Конспект заняття з художньо-мовленнєвої діяльності з дітьми старшого дошкільного віку

Тема: Будова дитячої книжки. Розповідь української народної казки «Пан Коцький»

Автор: вихователь ДНЗ Сорокіна Олена Яківна

Тема: Будова дитячої книжки. Розповідь української народної казки «Пан Коцький».

Мета: познайомити дітей з будовою дитячої книжки (на обкладинці є малюнок, зазначено прізвище автора, назву книжки) та її призначенням залежно від віку дитини; учити розуміти образний зміст та ідею казкового твору, вміння пояснювати зміст прислів’їв, доцільністю їхнього використання, учити чітко їх промовляти; учити емоційно передавати характер героїв, використовуючи потрібну інтонацію, силу голосу, темп голосу, міміку і жести; стимулювати відповіді-міркування;розвивати мислення дітей,увагу, уміння аналізувати і робити висновки. Закріпити назви видів театру. Виховувати співчуття до героїв казки,  почуття гумору, любов до книги.

Хід заняття

Йдіть мої любі, під ніжки дивіться

Гостям нашим любим щиро всміхніться,

Хай усмішка буде в кожній долонці,

Мов проміння теплого сонця.

А наше заняття хай цікавим стане,

Про нього розкажете татові й мамі.

1. Комунікативна діяльність

-Ой, а що це за  скринька?

-Хочете дізнатись що в ній?

-То ж, сідайте всі зручненько,

Руки, ноги тримайте вільненько,

Та послухайте, будь ласка

Загадку…

1. Не дерево, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а розказує. (Книга)

-До нас сьогодні завітала книжка. Та не одна.

-А для чого потрібні книжки?

-Хочете дізнатися, які бувають книжки?

2. Етап пізнавальної діяльності

– Погляньте, які книжки я вам принесла.

-Як ви гадаєте, для кого вона? Поясніть свою думку.

-Так ця книжка для маленьких діток. Тут яскраві великі малюнки і зовсім мало тексту.

А товсті сторінки навіщо тут? (щоб малі діти їх не порвали, бо вони не вміють користуватись  книжками)

-А ось погляньте на цю книжку. Як ви гадаєте, про кого вона? (про Лікаря Айболить)

-Як ви здогадалися? (на обкладинці намальований лікар Айболить ).

-Так, на обкладинці намальованийлікар Айболить , щоб діти бачили, про що книжка, а для тих хто вміє читати написана назва- «Айболить».

-Цю казку написав Корній Іванович Чуковський на обкладинці обов’язково написали його ім’я як автора казки.

-Чи такі ж яскраві книжки для дорослих? Погляньте, тут, в основному текст. Та й на обкладинці книги для дорослих обов’язково написана назва-« Кобзар » та ім’я автора-Тарас Шевченко.

-Подивіться, яка товста тут обкладинка. Для чого потрібна товста обкладинка? (щоб книга не псувалася, сторінки не рвалися, не м’ялися).

-А сторінки товсті? Чи потрібні тут товсті сторінки? Чому?

-А ось до нас проситься ще одна книжка «Українські народні казки».

-як ви гадаєте, чому на ній не написано ім’я автора? (бо ці казки придумав народ і називаються вони народними.)

-А книжки, які написав автор, як називаються, хто здогадався? (авторськими).

-Так, на світі дуже багато різноманітних книжок для дорослих і діток. Які є книжки? (енциклопедії, казки, книжки про природу, тварин, космос тощо ).

-Як ви гадаєте, книжка може чогось  навчить? Чому?

-Давайте, подаруємо нашим вчителям-книжкам прислів’я-компліменти! (далі підходять до вихователя та «дарують» в долоньки прислів’я-компліменти) .Діти 5 присл.)

1. Хто більше читає, той більше знає.

2. Книжка-маленьке віконце, а через нього весь світ видно.

3. Книга вчить, як на світі жить.

4. Книга-джерело знань.

4.Людина без книги, як криниця без води.

– Діти пояснюють прислів’я.

