Конспект уроку з української літератури в 11 класі “Іван Драч. «Балада про соняшник». Поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості.

Автор: Заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель української мови та літератури Задорожня Людмила Олександрівна

Розроблений мною урок на тему “Іван Драч. «Балада про соняшник». Поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості” передбачає використання міні-підручника, який може слугувати конспектом для школярів. Проводячи такий урок, роздруковую для дітей міні-підручник, що дозволяє економити час: учні швидко заповнюють необхідні місця, а додатковий матеріал дає змогу повторення необхідної інформації.

---

 

Тема уроку: Іван Драч. «Балада про соняшник». Поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості.

Мета уроку: допомогти школярам згадати основні ознаки балади, навчити порівнювати її класичний взірець з баладами І.Драча, відшліфувати навички аналізу поетичного твору, навчити пояснювати власне розуміння образів-символів, розуміти умовність, метафористичність  художнього втілення головних ідей; розвивати вміння пояснювати це на прикладах з творів, висловлювати власні роздуми про суть мистецтва, процес творчості; виховувати усвідомлення філософських категорій доброти, широти світогляду та світосприйняття, моральних переваг творчої, душевно щедрої людини.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок-роздум.

Обладнання: міні-підручник, завдання для роботи в творчих групах, мультимедійна дошка, роздатковий матеріал.

Форми й методи роботи: «Асоціативний кущ», круглий стіл, творче дослідження, робота в групах, вірш «Метафора».

Перебіг уроку

1. Оргмомент.
2. Мотивація навчальної діяльності.

Доброго дня, шановні учні! Сьогодні на уроці в нас зустріч із сонцем, яке так щедро світить за вікном.

(Слайд 1 )

Відкрийте свої міні-підручники і запишіть асоціації, які виникають у вас, коли ви чуєте слово

С О Н Ц Е

(учні озвучують, записують)

Із сонцем в українській літературі найчастіше пов’язують творчість Михайла Коцюбинського,

(слайд 2:

портрет

великого Сонцепоклонника,

цитата)

та Івана Драча,

портрет, цитата)

Творчість якого ми розглянемо на уроці

3. Оголошення теми, мети уроку.

Прошу вас звернутися до міні-підручників та сформулювати й озвучити триєдину мету уроку:

Ми маємо навчитися…..

(слайд 3 ) 

4. Перевірка домашнього завдання.

А зараз я запрошую вас до участі в круглому столі, де братимуть участь журналісти (задаватимуть питання за біографією поета),

біографи (відповідатимуть на них відповідно до опрацьованого вдома матеріалу),

літературознавці (озвучуватимуть біографічні відомості словами І.Драча).

Для організації цього етапу ми заздалегідь об’єднались у творчі групи. Окрім того, нам належить створити психологічний портрет поета.

Ж. Як минало дитинство поета?

(слайд 4: фото;текст)

Б. Народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинці на Київщині. Самостійне трудове життя почалось одразу ж після закінчення середньої школи.

Л. Дитинство – це руки, складені на колінах,

і погляд, спрямований не так в об’єктив,

як у глибину літ;

це пташка, що вилетить із фотоапарата

і ніколи вже не повернеться:

«Летить з дитинства сизопера птиця

і прямо в душу тяжко загляда…»

Учитель: Що запишемо в портрет?

(нерадісне післявоєнне дитинство, бідність, віра в прекрасне)

Ж. Коли вперше надруковані вірші?

Б. Найперший вірш побачив світ ще 1951 року у районній газеті «Ленінець», називався він «Ми – за мир».

Л. «Ми саме з хлопцями у футбол грали. Коли це дивлюся – їде на велосипеді наш учитель, Іван Єфремович Гнідюк. І гукає мене: «Іване, а ходи-но сюди!» Знехотя так підступаю, бо вчора на уроці він мене за щось там насварив.»Оце, Іване, ішов я собі, думав-гадав та й склав такий вірш, послухай», – і прочитав. «Ти диви, – думаю, – справжній тобі вірш. І написав його не хтось далекий, хрестоматійний, а наш учитель». А дома закортіло й собі….

Учитель: Що запишемо в портрет?

(допитливість, потяг до творчості)  

Ж. Які найяскравіші враження юнацьких років?

(Слайд 5: фото;текст)

Б. Служба в армії, активна літературна діяльність.

Л. В юності все безмежне й можливе…Приходять перші вірші. Три роки побути солдатом і страшенно прагнути вчитися…Друзі співають пісні на твої слова, ти їздиш на літературну студію в Київський будинок офіцерів. Ти завоював перше місце на конкурсі армійських поетів…

Учитель: Що запишемо в портрет?

