Конспект уроку з образотворчого мистецтва “Ознайомлення з мистецтвом народної кераміки. Виконання композиції “Прикрасимо посуд” 2 клас
Автор: Вчитель початкових класів Кравець Юлія Іванівна
Урок допоможе ознайомити учнів з мистецтвом народної кераміки, сприятиме розширенню кругозору дітей, ознайомить з різновидами орнаментів для оздоблення посуду, виховуватиме повагу до народних традицій, праці людей.
Тема: Ознайомлення з мистецтвом народної кераміки. Виконання композиції «Прикрасимо посуд»(гуаш).
Мета: – ознайомити з народним глиняним посудом в Україні, дати поняття про рослинний та геометричний узори, вчити узгоджувати декор із силуетною формою виробу;
-розвивати почуття ритму, симетрії, композиційні вміння, інтерес до гончарної справи;
-виховувати любов до рідної землі, повагу до народних традицій, праці людей.
Обладнання: музичний супровід, відеокліп, зразки глиняного посуду(глеки, макітри, куманці, іграшки), трафарети(заготовки посуду), фотографії та малюнки Петриківського, Опішнянського орнаментів.
Матеріали та інструменти: альбом, гуаш, пензлі, серветка.
Хід уроку
1.Організація класу.
-Шановні діти, шановні гості, рада вас вітати у цій чудовій оселі. Сьогодні ми з вами відкриємо віконечко у світ цікавих речей українського побуту, побуваємо у мальовничих місцях нашої України.
Нам випала честь зустрітися з чудовими майстрами, навчитися гончарної справи у майстрів-гончарів, художників. А ще ми відвідаємо Сорочинський ярмарок, що на Полтавщині.
А що таке ярмарок? (місце, де продають і купують різний товар)
Так, вірно! А ще на ярмарку відбуваються різні сюрпризи! Любите сюрпризи? Ну що ж, в путь?
А подорожувати нам допоможе наш чарівний пензлик, який, як ви вже знаєте, здатний творити різні чудеса. Візьмемо свої пензлики і промовимо чарівні слова:
Раз, два, три, чудеса твори!
II.Мотивація конструктивно-художніх умінь.
– Отож ми з вами чарівники-фантазери і маємо свою «Чарівну книгу», яка нам допоможе у подорожі по нашій Україні.
Відкриємо книгу – потрапляємо у с.Петриківку Дніпропетровської області.
На живописних пагорбах, серед степового простору Дніпропетровщини широко розкинулось село Петриківка. Здавна славиться Петриківка своїми майстрами: ткачихами, пекарями, ковалями. Але головною гордістю села є майстри і майстрині – художники.
-А ось і наші екскурсоводи!
1 екскурсовод: Заїжджий чоловік потрапляє у село і дивується, на стінах хат квіти квітують, півні співають, сонечко будять та ягідки клюють.
2 екскурсовод: Заходить гість у хату, а там: на печі соняшник, як ясне сонечко світить. А на посуд любо-дорого глянути. З нього не їсти, – тільки б любуватися.
1 екскурсовод: Тут і дерев’яні блюда квітами проросли, дерев’яні ложки травою та ягідками позвивалися.
2 екскурсовод Далі потрапляємо в живописні місця Полтавщини, в селище Опішня. Здавна славилася Опішня своїм мальованим глиняним посудом. Ось де чудові майстри-гончарі працюють! Що вони тільки не роблять!
1 екскурсовод: Тут і горщики, і декоративні вази, полумиски і блюда, куманці і баранці, макітри, дитячі іграшки, свищики.
2 екскурсовод: Колір візерунків – світло-жовтий, виконаний на червоно-коричневому, білому або зеленому тлі. Все виблискує червоними та зеленими кольорами.
III. Формування конструктивно-художніх умінь.
- Підготовча робота.
– Діти, а з чого виготовляють посуд в Опішні?(з глини)
– А чи знаєте ви, що вироби з глини мають важливе значення для людини?
Усе життя українця супроводжує глина: хата – з глини, посуд – теж з глини.
Глиняний посуд має цілющі якості. Які? (повідомлення дітей)
- Молоко, яке скисло в склянці під дією світла втрачає деякі вітаміни, а те, що скисло у глиняному горщику – ні.
- А ще в глиняному горщику вода довго зберігається прохолодною.
- А зараз відгадайте загадку:
Глина в кого ожива?
Творить з неї хто дива?
В кого посуд, ніби жар?
Ну, звичайно ж, це – …..( гончар)
(Розгляд малюнка «Гончар за роботою»)
– Чим користується гончар у своїй роботі? ( Глиною, водою, гончарним кругом).
-А ви б хотіли зустрітися з майстром – гончариком?
– Покличемо майстра – гончара.
– Гончарику, гончарику, іди, іди до нас! (Заходить гончар, хлопчик у фартусі гончара з не пофарбованим глечиком, вітається, читає вірш)
Гончар: Ти робись, робись горщику,
Дам поснідати дощику
Гарячого борщику,
Щоб сіяв як із сита,
На землю, на поле,
На зелене жито.
