Конспект виховного заходу на тему: «Люди звичай бережуть»
Автор: Вчитель початкових класів Ямна Ганна Петрівна
Виховний захід спрямований на поглиблення знань дітей про звичаї і традиції українського народу, що пов’язані із святкуванням Великодніх свят.
Тема: «Люди звичай бережуть»
Мета: поглибити знання дітей із звичаями і традиціями українського народу, пов’язаними із святкуванням Вербної Неділі та Великодня; виховувати глибокі почуття до народних звичаїв, традицій минулого і сучасного, прищеплювати почуття любові до рідної землі; розвивати фантазію, спостережливість, пам’ять, креативність та вміння слухати інших.
Обладнання: аудіо запис, кросворд, гілочки верби, наочні картки, пасхальні яйця, писанка-розмальовка, роздатковий матеріал.
Клас: 3
Хід заняття
- Організація класу до заняття.
1.1. Привітання.
– Доброго дня діти! Ось ми знову зустрілися на годині спілкування. Сподіваюся, як і мені, вам буде цікаво на нашому занятті.
Ви сідайте тихо, діти,
Домовляйтесь не шуміти,
На занятті не дрімати,
Руки гарно піднімати.
То ж гаразд часу не гаймо,
До заняття приступаймо!
1.2. Створення сприятливого психологічного комфорту.
– (Звучить мелодія) Перш за все, хочу, щоб ви зараз попрацювали в парах.
Поверніться одне до одного. Посміхніться одне одному, «зніміть» посмішку зі свого обличчя, та киньте своєму сусідові. «Спіймайте» посмішку , та «прикрасьте» нею своє обличчя. Я сподіваюся,що гарний настрій супроводжуватиме вас протягом уроку.
1.3. Перевірка готовності до заняття.
– Діти, перевірте чи немає нічого зайвого на парті. Заховайте все в портфелі, щоб воно вас не відволікало, а на парті мають залишитись тільки кольорові олівці.
- Розкриття теми заняття.
2.1. Створення проблемної ситуації.
– Діти,сьогодні на занятті, ми будемо розмовляти про дві важливі речі. Зараз давайте розгадаємо кросворд і дізнаємось, про що в першу чергу піде мова.
- Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Наповняю ручаї
Та заквітчую гаї.
Кожен з вас мене впізна.
Відгадали? Я – …
(Весна)
- Свято, приурочене воскресінню Ісуса Христа? (Великдень)
- Як називається поганий вчинок, за який карає Бог? (Гріх)
- Зображення святих або Бога? (Образ)
- А субота з хлібом-сіллю
Привела сестру …… (Неділю)
- У фарбі купається,
До церкви збирається? (Писанка)
– То яке слово було зашифрованим? (Вербна Неділя)
2.2. Оголошення теми заняття.
– Так, будемо говорити про Вербну Неділю. Молодці.
Рефлексія
– Діти, дізнавшись тему нашого заняття, скажіть, що ви очікуєте від нашої з вами роботи ?( відповіді учнів).
2.3. Розповідь вчителя.
– Настала весна, і саме на цю пору припадає одне з найбільших свят – Свято Великодня або Паски. До свята готуються заздалегідь. Неділю, що передує святу, називають Вербовою.
– Вербна неділя отримала багато назв – Цвітна, Квітна, Цвітоносна і Цвітоносія, Бична, неділя «Ваїй», Лозова, а в народі ще кажуть: “неділя Шуткова, чи Вербниця”.
– Діти, хто знає, що це за свято – вербна неділя? А ви знаєте як і коли виникло святкування цього дня?
– Для кращого розуміння історії виникнення цього свята пропоную вам послухати ось таку легенду.
Наближалося свято Пасхи і ніхто не допускав думки, що Ісус піде в Єрусалим. Його учні пробували переконати утриматися від цієї мандрівки, говорили: «Твої вороги можуть тебе заарештувати», проте Ісус все ж таки пішов в Єрусалим. Він в’їхав в місто на ослі. Люди, що були з ним в дорозі, розстеляли свій одяг перед ним немов килими.
