Природні стихійні лиха. Гроза. Повінь. Землетрус. Буря.
Автор: вчитель початкових класів Марченко Лілія Георгіївн
Конспект уроку для 3 класу, за допомогою якого діти можуть дізнатися про природні явища природи.
Девіз уроку: «Думати швидко – діяти чітко!»
Тема: | Природні стихійні лиха. Гроза. Повінь. Землетрус. Буря.
|
Мета: | – формувати й дітей уявлення про стихійні лиха: грозу, бурю, землетрус, повінь; – ознайомити з найбільш характерними для нашої місцевості надзвичайними ситуаціями; – дати уявлення про можливі наслідки катастроф; – ознайомити дітей з правилами безпечної поведінки під час грізних природних явищ; – вчити працювати підгрупами; – розвивати активну мотивацію, що сприяє збереженню та зміцненню здоров’я; – розвивати вміння самостійно здобувати знання, користуючись підручником; – розвивати увагу, вдумливість, розсудливість, бажання знати більше; – виховувати організованість, самодисципліну, відповідальне ставлення до своїх обов’язків; – виховувати потребу в здоров’ї як до найважливішої життєвої необхідності. – |
Навчальні завдання: | В кінці уроку діти повинні вміти: – називати 4 стихійні лиха; – називати 2-і природні ознаки наближення стихійного лиха; – знати наслідки стихійного лиха; – демонструвати вміння безпечно поводитися під час грози.
|
Обладнання: | – таблиця «Як поводитись під час грози»; – малюнки до теми уроку; – підручник Н.М. Білик «Основи здоров’я» 3 клас; – сигнальні картки.
|
І. Організація класу
Стали всі рівненько.
– Любі діти, в наш клас
Завітали люди щирі
Привітайте в добрий час
Гостей посмішкою й миром.
Діти: Доброго ранку, Україно моя,
Доброго ранку, рідна земля,
Доброго ранку, люди Землі,
Доброго ранку, шановні вчителі.
– До якого уроку приготувалися?
/ми приготувалися до уроку з основ здоров’я/
ІІ. Актуалізація опорних знань
- На минулих уроках ми говорили про здоров’я.
- А що треба робити щоб бути здоровими?
робити ранкову зарядку;
загартовуватися;
їсти овочі і фрукти;
дотримуватись гігієни;
добре працювати;
не мати шкідливих звичок;
активно відпочивати.
- Які шкідливі звички руйнують здоров’я?
куріння;
алкоголь;
наркотики.
– Хто давав відповіді покладіть собі квітку.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Знають дорослі і діти,
Що найцінніше на світі
Головні в житті умови
Це безпека і здоров’я.
Ми часто чуємо слова «Земля наш дім!». На ній є блакитні озера та ріки, моря та безмежні океани. Зелені ліси, безкраї пустелі, величезні льодові простори, мальовничі села та прекрасні міста.
Живучі на цій чудовій планеті, люди не замислюючись роблять їй боляче, руйнуючи її надра, втручаються в космічний простір, змінюють русла, забруднюють повітря і воду, знищують тварин і рослин.
Бездушно нищимо природу,
Втручаємось в незнану суть!
І так від роду і до роду,
Й ніяк не можемо збагнуть:
Що навкруги ніщо не вічне,
І ми – лиш мить на цій Землі
А після нас настане вічність
Така, яку збудуєм ми.
Наша Земля дуже болісно реагує на погане до неї ставлення з боку людей і часто відповідає нам – стихійними лихами, від яких руйнуються міста і села, зникають з лиця Землі ліса, сади, ріки і гори.
На жаль, часто це призводить до загибелі людей. А називають такі явища надзвичайними ситуаціями.
/на дошці тема уроку: «Стихійні лиха»/
- Повідомлення теми і завдань уроку
– Саме про них і піде мова на нашому уроці. Ми дізнаємось, які події називають «надзвичайними ситуаціями», як від них застерегтися і як поводитися коли вони виникають.
- Вивчення нового матеріалу
– Що таке природне стихійне лихо розкаже нам учень із групи «Пізнайків».
Стихійне лихо – це зрізне явище природи, катастрофічного характеру, що призводить до порушення нормальної діяльності людей, від якого руйнуються міста, села, дороги.
