Конспект уроку з української літератури в 10 класі. Тема: ” Проблема еміграції галицьких селян до Канади в к. 19 – на п. 20 століття за новелою В. Стефаника ” Камінний хрест” ( ” Із України линуть журавлі”).

Автор: Вчитель української мови та літератури Мишура Любов Іванівна

Трагедія в родині Івана Дідуха за новелою В. Стефаника” Камінний хрест” спонукає задуматися над сенсом життя, власною долею, долею України. Адже Вітчизна у кожного – одна, найкраща і неповторна. Для нас, українців, Україна – це і червоная калина під вікном, і солов’їна пісня у вишневому саду, і батьківська хата, заквітчана матусиними вишиванками… Яке це щастя!

---

 

            Тема уроку: «Проблема еміграції  галицьких селян  в кінці 19 – на початку 20ст.»  ( « Із  України линуть журавлі») за новелою В. Стефаника

« Камінний хрест»

      Мета:

• навчальна: з’ясувати причини еміграції галицького селянства до Кана­ди; розкрити  трагізм долі  Івана Дідуха ;
• розвиваюча:удосконалювати  навички ідейно-художнього аналізу прозового твору, уміння працювати самостійно з додатко­вою літературою , узагальнювати, робити висновки; розвивати усне мовлення, творчу уяву;
• виховна: виховувати любов до Батьківщини, почуття націо­нальної свідомості й гідності.

Обладнання: портрет В.Стефаника, вишитий рушник, відео « Моя священна Марківська земля», уривок із фільму « Камінний хрест»,  панно « З України линуть журавлі», відеозапис.

Тип уроку:  урок – психологічне дослідження.

Учні класу об’єдналися в  3 групи  по 5 – 6 чоловік.

Випереджувальні завдання:  дослідження історичних та літературних фактів, цитатний план до образу Івана Дідуха, інтерв’ю з Іваном Дідухом.

Епіграф до уроку:  Задумаймось над долею важкою,

Що гнала цих людей в далекий край,

Відчуймо біль Стефаника героїв

І зрозуміймо, де насправді рай.

Хід уроку

І. Тема та мотивація уроку

Вчитель. Діти, сьогодні, продовжуючи  роботу за новелою В. Стефаника

 « Камінний хрест»,   ми розглянемо проблему еміграції  галицьких селян в кінці

19 – на початку 20ст.,  з’ясуємо  причини їх еміграції  до Кана­ди; розкриємо  трагізм долі  Івана Дідуха  , будемо удосконалювати  навички ідейно-художнього аналізу прозового твору.

Сьогоднішній урок мені хотілося б назвати ще так : „ Із України линуть  журавлі”. Це журавлі,  які відлітали у вирій, щоб ніколи більше не повернутися. Їх плач розносився по всьому світу.

Летять журавлі щастя-долі шукати.

Летять восени у далекі світи,

Й не знають, чи вернуть до рідної хати,

Щоб місце під сонцем для себе знайти.

Ті журавлі –  наша українська родина, розкидана по Америці, Бельгії, Бразилії, Канаді.                                      ( Відео « Журавлі» )

ІІ. Дослідження проблемних завдань у творчих групах.

Вчитель. Щоб дослідити цю проблему,  ви  об’єдналися у 3 групи: « Науковці» ,

« Літературознавці», « Сучасники».  І зараз я запрошую всіх до співпраці.

І група « Науковці».

1 учень. Ми отримали  завдання дослідити причини еміграції  галицького населення в кінці 19 – поч.. 20 ст.. І ось, що ми дізналися.     На початку XX ст. почалася еміг­рація українського населення до Америки. Причинами такого явища стали безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки. На кінець XIX ст. україн­ська громада в СШАнараховувала 200 тис. чоловік, українська грома­да Канади — 24 тис. Еміграція захід­ноукраїнського селянства набирає такого розмаху, що лякає панівні класи. Вони лютували, бо втрачали  дешеві робочі руки. Говорили: «Мужики з жиру дуріють,  шукають дармового хліба!

2учень. Початок еміграції гали­цького селянства за океан до Канади має точну дату.

Василь Юричко подає її так: «7 верес­ня 1891 року Пароплав “Орегон” пришвартувався у порту “Галіфакс”, на канадському березі Атлантичного океа­ну. На берег зійшли двоє українців — Василь Єлиняк та Іван Пилипів, галиць­кі селяни із села Небиліва, що в теперішіній Івано-Франківській області. З них і прийнято вести відлік початку української еміграції до Канади». Уже через кілька років, починаючи з 1896-го, еміграція галицьких та буковинських селян набула масового характеру. Кожен переселенець, якщо він досяг 18 років і вніс 10 доларів попередньої плати, отри­мував від уряду Канади земельну ділян­ку, яка становила приблизно півгектара залісненої території.

