mail@urok-ua.com

Методичні поради “Рання профорієнтація дошкільників – завдання сучасної педагогіки”

Автор: завідувач дошкільного закладу Молчанова Лариса Віталіївна

Світ професій такий різноманітний. Як осягнути його? Як уникнути помилок при вирішенні питання, ким бути? Яку стежку обрати в житті? Стежок цих безліч… Якщо хтось думає, що професійна орієнтація у дошкільному закладі справа надто рання, він помиляється. Дивовижний світ професій сповнений розмаїття, яке слід дохідливо розкривати саме в ранньому дитинстві. А якщо робити це вельми захоплююче, через гру – успіх гарантовано. Хтось із дітлахів обов’язково стане пожежником, буде водієм червоного автомобіля, який подібний, за дитячою логікою, до…помідора. А хтось – вихователем, щоб розповідати цікаво про таємничий світ професій. Доповідь буде корисною як досвідченим педагогам так і молодим.


РАННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЯ ДОШКІЛЬНИКІВ –

ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Методичні поради

 

«Для того, щоб ніхто не помилився у виборі професії, яка над усе підходить природному хисту, государю варто було б виділити уповноважених людей великого розуму і знань, які відкрили б у кожного його хист ще в ніжному віці. Слід було б встановити такий закон: нехай юрист не займається лікуванням, а медик – адвокатською справою, тесля не займається землеробством, а швець – архітектурою; нехай кожен займається тільки тим мистецтвом, до якого має природний хист». 

                                    Іспанський лікар Хуан Уарте

 

Соціально-економічні зміни, що мають місце в умовах переходу до ринкових відносин, вимагають нових підходів у формуванні особистості. Дедалі гострішою стає залежність місця держави в цивілізованому світі від її можливостей у створенні умов для вільного самовизначення громадян, набуття ними доступних знань і професійної майстерності, самореалізації в тій галузі, де найповніше можна проявити свої обдарування. Успішне вирішення цієї проблеми в основному залежить від позитивних результатів у формуванні особистості майбутнього працівника на всіх етапах його життя. На цьому наголошується в Національній доктрині розвитку освіти, Законі України «Про освіту», Концепції державної системи професійної орієнтації населення.

Пригадаємо, що ж таке профорієнтація? Професійна орієнтація являє собою систему соціально-економічних та методико-фізіологічних заходів, спрямованих на забезпечення активного, мобільного і свідомого професійного самовизначення та трудового становлення особистості з урахуванням своїх можливостей, індивідуальних особливостей та кон’юнктури ринку праці для повноцінної самореалізації в професійній діяльності. Досить складне визначення, так? А кажучи простою мовою – професійна орієнтація – це наукова дисципліна, яка допомагає людині обрати свою майбутню професію з урахуванням всіх її здібностей, потреб і бажань. Також професійна орієнтація містить технологію розвитку у людини позитивного ставлення до праці.

У процесі профорієнтації здійснюється робота профорієнтолога, до якої він залучає дітей на всіх етапах їхнього навчання. Робота з профорієнтації охоплює такі етапи:

  • інформаційний (профосвіта);
  • діагностичний;
  • консультування;
  • трудових спроб;
  • співбесіди.

Л.Д.Столяренко вважає, що кожна людина ще в дитинстві, частіше за все несвідомо, думає про своє майбутнє життя, як би прокручує в голові свої життєві «сценарії». «Сценарієм» вважається те, що людина ще в дитинстві планує зробити в майбутньому. Сценарій – це життєвий план, який формується ще в ранньому дитинстві в основному під впливом батьків, що поступово розгортається. У багатій скарбниці народної мудрості знаходимо вислови, що стосуються вимоги вибору роботи відповідно до нахилів та здібностей. Як пише М.Стельмахович, «профорієнтація дітей розпочиналася  змалку, з шести – семи років…, а…профорієнтаційний вибір підлітка міг випливати з його нахилів, роду занять батьків, а також тих видів праці, які були поширені в тій чи іншій місцевості».