1) В 2008 році на Індійському узбережжі трапилися страшні події. Це цунамі. Хвилі, висотою 10-поверховий будинок, зруйнували прибережні міста і всесвітньо відомі курорти. Тоді цунамі забрало життя більше як 300 тисяч жителів. Якщо порівняти – то це стільки, скільки жителів __________________________________________________________________.
2) В 200 році у Донецьку під час грози блискавка вдарила в дерево, де заховалося четверо дітей. Двох хлопчиків вбило на місці. Було їм 10 і 11 років, а ще двох відвезли в реанімацію.
Реанімація – це оживлення людини, яка перебуває між життям і смертю.
3) А в 1985 році в Сочі буря знесла з узбережжя в море легкові автомобілі , палатки. Десятки людей отримали поранення.
Різні стихійні лиха відбуваються у всьому світі, в тому числі і у нас на Україні.
– Які стихійні явища знаєте ви?
/шторм, ураган, цунамі, смерч, лавина, землетрус/
– Про деякі з цих природних стихій юні Пі знайки підготували цікаву інформацію.
1 учень:
Засуха – це тривала відсутність дощів в літку, що призводить до висихання ґрунту, погіршення росту або загибелі рослин.
У давнину, коли не було дощів, люди вважали, що це злі духи не посилають їх на землю, або боги а щось розгнівались.
В американських племенах навіть приносили в жертву кров ягнят або курчат. Ті, в кого тварин не було, різали собі руку й віддавали в жертву власну кров. Тільки б зникла засуха!
2 учень:
Град – один із різновидів атмосферних опадів. Це не таке вже й рідкісне явище. Надзвичайно цікавим є видовище, величезний рій градин – кульок льоду завбільшки з горошину – летить до землі і із силою ударяється об неї та об різні предмети на її поверхні. Градини можуть завдавати шкоди будинкам, автомобілям та посівам. Іноді, щоправда, дуже рідко, від ударів градин можуть отримати поранення тварини й люди, а то навіть і загинути!
Вчитель:
Дійсно, це велике лихо. У червні 2001 року на Житомирщині пронісся буревій із градом. Деякі градини були завбільшки 5 см. А у 1939 році в Індії, після літнього дощу знайшли градину вагою 3 кг.
3 учень:
Роса – у повітрі міститься певна кількість вологи. Тепле повітря містить більш вологи, ніж холодне. Коли повітря стикається з холодною поверхнею, частина його конденсується – стає крапельками, і волога, що міститься в ньому, залишається на цій поверхні. Це і є роса. Вона є провісником світанку і дня, що наближається. Символізує чистоту, світло.
У християнських традиціях роса – це символ Божої Благодаті.
4 учень:
Іній – дуже холодним ранком можна побачити на траві, на вікнах і на автомобілях білий шар, схожий на цукор. Цей наліт називають інеєм. Він утворюється тоді, коли температура повітря стає нижчою за точку замерзання води 0º С. При цьому волога, яка міститься в повітрі, на холодних поверхнях замерзає.
5 учень:
Снігові замети. Причиною снігових заметів є численні снігопади й заметілі. Затяжні снігопади завдають значної шкоди господарській діяльності людини, особливо в сільській місцевості. При випаданні снігу з дощем та за низької t º з ураганним вітром можуть обледеніти лінії електропередач, покрівлі будинків. Трапляються також випадки обмороження та замерзання людей.
6 учень:
Сніг. А я хочу повідомити звідки береться сніг. У холодну погоду вода в хмарах замерзає, внаслідок чого утворюються кристали льоду. Вони падають і, проходячи крізь хмари, з’єднуються з іншими кристалами, перетворюючись на сніжні пластівці.
7 учень:
Туман – це маленькі краплинки води, які зависли в повітрі. Виникає він внаслідок охолодження повітря від земної поверхні чи випаровування з теплої води. Тумани є джерелом вологи для рослин.
– Всі ці явища стихійні лиха. Одні відносяться до водних, другі – земних, треті до атмосферних стихійних явищ.
– Які з них трапляються в Україні?
1 учень:
В нашому краї спостерігаються такі стихійні явища, як грози і урагани.
– До якого стихійного лиха ми віднесемо ці явище? /Атмосферне/
2 учень:
Снігопади, снігові замети..
– До якого стихійного лиха ми віднесемо ці явище? /Водні стихійні лиха/
3 учень:
Зсуви, селі.