3 учень.  Переселенець зо­бов’язувався жити на цій території не менше трьох років, побудувати хату й господарські приміщення, викорчу­вати ліс і розорати хоч десяту його ча­стину. Якщо емігрант це робив, він ставав власником усього поля. Проте для обробітку були потрібні знаряддя і тяглова худоба, а тому селяни на якийсь час погоджувалися на небезпе­чну роботу в шахті, працювали на про­кладанні залізниць, щоб заробити  необхідну суму.

Переїжджаючи на нове місце проживання, українці наче брали часточку материкової України з собою, а тому називали свої нові поселення українськими назвами: Полта­ва, Коломия, Козак, Січ, Хмельницький, Галичина. Всього таких українських назв на карті Канади близько  двохсот.

ІІ група.

Керівник групи. « Літературознавці».

А ми отримали завдання дослідити історичну основу написання новели

« Камінний хрест».

1 учень. Досліджуючи  життєвий і творчий шлях В. Стефаника, ми дізналися про те, що в основу написання новели покладені факти , свідком яких був сам  автор.

Коли Василь Стефаник навчався у Крако­ві, йому доводилося спостерігати, як мандрують у світи його земляки-емігранти. Враження було гнітюче, розпачливе.

На Краківському вокзалі, проводжаючи зем­ляків у далеку Америку, Стефаник бачив сині, спечені губи, підпухлі від плачу дитячі очі, чув захриплі від голосінь та зойків голоси матерів. Отже,  цей твір написаний на основі реальних подій.

2 учень. А я познайомився з листом В. Стефаника    до своєї дружини Ольги Гаморак від   21 квітня 1899 року, в якому  він пише:

«У п’ятницю приїхало їх 800 душ ранісінь­ко, не вилізали з возів, але випадали, не сідали до другого поїзду, але здобували його штурмом.  Жінки бігали і верещали за згубленими дітьми, урядники одного-двох мужиків силоміць пхали до воза, хоть той молив їх, що жінка з дитиною десь пропала…». Такі картини Стефаник часто спостерігав. Вони мучили його, не давали не тільки спати, а й жити.

ІІІ група. Сучасники. Вчитель. А хто був прототипом головного героя?

1учень . Прототипом  головного героя  Івана Дідуха став русівський селянин Стефан Дідух, односелець В. Стефаника ,  який,  емігруючи до Канади, поставив на своєму полі  камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому горбі в Русові.

Науковці стверджують, що Стефан Дідух,   виїхавши до Канади, більше ніколи не повернувся  на Батьківщину.

   2 учень. Задумаймось над долею важкою,

Що гнала цих людей в далекий край,

Відчуймо біль Стефаника героїв

І зрозуміймо, де насправді рай. 

Вчитель.      Іван Дідух… Такий собі селянин з Галичини, яких тисячі. Він серцем приріс до землі, пустив глибоко корені . І люди поважали його за щоденну працю.

А ось і він сам. ( Інтерв’ю)

Журналіст. Шановний Іване, розкажіть про вашу тяжку працю на горбі?

Іван Дідух. Мене завжди пам’ятали в селі ґаздою, відтоді мав усе лиш одного коня і малий ві­зок із дубовим дишлем. Коня запрягав у під руку, сам себе в борозну.

   То як тягнули снопи з поля або гній у поле, то однако і на коні, і на мені жили виступали.

Журналіст. Іване,а чому в селі всі вас кличуть Переломаним?

Іван Дідух. Так кличуть, бо все ходив схи­лений. А сталося це зі мною так: сонце пражить, а я колінкую з гноєм наверх, аж шкіра з колін обска­кує. А на горі такий вітрець дунув на мене, що  мене за мінуту в попереці зачало ножами шпикати.

   Від цієї пригоди я ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали мене Переломаний.

 ІІІ. Робота над дослідженням трагічної долі Івана Дідуха .

Вчитель. Земля – матінка, земля – годувальниця… Яка ж вона рідна та мила!  Мав землю  Іван Дідух , радів їй і важко доглядав. Працюючи над змістом твору, будемо шукати відповідь на запитання: в чому ж трагізм долі Івана Дідуха.

• Давайте пригадаємо, а звідки у Івана земля?  ( І розділ . Від слів: як прийшов із війська додому…. Зачитати)
• Чи був грунт  на тому горбі родючим? ( І розділ. Від слів: на тім горбі жінки копали пісок…
• Як ви розумієте вислів В. Стефаника: « Іван вік свій збув на тому горбі»?

(  І розділ. Зачитати від слів: але хоч той горб його переломив…).

• Чи могла така земля прогодувати родину Івана?
• Чому не кидав того «тяжкого» горба, який забирав усі сили? ( залишилося від батька у спадок).
• З якої причини Іван запросив усе село ?( ІІ розділ, початок : бо сини з жінкою до Канади наважилися…)
• Чому Іван вирішує податися до Канади? (Зачитати. ІІІ розділ, початок. Бо так сини просили)

Вчитель. Іванові важко покидати рідний край. Він серцем відчуває, що більше сюди не повернеться. А Канада для них із жінкою стане могилою.

