Моральні уроки новели Т.Манна “Маріо і чарівник”. Урок-дослідження за проектною технологією. Зарубіжна література 11 клас

Автор: Вчитель зарубіжної літератури Хвалько Наталія Віталіївна

Концепція людини Томаса Манна досить складна. Його завжди цікавили ірраціональні (тобто недоступні розумінню) і навіть патологічні сторони людського “я”. Саме тому герої його творів дещо незвичайні. Яким же був сам Томас Манн?

Стартував проект для учнів 11-х класів на тему: “Моральні уроки новели Т.Манна “Маріо і чарівник”. Мета проекту: через світобачення письменника прийти до розуміння його твору, філософії героїв, збагнути життєві реалії, зображені у новелі.

---

 

Стартує проект для учнів 11-х класів на тему: “Моральні уроки новели Т.Манна “Маріо і чарівник”.”

План проекту

1. Психологічний портрет митця
2. Формування світобачення
3. Інтертекстуальність у новелі
4. Образ чарівника Чіполли – ключ до розуміння ідейного змісту твору
5. Історичні паралелі з 18 ст.

Мета проекту: через світобачення письменника прийти до розуміння його твору, філософії героїв; збагнути життєві реалії, зображені у новелі.

Завдання:

1. Зібрати необхідну інформацію по темі проекту
2. Систематизувати та узагальнити матеріал
3. Обрати продукт проекту (газета, буклет, реклама, альбом, ілюстрації, розкладка, колаж) та підготувати презентацію.

Порада: об’єнуватися в групи за інтересом, зібрану інформацію обговорити спільно, відібрати саме суттєве для презентації, продукт проекту має бути змістовним, естетичним.

---

 

Тема уроку: Моральні уроки новели Т.Манна “Маріо і чарівник”.

Мета: визначити основні віхи життєвого шляху письменника, витоки творчості, принципів та переконань, дослідити моральні уроки новели, через світобачення письменника прийти до розуміння його твору, філософії героїв, збагнути життєві реалії, зображені у новелі; удосконалювати організацію навчального діалогу, розвивати творчі здібності, виховувати учнів на гуманістичних загальнолюдських ідеалах.

Тип: урок засвоєння нових знань

Формат уроку: урок за проектною технологією з використанням ІКТ.

Обладнання: комп’ютер, проектор, мультимедійний супровід до уроку, відеозапис, текст новели «Маріо і чарівник» (Євгенія Волощук Хрестоматія-посібник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів).

Хід уроку

Письменник – це людина, якій     

писати важче, ніж решті людей.

Т.Манн

І. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

У рамках нашої співпраці я запропонувала вам взяти участь у дослідницькому проекті із зарубіжної літератури. Вдячна, що ви до нього долучилися,  обрали для себе тематику завдань, підтримали діалог через створену на моїй сторінці «ВКонтакте» групу «Урок».

Отже, сьогодні ми будемо говорити про німецького письменника Томаса Манна. Письменник… яке значення ви вкладаєте у це слово?

Письме́нник — у широкому розумінні це кожна людина, яка пише твори (не обов’язково художні, наукові, вірші також), висловлює власні думки, досвід і бачення світу у письмовій формі. У вузькому розумінні це автор художніх творів; особа, для якої літературна діяльність є професією.  Синонімами до слова письменник є літератор, майстер слова.

Слайд № 1(а)

Томас Манн вважав, що письменник — це людина, якій писати важче, ніж решті людей. Про що свідчать ці слова літератора? (відповідально ставиться до своєї роботи, розуміє, щоб писати художні твори треба володіти певними знаннями, моральними якостями).

ІІ. Повідомлення теми .

Отже, тема: Моральні уроки новели Т.Манна «Маріо і чарівник».

Наше завдання – через світобачення письменника прийти до розуміння його твору, філософії героїв; збагнути життєві реалії, зображені у новелі.

Концепція людини Томаса Манна досить складна. Його завжди цікавили ірраціональні (тобто недоступні розумінню) і навіть патологічні сторони людського “я”. Саме тому герої його творів дещо незвичайні. Яким же був сам Томас Манн? (досліджувала  І група, створюючи «Психологічний портрет» митця). Запрошую групу презентувати свою роботу, ми з вами уважно слухаємо і конспектуємо, а в кінці уроку оцінюємо свою роботу за рейтинговою шкалою.