-Так. Без книжок жити було б не цікаво.

-Що це за книга заховалася від вас?

Хто здогадається?

Що за звір вплітає сало

І кричить все: «Мало!» «Мало!»

У жупані парубоцькім…

Упізнали? Це (Пан Коцький

-Так, ви правильно відгадали. Сьогодні я розкажу і покажу вам українську народну казку «Пан Коцький»

-А чи знаєте ви хто такий пан? Так раніше зверталися до поважних, багатих людей. Іноді так звертаються до людини, бажаючи висловити їй повагу. Зараз звертаються до чоловіка-пан, а до жінки-пані.

– Казки всідітиполюбляють,
Різніказочкичитають.
Але не тількипочитати, —
В казкуможнаще й пограти

-Які види театрів ви знаєте? (пальчиковий, БІ-Ба-БО, ложковий, тіньовий, ляльковий, тощо)

Я розповім цю казку за допомогою пальчикового театру.

-Та спочатку давайте пригадаємо з яких частин складається казка?

-(зачин, основна частина, кінцівка.)

-Як починаються казки? (Жили-були, жили собі, Одного разу…).

-Як закінчуються? (І жили вони довго і щасливо, і я там був…)

-Молодці.

-Скажіть будь ласка чи було вам коли-небудь страшно?

-Так, страх-це величезна сила, яка відбирає в людини розум. Найчастіше наш страх більший, ніж причина. Недарма народна мудрість стверджує: «У страху очі великі».

-Послухайте уважно казку, потім скажете, кого стосується прислів’я.

-То ж запрошую Вас до театру! Збираймося!

Фізкультхвилинка

У театр ми збирались,

Одягались, наряджались.

Гарну зачіску зробили,

Біле личко чисто вмили.

До театру ми прийшли

Місце ми своє знайшли,

На акторів ми чекали,

Дружно всі аплодували.

-Займайте свої місця і будемо починати.

3.Перетворювальна діяльність

Пальчиковий театр до казки «Пан Коцький»

-Хай ваші оченята загораються,

А ваші личка посміхаються,

Казкові двері відчиняються

Чудова казка починається…

ПОКАЗ і РОЗПОВІДАННЯ КАЗКИ вихователем

Робота над змістом.

-Про кого ця казка? (про лісових звірів)

-Скажіть, до кого відноситься прислів’я: «У страху очі великі?»

-Кого вони злякалися? (кота) А він страшний? (ні)

-Скажіть, яким голосом розмовляє лисичка з котом? (улесливим, ласкавим)

-А кіт?(гордовитим)

-Чому саме зайчик пішов запрошувати кота на обід?(бо інші звірі злякалися)

-Чи боявся зайчик іти до лисички?(так)

-Яким голосом говорив зайчик? (чемним, трохи зляканим)

Запропонувати дітям і голосом і поставою зобразити гордовиту лисичку та зляканого зайчика. Хлопчики зображують зайчика, а дівчатка- лисичку.

-У кого вийшло найкраще?

-Що сказав зайчик звірам, коли прибіг до лисички? (ховайтеся,-сказала лисичка,-бо пан Коцький як прийде, то всіх на шматки порве)

-Хто спробує сказати так як зайчик?

-Хто сказав найкраще?

-Для чого лисичка лякала звірів? (хотіла, щоб звірі її боялися і поважали, бо в неї такий поважний чоловік є.)

-Казка називається «Пан Коцький» Як ви гадаєте, чому?

-Пригадайте, чи хотів кіт налякати звірів?

-Та чого ж вони тоді перелякалися?(бо лисиця сказала, що він їх усіх розірве)

-Пригода пана Коцького страшна, чи смішна? Поясніть.

4.Оцінно-контрольна діяльність

-А хотіли б ви змінити кінець казки? Як? ( кіт запросить звірят на гостини, на чаювання і там потоваришує з ними; звірята запросять пана Коцького жити у лісі і там мишей ловити тощо)

-Не будемо нічого лякатись, будемо жити в мирі, будемо всі дружити.

