Конспекти уроків із зарубіжної літератури за романом М.Булгакова “Майстер і Маргарита”. 11 клас

Автор: вчитель зарубіжної літератури Прищепа Валентина Віталіївна

У 2016 році виповнилося 125 років від дня народження знаменитого киянина, відомого письменника, драматурга Михайла Опанасовича Булгакова.

Булгаков народився і виріс у Києві. Любов до рідної землі він проніс крізь усю творчість.
Плани-конспекти уроків за романом М.Булгакова “Майстер і Маргарита” складені з урахуванням особистісно-орієнтованих педагогічних технологій навчання.

Особливістю уроків є поєднання традиційних і сучасних методів та прийомів викладання літератури. А саме:робота у групах, рольова гра, “Мозковий штурм”, “Мікрофон”, “Павутинка дискусії”, гранування, рефлексивне обговорення, театралізація, укладання схем тощо.

Призначено для вчителів зарубіжної літератури і керівників методичних об’єднань.

---

УРОК 1

Тема.	М.Булгаков – видатний російський письменник. Булгаков і Київ. Особливості композиції твору.
Мета:	допомогти учням визначити основні віхи життєвого й творчого шляху письменника, джерела його творчості, витоки моральної стійкості, твердих принципів і переконань; розвивати вміння аналізувати й синтезувати; виховувати гуманістичні ідеали.
Обладнання:	портрети, фотографії М.Булгакова, київські краєвиди; виставка творів письменника.
Тип уроку:	вивчення нового матеріалу.

 Я не шепотом в углу выражал свои мысли.

Мой литературний портрет закончен,

и он же есть политический портрет.

М.Булгаков

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Творчість великого митця російської літератури дуже цікава і різноманітна.

За своєю сутністю він був ліриком, але життя змусило його стати сатириком. Саме сатира допомагала йому маскувати зображення тогочасних вад суспільства. Він не міг змиритися з насильством, зі знищенням інтелігенції. Головною проблемою своєї країни він вважав відсутність культури і темноту. Він кидався у бік на захист „розумного, доброго, вічного”, що було створено кращими людьми Росії.

Все це спонукало його до творчості, настільки багатогранної, що твори Булгакова й нині сприймаються і розуміються по-різному.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу

1. Рольова гра „Життєвий і творчий шлях М. Булгакова”.

Завдання: скласти план.

О.Фадєєв писав: „Мне сразу стало ясно, что передо мною человек поразительного таланта, внутренне честный и принципиальний и очень умный, – с ним, даже тяжело больным, было интересно разговаривать, как редко бывает с кем. И люди литературы, и люди политики знают, что он человек, не обременивший себя ни в творчестве, ни в жизни политической ложью, что путь его был искренен, органичен…”

Історик. Михайло Булгаков народився 15 травня 1891 року в Києві. Батько Опанас Іванович був професором теології. Саме в Києві пройшли дитинство і юність, з ним пов’язане становлення письменника як митця. (фото 1-3).

„Булгаковы жили на спуске к Подолу против Андреевской церкви – в очень живописном киевском заказнике” (К.Паустовский).

Ця квартира послугувала прообразом місця дії творів „Біла гвардія”; „Дні Турбіних”. Нині – тут меморіальний музей письменника (фото 4).

Після гімназії навчався в Київському університеті на медичному факультеті. 1913 р. одружився з Тетяною Лаппа з Саратова. Навесні 1916 р. Булгаков став шпитальним лікарем-хірургом, потім працював земським лікарем (фото 5-6).

Літературознавець. Свої спогади про лікувальну практику Булгаков розповів у „Записках юного лікаря” (1925-1926), надрукованих у журналі „Медичний працівник”.

Історик. У часи лютневої революції мало що змінилося в житті сім’ї, у лютому 1918 р. Булгаков повернувся додому, в Київ. Почалися події, які письменник описав у романі „Біла гвардія”.(фото 7).

Влада весь час змінювалась. 1919 р. Булгаков працює військовим лікарем у Владикавказі. Наприкінці 1921 р. без грошей, без речей, приїхав до Москви, щоб залишитись в ній назавжди”.(фото 8).

Літературознавець. У 20-і роки письменник пише нариси, оповідання; повісті „Дияволіада” (1923-1924), „Фатальні яйця” (1924), Сатирична повість „Собаче серце” (1925).

Історик.

