На що варто звертати увагу, батькам учнів для планування професійної освіти?

Сім’я – це простір, де формується ставлення до роботи, професійної діяльності. Кожен з нас має своє уявлення про роботу, яку батьки, часом самі того не знаючи, передають дитині. Якщо батьки ставляться до роботи як до важливої частини свого життя, розглядають її як засіб самореалізації та самовираження, то дитина з раннього дитинства засвоює, що задоволеність життям пов’язана з роботою, і навпаки. Пропонуємо вам низку порад як батьки можуть допомогти дитині в виборі професійної освіти.

Як допомогти дитині в виборі професії?

Вибір професійного шляху — складна справа, з якою навіть не всі дорослі можуть впоратися. Допомагаючи дитині в усвідомленні цього вибору, насамперед слід керуватися заповіддю: не нашкодь. Не можна допустити, щоб ваші добрі старання допомогти дитині, обернулися проти неї.

Необхідність грамотної участі батьків у формуванні професійної спрямованості підлітка важко переоцінити. У 16-17-річному віці готовність до професійного самовизначення, як правило, майже відсутня. Інформованість про світ професій, характер та особливості різних видів діяльності найчастіше мізерна. Недостатньою можна визнати і проінформованість підлітка про такі поняття, як професійно значущі якості та можливість їх компенсації.

Як можуть допомогти батьки при виборі професії:

враховувати та адекватно оцінювати індивідуальні особливості дитини;
враховувати при виборі професії, що це процес не лише раціональний, а й емоційний, потрібно вивчити всі аспекти професії, познайомити дитину з ринком праці та вакантними посадами. Допоможе в цій справі сайт з пошуку роботи Jooble, на сторінках якого ви можете не тільки проаналізувати доступні вакансії в Україні, а й знайти поради експертів з різних галузей;
допомогти дитині якомога більше дізнатися про обрану професію (розмова з людьми, які працюють у цій галузі);
враховувати мотивацію дитини, приймати її всерйоз, неприйнятні висловлювання «малий ще, нічого не розумієш», «потім будеш вдячний» і т.д.. Якщо дитина не буде мотивована, то не зможе стати гарним спеціалістом. Крім того, неправильно обрана професія може зіпсувати характер та заподіяти шкоду здоров’ю;
цініть індивідуальність своєї дитини, не варто бачити в ній джерело реалізації ваших нездійснених планів (все життя хотів бути лікарем: будеш лікарем – будеш нас лікувати / станеш економістом – передамо тобі сімейний бізнес);
не орієнтуватися на престижність навчального закладу (доцільно спочатку вибрати професію, а потім – навчальний заклад);
не пропонуйте дитині вибрати професію, яка з вашого погляду завжди буде затребувана. Потрібно вибрати таку професію, де дитина буде конкурентоспроможною;
часто найадекватніші поради батьків не сприймаються, якщо між дітьми та батьками відсутній контакт. Будьте другом вашій дитині, а не начальником. Форма відносин повинна бути заснована на взаємоповазі та взаємодовірі;
не пред’являти дитині завищені вимоги, що не відповідають її можливостям (ставити приклад більш успішних однолітків). Така дія призводить до неадекватної самооцінки, до комплексу неповноцінності. При цьому, як правило, батьки звинувачують дитину в ліні;
має бути «запасний варіант» професії;
намагатися не орієнтувати дитину відразу на професію вищої кваліфікації (вчений, дипломат, директор). Поясніть, що для цього доведеться багато працювати;
розглядайте професії, які не є наразі престижними, але вони значущі у житті;
не переносьте ставлення до конкретного представника тієї чи іншої професії на саму професію;
не розділяйте професії на хороші чи погані.

Людина вчиться робити вибір із самого народження: немовля відмовляється від нецікавої іграшки і тягнеться до тієї, яка більше приваблює. Якщо батьки допоможуть дитині зберегти це вміння, навчать робити вибір та справлятися з його наслідками, то вона підійде до вибору справи свого життя спокійно та впевнено. А головне – зробить цей вибір сама.