На сучасному етапі професійна орієнтація починається з дитячого садка, коли в дітей виникає інтерес до різних видів діяльності. Об’єм профорієнтаційної інформації постійно збільшується, розширюється та ускладнюється. Отже, профорієнтаційну роботу можна поділити на етапи, які відповідають рівневі розвитку дитини та які зумовлені не лише загальними цілями професійної орієнтації, але й динамікою професійної орієнтації самої дитини.

  1. Емоційно-образний (діти старшого дошкільного віку). Формування позитивного ставлення до світу професій, до людей праці. На цій стадії професії відомі дітям лише за назвами і деякими зовнішніми ознаками (форма одягу, манери поведінки, оцінка оточуючих людей).
  2. Пропедевтичний (І-IV класи). Розвиток інтересу до професії батьків, до найбільш масових професій. Формування любові й сумлінного ставлення до праці.
  3. Пошуково-зондуючий (V-VII класи). Формування професійної спрямованості при усвідомленні інтересів, здібностей, цінностей, які пов’язані з вибором професії і визначенням свого місця у суспільстві.
  4. Формування професійної свідомості (VIII-IX класи). Формування особистісного сенсу вибору професії, уміння співвідносити суспільні цілі вибору сфери діяльності із своїми ідеалами, уявлення про цінності зі своїми можливостями.
  5. Період уточнення соціально-професійного статусу (Х-ХІ класи). Формування знань, умінь у визначеній сфері трудової діяльності.

Кожна людина народжується з певними здібностями, схильностями до певного виду професійної діяльності. Від правильного вибору професії залежить успіх людини в житті, її самореалізація.

Вибір професії – є життєвим етапом кожної людини, і водночас проблемою, яку повинен контролювати кожен навчальний заклад, який забезпечує набуття навичок фахової діяльності.

Вибір правильного шляху в житті безпосередньо пов’язаний з ранньою профорієнтацією дитини, умілим використанням і розвитком його потенційних здібностей.

В основі поняття «рання профорієнтація дітей дошкільного віку» лежить безумовне розуміння ними суспільного значення праці взагалі і професійної праці зокрема, яке досягається шляхом тривалої і складної педагогічної роботи і є як би етапом, а також одним з аспектів у формуванні образу світу, і як передетапом первинного професійного вибору. Визначення змісту поняття «рання профорієнтація дошкільників» розуміється нами як спеціально організоване інформування дошкільників про світ професій засобами ігрової діяльності, що створює у дітей певний досвід професійних дій, професійної поведінки. Рання професійна орієнтація дозволяє спроектувати у дошкільників професійне становлення «образу Я».

Рання професійна орієнтація дошкільників відноситься до когнітивного компоненту освітньої області «Професійне самовизначення» й вирішує допропедевтичні завдання професійного самовизначення, сприяє формуванню допрофесійних знань та вмінь

«Професійне самовизначення особи дошкільника» термінологічно (за В.С.Мухіною) розуміється як орієнтація на працю в певній професійній сфері, формування і розвиток відповідних інтересів, схильностей і здібностей за допомогою ігрової діяльності.

«Професійна спрямованість особи дошкільника» трактується як виражена схильність до певної групи ролей, ігор, видів праці та інших видів діяльності.

При зовнішній її термінологічній схожості ранньої професійної орієнтації дошкільників з професійною орієнтацією школярів та дорослих обидві структури мають різні функціональні призначення і задачі: рання профорієнтація дошкільників – розвиваюча; професійна орієнтація в більш старшому віці – функціональна.

Сучасні методики, в основі яких лежить вивчення інтелекту, властивостей мислення і психофізіологічних особливостей, дозволяють одержати повну інформацію про талант і професійні схильності вже з раннього віку. Конкуренція і швидко змінні технології вимагають визначитися з професіями якомога раніше і накопичувати уміння та навики вже в досить юному віці. Ситуація на ринку праці корінним чином відрізняється від тієї, що була навіть п’ять років тому. Не спробувати розгледіти в дитині здібностей і не зрозуміти його можливостей (знань, умінь, навиків) – це значить упустити час і проявити не пробачну в умовах сучасного життя безпечність.

З чого і коли починати таку роботу з дитиною? З гри та іграшок! Кожна іграшка несе в собі певний світогляд, дії з іграшкою формують способи пізнання і ставлення до навколишнього світу, закріплюючись в певних уміннях і розвиваючи певні здібності дитини. А це вже і є рання профорієнтація. Отже:

ранній вік (1 – 3 роки) – засвоєння функціональних дій. Типові іграшки: совочки, форми, відерця, пірамідки, візки – тут іграшки повинні бути простими, важливі форма і колір. І, звичайно ж, м’яко набивні, які вчать дитину відчувати і співчувати;

дошкільне дитинство (3 – 7 років) – гра стає провідною діяльністю в житті дитини. Тут вперше виявляються яскраві відмінності в грі хлопчиків та дівчаток. Ляльки і лялькові меблі, посуд, побутове начиння, набори маленького лікаря, перукаря, вчителя і т.п. – для дівчаток. У хлопчиків – машинки, кораблики, літачки, конструктори, солдати, танки, пістолети і т.п. крім того, важливі іграшки-атрибути (та деталь, яка позначає приналежність до певної професії) – наприклад, не стільки корабель, скільки кашкет капітана. Цей час підготовки до школи і разом з сюжетно-рольовими іграми повинні з’явитися навчальні ігри: мозаїки, настільні ігри з фішками, лото, ліплення, малювання і  т.п. В цьому віці батькам треба допомогти дитині у виборі кружків, розказувати про професії, що цікавлять, розкривати їх суспільне значення – «що буде, якщо зникнуть всі шофери, вихователі, лікарі і т.д.».

Знайомство дошкільників з професіями не тільки розширяє загальну обізнаність про навколишній світ та кругозір дітей, але й формує у них певний елементарний досвід професійних дій, й таким чином сприяє ранній професійній орієнтації. При розробці змісту, форм і методів роботи з ранньої профорієнтації беруться до уваги дидактичні принципи: систематичність, послідовність, доступність, науковість, наочність, наступність. В роботі щодо реалізації даного напрямку доводиться стикатися з певними складностями, адже профорієнтація дошкільників – це новий, маловивчений напрямок в дошкільному вихованні.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» передбачає формування у дітей уявлень про працю та професії дорослих через всі сфери життєдіяльності. На сьогодні існує російська програма «Мир профессий», яка включає: введення, формулювання завдань і шляхів їх реалізації згідно віку дитини; рекомендований перелік ігор; приблизний рівень уявлень про професійну діяльність дорослих, які формуються в процесі сюжетно-рольових ігор. В її основу покладена чотирьох ярусна класифікація професій за Є.Клімовим  (людина – жива природа; людина – техніка і нежива природа; людина – людина; людина – знакова система). Програма «Мир профессий» передбачає ознайомлення дітей більш ніж з 80 професіями (при 7 – 12 за традиційною програмою). Вона враховує відповідність вікової динаміки розвитку дітей і змісту  сюжетно-рольових ігор. Кожна гра передбачає для кожної ролі повний цикл «професійних дій» та їх логічну завершеність. Ігри групуються як з урахуванням вимог основної програми, так і з урахуванням сезонної праці дорослих і т.д. В програму введені ігри, що відображають сучасні соціально-економічні відносини і нові професії, пов’язані з елементами ринкової економіки.

