Конспект заняття для учнів початкових класів «Зрозумій, прийми та руку з надією простягни»

Автор: практичний психолог Скорик Людмила Василівна

Проблеми нашої сьогоднішньої школи настільки складні і різноманітні, що часом здаються невирішеними. Як вчасно помітити небезпечний психічний стан дитини? Як вберегти її від помилки? Як допомогти дитині відчути радіть життя і повірити у власні сили? Робота рекомендована для використання прийомів, які зможуть допомогти дитині розширити її можливості, привести її до нового позитивного усвідомлення власного “я”.

---

КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ

«ЗРОЗУМІЙ, ПРИЙМИ ТА РУКУ З НАДІЄЮ ПРОСТЯГНИ»

Для дітей молодшого шкільного віку пояснення ситуації, яка нині існує в нашому суспільстві. Надання психолого-педагогічної допомоги дітям, які зазнали насилля, жорстокого поводження.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: познайомити дітей один з одним; встановити довірливі взаємини ведучого та між дітей; викликати у дітей бажання відкрито, відверто ділитися своїми думками (навіть, якщо вони не дуже гарні), бажаннями, тривогами.

Переконати дітей в тому, що вони можуть розраховувати на увагу, зацікавленість, турботу іншого, що їх почуття і потреби поважають і визнають.

Спрямувати заняття на зміцнення впевненості дитини в собі, розуміння нею своїх особливостей і можливостей у спілкуванні з однолітками, а також на стимулювання розвитку соціальної впевненості дитини та профілактику соціально невпевненої поведінки та пов’язаними з нею психоемоційними проблемами.

ОБЛАДНАННЯ: різнокольорові аркуші паперу, олівці, фломастери, ножиці, тонка гумка; плакати де записані «Закони шкільної родини…», вірш, кросворд на плакаті, конверти, розрізані прислів’я «Поради мудрих людей», клубок ниток, глобус.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Вступна частина

Добрий день, дорогі діти! Сьогодні ми розпочинаємо з вами незвичайне заняття. Наше заняття не схоже на урок. На цьому занятті ми з вами будемо грати, перетворюватися, малювати, творити, розмовляти про друзів, про родину, про нашу Батьківщину, про те що «буваємо часто ми байдужі до того, хто страждає дуже, хто допомоги жде від нас, а не насмішок і образ». Поговоримо саме про повагу, розуміння, про любов. А робота наша нагадуватиме спілкування друзів.

На занятті дозволяється вільно висловлювати свою думку, допомагати одне одному, працювати за бажанням.

Я буду просто у вас старшим помічником, який допоможе вам у роботі (дасть пораду, допоможе вийти зі скрутного становища), буду організатором і учасником подій.

І почнемо ми з гри «Повітряні кульки», наповнимося гарним настроєм, як повітряні кульки легким повітрям.

2. Гра «Повітряні кульки»

Мета: допомогти дітям фізично розслабитися та емоційно розкритися. (Вправу проводять стоячи).

Ведучій: «Зараз ми наповнимося гарним настроєм, як повітряні кульки легким повітрям. Уявіть себе здутою повітряною кулькою: станьте прямо, повністю розслабтесь, ноги трохи зігніть, руки опустіть уздовж тулуба, а підборіддям торкніться грудей. Зараз я за допомогою чарівного насоса наповнюватиму вас радістю, ніби кульки – повітрям. (Ведучий імітує накачування повітря насосом і протяжно вимовляє звук «с-с-с» на видиху). І з кожним рухом цього насосу ви наповнюєтеся радістю: ваша голова піднімається, спина випрямляється… Руки розводимо в сторони, а потім стаємо на носочки, уявляючи, що ми злітаємо.

(Діти виконують вправу).

Ведучий: «Діти, як ви думаєте, чи приємно починати день з того, що подобається, що створює гарний настрій?» (Діти відповідають).

Ведучий: «Я пропоную вам кожне наше наступне заняття починати з приємного. Сьогодні ми з вами ще не познайомилися. І знайомство у нас теж буде незвичайне.

3. Вправа «Маска – хто ти?»