Запишіть: «Психологічний портрет»

Презентація І групи

ІІІ. Психологічний портрет митця (учні ведуть нотатки)

1.(Перша риса до портрету митця – БЮРГЕР →

Т. Манн від батька сенатора успадкував прихильність до бюргерського способу життя, його приорітети: дисципліна й працьовитість, повага до традицій, життєва стійкість та практичність. Мистецькими ж рисами своєї вдачі він завдячував матері.

2.Свою першу новелу «Падіння» майбутній письменник написав, працюючи клерком у страховій компанії. Після її успіху, література стає його професією. Він пише романи «Будденброки», «Йосип і його брати», «Лотта у Веймарі», «Доктор Фаустус», новели «Тоніо Крегер», «Смерть у Венеції»  та інші твори. Стає ЛАУРЕАТОМ Нобелівської премії.

Сьогодні Манн відомий як → німецький   ПРОЗАЇК, ЛІТЕРАТУРНИЙ КРИТИК, ПУБЛІЦИСТ.

3. Хочемо нагадати, що Томас Манн жив і творив на межі двох століть, з 1875 по 1955 роки.

«Я стою між двох світів…», – говорив письменник, поєднуючи у своїх творах традиції класичної літератури ХІХ століття із здобутками модерністського мистецтва. → МОДЕРНІСТ

4. Особистим внеском митця у боротьбу з гітлерівською Німеччиною за часів Другої світової війни став цикл радіопередач для німецьких слухачів. Від 1940 до 1945 року він підготував близько 60 виступів проти нацистської ідеології. → АНТИФАШИСТ
5. Останнім проектом письменника була ідея створення звернення до урядів усіх держав з приводу захисту людини через наростання загрози «холодної війни». За задумом Манна підписати цей епохальний документ мали видатні діячі науки та мистецтва, але завадила смерть митця → ФІЛАНТРОП

ІV. Підготовка сприйняття художнього твору.

Я погоджуюся із вашими думками і хочу додати, що це  людина дивовижної працездатності та енциклопедичної освіченості, → МАЙСТЕР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ПРОЗИ.

• Зверніть увагу, як у словнику до уроку пояснюється термін «Інтелектуалізм».

«Інтелектуалізм» трактується в сучасному словнику-довіднику з літератури як «особливий спосіб художнього мислення. Заснований на перевазі інтересів письменника до життя людського розуму, до філософсько-концептуального аналізу метафізичних проблем буття».

Манн, подібно до Дж. Джойса, вдавався до інтертекстуальності. Пам’ятаєте, ця техніка передбачає постійний потік цитат, алюзій та ремінісценцій.

ІІ група досліджувала інтертекстуальність новели Т.Манна «Маріо і чарівник» і готова поділитися з нами результатами свого дослідження.

Презентація ІІ групи (працюючи з текстом новели, ми прийшли до висновку, що письменник використовує ремінісценції з грецьких міфів, мова оповідача та Чіполли наповнена афоризмами. Це свідчить про інтертекстуальність новели Т.Манна «Маріо і чарівник». Результати роботи групи ми узальнили в буклеті, пропонуємо ознайомитися).

Слово вчителя

• Як ви вважаєте, інтертекстуальність – це ознака елітарної чи масової літератури? (звичайно, елітарної).

Письменник жадає бачити кваліфікованих читачів, обізнаних у філософських теоріях, які стали підґрунтям його творів. На початку творчого шляху Т.Манн визначив головний принцип своєї діяльності: “глибоко пізнавати і прекрасно втілювати” (ІІ група з’ясовувала,  що ж вплинуло на формування світоглядних та естетичних принципів митця.)

Записуємо: «Формування світогляду»

ІІ група

Формування світоглядних та естетичних принципів Т.Манна

1. Свої спостереження ми узагальнили, створивши колаж «Формування світоглядних та естетичних принципів Т.Манна».
2. Серед чинників, що вплинули на мистецьке становлення Т.Манна ми виділили, в першу чергу, життєвий приклад старшого брата Генріха Манна – автора таких відомих романів, як «Вірнопідданий», «Молоді роки Генріха ІV», який прислухався до свого покликання й обрав «світ мистецтва», а не сімейну справу Маннів – «світ торгівлі».
3. Називаючи себе «духовним сином ХІХ ст.», письменник відчував тісний зв’язок із традиціями німецької класичної літератури: творчістю Г.Гейне, Ф.Шиллера, однак його кумиром був Й.В.Гете, з яким, на думку самого Т.Манна, існувала «містична спорідненість».
4. Цікаво, що письменник також вивчав досвід не тільки французьких натуралістів – братів Гонкурів, Е.Золя, а й російських реалістів Льва Толстого, Федора Достоєвського, Івана Тургєнєва, Антона Чехова.