Селі – це паводки з великою кількістю ґрунту, каміння, уламків гірських порід. Саме слово означає бурхливий потік, тобто за зовнішнім виглядом селевий потік – це шалено вируюча хвиля висотою в 5поверховий будинок, яка летить ущелиною з великою швидкістю. В Україні селеві потоки зустрічаються в Карпатах і Криму.
– До якого стихійного лиха ми віднесемо ці явище? /Земні стихійні лиха/
– Діти згадайте українську народну казку «Котигорошко».
/вивішується малюнок Котигорошко/
– Вирушив Котигорошко в дорогу і на своєму шляху зіткнувся з багатьма перешкодами.
Земля затремтіла, на дорогах з’явилися тріщини, будинки почали руйнуватися, дерева – падати. Відчув він, як земля під ногами захиталася.
– Що ж це було?
/Землетрус/
Самостійна робота.
Робота в парах з підручником
– Працюючи в парах, знайдіть в підручнику на с. 94 визначення цього стихійного лиха.
1 учень:
Землетрус – це коливання земної поверхні, що виникає внаслідок підземних поштовхів величезної сили.
Доповнення вчителя:
Землетруси. Учених, котрі вивчають землетруси називають сейсмологами. Вони можуть досить точно встановити, де відбудеться землетрус, але передбачити коли саме він відбудеться, вдається дуже рідко.
Дізнатись про початок землетрусу можна за поведінкою тварин: вони відчувають його наближення за кілька годин і починають виявляти занепокоєння.
Наприклад: собаки починають вити, змії виповзають зі своїх схованок, а кури наче скажені бігають по двору.
/таблиця №2 – поставити в таблицю «Землетрус – це…»/
– Прочитайте і скажіть, які наслідки землетрусу?
2 учень:
Під час землетрусу в будинках дзенькотить посуд, розгойдуються люстри, хитаються меблі. Під час сильних поштовхів пошкоджуються стіни, шибки на вікнах.
Вчитель:
Пішов Котигорошко далі. На дворі рання весна. Сонечко припікає. Почав розтавати сніг, швидко піднімалася вода в річці. Промочив хлопчик ноги, подивився навколо себе і бачить, що вода все прибуває і прибуває.
– Що ж відбувається?
/Повінь/
Підручник. Самостійна робота в парах
– Продовжуємо працювати в парах. Знайдіть в підручнику на с. 96 визначення цього стихійного лиха.
3 учень:
Повінь – розлиття річки при розтаванні снігу, льоду або тривалих дощів і злив. Найчастіше повені бувають у тих містах і селах, які розміщені на берегах річок.
/таблиця №2 – поставити в таблицю «Повінь – це…»/
– Прочитайте і скажіть які наслідки повені?
4 учень:
Вода затоплює все навкруги, змиває все на своєму шляху, може визвати численні людські жертви.
Вчитель:
– Подолав Котигорошко водний простір і відправився далі через ліси і степи. Вирішив зупинитися на нічліг в селі. Раптом з’явився страшний вітер, почав вивертатися з корінням дерева, зривати дахи з будинків. Блискавки розривали небо, злива не вщухала.
– Що ж це було?
/Буря/
Робота з підручником.
самостійна робота в парах
– Продовжуємо роботу в парах. Знайдіть у підручнику на с. 91 визначення грози.
5 учень:
Гроза – це грім і блискавка з дощем і градом. Під час грози зазвичай ще й сильний вітер.
/таблиця №2 – поставити в таблицю «Гроза – це…»/
Доповнення вчителя:
– Гроза, діти, часто буває влітку. А чи знаєте ви чому так буває? Коли спека на землі – від калюж йде пара. Вона в гору піднімається й утворює хмару. Кожна хмара має назву електрозаряд. Вітер їх по небу гонить, ламає їх ряд. Як зіткнеться хмарка з хмаркою – бачимо ми блиск дуже часто чуємо ми тріск. Блиск той блискавкою зветься. А тріск – це гроза.
– Прочитайте, а які ж наслідки грози?
6 учень:
Може статися пожежа, може вбити людину.
Вчитель:
І на с. 93 – знайдіть визначення бурі.
7 учень:
Буря – це вітер великої руйнівної сили, який дме тривалий час. Бурю ще називають буревієм.