( бажання вчитися, активна громадянська позиція)

Ж. Де здобував вищу освіту?

(Слайд 6: фото;

Б. Навчався на філологічному факультеті Київського університету, співпрацював у «Літературній газеті», навчався на Вищих сценарних курсах у Москві.

текст)

Л. Університетське коло друзів, літературна студія імені Василя Чумака;

ще можна було послухати лекцію Олександра Івановича Білецького

про «Розриту могилу» Тараса Шевченка

і запросити на зустріч Павла Григоровича Тичину,

написавши перед тим курсову роботу про «Похорон друга»..

Учитель: Озвучте, будь ласка, психологічний портрет Івана Драча.

(виступи учнів)

5. Вивчення нового матеріалу.

Учитель: За цими етапами біографії стоїть неабиякий творчий доробок.

(Слайд 7:

портрет,

цитата,

збірки)

Перша поетична збірка Івана Драча «Соняшник»  побачила світ у 1962 році. У ній оспівувалась доля звичайної людини, невичерпність людського генія на теренах науки й техніки, бажання розгадати таємниці буття. Назва збірки – предметна, уречевлена метафора. Вона спричинила й один курйозний випадок: через кілька років після виходу збірки, коли навіть у її автора не лишилося жодного примірника, він раптом знайшов книжечку в одній маленькій сільській книгарні в стосику сільськогосподарської літератури.

Чому саме туди помістив книгу продавець?

Назву збірці дала «Балада про соняшник», яка й до сьогодні залишається «візитковим» твором цього автора.

Прослухайте вірш, звертаючи увагу на екран. Вам треба вибрати із фотоколажа репродукцію, яка найточніше відображає настрій поезії.

БАЛАДА ПРО СОНЯШНИК

В соняшника були руки і ноги,

Було тіло шорстке і зелене.

Він бігав наввипередки з вітром,

Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.

І купався коло млина, і лежав у піску,

І стріляв горобців з рогатки.

Він стрибав на одній нозі,

Щоб вилити з вуха воду,

І раптом побачив сонце,

Красиве, засмагле сонце

В золотих переливах кучерів,

У червоній сорочці навипуск,

Що їхало на велосипеді,

Обминаючи хмари у небі…

І застиг він на роки і на століття

В золотому німому захопленні:

— Дайте покататися, дядьку!

А ні, то візьміть хоч на раму.

Дядьку, хіба вам шкода?!

Поезіє, сонце моє оранжеве!

Щомиті якийсь хлопчисько

Відкриває тебе для себе,

Щоб стати навіки соняшником.

Чим відрізняється звичайний соняшник від художнього образу, створеного Іваном Драчем?

(У Драча – то хлопчик, соняшник олюднений, метафоризований)

На якій із картин ми його бачимо?

(Марія Приймаченко. «Соняшники»)

Отже, цей образ символічний. Давайте дослідимо його, перечитуючи поезію.

1 учень

В соняшника були руки і ноги,

Було тіло шорстке і зелене.

Він бігав наввипередки з вітром,

Він вилазив на грушу і рвав у пазуху гнилиці.

І купався коло млина, і лежав у піску,

І стріляв горобців з рогатки.

Кого змальовує автор?

(хлопчика)

Чим він відрізнявся від інших?

(«мав тіло шорстке і зелене..»)

2 учень

Він стрибав на одній нозі,

Щоб вилити з вуха воду,

І раптом побачив сонце,

Красиве, засмагле сонце

В золотих переливах кучерів,

У червоній сорочці навипуск,

Що їхало на велосипеді,

Обминаючи хмари у небі…

Що трапилось із хлопчиком?

(Серед звичайних буднів побачив сонце)

Чим це здивувало хлопчика?

(Сонце їхало на велосипеді, обминаючи хмари в небі)

Які ще образи з’явились і які вони?

( Сонце – красиве, засмагле;

Велосипед – дитяча мрія, особливо в післявоєнні роки;

Хмари – життєві незгоди, але сонце їх обминає)

3 учень

І застиг він на роки і на століття

В золотому німому захопленні:

— Дайте покататися, дядьку!

А ні, то візьміть хоч на раму.

Дядьку, хіба вам шкода?!

(слайд 13)

Які відчуття й бажання хлопчика?

( захоплення «на віки і на століття»;

Покататись на велосипеді)

4 учень

Поезіє, сонце моє оранжеве!

Щомиті якийсь хлопчисько

Відкриває тебе для себе,

Щоб стати навіки соняшником.

(слайд 14)

Так хто ж насправді отой хлопчик?

(поет)

На початку уроку ми записували свої асоціації зі словом «сонце». Чим є сонце для ліричного героя?

Продовжимо аналіз поетичного твору в групах.