Діти: – Ми теж знаємо закличку про горщик та дощик! ( роблять рухи руками)
Іди, іди,дощику,
Зварим тобі борщику
У новому горщику,
Тобі каша – мені борщ,
Щоб ішов великий дощ.
Гончар: – Гарну ви знаєте закличку! А малювати вмієте? А то наліпив я макітерок, куманців, горщиків багато, а розмалювати не встиг.
Допоможете мені? (Так!). То повеземо їх тоді разом на ярмарок.
- Пані вчителько,нагадайте, будь ласка, як нам треба правильно прикрасити наш посуд!
2.Бесіда.
– Пригадайте, діти, як називається узор із квітів, листя, бутонів? (Рослинний орнамент).
-А орнамент із ліній,смуг, трикутників, крапок? (Геометричний орнамент)
– Як називається узор, який ми вже малювали, прикрашаючи хату, віконце хати? (Узор-бігунець.)
– Що є в основі узору? (Хвиляста лінія.)
– Як розташований узор на куманці? ( По колу, видно одразу увесь.)
– Як на глечику, макітрі? (Видно тільки частину узору, йде смугами, щоб побачити узор, треба повертати глечик.)
– А тепер ми прикрасимо глечик. (Орнаменти вчитель прикріплює на горщику з паперу.)
- Організація практичної роботи.
I гончарня –
II гончарня –
III гончарня –
– Головні майстри будуть допомагати іншим краще і швидше виконати роботу. Кому потрібна допомога, звертайтеся до них.
– Якими кольорами будете працювати? ( Світло-жовтий, коричневий, оранжевий, тобто теплими кольорами.)
– Що ви зробите, коли у вас не буде потрібного відтінку? (Змішаємо фарби на палітрі.)
– Горщики обпалюють в печі, вони в собі несуть тепло, тому для розпису беруть теплі, м’які кольори.
– А зараз ми ще раз поглянемо на вироби майстрів-гончарів з Опішні. Давайте помилуємось їх роботою.
( Демонстрування відео « Опішнянські глечики і куманці»)
- Графічна і просторова уява на основі словесного образотворення.
( Сухим пензликом обвести ті елементи, які використовуватиме в роботі)
-А зараз уявіть собі свій орнамент на посуді, візьмемо пензлики і промовимо вірш:
В мене вмілі рученята,
Посуд дуже я люблю,
Розмалюю візерунком,
На ярмарок повезу.
IV.Практична робота .
Діти малюють орнаменти на посуді. По закінченню оцінюють свої роботи по дванадцятибальній системі, виставляють вироби на «вітрину».
V.Підсумок уроку
– Ось і закінчили ви оздоблення свого посуду.
(Гончарик розглядає роботи дітей, які прикріплені на дошці.)
Гончарик: – Ну й майстри ж ви, мої любі діти. Як гарно прикрасили мої глечики. Давайте повеземо їх на ярмарок, може хтось купить!
Рекламні агенти: Подивіться, люди добрі!
Якого тут тільки дива-посуду немає!
Тут і глечики, і горщики,
Тут і тикви, і миски,
І тарілочки легкі.
Які вони різні-прерізні:
І великі, і маленькі,
і високі, і низенькі,
І з вушками, і без вушок,
Купуйте, не пошкодуєте!
Хто сміливий, купуй!
Заходять гості – Солоха з чоловіком ( в українському вбранні, на шиї великі в’язки бубликів).
Солоха: – Добрий день, люди добрі! Кажуть, що у вашій творчій майстерні є на що подивиться? Може щось знадобиться?
Вчитель: – Так, шановні добродії, діти розписали посуд, а тепер продають на ярмарку! Ось і ціна є, подивіться!
Солоха: – Яка ж розмова про гроші, тут же діти хороші! (Шепочуться з чоловіком.)
Чоловік Солохи: -А може замість грошей вам віддати бублики? Погляньте, які вони духмяні, золотаві та смачні! Згодні?(Так)
Солоха: – Оце вже діло, забираємо куманці та горщики та пішли скоріше,може ще щось гарне знайдемо.
(Виходять з товаром, залишивши бублики.)
На цьому уроці вчитель допоміг дітям по новому подивитися на предмети побуту, побачити справжню красу глиняного посуду, відчути гордість за народних умільців – гончарів, що своїми руками створюють потрібні та красиві речі. А це в майбутньому стане запорукою того, що гончарне мистецтво процвітатиме ще багато віків.
Змістовний, продуманий урок. Допомагає дітям відчути себе гончарами, а отже проникнути у таємниці українських умільців; формує ціннісне ставлення до держави та людей.
Від емоційної захопленості молодшого школяра залежить успіх у навчанні. Вчитель на даному уроці подбала, щоб діти відчули радість від здобуття нових знань. Учні не лише слухачі на уроці, а й виконавці. Чудовий задум з інсценізацією, екскурсоводами.