Повідомлення учня про зв’язок М.Булгакова з Україною, із Києвом (заочна екскурсія Києвом булгаковськими місцями (фотоматеріали) ).

2. Повідомлення вчителя:

Особливості композиції твору

Прийом,який використав письменник для створення враження, що пере­шкоди і в часі, і в просторі є відносними, називається «роман у романі» — роман Майстра про Єшуа. Звідси випливають і особливості твору, відповідно до яких «біблійні, єршалаїмські» розділи твору чергуються з «московськими» для того, аби в останній главі «зустрітися» і ніби злитися в місячну стежку, якою йти­муть Пилат і Єшуа Ґа-Ноцрі.

У романі «Майстер і Маргарита» глави, присвячені Понтію Пилату та Єшуа, вирізняються не лише сюжетно, але й стилістично. Емоційний, гострий стиль перших глав роману несподівано змінює чітка, стримана, точна прозова мова.

3. Продовження рольової гри.

Літературознавець. З 1926 року, року прем’єри у Московському художньому театрі п’єси „Дні Турбіних”, життя Булгакова пов’язане з цим театром. Багато п’єс було заборонено, протягом усього життя письменника переслідувала влада. Навіть були листи Сталіну і листи від Сталіна, наприклад, у листі до Білль-Білоцерковського Сталін стверджував, що „Біг” – антирадянське явище, тому що викликає співчуття до емігрантів, твори Булгакова – „непролетарська література”. Це був вирок. Двері редакцій перед письменником відтоді були зачинені.

Історик. М.Булгаков іде на рішучий крок і звертається з проханням до Сталіна.

„…Все мои произведения получили чудовищные, неблагоприятные отзывы, мое имя было ошельмовано не только в периодической печати, но и в таких изданиях как Большая Советская Энциклопедия…

Бессильный защищаться, я подавал прошение о разрешении хотя бы на короткий срок отпривиться за границу. Я получил отказ.

Мои произведения «Дни Турбиных», «Зойкина квартира», были украдены и увезены за границу. …К концу десятого года силы мои надломились, не будучи в силах более существовать, затравленный, зная, что ни печататься, ни ставиться более в пределах СССР мне более нельзя, доведенный до нервного расстройства, я обращаюсь к Вам и прошу Вашего ходатайства перед правительством СССР об изгнании меня за пределы СССР вместе с женою моей Л.С.Булгаковой, которая к прошению этому присоединяется.

М. Булгаков»

(червень 1929 р.)

Відповіді не було, потім були прохання до Максима Горького, О.С.Єнукідзе, інших керівників.

І в такий складний час автор береться за новий твір „Кабала священників”.

18 квітня 1930 року сталася надзвичайна подія – телефонна розмова зі Сталіним, як її результат – повернення до роботи в театрі.

Протягом 1928-1940 рр. Булгаков працює над романом „Майстер і Маргарита” (прообразом Маргарити стала О.Шкловська). (фото 9)

1939 р. виходить п’єса „Батум”, в якій автор зображує початок революційної діяльності Сталіна.

10 травня 1940 р. письменник помер.

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок

1. Бесіда

• Які чинники впливали на світогляд письменника, тематику його творів?
• Які почуття у вас викликала доля письменника?
• Про що свідчить зв’язок роману М.Булгакова з творами його великих попередників?
• Проаналізуйте епіграфи до уроку.

V. Домашнє завдання

Знати зміст роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита».

Дібрати цитати до характеристики центральних героїв твору: майстра, Маргарити, Єшуа, Воланда, Понтія Пилата (роман «Майстер і Маргарита»).

---

УРОК 2-3

Тема.	„Майстер і Маргарита”. Історія створення, художні джерела роману. Широта філософсько-етичної проблематики твору.
Мета:	розглянути історію роману, його художні джерела, проблематику; розвивати навички роботи над художнім текстом, закріплювати знання з теорії літератури; виховувати інтерес до творчості М.Булгакова, виховувати вдумливого читача.
Тип уроку:	лекція з творчими завданнями.
Обладнання:	портрети М.Булгакова, тексти твору „Майстер і Маргарита”, ілюстрації до твору.

 Рукописи не горят…

М.Булгаков

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань і вмінь

ІІ-ІІІ рівні

1. Які життєві ситуації, філософські вчення сприяли розвитку творчості М.Булгакова?
2. Розказати про головні події в житті письменника.
3. Розкрити сатиричне зображення дійсності у творах М.Булгакова (за власним вибором).
4. Скласти хронологічну таблицю творчості М. Булгакова (на дошці).

