Конспект уроку з української літератури для 5 класу. Фантастичне і реальне в повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Важливість знань про історичне минуле нашого народу

Автор: вчитель української мови та літератури Пархоменко Галина Анатоліївна

Пропоную познайомитись з історичною повістю, що містить детективні пригоди. В розробці уроку використані такі форми роботи як літературний диктант, інформаційне гронування, робота з картою (складання маршруту подорожі) тощо.

---

 

Тема. Фантастичне і реальне в повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». Важливість знань про історичне минуле нашого народу

Мета: продовжити знайомство з повістю З.Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», зацікавити нею; з’ясувати , що є фантастичного та реального у творі;

удосконалювати вміння переказувати  прозовий твір, давати оцінку прочитаному;

розвивати усне мовлення, логічне і критичне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість;

виховувати в учнів інтерес до історичного минулого рідного народу,  моральні цінності, патріотизм.

Обладнання: текст твору, мультимедійна дошка для перегляду презентації, карта України, роздатковий матеріал

Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу та формування практичних умінь та навичок

Методи і прийоми:  аутотренінг, літературний диктант, бесіда, інтерактивні вправи: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Інформаційне гроно»

Епіграф до уроку:

                                                                    Історія –  це в першу чергу література,

                                                                    й  без талановитого стилю вона ніщо.

                                                                                     Джордж Тревельян

                                                                                    (англійський історик)

 Перебіг уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання
2. Налаштування класу до уроку

Аутотренінг ( покласти руки на стіл та промовити за вчителем)

• Я- творча особистість!
• Я все знаю і все вмію!
• Мені завжди все вдається!

ІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності п’ятикласників

1.Вступне слово вчителя

• Сьогодні на уроці ми продовжуємо працювати над пригодницькою повістю Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». В  творі  історичні події переплітаються з детективними пригодами, минуле  –  з сучасним. Наявне реальне і фантастичне, добро і зло. Погодьтеся, читаючи вдома повість, ви не замислювалися над проблемами, порушеними в ньому.  А наша письменниця вважає, що читання літературних творів вчить дитину пізнавати навколишній світ, себе у світі.
• Протягом уроку ми з вами будемо вчитися переказувати твір, висловлювати власні думки щодо прочитаного, з’ясуємо, що є реального та фантастичного в повісті, здійснимо віртуальну подорож історичними місцями України, виховуючи повагу до минулого нашого народу.
• Розгорніть зошити, запишіть дату і тему уроку.

2.Робота з епіграфом

– Як ви розумієте рядки з епіграфа? ( Висловлювання учнів)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

-Згадаймо, про що наша повість. Проведення літературного диктанту.

Літературний диктант

1. Назвіть прізвище головних героїв повісті.( Родина Руснаків)
2. Хто така Машка ? Опишіть її. ( Машина кольору «корида» вітчизняного виробника, стара, пошарпана)
3. Навіщо родина Руснаків купила автомобіль? ( Планували у відпустку на власному авто поїхати до моря)
4. Що вам відомо про пана Богдана? ( друг родини, історик, мандрівник, вельми цікава людина)
5. З яким проханням звернувся пан Богдан до родини Руснаків? ( Знайти і врятувати історичну реліквію, старовинну річ)
6. Про що дізналася родина Руснаків, поспілкувавшись з привидом, патріотично настроєним? ( Історичною реліквією є козацька шабля)
7. Чому Руснаки вирішили їхати саме в Берестечко? ( Привид дав підказку, де шукати шаблю – перевернутий хрест. Руснаки вирішили, що йдеться про Козацькі Могили)
8. Як Наталочка познайомилася з Антипком? ( Під час подорожі на бензоколонці до нею підійшов хлопчик, який також шукав шаблю)
9. Хто такий Антип? З якою метою він заважав родині Руснаків знайти шаблю? ( Антип – чортик, зла сила, яка не хотіла, щоб козацька шабля потрапила в добрі руки)
10. Хто допомагав Руснакам в пошуках козацької шаблі? ( Пластуни зі Львова Северин і Василь)
11. Яких пригод зазнала родина під час подорожі? ( перегони, погоня, заїзд на дерево, падіння Наталочки в річку,потім у колодязь, звинувачення у крадіжці картини з музею тощо)
12. Чи вдалося врятувати історичну реліквію? Яка доля спіткала шаблю? (Так, врятували. Шаблю передали державі, реліквію використовували під час спектаклів про козаків)

Самоперевірка.

• Ви добре засвоїли зміст повісті. Це нам дуже допоможе у подальшій роботі.

ІV. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя

• У повісті «Таємниця козацької шаблі» присутнє фантастичне і реальне.

Скажіть, який твір усної народної творчості поєднує в собі фантастичне і реальне. Так, правильно – казка.