Доповнення вчителя:
Бора – це дуже сильна буря, яка настає дуже швидко, з різким похолоданням та шквалами. На Україні буває в Криму: вітерець, вітер, вітрище, вітриська, буревій. Он скільки вітрів ми маємо. І кожен по-своєму поводиться, тобто дме з певною силою. І люди їхню силу оцінюють, виставляючи бали, наче школярам за знання в школі. Найнижчу оцінку – одиницю – отримав неспокійний вітер, а найбільшу вітер – буревій – отримав за свою поведінку 12 балів. Добре, що він у нас нечастий гість. А вітер, який вириває з корінням дерева, оцінили в 10 балів, а той, що зносить дахи з будинків – у 9 балів.
/таблиця №2 – поставити в таблицю «Буря – це…»/
– Які ж наслідки бурі?
8 учень:
Руйнує будівлі, лінії електропередач, ламає дерева, видуває верхній родючий шар ґрунту. Можуть бути людські жертви.
/таблиця №2 – колонка Наслідки/
Фізкультхвилинка
– Зараз вийшли із-за парт, проведемо невелику розминку-гру.
– Діти, уявіть собі, що ви атоми, які хаотично рухаються в просторі. Ви вільно рухаєтесь по класу, а по моїй команді ви будете об’єднуватися в групи.
– З’єднайтесь в молекули по двоє.
/Діти якомога швидко стають в пари. Потім знову вільний рух і команда: «по чотири». Гра зупиниться в кількості 4 молекул учнів. По 4 молекул, це 3 повні групи./
– Зараз ви об’єдналися по 4 молекули. Кожна молекула міцно тримається одна за одну. Ви так і сядьте на свої місця. А дві молекули приєднаються до будь-якої групи.
– Уявіть, що ви опинилися в небезпечній ситуації і вам треба якнайшвидше знайти з неї вихід.
Робота в групах
/роздати аркуші/
– Працюючи групами, приготуйте презентацію на різні теми:
І група буде презентувати свою роботу у вигляді правил, як вести себе, якщо гроза застала вас вдома, в полі, у дворі, на дворі, у лісі.
ІІ група буде презентувати свою роботу, продовжуючи фразу: «я не постраждаю під час землетрусу, тому що…».
ІІІ група презентує свою роботу, складаючи розповідь, як вести себе під час повені за ілюстрацією на с. 96.
Презентація. Обговорення.
І група
/виходять всі – в кожного листок з записами/
Учень:
Ми презентуємо свою роботу у вигляді правил, як треба поводити себе під час грози.
Вдома. Якщо гроза застала вдома треба швидко закрити всі двері й вікна, щоб не було протягів. Тому що блискавка дуже небезпечна. Відключити телевізор та телефон. Не підходити до ванної кімнати, там металеві крани. А металеві труби добре проводять струм. Якщо побачити кулясту блискавку червоного, жовтого або сліпучо-білого кольору не можна від неї відмахуватись, а треба стояти спокійно.
Вчитель:
Хочу доповнити: Якщо гроза застала в дорозі, а ви їдете в машині, треба зупинитися, закрити всі вікна і не виходити з цього сховища. Всередині ви в певній безпеці. Не дивлячись на те, що машина металева, але вона являє собою ніби заземлену клітку, яка виготовлена із добре провідного матеріалу.
В полі. Якщо гроза застала в полі або на відкритій місцевості ніколи не можна зариватися в скирду, або якийсь курінь. Треба знайти улоговину, канаву, якесь велике заглиблення в місцевості. Стати на коліна, схрестити ноги і нахилити голову. Ні в якому разі не можна лягати повністю на мокру землю.
У воді. Якщо гроза застала у воді, треба негайно вийти на берег, бо можна одержати серйозну травму, якщо блискавка вдарить у водойму. Тому, що вода добрий провідник електричного струму, а блискавка – це і є електричний розряд.
На дворі. Якщо гроза застала на дворі, треба негайно йти додому. Якщо будинок знаходиться далеко, то треба обов’язково зайти в будь-яке приміщення: в школу, на почту, в магазин, в аптеку.
Вчитель:
Хочу доповнити, що не можна користуватися мобильним телефоном. Не стояти в натовпі, а якщо залишитесь серед людей, сядьте навпочіпки і ні до кого не торкайтеся.
Під час грози ні в якому випадку не можна користуватися відкритою парасолькою. Треба зняти із себе металеві речі. Якщо їдете на велосипеді треба негайно спішитися і відійти метрів на 30.
У лісі. Якщо гроза застала в лісі, не можна ховатися під високими деревами, бо вони притягують до себе блискавку, як і поодинокі дерева. Найкраща схованка під невисокими деревами, в кущах.