ІУ рівень

Записати на дошці алгоритм твору М.Булгакова (на вибір) і за ним відтворити його зміст.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Роман М.Булгакова не вкладається в традиційний аналіз. Цей твір можна вважати побутовим, бо ми знайдемо у романі широку картину московського побуту 30-х років. Але не менше є підстав для його визначення і як твору фантастичного або філософського, сатиричного або любовно-ліричного.

Все настільки органічно переплелось, і враження від твору надзвичайні. Твір змушує замислитись і про реалії життя, і про смерть, і про безсмертя, і про любов, і про реальне, і про нереальне…

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

1. Лекція вчителя про історію створення роману.

Завдання: скласти конспект лекції.

Письменник в 1928-1929 рр. переживав складний період, пов’язаний із всебічним нападом на його п’єси, роман „Біла гвардія”, сатиричні твори (був навіть „Понтій Пілат”).

Головрепетком то дозволяв, то забороняв його п’єси. Є твердження, що саме власна доля дозволила письменнику пригадати біблійну історію і ввести її до роману. Перший варіант був багато в чому іншим. У ньому навіть не було майстра і Маргарити. Диявол з’являється у Москві один. У розмові з раппівськими літераторами доводить їм, спираючись на історії страждань Христа, жорстокість їх фанатизму. Сатана був і головним героєм твору, звідси назва „Інженер з копитом”.

1929 рік – через повну заборону творів Булгаков зупинив роботу над романом. Почалися прохання, звернення… і на знак протесту – спалив рукопис (автор розірвав сторінки навпіл і половину спалив, а половину – зберіг).

1931 рік – повернення до твору, а в дійсності це був початий заново твір. У творі з’явився Ієшуа Га-Ноцрі, двійник автора і водночас незалежна людина. З’явилась Маргарита, прообразом якої була Олена Сергіївна Шкловська. Воланд разом зі своєю свитою втілював князя Пітьми.

Перший варіант було закінчено 1934 р., останній – 1938 р., але й пізніше автор доопрацював твір.

Зміст твору розширявся і в глибину, і в ширину. Виник єдиний сплав – багатожанровий і багатоплановий твір.

Іще у варіанті 1929 року у творі була оповідь Воланда про Христа і Понтія Пілата. З часом вона наповнила і зміст нового твору. Це „роман у романі”, написаний одним із центральних героїв „Майстра і Маргарити” і який став його долею – це склало основу всього роману.

У чотирьох Євангеліях Нового Завіту описана хресна смерть Ісуса. Булгаков ніби створює свій власний варіант. При своїй зовнішній схожості на людей Ісус у письменника наділений надзвичайним внутрішнім світом. Люди готові йти за ним скрізь. Головна його перевага – повна незалежність розуму і духу.

Варіанти назв роману: „Чорний маг”, „Копито інженера”, „Жонглер з копитом”, „Син В. (…)”, „Гастроль (Воланда)”, „Інженер з копитом”, „Майстер і Маргарита” (1937-1938).

2. Творчі завдання.

Перша група: розкрийте (можна у вигляді розгорнутого або цитатного плану) філософсько-етичну проблематику твору: морального вибору, добра і зла, справедливості й відповідальності, взаємин особистості з владою, покликання мистецтва тощо.

Друга група: визначте просторово-часові плани, охарактеризуйте їх (у вигляді таблиці).

Біблійний

Фантастичний

Сатиричний

Третя група: складіть опорну схему „Герой твору”.

3. Доповідь учня „Біблійна історія про Ісуса Христа (Євангеліє від Луки)”.

ІУ. Узагальнення набутих знань

• Які чинники стали причиною створення роману?
• Визначити ідейно-жанрові особливості твору.
• Проаналізувати епіграф до уроку.

У. Домашнє завдання

1. Дібрати цитати опису побуту Москви.
2. Дібрати приклади фантастичних подій у творі.
3. Підготувати доповіді (випереджальне завдання до уроку 5):

1) Євангельська тема у творчості Ф.Достоєвського.

2) Філософські ідеї В.Соловйова про Вічну Жіночість, Вічну Красу, їх розвиток символістами „срібного століття” російської поезії.

3) Г.Сковорода – визначний філософ ХІХ століття. Релігійні погляди мислителя.