Мета: надати дітям можливість установлювати взаємовідносини та визначати форми взаємодії бо їм забажається.

Обладнання: різнокольорові аркуші паперу, олівці, фломастери, ножиці, тонка гумка.

Ведучий пропонує, щоб кожна дитина придумала і виготовила простішу маску, розмалювала її. (Ведучий допомагає дітям у ході роботи. Якщо діти забажають, тоді та ведучій для себе теж ладнає маску). По закінченню виготовлення масок діти сідають так, як їм зручно і від імені маски діти і ведучий розповідають про себе. Починати доцільно з охочих. Решта підключається до розповідей пізніше. Якщо виникають паузи, ведучий може заповнювати їх додатковими питаннями: про звички, що він (персонаж) любить. Можна коментувати незрозумілі слова.

Треба пам’ятати, що в даній ситуації ведучій займає позицію старшого друга. Не дозволяти собі ризької критики, слово «Ні».

Розповідь про себе від імені свого персонажу дитина може доповнювати якимось характерними для його персонажу рухами, звуками.

Ведучий: «Добре, багато способів назвали. А зараз трохи повеселимось.

4. Гра «Цікаве привітання»

Мета: забезпечить можливість безпосереднього контакту дітей один з одним; викликати позитивні емоції, створити сприятливу психологічну атмосферу.

Ведучий: «Отже ми познайомилися, а зараз я вам пропоную погратися ще в одну цікаву гру. Згадаймо, які способи вітання ви знаєте? (Діти відповідають). Повеселимось вітаючись. Я буду називати якими частинами тіла вам треба «привітатися», а ви повинні зробити це швидко з сусідом з правого боку потім з лівого. (Вправа виконується по колу). І так почали: ніс до носа; спина до спини; вухо до вушка. Знайди друга! П’ята до п’яти; мізинчик до мізинчика; рука правої руки до правої руки! Ну, як вам тепер, весело? (діти відповідають). Продовжуємо наше заняття. Нагадую вам, що у школі кожен з вас не просто дитина, людина, а ще й школяр, учень. Ваші головні завдання – вчитися. Більш свого часу кожен з вас проводить у школі, у класі. І щоб добре було кожному з вас і всім хто поряд з вами треба пам’ятати про це і виконувати «Закони шкільної родини для української дитини». Ці закони створили такі самі учні, як і ви, щоб у школі всім жилось як у родині.

Давайте познайомимося з цими законами, а потім обов’язково будемо їх виконувати.

5. Вправа «Закони шкільної родини для української дитини»

Мета: нагадати правила спілкування в колективі.

(Ведучий пропонує дітям за їх бажанням прочитати ці закони, які записані на плакатах і розташовані по кімнаті).

1. Люблю я край свій дорогий,

Що зветься Україна –

І Батьківщині я своїй

Зросту достойним сином.

2. Зі слова починається людина

Із мови починається мій рід…

Люблю свою я мову і пісню солов’їну,

Що полонила ніжністю весь світ.

3. Повинен кожний гідний син,

Всяк український громадянин

Сторінки роду свого знати

І свято їх оберігати.

4. Вишита сорочка, рушник та калина

З цього починається ненька-Україна.

Обереги пращурів завжди поважай

З ними ти наслідував рідний дім і край.

5. Святими хай будуть навічно слова:

«Вітчизна, як ненька, у мене одна.

І жити я хочу назавжди, як нині

На мирній Землі у моїй Україні.

6. Я за те, щоб дружили на світі

Дорослі і діти.

Українці і французи…

Народи великі і малі

Треба тільки всім серцем цього захотіти,

Стати гідним нащадком планети Земля.

7. Хочеш людиною справжньою стати?

Наші закони навчись поважати,

Навчись їх виконувати завжди і всюди,

Тоді і тебе поважатимуть люди.

6. Пізнавальна бесіда «Чи знаєш ти?»

Мета: розвивати слухове сприйняття, пам’ять, причинне мислення, спостережливість, здатність зрозуміти іншу людину.

Ведучий: Ось які Закони придумали діти. Щоб виконувати їх і бути гідними скрізь і всюди, щоб нести вам радість, люди. А скажіть, будь ласка, чи чули ви про те, що всі люди різні? (Діти відповідають.)

