ряд учнів отримує такі ролі: Кия, Аскольда, Діра та Олега, а також іноземних хроністів-мандрівників, що описували цей період.
• 2 ряд учнів отримує такі ролі: Ігоря, Ольги, Святослава, а також іноземних хроністів-мандрівників, що описували цей період.
• 3 ряд учнів отримує такі ролі: Володимира Великого та Ярослава Мудрого, а також іноземних хроністів-мандрівників, що описували цей період.

Учні 1, 2, 3 рядів отримують конкретні завдання:

• Кожен князь повинен добре знати свою добу та всі процеси, що відбувались за час його правління. Для цього треба визначити місце та роль особистості в історії, охарактеризувати діяльність свого персонажа.
• Іноземні хроністи-мандрівники ознайомлюються з авторами хронік та їх змістом – вони дають опис, характеристику князю, його діяльності та історичним подіям.
• Кожна група (ряд) готує для іншої групи завдання у вигляді 10-12 запитань по своєму періоду. Тобто учасники гри повинні добре знати не тільки про своїх князів чи події їхнього періоду, а увесь матеріал з цієї теми.

Зразок запитань 1 групи:

1. Назвіть автора «Повісті минули літ».
2. Хто такий аль-Масуді?
3. Звідки походить назва «Київ»?
4. Де поховано Аскольда?
5. Хто відноситься до династії Рюриковичів?
6. Ігор син Олега?
7. Хто першими прийняв християнство?
8. Яка релігія була до християнства на Русі?
9. Яким роком вперше згадуються Аскольд і Дір в «Повісті минулих літ»?
10. Чи правили разом Аскольд і Дір?

• Учні готуються до гри за підручником та додатковою літературою.
• Оцінювання: повна відповідь – 5 балів, відповідь з неточностями – 4 бали, часткова відповідь або з помилками – 3 бали.

Вчитель говорить вступне слово і надає князям слово в хронологічному порядку (завдання №1), іноземні хроністи доповнюють образ князя описом зовнішності, подій, чи оцінкою діяльності (завдання №2). Коли всі учасники виступлять, переходимо до наступного завдання – бліц-опитування (завдання №3).

Правила проведення гри. Хроніст-мандрівник з першої групи дуже швидко задає заздалегідь складені запитання другій групі. Потім учасники другої групи задають питання третій групі, а третя – першій групі. Учні груп, сидячи на своїх місцях, по порядку повинні швидко і чітко відповідати. А той, хто не дає відповіді на запитання, встає і стоїть до кінця опитування. Проводиться підрахунок набраних балів. А якщо залишиться час, то цю гру можна провести з учнями, які не відповіли на запитання. Це дасть можливість покращити оцінку (результат) учнів, а вчителю – побачити, як в ході гри іде запам’ятовування учнями матеріалу. Підведення підсумків уроку-узагальнення.