Інші зрізували з пальми гілки і розкидали по дорозі і проголошували його своїм Царем. На зустріч Ісусові вийшло все місто, бо кожен хотів побачити свого Месію. Але Слава Христова тривала не довго, бо за нею, наче тінь уже йшла зрада Юди, йшла тінь мук.
У нас в Україні пальма не росте, а тому довелося нашим предкам обирати якесь інше дерево. І вибрали вербу. По-перше, це дерево першим зацвітає в Україні, сповіщаючи про настання весни. А по-друге, вербу здавна вважали захисницею від злих духів і всіляких бід, вона нібито мала властивість передавати здоров’я, силу та красу людині або тварині.
– Отож, в яке місто збирався Ісус? ( Єрусалим)
– Що казали його учні, відмовляючи Ісуса йди в Єрусалим? (Твої вороги можуть тебе заарештувати)
– Хто вийшов на зустріч Ісусові? (Все місто)
– Що робили люди? Чим вони вітали Христа?( Люди, що були з ним в дорозі, розстеляли свій одяг перед ним немов килими. Інші зрізували з пальми гілки і розкидали по дорозі і проголошували його своїм Царем).
– Отож, як бачимо, в такий великий день люди зрізували гілки пальми, а в нас на Україні зрізують гілки верби. Лише в такі святі дні люди мають право зрізати гілки. А в будь які інші дні, просто так, не можна нищити дерева, природу і зокрема вербові гілки, не тому що верба є оберегом, а тому, що належить до живої природи. А ви напевно вже знаєте чому не можна нищити природу!?
2.4. Бесіда про освячення верби на Україні.
– Діти, а ви знаєте, як в нас на Україні святкують це свято?
– У Вербну неділю правиться Служба Божа. Священик одягає світлі ризи. А ви знаєте що таке ризи? ( це святковий одяг, який одягає священик для служби). Люди йдуть до церкви несучи гілки верби. Після Служби Божої священик благословляє галузки дерев, скроплюючи їх свяченою водою. Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним стараються встигнути проковтнути по кілька «котиків». Котики – маленькі відростки, брунечки, які покриті сіро-білим мохом. За народними переконаннями, ці свячені «котики» вбережуть горло від хвороби.
2.5. Фронтальна робота. «Склади вітання».
– Йдучи після служби додому, люди, вітаючись з іншими людьми, легенько, не боляче, б’ють один одного промовляючи певні слова. Давайте зараз ми складемо ці вітання. Погляньте на дошку. На одній хмаринці під певним номером написано одне слово. Вам потрібно швидко скласти за номерами це вітання.
Не я бˊю – верба б’є,
За тиждень Великдень,
Недалечко червоне яєчко.
– Молоді хлопці та дівчата б’ються свяченою вербою, ще біля церкви та дорогою додому, б’ючись промовляють таке вітання. Ось давайте, ще його складемо.
Будь великим, як верба,
А здоровим, як вода,
А багатим, як земля!
– Молодці.
2.6. Легенда про котики. Робота в групах.
– Діти, а що це? ( показую гілочку верби?)
– А як називаються ці дивні, маленькі, сіренькі бруньки? (Котики).
– А ви знаєте, чому їх так звуть – котики?
– Зараз я пропоную вам попрацювати в групах. Я поділю вас на 6 команд. Кожна з яких повинна скласти картинку, на якій буде написаний текст. Представники з команд по черзі зачитають речення. Тим самим, ми разом складемо з вами легенду про котики і дізнаємось від чого саме пішло це слово.
1.Одного разу сіренький пухнастий котик покохав сусідську кицьку. Та й хто б її не покохав? Струнка, чорно-біла з рудими плямочками, зеленоока з маленькими вушками й гарненьким ротиком – не кицька, а справжня красуня!