Ведучий: Чим вони відрізняються один від одного? (Діти відповідають.) Молодці! Правильно. Люди відрізняються один від одного зовнішністю; своїми здібностями, умінням уважно слухати і дивитись, а потім робити логічні висновки з почутого. Зараз ми зробимо крок на зустріч таким умінням. Послухайте, будь ласка. (Ведучий читає вірш з використанням медіа. На слайдах земна куля, різні народи, діти різних народів)

«Під сонцем куля є чудова

Що називається Земля,

Велика різнокольорова.

Тут народились ти і я.

Є на Землі цій океани

А поміж них материки.

Є островці із островами

Моря, озера і річки.

Густі ліси, високі гори,

На полюсах льодовики,

Пустель безмежнії простори

Де вітер розганя піски.

І на Землі оцій усюди,

Де для життя умови є.

Живуть цікаві різні люди

І кожен має щось своє.

Свої традиції, обряди,

Свої культурні надбання.

Їх треба свято шанувати

Й творити щось нове щодня.

Є стільки на Землі народів,

Релігій і багато мов,

І кожен з нас є неповторним

І не даремно в світ прийшов.

Та й зовні ми такі не схожі:

Чернявий хтось, а хтось рудий,

Хтось досягнути слави може,

Хтось дуже скромний і простий.

І хтось живе і процвітає

І вірить в світле майбуття.

Хтось Батьківщину залишає

Рятуючи своє Життя.

Але є те, що нас єднає

Це дружби щире почуття

І хто його у серці має,

Збагачує своє життя.

(Обговорення прослуханого вірша.)

Ведучий: Що цікавого і нового ви дізналися прослухавши вірш? Які почуття у вас виникали, коли ви слухали вірш? (Діти відповідають)

Ведучий: Діти, зверніть увагу на екран: (перегляд фрагменту фільму «Переселенці») «Такі цікаві, різні люди та кожен має щось своє». «Хтось Батьківщину залишає, рятуючи своє життя». Що переживають, відчувають ці люди? Як звуть цих людей? Хто такі біженці?

(Діти відповідають).

Ведучий: Молодці, що ви не байдужі, що відчуваєте чужу біль. Я ще доповню ваші відповіді.

7. Інформаційне повідомлення «Хто такі біженці? Що ми можемо для них зробити?

Мета: надати нові знання дітям.

В наші дні ситуація у світі дуже неспокійна: війни в Афганістані, Іраку, деяких країнах Африки. Тому дуже багато людей – мирні жителі цих країн – виявилися біженцями. Ці люди вимушені бігти зі своєї країни, рятуючи своє життя. Таким людям потрібна допомога. Надати притулок бездомним – наш обов’язок. Зараз в Україні теж війна… Мирні жителі не винні в тому, що їх домівки зруйновані, а вони не хочуть війни.

Причинами війн є нетерпимість один до одного, сварки, забобони, злість, заздрість. Сьогодні біда торкнулась цих людей? Завтра біда може торкнутися будь-кого.

З якими труднощами стикаються сьогодні біженці? Їм ніде жити, ніде працювати, загублені документи, немає грошей, немає одягу, немає їжі, вони хворіють. Вони відчувають байдужість навколишніх людей і приниження.

Що ми можемо для них зробити? (Діти відповідають).

Ведучій: Я бачу, що ви справжні люди, проявляєте милосердя. Це співчуття, любов, м’якосердість, готовність на ділі робити добро кожному. Що ж подарувати цім людям? Про це дізнаємося, коли виконаємо ще одне завдання.

8. Завдання – кросворд

Мета: закріпити вміння розгадувати кросворд, визвати бажання ділитися своїми думками, розвивати мислення.

Ведучий: «Перед вами на слайді логічна задача – кросворд. Гадаю що ви бажаєте дізнатися, що зашифровано у цьому кросворді. Щоб дізнатися, що це, вам треба відгадати загадки. Кожну відгадку я буду записувати на кросворді, починаючи зверху по горизонталі. А потім по вертикалі у виділеним стовпці ми прочитаємо ключове слово і отримуємо відповідь на запитання: «Що ще ми зможемо подарувати біженцям?» (Слово – надія).

