Методична розробка уроку на тему: Застосування інтеграла для обчислення площ. Урок-семінар
Автор: викладач математики Чоловська Тетяна Кузьмівна
Розробка уроку на тему: Застосування інтеграла для обчислення площ. Урок проводиться у формі семінару. Клас ділиться на підгрупи, учні самостійно опрацьовують матеріал та готують повідомлення на задану тему, розв’язують задачі, дають відповіді на проблемні запитання.
Тема:Застосування інтеграла для обчислення площ.
Урок-семінар.
Мета уроку:Узагальнити знання учнів про обчислення площ криволінійних трапецій , поглибити їх знання та вміння застосовувати інтеграли , для знаходження площ більш складних фігур. Розвивати культуру математичної мови.
Обладнання:Таблиця з зображенням криволінійних трапецій , таблиця із зображенням фігур , які являють собою об’єднання та переріз криволінійних трапецій , картки-завдання з питаннями по кожному повідомленню та таблиці з малюнками до кожної картки.
План уроку.
- Виступи учнів з повідомленнями по питаннях:
а) Види криволінійних трапецій та обчислення їх площ.
б) Виведення формули для обчислення площі фігури , яка являє собою об’єднання криволінійних трапецій.
в) Виведення формули для обчислення площі фігури , яка являє собою переріз криволінійних трапецій , які утворені графіками функцій , що набувають лише додатних значень.
г) Виведення формули для обчислення площі фігури , обмеженої графіком функції f (x) , якщо f (x) < 0 при x [a;b].
- Підсумок уроку.
Хід уроку.
Вчитель: Сьогодні ми проводимо урок-семінар по темі: Застосування інтеграла для обчислення площ. Вся група розбита на чотири підгрупи , кожна з яких одержала завдання підготувати певне повідомлення і розв’язати 1-2 типові задачі по даній темі. Для семінару виготовлені картки-завдання (по одній на парту) з питаннями по кожному повідомленню , таблиці з малюнками до кожної картки.
Перша підгрупа одержала завдання розповісти про криволінійні трапеції і обчислення їх площ.
Вступає представник першої підгрупи.
В шкільному курсі геометрії ми вивчали способи обчислення площ не великої кількості фігур лише певного виду , а саме : многокутників , круга та його частин . А як же обчислити площу плоскої фігури , обмеженої будь якою кривою ? Виявляється , це можна зробити за певних умов.
Нехай на відрізку [а; в] осі OX задано неперервну функцію, яка не змінює на ньому свій знак. Фігура, обмежена графіком цієї функції, відрізком [а; в] осі ОХ і прямими x = а, х = в називається криволінійною трапецією (демонструє таблицю 1).
Самостійне опрацювання матеріалу учнями – це інструмент для мотивації навчально – пізнавальної діяльності вихованців, розвитку комунікативних здібностей, відкриття їх творчого потенціалу. Спасибі, Тетяна Кузьмівна, за чудовий урок – семінар.
Дуже вдало підібрані завдання на випередження. Правильно підібрані вправи за рівнями складності дозволяють нарощувати складність у міру засвоєння матеріалу.
Тетяна Кузьмівна своєю публікацією чітко показала, що семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання з такого складного предмету, як математика. Протягом підготовки до семінару ця форма роботи вимагала від учнів серйозної самостійної роботи з додатковою літературою, читання додаткового джерела, порівняння матеріалів, підбору фактів, обговорення самостійно підготовлених учнями доповідей. Запропонований семінар являє собою таку форму диференційованого навчання, яка зберігає всі складові шкільного заняття і створює умови для підвищення творчої активності учнів. Дякую за любов до математики.))
Значення семінару, як інструменту для забезпечення можливісті оволодіти навичками і вміннями використовувати теоретичні знання для розвитку творчого і професійного мислення, важко переоцінити. Безпосередній роботі на уроці передує велика та клопітка робота вчителя, що вимагає знання методики та технології проведення даного виду уроку. Тетяна Кузьмівна показала себе справжнім майстром, професіоналізм якого дозволив дітям досягти такої ефективності та якості знань. Дякую, обов’язково скористаюся розробкою.