Презентація
Розвиток літератури в Україні 16 -18 століття

Автор: учитель української мови та літератури Паніотова Валентина Василівна

Зміст презентації

Розвиток літературного процесу в Україні XVI – XVIII століття.

Зародження літератури

література починає виходити за межі поліфункціональної  писемності  і набувати самостійного значення

Відродження друкарства

• Протягом XVI-XVII ст. друкарні засновуються  в багатьох містах України.
• Найхарактерніші для XVII ст.- історичні пісні та думи.

Касіян  Сакович ― автор «Віршів на жалосний потреб козацького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного» (1622), а також кількох полемічних, зокрема «Перспектива, або З’ясування про греко-руську церкву» (1642) та філософських творів («Арістотелеві проблеми, або питання про природу людини», «Трактат про душу взагалі, написаний велебним отцем Касіяном Саковичем, ченцем грецької релігії» (обидві 1625), видані у Кракові). Писав польською та давньоукраїнською мовами

Петро Могила-Православний митрополит

• Створив культурний осередок в Києві
• Стояв біля витоків Київської братської школи
• Захищав та підтримував православну церкву
• Иніціатор відновлення в 1620 році православної ієрархіі

Представники полемічної літератури

• Лазар Баранович
• Феофан Прокопович

Розвиток полемічної літератури

Полемічна література почала активно розвиватись після прийняття  Брестської унії.

Особливий полемічний пафос виділяє твори Івана Вишенського. Наприклад, у “Посланні до єпископів” він викриває духовенство як користолюбців, що забули Бога.

Перший український співець простого народу

Вірші Климентія Зіновіїва доповнюють наші уявлення про духовний світ тодішньої освіченої людини, про її естетичні уподобання.

Неоціненним джерелом вивчення живої української мови кінця XVII—початку XVIIIст.  є також збірка прислів’їв, приказок, народних афоризмів, що їх зібрав Климентій .Зарахована Іваном Франком до найкращих надбань українського письменства, рукописна збірка віршів Климентія пролежала у безвісті для дослідників близько півтора століття .

Світ ловив мене, та не спіймав (Г.С. Сковорода)

Чільне місце у розвитку науки та культури України XVIII ст. займає творчість видатного філософа і письменника Григорія Савича Сковороди (1722-1794).

Основні надбання української літератури XVI – XVIII століть

• Стисло оглянувши шлях нашої літератури від “житій святих”до творчості Г.С.Сковороди ,ми  можемо зробити висновок:
• В літературу прийшли обдаровані особистості з різних прошарків суспільства.
• Найбільш художні досягнення цього періоду-твори полум’яного полеміста Івана Вишенського та великого любомудра Григорія Сковороди.
• Завдяки подвижництву письменників та безіменних творців фольклору наша література вийшла на шляхи народності й правдивого,критичного зображення життя.