 

ЗАГАДКИ:

1. Він вирощує хліб і будує міста,

Добиває руду, виплавляє метал.

Він не чекає шани й нагород;

Живе й життю радіє, мій …

2. Хтось вміє добре малювати, хтось співати,

Вірші писати, грати, танцювати.

У кожного якась є перевага.

І кожен має право на …

3. Це слово робить нас сильнішими удвічі.

Ми з ним сміливо дивимось біді у вічі.

Що це за слово, діти? Ну ж бо!

Чарівне і могутнє слово…

4. Що лунає на всю хату?

Що усім дарує свято?

Що об’єднує усіх?

Це – гучний, веселий…

5. Якщо є ціль, і є мета,

Якщо людина діє,

Вона досягне будь-чого,

Якщо є в неї …

Ведучій: «Так, що ще ми повинні подарувати біженцям? Прочитайте це слово. «НАДІЯ».

Надію на те, що їх проблеми скороминущі, їм не треба утрачати надію, допомогти їм повірити в те, що вони не самотні. Люди милосердні, нададуть їм опору, притулок, віру в добро. А повірять вони тоді, коли люди будуть благодіяти, тобто робити благо, добро, допомагати бідним, інвалідам, біженцям, старим людям. Нехай наше життя від цього стане добрішим і більш радісним. А зараз станемо півколом і виконаємо вправу «Дерева підросли».

Ведучий продовжує: У лісі багато дерев. Почав дути вітер, він дув все сильніше і сильніше, дерева гнулись нижче і нижче. І раптом пішов дощ (на спині сусіда показати як іде дощик). Спершу маленькі краплі, потім все більші і більші. Та ось з-за хмар визирнуло сонечко. Дерева розправили свої віти, потягнулися до сонечка і зашелестіли листочками. Молодці!

1. Вправа «Поради мудрих людей» або «Як сказати одним словом чому мудрі люди?»

Мета: формувати вміння працювати в групі, використовувати здібності кожного, вчити поважати один одного, прислухатися до чужої думки.

Діти, як приємно з вами спілкуватися. А зараз ми виконаємо ще одне завдання – вправу «Прислухайся до порад мудрих людей» або «Як сказати одним словом чому вчать мудрі люди?», об’єднавшись у 4 групи: (радість, добро, усмішка, милосердя). Один учасник з кожній групи вибере конверт, у якому лежать розрізані смужки паперу з прислів’ями, порадами мудрих людей. Їх треба скласти і прочитати нам усім.

(Діти виконують завдання, а потім презентують свої відповіді і роблять висновки чому вчать мудрі люди)

– Відносься до інших так, як би ти хотів, щоб інші відносились до тебе. БІБЛІЯ.

– Люби ближнього свого як самого себе. БІБЛІЯ.

– В лиху годину знайдеш вірну людину. НАРОД.

– Допоможи тому, хто несе тягар, а не тому, хто покладе його поруч. СЕНЕКА

– Ніколи не забувай, що поруч із тобою думки і почуття інших людей. В. Сухомлинський

– Погано тому, хто добра не робив нікому. НАРОД.

– У кому доброти немає, в тому і правди мало. НАРОД.

Чому вчать мудрі люди:

– Готовності співчувати і допомагати іншим у біді. (Милосердя.)

– Відкритості, правдивості. (Щирість).

– Готовності допомагати іншим і не вимагати натомість якийсь плати. (Безкорисливість).

– Уважно ставиться до інших, співчувати їм. (Чуйність).

Ведучий: Діти, ви всі молодці, завдання виконали цікаво. Пізнавально.

Дуже важливо вміти виражати свої почуття, але часом ми говоримо багато поганого і боїмося говорити комплементи одне одному. Треба виявляти живу, щиру цікавість до людей, що оточують тебе, адже у кожного із нас свої проблеми мрії прагнення.