(  ІІІ розділ. Опис жінки. Від слів: прийшла Іваниха… . Розмова Івана Дідуха про Канаду)

• З яким проханням звертається Іван Дідух до односельчан? ( ІV розділ. Прохання – не минати горба…)
• Як почувається Іван? ( 5 розділ. Відповідь. Він співав, танцював з старим Михайлом, зі своєю дружиною. Той спів і танець був веселий, як в молодії літа… Зачитати.)

Вчитель . А тепер давайте спробуємо себе у ролі психологів.. Вчені стверджують, що іноді вчинки людини є красномовніші за слова. Але для цього переглянемо фрагмент з фільму «Камінний хрест» режисера  Леоніда Осики.

• Рубрика « Ми – психологи»:

Який душевний стан головного героя, на вашу думку, передає його танець?

             ( це крик душі, розпач, туга за рідним краєм)

• З якою метою Іван поставив хрест на своєму горбі? (Цим він хотів лишити про себе пам’ять на рідній землі.) 7 розділ. Зачитати.

Вчитель.  Щоб повніше розкрити  трагізм долі Івана Дідуха, В. Стефаник  створив образи – символи.

 Робота над образами-символам.  Створити   « Асоціативний кущ»

І група – горб,   ІІ  – хрест , ІІІ – дідух

Горб	Хрест
·         Життя ·        Важка праця ·        Рідна земля ·        Страждання ·        Надія ·        Віра ·        Любов	·        Пам’ять ·        Печаль ·        Туга за рідною землею ·        Важка доля ·        Смерть у чужому краї

Прізвище символічне.   Дідух – сніп, урожай, землероб, достаток, щаслива доля. Це те, чого не вистачало Івану та його родині. Це те, за чим він відправився у далеку дорогу – дорогу в один кінець.

ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу. Робота в творчій майстерні.

Вчитель. А зараз я запрошую вас до творчої майстерні.

1). Літературний диктант ( усний) . Продовж речення.

1. Івана Дідуха в селі всі кличуть … Переломаним.
2. В спадок від батька Іванові дістався … горб.
3. Коня Іван запрягав у під руку, а сам себе в…борозну.
4. До церкви Іван Дідух ходив лише….на Великдень.

5 «Спросив Іван ціле село», щоб …  попрощатися.

6. Істерично виконував Іван Дідух зі своєю дружиною танець… польку.

7. Іван Дідух у щасливе життя на чужині … не вірить .
8. Трагедія Івана Дідуха в тому, … що він змушений був покинути рідний край.

2). Скласти сенкан:

І група – Іван

ІІ група – Еміграція

ІІ група – Україна

Вчитель. Не залишилася байдужою до проблеми  еміграції і Кравцова Оля.                          Написала  авторський вірш  «  Емігранти»( учениця читає вірш).

Вчитель. Доля емігрантів дуже важка . Давайте поміркуємо:

• Міні – диспут. Чи буде Іван Дідух щасливим у чужому краї?

• Хвилинка вільнодумства « Якби я був письменником…»

ІV.  Підсумок уроку

Вчитель. Любі діти, трагедія  Івана Дідуха в новелі «Камінний хрест»  спонукає нас замислитися над сенсом життя, долею України і власною долею.

І як би не склалося ваше життя, пам’ятайте, що  немає  на світі іншої

України, немає іншого Дніпра, бо тільки в ріднім краї росте червоная калина біля хати, у вишневому саду –  спів солов’я, а у маминій хаті – вишиті рушники

                      (  авторське відео « Моя священна Марківська земля» ).

VIII.  Рефлексія.  Продовжіть речення:

1. На уроці я дізнався…
2. Мене вразила…
3. Трагедія Івана Дідуха в тому, що…
4. Я зрозумів, що справжній рай…

  Підсумок уроку. Вчитель:

На уроці всі активно дуже працювали,

І новелу , і героїв , безперечно, знали.

А зараз – час оцінити вашу роботу.

• Картки самоцінювання заповнені вами в процесі роботи.
• Самооцінка, оцінка вчителя.

IX. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольного твору   на тему ” Образ Івана Дідуха– символ трагізму долі українського селянина – бідняка (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”)” .

Картка самооцінки

Прізвище,ім’я учня__________

Оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою. За кожне питання: від 0 – до 2 балів.

Як я працював(ла)?	Бали ( від 0 – до 2)
1.     Підготував  домашнє ( випереджувальне) завдання і поділився  думками на уроці.
2.     Працював за змістом новели , наводив цитати, приклади на підтвердження своїх думок.
3.     Творчо працював у групі ( асоціативний кущ)
4.      Правильно написав  літературний диктант.
5.     Склав сенкан за ключовим словом.
6.     З точки зору психолога проаналізував ( ла) фрагмент  із фільму ( робота в парах).
7.     Написав( ла) авторський вірш .
8.       Брав участь у « Хвилинці вільнодумства».
9.     Узагальнював вивчений матеріал, робив  висновки.                                                                           Загальний бал:

 Презентація до уроку

Завантажити презентацію на диск