Достоєвського він взагалі  вважав найглибшим психологом світової літератури і називав “своїм великим учителем”. А знайомство з оповідальним мистецтвом Чехова відкрило письменнику потужну силу жанру  новели.

5. Дослідники творчого доробку Томаса Манна А. Федорова, А. Русакова, В.Адмоні вказують, що великий вплив на формування його світогляду мали філософські й мистецькі теорії А. Шопенгауера, Ф. Ніцше,                В. Вагнера.
6. Сам письменник зазначав, що в юнацькі роки надзвичайне враження на нього справила філософія Ніцше. Він переживав піднесення, душевний запал, читаючи книги цього німецького філософа. І лише у зрілому віці переосмислив його ідеї про культ «надлюдини», якій дозволено робити все, що заманеться; про свободу, що заперечує будь-які моральні принципи.

Слово вчителя     

Дійсно, ідеї Ніцше простежуються не тільки в ранніх творах, але й в публіцистиці письменника.

Слід пам’ятати, що Томас Манн увійшов до літератури в той момент, коли в ній переважали декаденські настрої, коли  оспівували смерть, вели наступи на реалізм і висували на перший план “чисте  мистецтво“.

Зрозуміло, чому тривалий час Т.Манн вважав, що митець повинен стояти осторонь політики, про це йдеться у книзі «Роздуми аполітичного», (1918)

У подальшому письменник змінив свої погляди, ви про це говорили, створюючи психологічний портрет митця (антифашист).

Про це свідчить і його новела «Маріо і чарівник», яка вийшла друком 1930 р., і одразу ж була заборонена, бо народилася з того жахливого, що витало у повітрі тодішньої Європи.

V. Аналіз художнього твору.

Проаналізуємо історію створення твору, сюжет, композицію

Отже, роботу над новелою «Маріо і чарівник» Т.Манн розпочав у 1929 році.

• Чи відомо вам, що покладено в основу новели? (В основу новели покладені реальні події – особисті враження письменника від “канікул” 1926 р., проведених в Італії.)
• Чому Т.Манн через три роки повертається до цих спогадів? (Те, що відбувається в суспільстві насторожує письменника)
• Яким було політичне становище в Європі 30-х рр. XX ст.? (Зародження тоталітарних режимів, культу сильної особистості – диктатора: в Італії Беніто Муссоліні, Адольф Гітлер – у Німеччині, в СРСР – Йосип Сталін, в Румунії – Йон Антонеску, в Угорщині – Міклош Горті.)
• Скажіть, прочитавши назву твору, чого ви очікували? (конфлікт добра і зла, казки). Ви не помилилися, адже казка – алегоричний твір.

Слайд № 2

Літературознавці назвали новелу «Маріо і чарівник» Т.Манна політичною алегорією.

Нам слід з’ясувати, у чому полягає алегоричний зміст новели шляхом створення ментальної карти. Саме систематизація причин, наслідків подій, що відбуваються у творі дадуть нам розуміння моральних уроків новели.

Візьміть, будь ласка, аркуші А4 і намалюйте основу для нашої карти

Малюйте і думайте одночасно:

• Лаконічно сформулюйте сюжет новели. (Це історія очевидця, який із дружиною та дітьми приїхав до курортного міста на відпочинок і потрапив на виступ штукаря.)
• Композицію твору умовно можна поділили на 3 частини. Які б частини ви виділили?

І – знайомство з курортом Toppe ді Венере,

ІІ – зображення драматичних подій, які сталися з родиною оповідача,

ІІІ – сеанс Чіпполи.

Всі три частини – це єдине ціле, об’єднане фігурою оповідача.

• Які ще герої, крім оповідача, діють у творі? (Чіполла, Маріо, жителі містечка, відпочивальники – публіка).

Слайд № 3

1. Місце дії новели – італійський курорт Торре ді Венере

• Яке почуття в оповідача викликає згадка про Торре ді Венере? (Торре викликає гнітюче почуття не тільки через спеку, гості містечка зіткнулися з відвертою ворожістю).

Рольова гра

Оповідач: Ви знаєте, у Град-готелі я почувався гостем нижчого ґатунку. Мало того, що моїй родині відмовили у столикові на веранді, яку облюбували мої діти, пояснивши,  що ті затишні місця тримали для «наших клієнтів». Згодом взагалі довелося звільнити кімнати, бо римська аристократка, яка жила у сусідній кімнаті, перелякалася коклюшу, на який перехворіли діти. Це підлабузництво адміністратора дуже обурило мою родину, адже готельний лікар запевнив, що боятися нічого.

Але і це ще не все. Якби ви тільки чули, який зчинився галас, коли моя восьмирічна донька, така дрібненька, худа, як горобець, «голенька пробігла кілька метрів до води, виполоскала купальник і вернулася назад», її вчинок сприйняли як «невдячність і образливу неповагу до гостинної Італії», як наругу над національною гідністю… марна справа була щось заперечувати.

Про те, що сталося попередили місцеву владу, нас повели до муніципалітету й оштрафували на п’ятдесят лір. Ми і не уявляли собі, як занепала мораль у цій чудовій країні, коли в ній можливе таке повернення до манірності й фальшивої цнотливої).

Зверніть увагу на слайд

• Які метафори допомагають зрозуміти його психологічний стан?(«ця погода одурманює людину», порожнеча неба «давить тебе»)
• Пригадайте, у якому ще творі спека підкреслювала пригнічений стан героя? (У романі Достоєвського «Злочин і кара»).
• У чому ж причинатакого задушливого морального клімату в милому курортному містечку? (Ідея Муссоліні про національну винятковість захопила італійців. Вони «легко ображались, надто любили демонструвати власну гідність…». Навіть діти були втягнуті в політику.

Ви помітили, що у новелі жодного разу не вживається слово фашизм та читачам зрозуміло, що нездорова  психологічна атмосфера  у містечку є алегорією зародження  національного шовінізму й панування  фашистської диктатури. (зверніться до словника уроку: шовінізм)

Продовжимо роботу з текстом – ст.177, знизу.

• «Багато ручних візків з багажем рушило в напрямку вокзалу…», Як ви зрозуміли цю метафору? (Розпочався кінець курортного сезону)
• Чи змінилося життя міста? (Стало вільніше, життя в Торре стало скидатися на європейське)
• А що оповідач говорить про погоду? (Небо затягло хмарами, нестерпна спека перейшла в парку задуху, подеколи… зрошував короткий дощ)

ІІІ частина новели розпочинається словами: «Саме в цей час з’явився Чіполла».

Враженнями від сеансу магії поділиться з нами ІІІ група, яка досліджувала  образ чарівника.

Записуємо: образ Чіполли

1. Наше знайомство з чарівником розпочалося з афіші, яка сповішала, що мандрівний віртуоз, майстер розважати публіку, заклинач, ілюзіоніст, і штукар мав намір запропонувати увазі високошанованої публіки Торре ді Венере дивовижні, загадкові й приголомшливі феномени.

Початок – дев’ята година. «Афіші були вивешені геть усюди…»

Охочих подивитися виступ зібралося чимало, але маг змушував себе чекати.

2. Томас Манн дає детальний портрет кавальєре Чіполли (на ст. 180), який на нас справив відверто негативне враження. Обличчя вражало суворою різкістю рис; рухи – самовпевненістю; манери – зухвалістю, скалічене горбом тіло, огидна зачіска, тонкі пальці, пронизливий погляд колючих очей.

Слово вчителя: Скажіть, портретна характеристика чарівника не викликала у вас асоціацій з іншим літературним героєм? (Так, фізична вада, барвиста стрічка через плече, манера поведінки нагадала Малюка Цахеса на прізвисько Циннобер з повісті Гофмана).

3. Спочатку він демонстрував арифметичні та картярські трюки, а потім силою гіпнозу змусив одного юнака показати публіці язика, іншого страждати від кольки в животі, літню даму розповідати про свої пригоди, мадам Анджольєрі «полинути за спокусником», декількох глядачів танцювати під ляскіт нагайки.
4. Видно було, що Чіполла насолоджувався своєю владою над людьми, які за його наказом здійснювали вчинки, що принижують їхню людську гідність. «Глядачів опанувала якась розпуста, вони ніби сп’яніли, як буває пізньої ночі, втратили владу над своїми почуттями, здатність критично оцінювати вплив цієї людини і тверезо опиратися йому».
5. Приплив демонічної сили у горбаня викликала чарка коньяку, а лязкіт нагайки з руків’ям у формі пазура просто паралізував волю глядачів. «Хвалити Бога, що діти не розуміли однозначності цієї розваги», – говорить оповідач.
6. Ми вважаємо, що Чіполла – злий чарівник, який підкорював своїй волі глядачів, прикриваючись красномовством.
7. Думаємо, що створена нами афіша виказує відразу до штукаря.

Слайд № 4

Слово вчителя

Отже, визначимо суть мистецтва Чіполли:

• знеособлення людини
• підкорення її чужій волі
• паралізує свідомість глядачів
• знищує внутрішню свободу
• маніпулює натовпом

Чіполла – артист-гіпнотизер, його переконання: “є свобода, і є воля, але свободи волі немає…” є основними положеннями філософії Ніцше про «надлюдину», яка зробила переворот у свідомості інтелігенції на початку ХХ століття.

Але чому тоді письменник звертає увагу читачів саме на ХVІІІ ст.?

Це досліджувала ІІІ група Записуємо: історичні паралелі

1. Ми досліджували питання: «Чому, описуючи появу чарівника на сцені, Томас Манн проводить історичні паралелі з ХVІІІ століттям?»
2. Знайдіть, будь ласка, у хрестоматії ст. 181 (вгорі)

«В Італії, мабуть, більше, ніж будь-де, зберігся дух вісімнадцятого сторіччя, а разом із ним такий характерний для тієї епохи тип шарлатана, ярмаркового блазня, – тільки тут його можна побачити живого в наші часи…»

3. Ми з’ясували, що ХVІІІст. –

• це злет зірки Наполеона, аморального й безпринципного

володаря душ мільйонів юнаків і людей середнього віку;

• це витівки графа Каліостро, мандрівного чарівника,
• це час, коли можливі були аморальні дії маркіза де Сада,
• це період реформ і війн Петра Великого, імперські амбіції якого привели до масової загибелі простих людей,
• це Семирічна війна, яка принесла не тільки Німеччині, а й усім військам союзників чималі втрати.

4. Довірливі, малоосвічені душі XVIII століття вірили «вели­ким» завойовникам, шарлатанам, чарівникам, які, прикриваю­чись красивими гаслами, зухвало дивилися на натовп як на засіб досягнення власних корисливих цілей.
5. Таким чином автор проводить паралелі зі своєю епохою, коли блазнюван­ня так званих національних «героїв» ХХ ст. — власто­любців Муссоліні та Гітлера змогло запаморочити голови цілим народам, які, не вагаючись, довірливо пішли за ними. Пам’ятаєте слова з твору : «Досить було самого оголошення, щоб запаморочити голову нашим дітям».

Слайд № 5

• Що спільного у Чіполли з фашистськими «чарівниками»? (Гітлер, Муссоліні були прекрасними ораторами, нацистська ідеологія паразитувала на магії та містиці.)

Слайд №6  (зачитати 1,2 речення новели)

• Передчуттям катастрофи просякнута уся розповідь, і за жанром новели має настати несподіваний фінал.
• Сучасний австрійський режисер Клаус Марія Брандауер у 1994 році по–своєму інтерпретував новелу «Маріо і чарівник».

Пропоную подивитися фрагмент фільму та дібрати до нього підзаголовок (бунт, …)

• Силою гіпнозу чарівник змушує Маріо повірити, що перед ним знаходиться його дівчина, й на розвагу глядачам примушує хлопця поцілувати замість неї. Але коли вплив гіпнозу закінчується, настає прозріння.
• Що чинить Маріо, коли спадає омана? (Стріляє у Чіполлу).
• Як повівся прототип героя, реальний Маріо? Відомо, що ніяк не відреагував на знущання Чіпполи. Більше того, наступного дня, ніби нічого не сталося, обслуговував клієнтів у кав’ярні. Трагічну розв’язку сюжету письменнику підказала донька.
• Реальний фінал та фінал Манна. Який з них більше до вподоби?