1 Г Р У П А

Опрацювавши критичний матеріал, визначити тему та ідею «Балади про соняшник», особливості віршування.

Павло Тичина зазначав, що в «Баладі про соняшник» йому сподобалось, що добре відома в літературі тема — обдарованості й таланту — була подана цілком по-новому: тільки той творець зможе відкрити сонце поезії, хто, поглянувши на це сонце, навіки ним захопиться. Досить цікавим є сам вибір образів на роль поезії та поета. Якщо сонце — символ світла, тепла,.чистоти, життя — цілком підходить на роль поезії, то на соняшник як образ поета вибір випав, бо ця рослина, хоч і була завезеною в Україну, стала національним символом. А звідси можна говорити, що заглибле­ний корінням в землю соняшник, який тягнеться голівкою до сонця і нагадує його (сонце) формою і кольором, досить точно передає думку автора: поет має прагнути високості в поезії, але при цьому, «закорінюючись» у рідний ґрунт, у національну творчість.

Також новим у цьому творі було ще й те, що І. Драч звернув­ся не до класичного римованого вірша, а до верлібру — тобто вірша без рими і розмірів, з довільним чергуванням рядків різної довжини.

2 Г Р У П А

Дослідити жанрову специфіку твору, визначивши спільне та відмінне в традиційній баладі та творі І.Драча. Заповніть діаграму «Кола Венна».

Іван Драч досить часто називав свої твори баладами: «Балада про соняшник», «Балада золотої цибулі», «Балада роду», «Балада про дядька Зінька», «Балада про пера», «Балада про кобзаря Хведора Холодного», «Балада про Кармалюка», «Балада про усмішку», «Балада про мою дівчину» тощо. Але будучи невтомним шукачем нового змісту і форми в поезії, І. Драч переосмислює і жанр балади. Спробуємо розібра­тися в цьому на прикладі «Балади про соняшник».

Насамперед згадаємо, що згідно словників літературознавчих термінів,  балада  —  вид ліро-епічної  поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового змісту з драматич­ним сюжетом. А значить, «Балада про соняшник» повністю не вкладається в рамки цього жанру, маючи ознаки то притчі, то ме­дитації, то невеликої поеми. Хоча цьому твору все ж таки прита­манні баладні елементи фантастики (зокрема, олюднення образів соняшника і сонця, їх «одивнення» за рахунок навмисного зазем­лення, спрощення), особливий драматизм (адже справжнє по­трясіння переживає химерний персонаж із зеленими руками й ногами від дивовижного видива — сонця на велосипеді).

Медитація – вірш філософського змісту, у якому автор передає свої глибокі роздуми про важливі проблеми, інколи глобального значення. (поет і поезія, людина і мистецтво).

Притча – короткий фольклорний або літературний твір повчального характеру, орієнтований переважно на алегоричну форму доведення етичних цінностей буття.

Поема – ліро-епічний віршований твір, у якому зображені значні події та яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується розкриттям авторських переживань і роздумів.

3 Г Р У П А

Проаналізувати виражальні засоби мови на чотирьох рівнях:

Тропи – епітети, метафори;

Стилістичні фігури – риторичні фігури;

Засоби звукопису – асонанс;

Лексичні засоби – синоніми, антоніми, застарілі слова, неологізми, діалектизми, просторічна лексика.

(слайд 15: музика)

Обговорення.

Усі заповнюють сторінки міні-підручника.

(Слайд 16: вислів І.Драча)

Іван Драч стверджує:«У кожного мусить бути своє сонце, своя заповітна верховина, у вічному русі до якої ми очищаємось од випадкового, від хатянської суєти суєт, стаємо вищі та красивіші»

Яке сонце відкрили ви в собі?

6. Рефлексія.

 Вірш «Метафора»

1. Сонце – це…….(колір)
2. Сонце – це…….(смак)
3. Сонце – це……..(запах)
4. Сонце – це……..(зовнішність)

5.Сонце – це……..(звук)

6. Сонце – це…….(якість переживань)

Словничок:

Яскраве, ясне, оранжеве, помаранчеве, жовте, кучеряве;

Солодкий, смачний, соковитий апельсин;

Свіжість озону, запах хліба, пахощі квітів;

Хлопчик-соняшник, творча людина, радісний чоловік;

Спів пташок, сопілка, скрипка, віолончель;

Прагнення до високості, закорінення в рідний грунт, радість життя, творчість у будь-якій галузі.

(Слайд 17)

7. Домашнє завдання:

Вивчити напам’ять «Баладу про соняшник»;

Написати твір-мініатюру на одну з тем: «Сонце моєї душі», «Чи хотів би (хотіла б) я стати соняшником?».

8. Побажання.

Поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості