Підсумковий урок з розділу” Фізика як природнича наука. Пізнання природи”. Урок-гра для учнів 7 класу “Я люблю фізику”

Автор: вчитель фізики Івасишин Любов Ярославівна

За допомогою гри сформувати стійкий інтерес до вивчення фізики, зацікавленість в осягненні явищ і законів природи; сприяти формуванню матеріалістичного світогляду; розвивати пам’ять, увагу, мислення.

---

 

Тема : Я ЛЮБЛЮ ФІЗИКУ!

Мета: за допомогою гри сформувати стійкий інтерес до вивчення фізики, зацікавленість в осягненні явищ і законів природи; сприяти формуванню матеріалістичного світогляду; розвивати пам’ять, увагу, мислення.

Обладнання: термометри, рулетки, таблиці, оптична лава, «флінт», портрети Пулія та Смакули, комп’ютер, відеозапис «Гроза», «Веселка», електрофорна машина.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

План уроку

1 тур. «Творці фізичної науки».

2  тур. «Явища природи».

3 тур.  «Мовознавці».

4 тур. «Вимірювальні прилади».

5 тур. «Показуха».

6 тур. «Вимірювальний».

7 тур. «Хто – більше, хто – менше».

8 тур. «Легенди та міфи».

9 тур. «Відгадай явище».

10 тур. «Ода фізиці».

Хід уроку

У ч и т е л ь. Ми закінчили вивчення першого розділу фізики 7 класу. Проведемо підсумковий урок із цієї теми у вигляді гри. План проведення гри наведено на дошці. Ви об’єдналися у дві команди. Назви команд уже відомі. Це команда «Веселка» та команда «Блискавка» .Для оцінювання ваших досягнень працює суддя – Г. М. Кишкан, зауч нашої школи. Щоб дізнатися, яка команда виконуватиме завдання першою, проведімо жеребкування. Отже, першою відповідатиме команда «Веселка».

Починаємо. До першого туру ви підготували повідомлення про видатних науковців.

1-й у ч е н ь (демонструє портрет І. П.Пулія).

Один із видатних фізиків сучасності – Іван Павлович Пулюй (1845-1918). Народився на Тернопільщині. Після закінчення Тернопільської  гімназії вирушив пішки для навчання у Віденському університеті. Став деканом першого в Європі електротехнічного факультету в Празькому політехнічному інституті.

Іван Пулюй стояв біля витоків відкриття рентгенівських променів: саме він отримав перші високоякісні рентгенограми. Усі експерименти вчений проводив із вакуумними трубками власної конструкції. Він приділяв увагу також проблемам молекулярної фізики, дослідженню властивостей та природи катодних променів, першим дослідив світіння неону. За участі Пулюя введено в дію першу в Європі електростанцію, що виробляла змінний струм.

Іван Пулюй був також висококваліфікованим спеціалістом із стародавніх мов.

2- й у ч е н ь (демонструє портрет О. Т. Смакули).

Олександр Теодорович Смакула (1900-1983) народився на Тернопільщині. Після закінчення гімназії в Тернополі виїхав для здобуття вищої освіти до Геттінгенського університету (Німеччина).

У 30-х роках 20-го століття Олександр Смакула винайшов спосіб просвітлення оптики, який застосовують дотепер у всьому світі. Цей спосіб полягає в нанесенні на поверхню скла дуже тонкої прозорої плівки (її називають «шаром Смакули»), завдяки чому прозорість скла значно збільшується. Шар Смакули надає об’єктиву фотоапарата лілуватого відтінку, знайомого всім хто брав у руки фотоапарат.

Олександр Смакула розробив також унікальну технологію вирощування монокристалів, які за своїми властивостями кращі за дорогоцінні метали – золото та платину. Методи, розробленні Смакулою, використовують і сьогодні.

У ч и т е л ь. Послухаймо висновки журі. Переходимо до другого туру. Ви підготували повідомлення про одне з найцікавіших для вас явищ природи. Починає команда «Блискавка».