2. Вправа «Комплімент»

Мета: навчитися спостерігати й відзначати позитивні сторони особистості іншого, виявляти увагу та зацікавленість іншої особи; створити і підтримувати позитивний емоційний фон, сприятливий психологічний клімат у групі.

Ведучий: Пропоную кожному з вас сказати комплімент своєму сусіду, передаючи при цьому клубок ниток. При цьому кожен намотує на пальчик одноразову нитку. Знайдіть приємні вислови, і супроводжуйте їх теплою інтонацією, усмішкою.

(Діти з усмішкою дарять компліменти одне одному. Після завершення цієї вправи всі здіймають руки вгору. Всі «зшиті воєдино», подарував радість іншій людині. Ця вправа наочно демонструє єднання групи).

Ведучий: Як приємно було почути від вас до кожного такі добрі слова. Нехай наше життя від цього стане добрішим і більш радісним.

3. Вправа «Прощання»

Мета: допомогти дітям усвідомити стан свого настрою.

Ведучий: А зараз я хочу повідомити вам, що час нашого заняття добіг кінця, настав час прощання. Встанемо всі, потиснемо один одному руки і подякуємо за те, що кожен з нас був весь час з усіма разом. Дякую вам!

Дитячі мрії, мов птахи крилаті,

Уміють дуже високо літати.

Блищать, як вогники, як іскорки малі

У всіх куточках нашої Землі.

Давайте намистинки ці зберемо

Й велику нашу Землю одягнемо

В намисто із дитячих світлих мрій,

Безпечніше, тепліше буде їй.

Вони цікаві, різні, неповторні,

Щоб завтра стало краще, ніж сьогодні.

Ведучий пропонує для обговорення наступні питання: «Як вам здається, який стан у кожного з нас зараз? Що нового ви дізнались?».

ВИСНОВКИ

Пропоноване заняття допоможе дітям усвідомити те, що відбувається в нашому суспільстві.

Проведення індивідуальних занять з дітьми з використанням технік і вправ є можливості психологічної допомоги дітям молодшого шкільного віку, підліткам, які пережили насилля.

Така робота допомагає дітям:

• Придбати довіру собі та іншим;
• Відіграти зовні драму внутрішнього світу;
• Емоційно відреагувати негативний життєвий досвід в процесі рольової взаємодії та розблокувати сферу почуттів;
• Оволодіти своїм минулим і «попрощатися» з ним;
• Повірити в себе, свої сили і можливість змін;
• Засвоїти нові ролі і моделі поведінки;
• Знайти оптимальні способи поведінки в важких життєвих ситуаціях.

Все це взаємопов’язано і відповідає структурі основної моделі проходження через кризисні ситуації.

Діти крок за кроком проходять глибше в усвідомленні себе й інших, у них перетворюються основні структурні ланцюжки їх образів світу. Відбувається реагування почуттів, а потім перегляд ставлення до свого минулого, до сьогоднішнього і майбутнього.

Спостерігаючи за дітьми на занятті, можна сказати, що вони створювали міфи про себе, про свою можливу долю, про інших людей в цілому світі. Їх нове ставлення до себе – це спочатку ставлення як до «цінності довіреної самому себе», а потім – як до співавтора і творця власного життя, одночасно із змінами уяви і ставлення до себе, іншим, світу в цілому. На заняттях вони оволодівали навиками продуктивної взаємодії, умінням без агресії і відчуття вини відстоювати свої права і захищати себе. А також навиками вибору та прийняття рішень, постановки цілей, планування і самоорганізації.

Діти займають позицію людини, яка відповідає за те, що відбувається з кожним з них, а також вони відображають те, що чекають від навколишніх дорослих.

Звичайно, зміни, які відбулися у дітей зовсім не означають кінцеву інтеграцію травматичного переживання і відсутності необхідності в подальшої роботі.

Нерідко при зіткненні з іншими ситуаціями в житті, зв’язаними з гострими переживаннями, минулий біль дає про себе знати.

Діти, ставши дорослими можуть відчувати чимало труднощів. Однак отримання первинної психологічної допомоги є необхідною базою, на основі якої успішно вирішуються труднощі, які можуть виникати у майбутньому.