-Підійдіть до мене на «килимок миру». У вас сталася сварка, або ви чогось злякалися ви зможете сісти на нього і поговорити один з одним, щоб знайти шляхи вирішення проблем. Допоможіть коту  порозумітися із лісовими звірами.

Діти разом:

-Озирнись навкруги

Дружать в річки береги,

Вітерець голубить квіти,

Бавляться довкола діти.

Годі лякатися, годі тремтіти.

Треба довіку дружити.

Цікавіше нам буде жити,
Якщобудемо ми всідружити.
Бачите, якийкотик-молодець!
Тому у ційказціщасливийкінець!

Що на занятті вам сподобалось найбільше?

Що здивувало?

Увечері ми з вами будемо виготовляти маски, доберемо одяг для кожного героя,  для гри –драматизації. Подумайте, хто яким героєм хотів би бути.

Казка «Пан Коцький»

У одного чоловіка був кіт, набридло коту сидіти вдома, та ловити мишей. Вирішив він покинути свого господаря, та помандрувати, світ за очі. Як вирішив, так і пішов до лісу.

-А в лісі на галявині побачив лисичку.

-А ти ким будеш?

-Я-Пан Коцький!-відповідає кіт.

-Будь мені за чоловіка, а я тобі за дружину буду,- запропонувала лисичка.

-Згодився кіт.

Лисичка забрала його до своєї хати, та жили вони разом щасливо.

-Якось зустрів цю лисичку зайчик.

-Лисичко-сестричко, прийду я до тебе на гостини, хоч поговоримо трохи.

-А лисичка до нього: «Вибачай, друже, але я зараз дружина Пана Коцького, він тебе на шматки розірве.»

-Здивувався зайчик, та й побіг поділитися цією новиною з вовком, ведмедем, та диким кабаном.

-Звірі дуже здивувалися і закортіло їм подивитись на того Пана Коцького. І вирішили вони запросити його на обід.

-Вов каже: «Я принесу м’яса, щоб було в борщ»

Дикий кабан каже:

-А я піду по буряки та картоплю.

-А я меду принесу на закуску,-запропонував ведмідь.

-А я капусти,-сказав заєць.

-А заєць нехай їх усіх запросить,-сказали звірі разом.

-Прибіг зайчик до лисиччиної хатки, та й чекає поки вона вийде.

-Вийшла лисичка і бачить, що біля її хатки стоїть зайчик і весь тремтить.

-А чого ти прийшов,-питає!

-Просили вовк, ведмідь, дикий кабан і я прошу, щоб ти зі своїм Паном Коцьким прийшла до нас на обід.

-Добре,-відповіла лисичка. Тільки ви поховайтеся, бо він вас на шматки розірве.

Зайчик щодуху побіг до звірів, та й розповів їм усе.

-Звірі всі поховалися, як сказала лисичка.

-Ведмідь заліз на дерево, вовк сів під дерево, дикий кабан за ялинку, а зайчик під кущик.

-Приходить лисичка із своїм паном Коцьким і як тільки кіт побачив, що на столі м’яса багато став нявчати: Мяу! Мяу!

-А звірам здалося: Мало! Мало!

Тим часом Пан Коцький скочив на стіл і став їсти, аж за вухами лящить. А як наївся, так простягся і заснув.

Аж тут прилетів комар, та й вкусив кабана за хвіст, не витримав кабан, та й крутнув хвостом, а кіт подумав, що то миша і як стрибне. Схопилися всі і навтьоки. Потім посходились та й кажуть:

-От, який малий, а мало нас не поїв.

От весела казочка, тож треба, щоб один старий кіт, налякав і зайця, і ведмедя, і кабана, і вовка. А це все лисичка придумала. Ось така вона була хитра та вигадлива. Одним махом і недругів своїх налякала і чоловіка знайшла, та ще й прославилась. Після того як це все сталося всі її одне одному переповідають, навіть книжку написали з дуже гарними малюнками, а прочитати її можна коли вам захочеться.