2. Складання учнями інформаційного грона «Фантастичне і реальне в творі» ( робота на дошці)

 

1. Фізкультхвилинка

• Пам’ятаєте, як Наталочка потрапила у річку. Що треба робити, щоб впевнено триматися на воді?

Раз, два  – всі пірнають.

Три, чотири – виринають.

П’ять, шість на воді

Кріпнуть крильця молоді.

Сім, вісім – що є сили

Всі до берега приплили.

Дев’ять,  десять – розгорнулись,

Обсушились, потягнулись

І за парти тихо сіли.

2. Випереджальне завдання (робота з картою)

Пригадайте твір, перегляньте презентацію та складіть маршрут подорожі родини Руснаків у пошуках історичної реліквії. (Слайд 2)

3. Мандрівка історичними місцями України ( перегляд презентації)

Лекція вчителя або повідомлення підготовлених учнів. (Додаток 1)

Переглядаючи презентацію, учні  переказують, що сталося з родиною Руснаків в цих місцях.

– Що сприяло тому, що родина Руснаків не поїхала одразу в Берестечко? (Слайди 3,4,5,6,7)

– Які пригоди чекали на Наталку в Дубенському замку та Тараканівському форті? (Слайди 8,9)

– Чи встигла родина приїхати в Берестечко на святкування річниці легендарної битви?

– На який бал потрапила Наталочка в Підгорецькому замку? (Слайд 10)

– Навіщо родина поїхала в Олесько? (Слайди 11,12)

– Яка неприємність чекала на Руснаків в Кам’янець-Подільській фортеці? (Слайд 13)

– Яка подія сприяла тому, що родина Руснаків відвідала Хотинську фортецю? (Слайди 14,15,16)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Слово вчителя

Козацтво – то світла сторінка у книзі,

Що наші діди написали шаблями.

Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами,

Та світлом Христа засіяла над нами.

Про козаків та козацькі часи написано чимало. Про них  складали пісні, легенди, перекази, вірші. Козаки були хоробрими, сміливими, завзятими. Вороги вважали, що козакам допомагала нечиста сила . Та насправді козаки просто любили Україну, свій народ, прагнули  волі, щастя, незалежності.

2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

– Як називають людей, які шанують  історичне минуле рідного краю,  ставляться з повагою до реліквій, мають гордість  за своїх предків та державу? (Патріотами)

– Чи вважаєте ви себе патріотами? (Відповіді учнів)

– У чому сила українського народу? ( В єдності)

3. Завдання учням . Розшифровування криптограми ( за номером визначити букву, прочитати речення)

15-19-10-1-27-31-15-19-17-24       21-19-6-24       18-7-17-1         20-7-21-7-3-19-6-24.

(Козацькому роду нема переводу)

• Чи згодні ви з цим висловом? Як ви його розумієте?

VІ. Підведення підсумків уроку

1. Перевірка роботи з картою. Виправлення  можливих   недоліків  (Слайд 17 )

Маршрут родини Руснаків:  Київ – Дубно ( Дубенський замок)- с.Тараканів (Тараканівський форт) – Берестечко (Козацькі Могили) – Підгірці (Підгорецький замок)  –   Олесько (Олеський замок) – Кам’янець- Подільський ( Кам’янець – Подільська фортеця) – Хотин (Хотинська фортеця).

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

• Наприкінці уроку я прийшов (прийшла) до таких висновків……

VІІ. Домашнє завдання

Скласти невеличкий  твір – роздум «Найважливіші життєві цінності»

 

Додаток 1

Матеріал для вчителя

     Берестечко – село в Україні ( Демидівський район Рівненська обл.)

Увійшло в історію України як місце безмежної хоробрості  та слави запорізького козацтва.

Битва під Берестечком (18 червня — 30 червня 1651) — найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку, та армією Речі Посполитої під командуванням Яна ІІ Казимира з іншого.

Завершення битви увійшло в історію. Три сотні козаків, оточені серед болота поляками, хоробро билися проти численного ворога. Один за другим склали вони голови, але кожне з цих життів коштувало полякам десятків убитих. Останній козак ще 3 години протистояв цілому війську. Залишившись без пороху, зранений кулями, він узяв косу і ще деякий час бився з неймовірною силою і хоробрістю. Польський король, який спостерігав за подіями, вирішив дарувати життя відважному українцю, якщо він здасться. Але запорожець відповів, що всі його думки тепер не про те, як вижити, а про те, як гідно загинути. Він був убитий списом, поклавши чимало ворогів навколо себе.

У пам’ять про минулі події в 1914р. тут побудовано Георгіївський   собор,   в підземеллях  якого покояться останки загиблих запорожців.

В Берестечку щороку проходить з’їзд українського козацтва, богослужіння, мітинг, святковий концерт і ретроспектива бою.

