Лінгвістична гра з української мови

“Подорож Україною”

Автор: учитель української мови та літератури Кривошлик Олена Володимирівна

Мета: повторити вивчене семикласниками з різних розділів мовознавства; розвивати в учнів вміння висловлюватися, працювати у групах, розвивати мовлення школярів; прищеплювати любов до рідного краю, рідної мови.

Обладнання: мультимедійна презентація, карта України, записи на дошці тощо.

Хід гри

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть,

Як стягів красу малинову,

Як рідного неба блакить.

В.Сосюра

– Доброго дня! Хочеться розпочати наше спілкування зі слів українського поета В.Сосюри (читається епіграф)

– Як ви розумієте ці рядочки поезії? (учні висловлюють свої думки).

– Так, дійсно, українська мова є невід′ємною ознакою нашої Батьківщини. Справжній патріот не може не любити и не знати рідної мови.

Сьогодні я пропоную вам здійснити подорож Україною, але мандрівка ця незвична: по-перше, вона буде уявною; а по-друге, в процесі знайомства з найвідомішими куточками України ми будемо повторювати вивчене вами на уроках української мови.

Одна частина класу буде подорожувати на «потязі», інша – «автобусом». Супроводжувати вас будуть помічники-гіди (старшокласники). А правильність дотримання маршруту та ваших знань визначатимуть наші експерти (представити вчителів).

1) «Придбай квиток».

• Для початку треба перевірити, чи готові ви до далекої дороги. А значить потрібно придбати «квитки» на ваш транспортний засіб. Для цього запишіть на дошці фонетичну транскрипцію до слова «вокзал».

(учні записують, експерти перевіряють, виставляють бали)

2)  «Дорожня вікторина»

• Отже, вирушаємо. А щоб час у дорозі линув швидше, пропоную вам «Дорожню вікторину». Кожній групі будуть запропоновані 10 питань мовознавчого характеру, за правильні відповіді на які ви отримаєте додаткові бали.

1. Державна мова України. (Українська).
2. Найбільша одиниця мови. (Текст).
3. Частина мови про ознаку предмета. (Прикметник).
4. Знак у кінці питального речення. (Знак питання).
5. Чим починається діалог? (Тире).
6. Слова із протилежним значенням. (Антоніми).
7. Перша буква у власній назві. (Велика).
8. Головні члени речення. (Підмет і присудок).
9. Стиль художньої літератури. (Художній).
10. Префікс у слові «прекрасний». (Пре-).

1. Слова з близьким значенням. (Синоніми).
2. Стиль у науці. (Науковий).
3. Розмова двох осіб. (Діалог).
4. Сьомий відмінок української мови. (Кличний).
5. Новостворені слова. (Неологізми).
6. Буква без звука. (М′який знак).
7. Скільки н у слові незрівнянний? (Дві).
8. Словниковий склад мови. (Лексика).
9. Знак у слові «В′ячеслав». (Апостроф).
10. Список літер встановленого характеру. (Алфавіт).

(слово експертам)

3) Ось і перший пункт нашої подорожі – стародавній Чернігів.

(Учням пропонується показати його на карті).

(слайди)

(текст на екрані)

«Чернігів – це адміністративний, промисловий, економічний і культурний обласний центр, розташований на півночі України.

Він славиться своїми пам’ятками часів Київської Русі і Чернігівського князівства, а також Гетьманщини і козацького Чернігівського полку.

Ошатність  і краса міста над Десною вражають  усіх гостей Чернігова. Варто лишень згадати, що це єдине місто в Україні, де збереглося стільки пам’яток домонгольської доби. Тут є і тінисті парки, і білосніжні церкви, і золоті куполи, і  прекрасні музеї.

У різні часи тут жили і працювали такі визначні особистості: письменники – М. Коцюбинський, Б. Грінченко, В. Самійленко, М. Вороний, П. Тичина; маляр І.Рашевський, історики –  В.Модзалевський та П.Савицький».

• Давайте визначимо тип мовлення, до якого належить цей текст? А стиль?
• Друге завдання: Запишіть у алфавітному порядку прізвища діячів культури, що звучали у тексті.