Слайд № 6

• Отже, хто з усієї публіки протистоїть чарівникові? (кельнер Маріо) Зачитайте портретну характеристику Маріо (ст.198)
• Чим вона відрізняється від характеристики Чіполло? (У Чіполло не описаний вираз обличчя. Портрети героїв побудовані на антитезі: чарівник – кельнер; колючі, суворі очі – імлисті, зелені з жовтим; руки жовтаві – вузенькі, гарні, аристократичні; горбатий, негарний – гарний стрункий юнак.)
• Як публіка сприйняла приниження юнака? (ст. 201) Чи очікували, що Маріо таке вчинить?
• Як оповідач ставиться до фіналу?( ст.202)

Слайд № 7  Політичні алегорії новели Т.Манна «маріо і чарівник»

Образ Чіполли– це образ диктатора з необмеженою владою, яка грунтується на знищенні людської індивідуальності.( Звернення до словника уроку)

Образ Оповідача

• Яку роль автор відводить оповідачеві? (Він не лише описує хід подій, а й висловлює свої думки, враження з приводу побаченого, робить висновки).
• Легко вгадується позиція самого письменника, європейця-інтелектуала, філософа, гуманіста, людини, яка болісно реагувала на прояви світового зла в Європі.

Образ Маріо – протест проти тоталітарної влади (Що було з тими, хто на це наважувався –табори, розстріл).

Глядачі – ідеальний «людський матеріал», потреба бути масою, керованою «вождем». Переважна більшість публіки – аморфна маса, яку Чіполла насправді зачаровує своїм надприроднім хистом.

Слайд № 8

Підсумок уроку

«Розум – ще не вище у цьому світі»,- вважавТ.Манн. Він  визнавав Гітлера генієм, але злим генієм, мистецтво якого нагадує «чорну магію»…

Допрацюйте текст слайду «Моральні уроки новели» (на основі ментальної карти)

1. Засудження антигуманної сутності ідеології тоталітаризму, нацизму і фашизму, маніпулювання натовпом, знеособлення і омасовлення людей.
2. Філософія «надлюдини»-диктатора не має права на існування.
3. Не можна втрачати моральні орієнтири, бо тоді людство приречене.
4. Томас Манн,який був очевидцем зародження фашизму в Європі, попереджав людство про ту небезпеку, що нависла над Європою у 30-ті роки XX ст.

 «Маріо і чарівник» Т.Манна – новела-пересторога. Можливо, письменник передбачив й загибель фашизму, тому фінал саме такий.

Скажіть, чи є новела, написана в 1929 р., актуальною для нас сьогодні? (люди, подібні Чіполлі, зустрічаються в реальному житті, є країни, де  досі тоталітарний режим).

Карта символізує ліру (символ Мистецтва, а Італія – батьківщина доби Відродження). Маріо – ліра догори, грає, життя продовжується. Чарівник – донизу, мистецтво приречене, як і свобода особистості)

Оцініть свою роботу на уроці:(поаплодуйте, хто працював добре)

Домашнє завдання:

• Закінчити створення ментальної карти;
• Змоделювати фінал новели;
• Надіслати телеграму одному з героїв (Чіполлі, Маріо, оповідачеві, публіці) на вибір.

P.S. У 1933 році Т.Манн виїхав з Німеччини і з того часу до кінця життя (1955 р.) був змушений жити в еміграції (Швейцарія, США). 2 грудня 1936 року німецький уряд позбавив його громадянства. Книги Нобелівського лауреата, які продавали в багатьох книжкових магазинах Європи, на його батьківщині були заборонені.

Словник до уроку

Алегорія – інокомовлення, де конкретний образ є формою розкриття абстрактного уявлення, судження, поняття – суть алегорії становить внутрішнє порівняння певного явища з іншим.

Диктатор – особа, що має в державі необмежену владу.

Інтелектуалізм – особливий спосіб художнього мислення, заснований на перевазі інтересів письменника до життя людського розуму, до філософсько-концептуального аналізу метафізичних проблем буття.

Новела – невеликий за обсягом прозовий  твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, напруженою та яскраво вимальованою дією. Новелі властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх образів.

Тоталітаризм — система політичного панування, за якої державна влада, зосереджена в руках вузького кола осіб, ліквідовує конституційні гарантії прав і свобод особи шляхом насильства, поліцейських методів впливу на населення, духовного поневолення, остаточно поглинає всі форми та сфери життєдіяльності людини.

Фашизм – політична течія, в основі якої лежить ідеологія культу сильної особистості, ненависть до інших національностей та концепція поділу людства на вищі і нижчі раси.

Шовінізм —це ідеологія, яка пропагує національну перевагу однієї нації над іншими і обґрунтовує «право» на дискримінацію та пригнічення інших націй.

Презентація до уроку

Додаток