---

УРОК 4

Тема.	Світ біблійної давнини, радянської сучасності й фантастичної „демоніади” у творі. Сатиричне змалювання Москви 30-х років, галерея радянських обивателів і функціонерів.
Мета:	проаналізувати кожен зі світів, зображених у творі, їх взаємозв’язок, спосіб об’єднання у романі, розглянути картину тогочасної Москви, змальованої письменником; розвивати аналітичне мислення, уміння встановлювати логічні зв’язки і пізнавальні здібності; виховувати активну життєву позицію.
Тип уроку:	аналіз художнього твору.
Обладнання:	портрети М.Булгакова, тексти роману „Майстер і Маргарита”.

Не буть ніколи раю

У цім кривавім краю.

П.Тичина

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

ІІ-ІІІ рівні

1. Історія створення роману „Майстер і Маргарита”.
2. Назвати й охарактеризувати плани твору.
3. Розкрити сутність філософсько-етичної проблематики твору.

ІУ рівень

Відтворити на дошці логічну опорну схему „Герої твору”.

ІІІ. Сприйняття навчального матеріалу

1. Бесіда за текстом роману „Майстер і Маргарита”.

А. Світ біблейської давнини, радянської сучасності й фантастичної „демоніади” у творі.

1. Переказати зміст Євангелія від Луки „Історія життя і смерті Ісуса Христа”.
2. Розподілити персонажів роману за їхньою належністю до одного з трьох світів.

Земний світ	Фантастичний світ	Біблійний світ
Берліоз	Азазелло	Ієшуа Га-Ноцрі
Римський	Коров’єв Фагот	Понтій Пілат
Варенуха	кіт Бегемот	Левій Матвій
Ласточкін	Абадонна	Іуда
Алоїзій	Гелла	Нізу
Іван Бездомний

Висновки. Автор порушує проблему розриву цих світів. Люди перестали думати про Бога, всесвіт, втративши духовну систему цінностей, і тому роман є застереженням людству про катастрофічність наслідків такого розриву.

• Чому на землю приходить диявол? Чому він приймає образ обивателя?
• Як у творі автор використовує біблійний сюжет?
• У чому надзвичайність людини Ієшуа?
• Яким чином автор пропагує істини, мораль Євангеліїв?
• Який ідейний зміст автор втілює в образі Воланда?
• Хто такий Понтій Пілат? Це могутній прокуратор чи звичайна людина, знесилена головним болем?

2. Робота в творчих групах.

Завдання: підготувати розгорнуту відповідь.

Перша група: Біблійний світ твору. Порівняти зображення його в романі з текстом Біблії (у вигляді таблиці).

Наприклад:

Євангеліє від Луки	„Майстер і Маргарита”
Ісус Христос	Ієшуа Га-Ноцрі
значення – „помазаний”	значення – „хай помагає Бог”
Єрусалим	Єршалаїм (давньоєврейська назва Єрусалима)
„Євангеліє” – „добра, блага вість” про любов, милосердя, Царство Боже, спасіння людей	ідея добра, морального вдосконалення людини, утвердження ідеї можливості для людини йти шляхом Христа
Ісус творив чудеса, воскрешав людей	провідна ідея: „люди – боги”, здатні змінити світ
Син Бога	звичайна людина з надзвичайними здібностями
Апостоли, Діва Марія, наявність Христа, розп’яття, воскресіння	не має послідовників, не робить чудес і не воскресає
проповідує спасіння людей

Друга група: Земний світ.

План

1. Безроздільна воля кесаря; прагнення до добра і правди – злочин із погляду закону.
2. Сприйняття будь-якої віри як підриву державного устрою.
3. Роман – своєрідна модель держави з тоталітарним режимом, у якій знищується людина.
4. Розкрити образи „обыкновенных людей… В общем напоминающих прежних…” (два-три герої охарактеризувати).
5. Чому роман був визнаний „нелегальною літературою”?
6. Реакція Пілата на думку про те, що з чолом влада „не будет надобна” була миттєвою: „На свете не было, нет и не будет никогда болем великой и прекрасной для людей власти, чем власть императора Тиверия!” У чому причина такої відданості?
7. „… на плите в полумраке стояло около десятка потухших примусов. Один лунный луч, просочившись сквозь пыльное, годами не вытираемое окно, скупо освещал тот угол, где в пыли и паутине висела забытая икона…” Побутові зарисовки як розкриття наслідків правління „великой и прекрасной для людей власти”. (Порівняти з описом картин життя в Петербурзі в романі Ф.Достоєвського „Злочин і кара”).
8. Степан Лиходіїв, Семплеяров, Римський – яскраві представники радянських функціонерів.