Вчитель:
Я хочу доповнити, щоб ви знали, що ніколи не можна ховатися під такими деревами як дуб, тополя, ялина, сосна – це небезпечні дерева.
– Молодці, І група. Добре презентували свою роботу.
Отже ІІ група презентує свою роботу, продовжуючи вислів: «Я не постраждаю від землетрусу тому, що…»
ІІ група
/виходять всі /
1 учень:
Я не постраждаю під час землетрусу тому, що:
По-перше, я не буду панікувати.
По-друге, я негайно вийду із будівлі, а із одноповерхового будинку виберусь через вікно. Якщо це багатоповерховий будинок не буду заходити в ліфт, бо він може зупинитися між поверхами.=
2 учень:
Я не постраждаю під час землетрусу тому, що знайду безпечне місце і широку вулицю, спортивний майданчик.
3 учень:
Я не постраждаю під час землетрусу тому, що якщо я все ж таки не встигну вибратися із багатоповерхового будинку, то стану в дверний проріз, чи в куток, який утворює капітальні стіни приміщення. Буду пам’ятати, що небезпечно знаходитися в кутовій кімнаті.
4 учень:
Я не постраждаю під час землетрусу тому, що буду пам’ятати, що небезпечно стояти біля вікон, на балконах.
5 учень:
Я не постраждаю під час землетрусу тому, що знаю, щоб захиститися від уламків скла та шматків штукатурки, треба залізти під стіл і міцно вхопити його за ніжку. Або можна залізти в шафу. Обов’язково закрити голову руками.
6 учень:
Я не постраждаю під час землетрусу тому, що знаю, що якщо він застав мене в школі, треба залізти під парту.
– Молодці, діти, ви теж гарно підготували свою презентацію.
Отже, ІІІ група.
/виходять всі /
Ми презентуємо свою роботу у вигляді розповіді за малюнком з підручника.
На цьому малюнку зображене таке стихійне лихо як повінь. Люди, яких застала повінь зберігають спокій. Вони не панікують. Дорослі зібрали необхідні документи, цінності, ліки, продукти і в першу чергу надають допомогу дітям та людям похилого віку. Також, рятівники не залишають в біді і домашніх тварин. Не всі люди можуть вміститися в шлюпці. Тож, деякі діти піднялися на дах будинку, чекаючи на допомогу.
А ще ми знаємо, що коли потрапляєш у воду треба негайно зняти із себе важкий одяг і взуття.
Вчитель:
Я ще хочу доповнити, що у нашій країні повені спостерігаються в басейнах Дніпра, Дністра і Прип’яті. Повені за Закарпатті за своїми наслідками, збитками, жертвами стали надзвичайною ситуацією в Україні після Чорнобильного лиха. Вода руйнує будинки залишаючи людей без даху над головою. Є прогнози, що до 2050 року вам буде приблизно по 45-46 років, рівень Азовського і чорного моря підвищиться на 25-50 см, а до 100 року на 2 метри.
– Молодці, діти. Гарно попрацювали. Добре справилися зі своїм завданням.
Практична робота. Обговорення картини
– А зараз, використовуючи сигнальні картки покажіть тих, хто наражається на небезпеку, ховаючись від грози, червоною карткою, а хто ні – зеленою.
а) в річці;
б) під високим деревом;
в) поблизу лінії електропередач;
г) під кущем;
д) в кафе;
е) в машині.
– А зараз уважно подивіться на малюнок і скажіть на якому малюнку поведінка дітей небезпечна і чому?
/показую малюнки/
Обстеження класної кімнати. Робота в групах
Ми з вами багато часу проводимо в школі. Тож зараз, поділившись на 2 групи, ви повинні виконати ще декілька завдань.
І група
Визначить у класі небезпечні та безпечні місця.
ІІ група
Складе послідовність дій, якщо землетрус застав вас у школі.
І група
Клас | ||
Безпечні місця | Небезпечні місця | |
– дверний проріз; | – вікна; | |
– кути внутрішніх стін. | – дошка; | |
– шафи. |
ІІ група
Якщо землетрус застав у школі я:
а) швидко відійду від вікна, від дошки, від шафи;
б) залізу під парту, щоб захиститися від уламки скла та шматків штукатурки;
в) голову закрити руками.