3-й у ч е н ь. Блискавка – електричний розряд між негативно зарядженою хмарою й позитивно зарядженою поверхнею Землі, або між двома хмарами, які мають різні потенціали. Максимальна сила струму в блискавці сягає десятків і сотень амперів, її тривалість – близько 0,00005 с, різниця потенціалів між Землею й хмарою іноді перевищує 150 мільйонів вольтів, а довжина блискавки може становити десятки кілометрів.

Люди захищають будівлі від блискавки, встановлюючи блисковідводи – гострі металеві провідники, з’єднані із Землею, які виступають високо над будівлею.

Маленьку блискавку можна показати в класі за допомогою електрофорної машини, що може накопичувати електричні заряди. (Демонструє електричний розряд за допомогою електрофорної машини, а потім – відео з блискавкою на комп’ютері.)

4-й у ч е н ь. Розкладання білого світла на кольори внаслідок заломлення пояснює виникнення веселки. На завислу у повітрі краплину води, що виникла після дощу, падає сонячний промінь. На межі «повітря – вода» промінь заломлюється, потім відбивається від внутрішньої поверхні краплини, ще раз заломлюється й виходить із краплини. Оскільки фіолетові промені заломлюються сильніше, ніж червоні, після виходу з краплини вони розходяться: червоні промені утворюють з променем, що падає, кут близько 43 градуси, а фіолетові – близько 41 градус.

Щоб відбулося розкладання світла на кольори, потрібно, щоб кут при вершині краплини води становив від 41 до 43, тоді виникатимуть кольори від фіолетового до червоного. У веселці кольори розташовуються в такому порядку: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.

Учитель демонструє розкладання білого світла на кольори за допомогою проекційного апарата, призми «флінт», маленького переносного екрана, потім учні спостерігають райдугу на комп’ютері.

 У ч и т е л ь. слово має журі. Переходимо до наступного туру. До дошки по черзі виходять капітани команд. Їм потрібно написати  правильно слова Альберта Ейштейна та Ісаака Ньютона

У ч и т е л ь. переходимо до четвертого туру. Ви мали домашнє завдання – принести до школи вимірювальні прилади, які ви чи ваші батьки використовують у дома. Яка команда принесла більше приладів, та й буде переможницею у цьому турі.

Суддя та вчитель підраховують прилади та оголошують результати.

У ч и т е л ь. П’ятий тур «Показуха». Капітани команд отримують список фізичних термінів, які мають показати жестами членам своїх команд, а ті повинні їх відгадати.

Терези                             Термометр

Вода                                 Нафта

Дзеркало                          Магніт

Мензурка                         Лінійка

У ч и т е л ь. Переходимо до шостого туру. Кожна з команд отримує завдання на вимірювання. Команда, яка краще й швидше впорається із завданням, отримає більшу кількість балів.

Завдання. Виміряти довжину класу. Виміряти площу столу. Виміряти температуру повітря.

У ч и т е л ь. А сьомий тур перевірить, чи достатньо ви уважні й спостережливі.

• Скільки учнів у школі вивчають фізику?
• Скільки сходинок треба подолати, щоб піднятися на другий поверх?
• Скільки дверей потрібно відкрити, щоб опинитися в класі?
• Температура в класній кімнаті рівна 16ºС. А скільки це за шкалою Фаренгейта?

У ч и т е л ь. Про які фізичні явища йдеться у міфах та легендах? Члени команди мають розповісти легенду, а суперники – відгадати представлене в ній фізичне явище.

5-й у ч е н ь. Легенда про Ікара

Злетів так високо Ікар,

Як мріяв, вище гір і хмар.

І ось до Сонця вже летить,

Забувши все в щасливу мить,

Була ця справа не проста –

Та все ж скорилась висота.

Ікара крила піднесли

Де не літали і орли.

Все ближче Сонце – тій красі,

Мабуть би, дивувались всі.

Але Ікару не до див,

Жар Сонця віск весь розтопив,

Не стало крил, і от Ікар

Вже не побачить більше хмар

І до землі не долетить,

В яскравім полум’ї згорить.

6-й у ч е н ь. Легенда про електрику.

