Конспекти уроків з зарубіжної літератури, 7 клас

Використання технології розвитку критичного мислення учнів в поєднанні з класичними методами навчання на уроках зарубіжної літератури в сільській школі.

Автор: вчитель зарубіжної літератури, заступник директора з НВР Гайдучик Оксана Арсенівна

Сучасне суспільство потребує сучасну школу, а сучасна школа потребує сучасного вчителя, який досконало володіє новими прогресивними педагогічними технологіями. Компетентнісне навчання вимагає від сучасного вчителя переосмислення навчальних завдань, які в свою чергу вимагають нестандартних рішень і мислення. Застосувати знання, вміння та навички, адаптувати їх в сучасних умовах життя- є головним завданням нової школи. Від вчителя інноваційні методики вимагають нових стосунків, які будуються на толератності та парнерстві. Вчитель старої формації навчає, показує, демонструє , контролює та оцінює якість засвоєння матеріалу. Вчитель нового часу супроводжує учня, направляє його, допомагає і разом з ним оцінює рівень його досягнень. Партнерські рівноправні відносини між вчителем та учнем вимагають від вчителя принципово нових підходів до навчання. Сучасна педагогіка виділяє близько дев’яти основних технологій навчання. (Схема № 1). Для всіх педагогічних технологій характерним є однакова структура, яка складається з чотирьох важливих компонентів. (Схема № 2). В своєму досвіді я хочу зупинитися на формах і методах роботи вчителя при використання технології ЧПКМ..

Формування і розвиток критичного мислення відбувається через організацію педагогічного процесу, який орієнтований на розвиток дитини. Проблеми впровадження технології ЧПКМ в сільській школі пояснюється декількома чинниками:

1. Низький інтелектуальний рівень дітей.
2. Відсутність посібників, енциклопедій та інших додаткових джерел інформації.
3. Низький рівень комп’ютерізації.
4. Соціально-економічні проблеми сім’ї
5. Слабка матеріально-технічна база школи.
6. Великий відсоток сімей, що потребують уваги певних органів влади.

Мій стаж роботи – 30 років, з них 18 я відпрацювала в центральній школі міста, яка стала першою гімназією в районі. В мене були не тільки талановиті діти, але й унікальні класи. Я експерементувала, одною з перших впроваджувала педагогічні новинки. І ось вже понад 10 років я працюю в звичайній сільській школі, де найбільша кількість учнів у класі -16, найменша -6. Переді мною стала проблема: або опуститися до рівнів учнів, до простого «прочитала я, а ви перекажіть», бо навіть мріяти про те, що всі учні у класі читають я не можу. Або піднімати учнів до свого рівня, працювати так, як працює світ, щоб дитина після закінчення сільської школи була компетентною особистістю, здатною до подальшого навчання в оволодінні професією.

Перейти водночас на нові технології неможливо: можна спотворити уявлення дитини про свої можливості і призупинити його розвиток. Для компетентнісного навчання, що сьогодні є пріоритетним у світі, найефективнішими є проектні технології та «Дебати», де дитина проявляється в усіх видах навчальної, творчої і виробничої діяльності. Технологія ЧПКМ («Читання та письмо для розвитку критичного мислення») є фундаментально для сучасного освітнього процесу. Форми і методи роботи за стратегією ЧПКМ є основними і єдиними ефективними на первинному етапі формування ключових компетентностей учнів.

Саме тому сільська школа потребує перехідного етапу, на якому поступово замінюються старі форми роботи на нові. Так народилася ідея міністратегії «орієнтованого читання», яка була презентована мною на районному семінарі вчителів, а згодом отримала визнання на обласному рівні.

Структура уроку за технологією ЧПКМ.

На І етапі відбувається процес актуалізації знань, виправлення помилкових уявлень, формування мети і завдань. Застосування «криголамних вправ», створення психологічного настрою є обов’язковою умовою сучасного уроку.

Я раджу використовувати вправи для розминки:   «Перемішайтесь – завмріть- об’єднайтесь у пари» , «Коло толератності» (фото № 1), «Полювання за скарбами», «Дві правди – одна брехня». Підбір таких вправ повинен бути виправдан тематично, як наприклад в уроці за вивченням балади А.Міцкевича «Світязь» (див. урок № 4), а головне, такі вправи не потрібно використовувати часто.Так, наприклад, в тематичному блоці, розробленому мною за технологіями ЧПКМ відсоток таких вправ складає близько 30%.

При актуалізації знань доцільно використовувати «семантичну карту» (див. урок № 1), яку легко замінити на асоціативний кущ чи мозковий штурм, або «Голосування» (див. урок № 2).

ІІ етап є основним на уроці. Технологія ЧПКМ пропонує безліч варіантів методик: «робота в групах», «робота в парах» . Раджу використовувати метод кооперативного навчання «Ручки всередині» (див. урок №2), який дозволяє вчителю бачити участь кожного індивідуально, що потім відображається оцінкою. Актуальними залишаються класичні форми роботи: складання анкет творів, схем-характеристик, порівняльних таблиць, побудова опорно-схематичних конспектів (ОСК) (див. урок № 1,2, 5,

фото № 7,8,), які співзвучні з інноваційними формами: «Кола Вена», «Сітка Алвермана», «Т- та- М-схеми» тощо. Аналіз тексту методом літературної критики, на мій погляд, самий цікавий. Учням цікаво змінювати позиції, міняти акценти. Цей метод формує не тільки критичне мислення, але й логічне, спонукає до толератності. (урок №3)

ІІІ етап є показником роботи вчителя і учнів. Результативність уроку проявляються в оформленні власної думки, у вмінні сформулювати своє ставлення до поставленої проблеми. Метод «Прес» в поєднанні зі «Шкалою цінностей», складання сенкану, твори-п’ятихвилинки, «Карта персонажів» , створення презентацій – далеко неповний перелік варіативних методик. (урок № 3,2)

Використання даних методик змінює зміст і форму навчання, але в умовах малокомплектних класів і нерівномірності розвитку учнів у класі деяки методики залишаються поза увагою вчителя. Так, наприклад, мені здається неможливо використати такі методики, що потребують високого рівня мислення, як то «Павутинка дискусій», «Дебати», «Графічний організатор. Критичне слухання» і багато іншого.

Так, уроки за вивченням балад «Вересовий трунок» Стівенсона і «Вільшаний король» Гете, за будовою і структурою є класичними, і, здається, начебто випадають із загальної структури тематичного блоку. Та форми вивчення матеріалу абсолютно сучасні, зорієнтовані на методики ЧПКМ і вдало поєднують класичні форми, як то «сигнальні картки», робота з таблицею. (див. Урок 9,10) та інше.

Активне та вдумливе читання потребує зусиль і праці. Технології ЧПКМ допомагають учневі розвинути свої здібності, формують ті навички, що стануть у нагоді в реальному житті: вміння працювати в групі, поважати чужу думку, уважно слухати іншого, відповідально ставитись до доручень, а головне, бажання вдосконалювати себе. Головне, щоб нові методики не стали самоціллю і способом вираження творчої індивідуальності самого вчителя. Озброєний новими технологіями вчитель стає диригентом у різноманітному оркестрі несхожих між собою дитячих талантів. Його завдання – зробити так, щоб цей різноголосий оркестр заграв в одній тональності одну мелодію, але кожен, при цьому, зберіг би свою партію. Я не знаю, чи стануть мої учні вченими-літераторами, але вірю, що завдяки урокам літератури вони осягнуть велику істину: Людина міряється не з ніг до голови, а від голови до неба.( Конфуцій)

Конспекти уроків з зарубіжної літератури, 7 клас