2.Котик той був дуже вчений, читав багато книжок і з них довідався, що для коханої потрібно співати пісень під гітару й дарувати квіти. Гітари він не мав, але не журився – адже вмів так голосно співати, що будь-яка гітара позаздрила б.
3. От із квітами було гірше. І треба ж було котикові зустріти кицьку на початку березня, коли ще навколо сніг лежав і ніде не було жодної квітки! Три доби мурчик думав, що йому робити. Врешті вирішив, що щаслива пригода допоможе йому, й почав ходити поблизу різних дерев, наспівуючи дубу.
4.Але могутній дуб міцно спав і не почув його прохання. Тоді котик звернувся до ялинки. Тільки ж ялинка не могла зацвісти і лише стомлено мовчала. Отак ходив, ходив мурчик і нарешті заліз на вербу, ступаючи обережно по її гілочках і наспівуючи:
5.Ой, вербочко-сестричко,
Вродливе твоє личко,
Дай квіточку маленьку,
Таку, як я, сіреньку,
Пухку, як паляниця,
Щоб привітати кицю!
6.І так він розчулив вербичку, що сталося диво: де тільки не ступне котик лапкою, там заявляється щось маленьке, сіреньке, пухнастеньке: квіточка – не квіточка, гілочка – не гілочка, брунечка – не брунечка, але щось живе й дуже-дуже симпатичне. Зрадів котик, заспівав на весь голос і поніс киці свій дарунок.
Відтоді люди щороку дарують одне одному пухнасті вербові гілочки і називають їх лагідно: котики.
– Вам сподобалися легенда про котики?
– Про які котики йдеться у тексті?
2.7.Самостійна робота. Створення «Диво- гілки».
– Погляньте на дошку. Зачитайте хтось слова Максима Рильського: Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Як ви розумієте ці слова? Так, дійсно хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього. Адже будь-який народ, будь-яка нація починається, в першу чергу, з того, що вона досконало знає своє минуле, традиції та обряди. Традиції та обряди люди повинні не тільки знати, а й дотримуватися. Тому пропоную вам здійснити обряд прикрашання гілок верби. Я роздам вам ось такі смужки паперу, з яких ми зробимо квіти. Я буду показувати як це робити, а ви будете дивитись та повторювати. Після закінчення цієї роботи ми прикрасимо ось ці гілочки верби.
– Наша диво-гілка готова.
2.8. Розмова про «чудо-яйце».
– Великдень – дзвонять дзвони звідусіль!
Христос Воскрес! То ж славимо усі!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
– Ось зараз, піде мова про другу важливу річ свята Великодня. Діти, що є одним із символів свята Паски? ( Писанки). Так, дійсно, невід’ємною частино свята Великодня є писанка. За легендою, перше яйце мало в собі зародок цілого світу. З однієї половини шкаралупи утворилася земля, а з іншої половини – небо. З жовтка – сонце, з білка – місяць. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.
Зараз я ознайомлю вас з різними видами пасхальних яєць. Насправді пасхальними яйцями вважаються крашанки, писанки, драпанки, крапанки. Може хтось з вас знає, чим відрізняються ці яйця? (розповідаючи про кожен вид пасхальних яєць, показую дітям малюнок і справжнє розмальоване яйце.
писанки – це дивно-мистецьки розписані яйця. Для малюнка пасхальної писанки використовують елементи тваринного і рослинного світу, геометричні фігури.
крашанки – пофарбовані яйця натуральним розчином з трав і овочів або спеціальною харчовою фарбою.
драпанки – яйця, на яких візерунок видряпують ножем, ножицями, шилом або товстою голкою.
крапанки – яйце спочатку фарбують в один колір, потім наносять на нього краплі гарячого воску і опускають в інший колір. Далі віск знімають з яйця гарячою водою або акуратно зіскоблити його.