Дубенський    замок (замок князів Острозьких — Любомирських) — фортеця в місті Дубно Рівненської області. Визначна пам’ятка історії, культури та архітектури України.

Розташований на одному з мисів  річки   Іква.   Звів його   князь     Костянтин Острозький   у  1492р.

Впродовж кількох століть  цей замок  жодного  разу не було захоплено.

На території замку розташовані два палаци: з південного боку — палац князів Острозьких, а навпроти нього, з північного боку — палац князів Любомирських. Ім’я архітектора палацу князів Острозьких невідоме. Праворуч від входу в палац, над першим поверхом, зберігся невеличкий фрагмент середньовічного орнаменту, на основі якого, по периметру, співробітники Дубенського заповідника відтворили те, що сотні років прикрашало цю пам’ятку історії, культури, архітектури. У палаці свого часу зберігалися цінні архіви князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків й навіть Конєцпольських. Деякий період тодішні володарі замку зберігали тут золото, діаманти, зброю, харчі, посуд, обладунки.

Нині більша частина замку перебуває у доброму стані, продовжується його реставрація. Територія замку чиста і доглянута. У замку діє музей, організовуються різноманітні виставки.

Тараканівський   форт (Дубенський   форт) – оборонна     споруда, архітектурна памятка ХІХ ст. Розташований неподалік с. Тараканів (Рівненська обл.)

Після третього поділу Польщі наприкінці 18 століття по лінії Збараж — Броди — Берестечко — Сокаль пройшов кордон між Російською та Габсбурзькою (з 1804 року Австрійською) імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів — Київ будується Дубенський форт, що став відоміший у наш час під назвою Тараканівський форт.

Форт  має кілька рівнів – два наземні, а решта – підземні. В центрі форма є казарма, до якої ведуть 4 підземні ходи, та церква, що зберігає дух старовини.

Сьогодні   від      фортеці залишилися одні руїни.

      Підгорецький  замок (або Палац у Підгірцях) — пам’ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області.

Замок було збудовано протягом 1635–1640 років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

Олеський замок — пам’ятка архітектури та історії XIII–XVIII століть, розташований у смт Олесько, Буського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави р. Ліберція.

Під час Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького селянсько-козацькі загони в 1648 році звільняють Олесько. Феодали тікають.

Зі стану руїни замок вивела ґрунтовна  реставрація і створення музею. В 1989 році отримав статус музею –заповідника.

Кам’янець – Подільська фортеця — фортеця у місті Кам’янець-Подільський (Хмельницької області України). Відома з XIV століття як частина оборонної системи міста Кам’янець, колишньої столиці Подільського князівства XIV–XV ст., Подільського воєводства XV–XVIII ст., а далі Подільської губернії (1793–1924 років ). Є складовою частиною Національного історико – архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України».

Перші згадки про  фортецю датовані ХІІ ст.

До її складу входить 11 веж, кожна з яких має свою назву та історію. Найвища башта замку — Папська. Має аж 5 поверхів. Власне, її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ.

Папська башта відома тим, що саме у  ній свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок Устим Кармелюк.

Замок і сьогодні вражає своєю неприступною красою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. Тут все так, як у давні героїчні часи.

Хотинська фортеця  — фортеця XIII–XVIII століть у місті Хотині на Дністрі, що у Чернівецькій області, Україна. Сьогодні «Хотинська фортеця» є Державним  історико – архітектурним заповідником, одним з семи чудес України.

Впродовж століть ця фортеця була таким собі «Феніксом», вона потерпала та зазнавала руйнації від рук завойовників і знов відбудовувалася, її неодноразово піддавали реконструкції та розширенню.

Найвідоміша історична подія, пов’язана з Хотинською фортецею – Хотинська битва 1621р. Війна султанської Османської імперії   проти Речі Посполитої, яка завершилася 4-тижневою битвою об’єднаних сил українського козацького і польського шляхетського військ проти османсько-татарських загарбників під Хотином (звідси її назва) і поразкою османів.

Перемога в Хотинській Війні мала велике міжнародне значення. Вона примусила Османську імперію відмовитися від планів завоювання Європи. Розгром під Хотином привів у султанській Османській імперії до народного повстання, заколоту яничарів, ослаблення політичної влади (1622 р. Османа ІІ було вбито яничарами) та до посилення визвольної боротьби слов’янських та арабських народів проти османських поневолювачів. Як зазначає Петро Сас:

«…на полях Хотинської війни вирішувалась не лише доля Речі Посполитої, але й значною мірою і доля християнської цивілізації».

 Список використаної літератури

1. Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі». – Львів: «Видавництво Старого Лева». – 2006.

Презентація до уроку

Завантажити презентацію на диск