Крім того, профорієнтація – це найефективніший засіб збільшення авторитету батьків в очах дитини. З перших днів від народження дитини батьки виношують сподівання, що вона виросте гармонійною особистістю, успішним спеціалістом, продовжить їх справу чи реалізує здібності та вміння у самостійно обраній сфері діяльності. Намагаючись виховати її цілеспрямованою, працелюбною, здатною долати труднощі на шляху до мети, вони покладають сподівання і на досвід дошкільних установ.

Відчутно впливає на формування у дітей прагнення працювати емоційне ставлення дорослого до виконуваної роботи. З раннього віку діти повинні бачити приклад раціонально організованої праці, оволодівати культурою праці: вмінням ставити мету (спочатку з допомогою дорослого, потім — самостійно), планувати й організовувати роботу, використовувати обладнання, послідовно здійснювати раціональні трудові дії, підтримувати порядок на робочому місці тощо.

Виховна ефективність ознайомлення з працею дорослих залежить від ефективності процесу спостереження, від того, на які аспекти праці дорослих спрямована увага дітей. Самі вони зацікавлюються передусім зовнішніми виявами процесу праці: послідовністю операцій, предметами, знаряддям праці тощо.

Бажаючи дітям щастя, ми дорослі повинні пам’ятати, що вибір професії дуже часто визначає в подальшому життєвий шлях людини. Тому, важливо застерегти в цей момент дитину від можливих помилок,  допомогти  знайти своє життєве призначення, реалізуватися в соціальній і професійній ролі.

Отже, виходить, що профорієнтація – це не одноразова акція, яка проводиться у випускних класах шкіл, а систематична робота з дітьми та молоддю.

Ми бачимо, що у суспільстві дедалі зростає рівень вимог щодо професіоналізму та фахової підготовки спеціалістів. Життя вимагає від людини вміння орієнтуватися в навколишньому світі,  шукати інформацію, бути компетентним в обраній справі, працювати в команді, приймати нестандартні рішення. Тому профорієнтація мусить стати повноцінним навчальним курсом, який молодь буде вивчати протягом свого становлення: від дитячого садка до професійно-технічного чи вищого навчального закладу. Освіта не лише озброює сумою знань чи виховує певні навички, але й «відкриває людині саму себе», виявляє й розвиває її здібності, генетичні задатки, формує потреби й інтереси до майбутньої професії. Саме завдяки освіті особистість знайомиться з основами майбутньої професії і свідомо здійснює свій вибір. Успіхів всім у цій нелегкій роботі!

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 оцінки. Рейтинг публікації: 5 з 5)
525

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 коментарів

  1. Дітей необхідно орієнтувати у виборі тієї чи іншої професії, дати уявлення про розмаїття професій та їх важливості для людей, адже рано чи пізно перед кожним із них, виникне питання про подальше професійне навчання.
    Важливо, щоб кожна людина вибрала собі справу по душі. Щасливий той чоловік, який займається улюбленою справою, хто правильно вибрав собі професію.

  2. дана стаття має в своєму змісті досить багато визначень, які вдало пояснені, доступною зрозумілою мовою для педагогів та батьків. Освітянська ланка має значний вплив на формування дитячого “Я”, і вдале піднесення тої чи іншої професіх дітям, забезпечить її авторитет серед дитячого колективу. Тож, шановні клеги, ми теж відповідаємо за вибір професійного спрямування дітей.

  3. Як відомо,розвиток дитини найперше відбувається в умовах взаємодії з дорослими.Дитина постійно прагне до пізнання.Стаття про ранню профорієнтацією зацікавить і здивує не тільки батьків,а й вихователів,педагогів.Тому вона розкриває всі секрети профорієнтаційного напрямку дітей.Дякую

  4. Лариса Віталіївна, спасибі за досить корисні методичні поради. Безумовно, ознайомлення дітей з працею дорослих і виховання поваги до неї – один із способів формування в них працьовитості, позитивного ставлення до праці і робітників. У період старшого дошкільного віку в дітей розвивається уявлення про працю людей, професії, з’являються прагнення до трудової діяльності та здатність самостійно ставити мету.