Організація дослідницької роботи на уроках зарубіжної літератури

Автор: заступник директора Мельник Олена Михайлівна

Важливо розвивати в учнів інтерес до читання, а це можливо лише за однієї умови – кожен урок літератури має бути цікавим, не схожим на інші. А для цього потрібно думати, шукати шляхи для розвитку пізнавального інтересу школярів самому й робити так, щоб думали й шукали учні.
Одним із шляхів розв’язання даної проблеми, на мою думку, є організація дослідницької діяльності учнів на уроках та позаурочний час.

Французький письменник-гуманіст Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Для життя необхідні: сонце, свобода і маленька квіточка». Наші діти – це наше життя, наше майбутнє, майбутнє України. Як квіти вони виростають з маленької зернинки і тягнуться до сонця, до знань. Вони набирають сили з батьківського та педагогічного життя, розквітають і наповнюються їх любов’ю та мудрістю. Тому основне покликання школи бачу в тому, щоб спільно з батьками з любов’ю та турботою навчати і виховувати гармонійно розвинену особистість, громадянина, патріота нашої Батьківщини. І саме цьому, на мою думку, сприяють уроки літератури, бо саме на цих уроках школярі не лише знайомляться з кращими творами світової літератури, а й вчаться мислити, аналізувати, співставляти, порівнювати й оцінювати вчинки героїв, літературні явища з позиції власного досвіду. Вони набувають вміння висловлювати свої думки, обговорювати, дискутувати.

Важливо розвивати інтерес до читання, а це можливо лише за однієї умови – кожен урок літератури має бути цікавим, не схожим на інші. А для цього потрібно думати, шукати шляхи для розвитку пізнавального інтересу школярів самому й робити так, щоб думали й шукали учні.

Одним із шляхів розв’язання даної проблеми, на мою думку, є організація дослідницької діяльності учнів на уроках та позаурочний час. Я невипадково обрала саме цю форму роботи на уроці. Проблема ця не нова, вона виникла ще за часів античності й пройшла довгий шлях випробувань у педагогіці.

Пошукова, дослідницька модель навчання базується на продуктивній діяльності учнів у ході розв’язання проблем. Загальною основою такого навчання є так звана надпредметна пошукова навчальна діяльність учнів з побудови свого пізнання. Її різновиди:

• дослідницька або творча, систематичне дослідження (постановка проблеми, висування й перевірка гіпотез, генерація ідей);
• комунікативно-діалогова, дискусійна (виявлення точок зору, позицій, аргументацій);
• ігрова, моделююча у предметно-змістовому і соціально-психологічному планах.

Надпредметність виражається у виході навчальної діяльності за межі конкретного матеріалу, вузької предметної діяльності. Процес пошукової роботи є в даному випадку основним змістом навчання. Адже мета навчання сьогодні – не в тому, щоб передати знання, а в перетворенні цих знань на інструмент творчого освоєння світу, на засоби розв’язання завдань у ході діяльності. Діалоговий характер, партнерство, взаємне навчання сприяють створенню творчої обстановки, яка дозволяє значно розширити знання учнів.

Важливе місце в організації дослідницької діяльності посідають творчі завдання випереджального пошукового характеру. Вони розвивають критично-оцінювальне ставлення до проблеми, порушеної у творі, формують уявлення про літературу як вид мистецтва, а також сприяють вихованню самостійності, усвідомленому ставленню до життя. Вони активізують пізнавальну активність, є запорукою успішного навчання і розвитку розумових здібностей учнів, тому що в основі пошуково-дослідницької роботи лежить принцип самостійної роботи. Цей же принцип покладено і в основу проблемного навчання як одного із способів організації дослідницької діяльності. Такі творчі завдання і самостійні відкриття не просто корисні, вони приносять учням радість самопізнання, діти вчаться не лише висловлювати власну думку, а й знаходити правильне рішення шляхом зіставлення різних поглядів на одну й ту ж саму проблему.

Навчити школярів вільно спілкуватися, висловлювати і аргументувати свої думки, сприяти духовному становленню та формуванню інтелектуальної культури, естетичному розвитку допомагають мені нестандартні уроки: урок-пошук, урок-дослідження, урок-роздум, урок-диспут, урок-гра, інтегровані уроки, а також позакласна робота з мови та літератури. Провести нестандартний урок без дослідницької діяльності неможливо. Саме на таких уроках учні на деякий час стають справжніми дослідниками, можуть утвердити себе як особистість.

Дослідниками, справжніми пошуковцями стали одинадцятикласники під час уроку-розслідування з внутрішньою диференціацією «Тайна гостиницы Англитер». Учні мали можливість стати критиками, юристами, літературознавцями, судмедекспертами, спробували відкрити таємницю загадкової смерті поета.

Цікавими та незабутніми були уроки-дослідження: «Духовный мир Евгения Онегина» (9 клас), «Основні риси магічного реалізму в романі Маркеса «Сто років самотності» (11 клас), урок-дискусія «Чи потрібні Дон Кіхоти в наш час?» (8 клас), інтегровані уроки «С. Єсенін і В. Сосюра. Два портрети», урок- філософський діалог «Роздуми про життя В.Висоцького, Л.Костенко, А.Макаревича».

Якщо не вдається зробити весь урок нестандартним, то місце для незвичайних ситуацій, завдань, інтерактивним формам роботи, проблемним запитанням знайдеться завжди.

Використання різних прийомів, зокрема інтригуючий початок уроку, полемічний характер викладу матеріалу, метод евристичної бесіди, компаративний аналіз, контрастне зіставлення аргументів, елементи диспуту спонукають школярів до формування власних оцінок художнього твору.

Великі можливості для організації дослідницької роботи учнів на уроках дає втілення програми «Іntel. Навчання для майбутнього» Будучи учасником цієї програми, розробила і впровадила в практику своєї роботи міжпредметний проект «Таємниці Еллади», що об’єднує історію і літературу, географію, образотворче мистецтво для вирішення проблем, які пов’язані з питаннями дослідження впливу історії на літературу, ролі особистості в історії та літературі, впливу міфів на давньогрецьку культуру. Учні досліджували міфологічний, історичний, філософський аспекти «Іліади», авторство та походження Гомерових поем.

Свою роботу розпочала з визначення ключового та тематичних питань. Об’єднала клас в групи за інтересами: літературознавці, історики, міфологи, філологи, мистецтвознавці, художники-ілюстратори. Кожна група отримала завдання:

• літературознавці – дослідити реальність існування та авторство Гомера;
• історики – дослідити історичні джерела про факт існування і зникнення Трої, встановити відповідність між реальними подіями Троянської війни і міфами;
• міфологи – встановити міфи, які лежать в основі сюжету «Іліади»;
• філологи – знайти крилаті вислови, які стали фразеологізмами, пояснити їх значення, знайти відповідники в українській та російській мовах;
• мистецтвознавці – прослідкувати, як гомерівські герої відтворені в мистецтві;        художники – проілюструвати поему Гомера, кращі роботи розмістити на шкільному веб-сайті. Працюючи в групах протягом двох тижнів, учні додатково оформляли короткі звіти про свою роботу у вигляді інформаційних бюлетенів, створювали кросворди, підбирали фотоматеріали, самі ілюстрували «Іліаду» Гомера.

Результат цієї великої дослідницької роботи – створення мультимедійних презентацій, публікації по темі, оформлення шкільного веб-сайту.

Отже, проблемно-пошуковий метод, дослідницька діяльність відкриває великі перспективи перед учнем та вчителем, дає простір для творчості.