Третя група. Фантастичний світ.

План

1. Місячні ночі – протиставлення прозі московського побуту: польоти Маргарити, Великий бал сатани, скакання майстра і Маргарити з Воландом і його асистентами до вічного притулку.

„Далеко внизу, в зимней черноте, вспыхнуло новое озеро электрического света и подвалилось под ноги летящей, но оно тут же завертелось винтом и провалилось в землю. Всего несколько секунд – такое же ночью явление…”

„Земля поднялась к ней, и в бесформенной до этого черной гуще и обозначились ее тайны и приметы во время лунной ночи. Земля шла к ней, и Маргариту уже обдавало запахом зеленеющих лесов…”

2. Сутність гротеску і сатири у зображенні реакції героїв на фантастичні події, наприклад, Миколи Івановича, що просить дати посвідчення в тому, що провів „ніч у сатани”.
3. Здатність людини вірити у надзвичайне, як можливість позбавлення стереотипів мислення. Наприклад, професор Іван Миколайович, який вірить Воланду, що той снідав із Кантом тощо. Раз на рік душа героя відкривається назустріч непізнаному, загадковому, вічному: „Тогда луна начинает неистовствовать, она обрушивает потоки света прямо на Ивана, она разбрызгивает свет во все стороны, в комнате начинается лунное наводнение, свет качается, поднимается выше, затопляет постель. Вот тогда и спит Иван Николаевич со счастливым лицом”.

Завдання: за виступами творчих груп скласти тези.

У. Оцінювання й самооцінювання

ІІ-ІІІ рівні

1. Назвати представників трьох світів роману?
2. Які загальні риси притаманні радянським обивателям, функціонерам?
3. Навести приклад опису побуту Москви, проаналізувати, розкрити значення, визначити художні способи зображення.

ІУ рівень

Дати відповідь-роздум на питання: „Чому Булгаков у творі звернувся до біблійної теми, образу Ісуса Христа? Ваше розуміння цінності християнства”.

УІ. Домашнє завдання

ІІ-ІІІ рівні

1. Дібрати цитати до образів майстра й Маргарити.
2. Скласти план-характеристику до образу героїв (по одному із трьох світів роману – за власним вибором).

ІУ рівень

1. Порівняльний аналіз історії майстра з життям Булгакова. Що спільного, а в чому різниця? (відповідь можна оформити у вигляді порівняльної таблиці).
2. У чому філософський смисл епіграфа до уроку?

---

УРОК 5

Тема.	Утвердження цінності творчості й кохання та їхньої рятівної сили в долях майстра і Маргарити. Особливості композиції, художнього часу й простору, наскрізні мотиви.
Мета:	розглянути важливість для життя людини кохання, творчості на прикладі майстра і Маргарити, з’ясувати художньо-композиційні особливості твору; розвивати уміння працювати з художнім текстом, з’ясовувати стильові особливості твору, його будови, визначати найважливіше у творі; виховувати уміння протистояти соціальному злу, прагнення до самовдосконалення.
Тип уроку:	дослідження
Обладнання:	портрети М.Булгакова, тексти роману „Майстер і Маргарита”.

… нельзя не быть благодарным Михаилу Булгакову, сумевшему вернуть нам свежесть и непосредственность восприятия даже там, где, казалось бы, уже ни о какой непосредственности и речи быть не может…

И.Виноградов

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

ІІ-ІІІ рівні

1. Розкрити сутність світу біблейського (фантастичного) і реального у творі.
2. Охарактеризувати представника кожного зі світів твору.

ІУ рівень

Які відмінності, а в чому схожість долі майстра й автора роману?

ІІІ. Сприйняття навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

У літературі є багато прикладів того, як жінки, кохані жінки, стають Музою, прообразом героїнь поетів і письменників. Пригадайте „Вірші про Прекрасну Даму” О.Блока, присвячені й натхнені Любов’ю Дмитрівною Менделєєвою. Такою жінкою була для Булгакова Олена Сергіївна Шкловська. Їхнє кохання було сильніше за обставини (Шкловська мала свою сім’ю), воно назавжди залишилось у прекрасних образах твору.

– Пригадайте, хто із українських поетів, письменників у своїх творах діставав натхнення від власного кохання або образ чиєї коханої жінки став прообразом героїні твору?