– Можливо, ви знаєте ще якісь види пасхальних яєць, або, як і чим можна ще прикрасити яйце? Ось, наприклад, я прикрашаю пасхальні яйця бісером.( показую це яйце ). Також прикрашають наклейками.
– Діти, а ви знаєте де знаходиться музей «Писанка»? У невеликому прикарпатському місті Коломия розташований унікальний, єдиний у світі музей «Писанка», де зібрано понад 10 тис. писанок із різних країн світу( показую фото музею).
2.9. Самостійна робота «Розмалюй писанку».
– Пропоную зараз вам скласти невеличку колекцію писанок. Погляньте на дашку. Наша поляна зовсім пуста. Давайте прикрасимо її писанками. Я роздам вам писанки-розмальовки, які потрібно замалювати. На виконання завдання у вас 3 хвилини.
– Все, завершили роботу. Давайте прикрашати нашу поляну.
– Сподіваюсь, вам було цікаво виконувати це завдання. І ви обов’язково вдома розкажете та покажете, як можна прикрасити пасхальні яйця.
2.10. Гра «Нумо веселитись».
– Великдень – це свято для всіх: парубків і дівчат, дорослих і малих. діти грали крашанками: «навбитки», «котка». парубки змагалися в силі, спритності, сміливості. Дівчата водили хороводи «Подоляночка», «Кривий танок».
Зараз продемонструємо гру, яку ви зможете повторити вдома з батьками чи друзями на Великдень. А називається вона «Відгадайка».
Попрошу трьох із вас вийти на середину. Гра полягає в тому, що один гравець ховає в руках за спиною своє яйце і яйце суперника, який повинен відгадати в якій руці знаходиться його яйце. Якщо відгадує – забирає два яйця (своє і чуже), якщо ні – віддає своє. Переможець продовжує гру з наступним суперником. Гра закінчується тоді, коли один із вас буде мати 3 писанки.
3.Підсумок заняття.
3.1.Підсумкова бесіда.
– Ось і підійшло наше заняття до завершення. Діти про що ми сьогодні говорили? Як ви вважаєте, чи варто знати традиції свого народу? Чому?
Рефлексія на рефлексії
-А зараз ми проведемо невеличке голосування. На дошці ви бачите хмаринку, сонечко та сонце з хмаринкою. Якщо ваш настрій погіршився і вам було не цікаво, прикріпіть свій голос на хмаринку. Якщо вам було цікаво та настрій покращився, голос прикріпіть на сонечко. Якщо настрій на початку уроку і зараз однаковий, тоді голос прикріпіть на сонце з хмаркою. Голосами будуть слугувати ось такі сердечка.
3.2. Прощання з класом.
– Зараз я вручу вам ось такі квіточки, щоб ви змогли прикрасити свою гілочку верби.
Також я б хотіла, щоб це заняття залишиться у вашій пам’яті на довго. Адже сьогодні ви поглибили свої знання про найсвятіші дійства, які дійшли до нас з давнини.
Виховний захід знайомить учнів із звичаями українського народу, вчить не забувати традиції, пов’язані із підготовкою та святкуванням Великодня. Захід супроводжується формуванням вмінь виготовляти диво – квітку, розмалювати писанку, скласти вітання. Успіхів Вам!
Читала з великим задоволенням. Відбувається знайомство з історичними відомостями про далеке минуле святкування Великодня; розширення кругозору; розвиток і поповнення словникового запасу дітей; виховання любові до Батьківщини, до свого народу, почуття гордості за нього. Дуже цікаво.
Виховний захід присвячений традиціям українського народу дуже змістовно розповідає дітям про велике свято Великдень.Діти задіяні протягом заняття.Все сподобалось.Дякую
Напередодні Великодніх свят дуже доречним є цей виховний захід.Гарний,змістовний сценарій,насичений багатющим виховним та пізнавальним матеріалом.Дуже сподобалися легенди,самостійна робота та ігри.Дякую