Дуже давно в Греції жив філософ Фалес Мілетський. У нього була донька, яка полюбляла прясти, але не простими веретенами, а бурштиновими. Якось вона сиділа біля озера й пряла. Раптом янтарне веретено вислизнуло з рук і впало у воду. Дівчина його дістала й почала витирати. Але чим сильніше вона його терла, тим більше різних пилинок і ворсинок на нього налипало. Здивована дівчина показала це диво батькові. Фалес Мілетський не залишився байдужим до цього відкриття. Він накупив у візантійських купців різних виробів з бурштину, натирав їх і спостерігав, як вони притягують дрібні тіла.

Бурштин – «сонячний камінь», який утворюється зі смоли хвойних дерев, що дуже довго пролежали в землі. Грецька назва бурштину – «електрон». Звідси й походить слово електрика, електризація.

7-й у ч е н ь. Легенда про Архімеда.

У давньогрецькому місті Сіракузи дуже давно, близько 2000 років тому, жив славнозвісний учений і винахідник Архімед. Якось цар Сіракуз Гієрон наказав йому з’ясувати,скільки золота й срібла пішло на виготовлення царської корони. Правитель підозрював ювеліра в обмані.

Архімед довго розмірковував над цією задачею. Корона за масою була такою, як і потрібно, але що там у середині? Можливо, ювелір схитрував і додав дешевого металу? Архімед не спав і не їв, не вмивався, усе думав… І ось розгнівана дружина вигнала його, брудного, до лазні. І там, занурившись у ванну, Архімед уперше замислився над тим, чому тіла легшають у воді і наскільки? Раптом його осяяв здогад! І з криком «Еврика!» – це означає «Знайшов!» – голий Архімед поспішав містом додому, щоб перевірити свою здогадку з короною.

Він з’ясував, що ювелір справді схитрував і використав не весь дорогоцінний метал. Ювеліра було покарано, а відкритий закон про виштовхувальну силу, яка діє і в рідині, і в газі, назвали законом Архімеда.

8-й у ч е н ь. Легенда про яблуко.

Сидів Ньютон собі в саду,

Відпочивав між ділом,

І от на щастя чи біду

Тут яблуко злетіло.

Могло б упасти на траву –

Нічого б не змінилось.

Так ні ж – на голову йому,

А потім вниз скотилось.

І от задумався Ісаак,

Хоч ще кривився від болю,

Чому, і що, навіщо, як?

Ну, що ж поробиш – доля.

Легенда це чи, може, сон,

А чи просте везіння,

Але на світ з’явився закон

Всесвітнього тяжіння.

У ч и т е л ь. У дев’ятому турі ви маєте записати назви явищ, які побачите на картинках у комп’ютері.

Учитель показує зображення, а учні на папері записують назви явищ і передають журі. Зображення:  блискавка, веселка, шторм,  плавлення металу, падіння каменя, дощ, сніг, іній, кипіння, танення снігу.

У ч и т е л ь. Десятий тур покаже ваші поетичні здібності. Адже недарма кажуть, що фізики – лірики. Команда суперника має вловити основну думку поезії.

9-й у ч е н ь

Все, що навколо, причому живем,

Словом природа ми звично зовем.

Знати природу і вміти в ній жити

Фізика вчить нас, її нам хвалити.

10-й у ч е н ь

Природа – «фюзіс» –

Назва з давніх мов.

Наука фізика – наука про природу.

Ми пізнаєм її закони знов,

Яким підлегле все –

Земля, і води, й космос.

11-й у ч е н ь

Фізика! Яке багате слово!

Фізика для нас не просто звук!

Фізика – основа і опора

Всіх як є, без винятку, наук!

Ом, Ампер, Ньютон, Паскаль,

Лебедєв, Попов, Столєтов…

Не полічити всіх, на жаль,

Хто відкрив її секрети.

Тут Ейнштейн, і Фарадей,

Резерфорд, і Бор, й Гальвані.

Скільки вже було ідей!..

Вірю, це ще не останні.

Галілей у цім ряду,

Архімед, Фермі, Курчатов,

Що на щастя чи біду

Приручили «дикий» атом.

Не проста наука ця,

Відкриттям нема кінця.

У ч и т е л ь. Підіб’ємо підсумки. Усі учні брали активну участь у грі. Ви продемонстрували справжню любов до предмета, готовність успішно вивчати фізику.