2.Ідейно-художній аналіз образу майстра і Маргарити.

План

1. Кохання, історія майстра і Маргарити – провідна лінія роману.
2. Аналіз цитат-характеристик до образу майстра і Маргарити (за підготовленим домашнім завданням).
3. „По Тверской шли тысячи людей, но я вам ручаюсь, что тривожно, а даже как будто болезненно. И меня поразила не столько красота, сколько необыкновенное, никем не виданное одиночество в глазах!”

– Чому автор звертає увагу на порожнечу в очах?

– У чому була причина, що їх кохання „вискочило” поруч із ними „как из-под земли выскакивает убийца в переулке” й вразила їх обох?

– Яке значення має подальше „на перший погляд, буденність її стосунків? (Маргарита у підвальний квартирі майстра „надевала фартук… зажигала керосинку и готовила завтрак… когда шли майские грозы и мимо по зеленоватым окнам шумно катилась в подворотню вода … влюбленные растапливали печку и пекли в ней картофель…” Це кохання не змогли знищити ні „чорні дні” розгрому твору майстра, ні його важка хвороба…

4. „Ах, право, дьяволу бы я заложила душу, чтобы только узнать, жив он или нет!”, – думала Маргарита і як наслідок – чудодійні зміни у житті!

– розрив з чоловіком, відчуття повної свободи. Свободи від заміжжя, пустого життя, від стриманої і цнотливої самої себе;

– повне розкриття самої себе, хазяйка й царівна на балу в Сатани;

– повернення силою кохання із небуття майстра: „Слушай беззвучие, – говорила Маргарита Мастеру… – слушай и наслаждайся тем, чого тебе не давали в жизни, – тишиной. Смотри, вот впереди твой вечный дом, который тебе дали в награду. Я знаю, что вечером к тебе придут те, кого ты любишь, кем ты интересуешься и кто тебя не встревожит. Они будут тебе играть, они будут петь тебе… ты будеш засыпать с улыбкой на губах. Сон укрепит тебя, ты станешь рассуждать мудро. А прогнать меня ты уже не сумеешь. Беречь твой сон буду я.

Так говорила Маргарита, идя с Мастером по направлению к их вечному дому, и Мастеру казалось, что слова Маргариты струяться также, как струился и шептал оставленный позади ручей, и память Мастера, беспокойная, исколотая иглами памяти, стала потухать. Кто-то отпускал на свободу Мастера, как сам он только что отпустил созданного им героя…”.

5. Історія кохання майстра і Маргарити як епіцентр твору, через який в істинному світлі відображаються рими характерів героїв, розкриваються їхні вади. Наприклад, Алоїзій Могарич – „доносчик” – Іуда, навіть божевільня стає єдиним місцем, де люди можуть повернутися до своєї людської суті.

– Чи випадково божевільня має ім’я Ставінського, композитора, диригента, ім’я якого було в ті часи заборонено?

6. Композиційні особливості твору:

• побудова за принципом поєднання різних сюжетних ліній, що розвиваються з різкою швидкістю (принцип контрапункту);
• поліфонічність твору;
• поєднання епічного і ліричного;
• використання принципу побудови „роману у романі”;
• взаємопроникнення реальних, фантастичних і сатиричних пластів.

Контрапункт – одночасне поєднання двох або кілька самостійних голосів (мелодій); те саме, що поліфонія.

3. Доповіді учнів:

1) Євангельська тема у творчості Ф.Достоєвського.

2) Філософські ідеї В.Соловйова про Вічну Жіночість, Вічну Красу, їх розвиток символістами „срібного століття” російської поезії.

3) Г.Сковорода – визначний філософ ХІХ століття. Релігійні погляди мислителя.

ІУ. Оцінювання й самооцінювання

ІІ-ІІІ рівні

1. Що приваблює в образі Маргарити, майстра?
2. У чому велич їхнього кохання?
3. Як кохання і творчість впливає на навколишній світ?

ІУ рівень

• Складіть опорну схему „Наскрізні мотиви твору”.
• Зробіть порівняльний аналіз історії майстра і життя Булгакова.

У. Домашнє завдання

ІІ-ІІІ рівні

Охарактеризувати образ майстра (Маргарити) у романі М.Булгакова „Майстер і Маргарита”.

ІУ рівень

Написати твір-роздум: „Вічні теми роману”.