Закріплення знань умінь навичок
– А зараз ми перевіримо як ви запам’ятали правила поведінки під час стихійного лиха. У кожного з вас на партах лежить картка. Вам треба у відповідне віконечко поставити потрібну букву.
Табличка на столі у дітей має вигляд:
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Табличка на столі у вчителя має вигляд:
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
а | б, в | б | а, б, в | в | а |
Тести
1) Під час грози, ти один вдома. Твої дії:
а) закрию двері, кватирки.
б) буду дивитись телевізор, щоб не було сумно.
в) піду до бабусі, яка живе в сусідньому будинку.
2) Гроза застала тебе у дворі на дитячому майданчику. Твої дії:
а) заховаюсь під грибок і перечекаю грозу.
б) негайно піду додому.
в) зайду в школу, магазин чи аптеку, якщо буду знаходитись далеко від будинку.
3) Гроза почалася, коли ти купався в річці. Твої дії:
а) перечекаю грозу у воді.
б) негайно вийду на берег.
4) Буря застала тебе на дачі. Твої дії:
а) швидко зайду в будинок.
б) без дозволу дорослих не буду виходити з приміщення.
в) буду виконувати все, що говорять дорослі.
5) Почався землетрус. Ти один дома і не встиг вийти. Твої дії:
а) стану біля вікна, буду чекати маму.
б) вийду на балкон, буду кликати на допомогу.
в) заховаюсь в безпечне місце, у дверний проріз чи кут.
6) Під час відпочинку у бабусі в селі почалася повінь. Твої дії:
а) залізу на міцне дерево, щоб не змило водою.
б) буду стояти на вулиці чекати рятівників.
в) залишуся в будинку чекати дорослих, не буду виходити з приміщення.
– Давайте перевіримо:
1 – а;
2 – б, в;
3 – б;
4 – а, б, в;
5 – в;
6 – а.
– Діти, ви молодці. Ви міцно засвоїли правила поведінки в небезпечних ситуаціях.
– А хто знає, як дізнатися, що насувається лихо?
– А хто запам’ятав правило, яке треба пам’ятати при будь-яких стихійних лихах?
Не панікуй!
На сторінці 96 підручника є прислів’я. прочитайте його.
Не той пропав, хто в біду попав, а той пропав, хто духом занепав.
– Як ви розумієте це прислів’я?
1 учень:
Людина в небезпечних ситуаціях повинна проявити сміливість, кмітливість, винахідливість.
2 учень:
Прийняти правильне рішення, щоб врятувати своє життя і допомогти іншим, не забуваючи про тварин.
Робота з пам’яткою
Три кроки для прийняття рішення.
– Навчитися приймати обдумані рішення в складних ситуаціях тобі допоможе правило світлофора, яке складається з трьох кроків.
«Три кроки» зображено на дошці/
Підсумок уроку
- Подивіться на план нашого уроку. Поміркуйте, чи виконали ми кожен пункт.
- Що сподобалось на уроці?
- Що запам’яталося?
- Чи був для вас урок корисним?
- Якщо урок вас сподобався покажіть це мімікою на своєму обличчі.
- Ми не повинні забувати, що наша планета – це наша домівка. І ми маємо подбати про неї, допомагати ближнім у біді.
Домашнє завдання
Обстежте своє помешкання разом з батьками і визначте в ньому безпечні місця. Складіть послідовність дій, якщо лихо застане вас вдома.
Вправи «Прощання»
– А тепер станьте між рядами парт, праву руку покладіть на плечі товаришу і голосно скажіть: «Нехай проблеми й негаразди не роблять нам в житті погоди ні-ко-ли!»
Нехай всі ми будемо здорові. Сьогодні, завтра! Завж-ди!!!
Урок насичений різними видами діяльності. Учні знайомляться з найбільш характерними для їхньої місцевості надзвичайними ситуаціями, з правилами безпечної поведінки під час грізних природних явищ; вчаться працювати у групах; розвивають вміння самостійно здобувати знання, користуючись підручником.
Тема уроку неприємна,але має велике значення в житті людини.Навчити,як правильно треба себе вести в тій чи іншій ситуації завлуговує на увагу.Дякую
Досить змістовий, насичений інформацією урок. Для формування у дітей уявлення про стихійні лиха вчитель вдало використовує різні форми роботи, роботу з підручником, з пам’яткою, тести тощо. Цікава вправа «Прощання». Спасибі.