(учні записують, експерти перевіряють, виставляють бали)

4) Рушаймо далі. Шлях наш лежить на захід. І ось уже нас зустрічає мальовнича Волинь.

(Учням пропонується показати її на карті).

(слайди з коментарями вчителя)

(проекція тексту на екран)

«Волинь – це край озер і безмежних лісів.

Ліси й ліси. Скільки їх! Ні поглядом не осягнути, ні перейти. Стоять похмурі, розвісивши свої зелені шати, і гомонять… Про віщо? Хто знає? Кажуть, отим товстелезним дубам, що могутньо вп′ялися в землю і верхів′ями сягають хмар, сотні літ. То-то звідали на своєму віку! Мабуть, пам′ятні їм і Хмельницький, і Кармалюк. От зрозуміти б їхню мову. А що, як вилізти на дуба й причаїтися? Певно, можна чимало побачити» (За М.Олійником).

• Скажіть, яка орфограма об′єднує слова «вп′ялися», «верхів′ями», «пам′ятні»? Поясніть правопис цих слів.

• Знайдіть речення із вставними словами, визначте, що вони виражають.

(учні записують, експерти перевіряють, виставляють бали)

5) «Романтичне Поділля».

• Триває наша подорож. Картини за вікном змінюються, як кадри кінострічки.

(слайди з коментарями вчителя)

• Це романтичне Поділля, так чарівно оспіване Лесею Українкою!

(Учням пропонується показати Поділля на карті, прочитати поезію Лесі Українки «Красо України, Подолля»).

• Поясніть фонетичне явище в парах слів: села – сіл, бори – бір, Подолля – діл.

• Знайдіть слова із суфіксами на позначення пестливості, назвіть ці суфікси. З якою метою вживає їх у вірші Леся Українка?

(учні записують, експерти перевіряють, виставляють бали)

6) Наш гостинець пролягає далі. Чому ж гостинець? Послухайте текст С.Пушика:

«…Чого-то ми все рідше й рідше називаємо шляхи гостинцями? Відколи нарядили їх у асфальт, ніби у фрак заморський, то одразу узяли до вжитку чуже, важке й глухе слово «шосе». А в слові «гостинець» вчувається гість… Ми не відкидаємо й слова «шосе» – тільки хай би воно постояло трохи в синонімічній черзі… Словники – музеї слів, у них місце і для старого, і для нового слова знайдеться».

• Уявіть собі, що ви лексикографи, тобто укладачі словників. Поясніть значення слова «гостинець», історію його походження.

(Ось як пояснює вищезазначене український народознавець і мовознавець В.Скуратівський: «Людей, які їхали на торг чи поверталися назад, називали чужинцями, чи гостями, а придбані в них речі – гостинцями; дорогу, якою прошкували торгівці, йменували поетичним… словом гостинець».)

• Доберіть синоніми до слова «гостинець».

(учні записують, експерти перевіряють, виставляють бали)

7) «Рідне Криворіжжя»

Скільки не подорожуй, а слід повертатись додому. Багата на красиві місця Україна, але найрідніший нам її куточок – Криворіжжя, наша мала Батьківщина.

(Учням пропонується показати Кривий Ріг на карті)

(слайди з коментарями вчителя)

• Ще В.Симоненко сказав: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

• Спробуйте дібрати спільнокореневі слова до слова «Батьківщина».

• Складіть речення із словом «Батьківщина».

(учні записують, експерти перевіряють, виставляють бали)

• Ось і закінчилася наша уявна мандрівка. Впродовж неї ми не тільки пізнали нове про Україну, але й повторили відомості з різних розділів мовознавства. Настільки вам це вдалося, скажуть наші експерти. Їм слово.

• На пам′ять про сьогоднішній захід отримайте слова, з яких починалася наша зустріч. Можна вкласти їх за обкладинку зошита з української мови. Нехай вони будуть не тільки на шкільній дошці, а й у вашому серці.

• Бажаю вам нових цікавих справжніх подорожей. Знайомтеся з нашою чарівною Батьківщиною-Україною! Вивчайте і любіть її скарб – рідну мову!

(Помічники роздають сувеніри на згадку)

Презентація до заходу