Прислів’я та приказки на службі у мовознавства

Автор: Вчитель української мови та літератури Мороз Інна Володимирівна

До неоціненних коштовностей фольклору належать прислів’я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.
У своїй сумі прислів’я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Спробуймо скористатися скарбом для засвоєння орфографічних, синтаксичних правил.

---

 

Прислів’я та приказки на службі у мовознавства

 До неоціненних коштовностей фольклору  належать прислів’я та приказки — короткі влучні вислови, які образно та лаконічно передають нащадкам висновки з життєвого досвіду багатьох поколінь предків. Вони є узагальненою пам’яттю народу та результатом його спостережень над життям і явищами природи, що дає змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику, мораль, історію й політику.

У своїй сумі прислів’я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті. Спробуймо скористатися скарбом для засвоєння орфографічних, синтаксичних правил.

Важливо, щоб прислів’я послужили засобом зміцнення знань школярів, а мовна синтаксична і стилістична довершеність цього виду народної творчості дасть змогу збагатити їхній словниковий запас, навчить говорити образно, чітко. Закріпить навички письма і вправність в орфографії.

Повторення вивченого в початкових класах

1. Запишіть прислів’я. Підкресліть іменники.

У серпні спина мліє, а зерно спіє. Прийшла зима – не позичай кожуха. Такий мороз, аж зорі скачуть. Як у травні дощ надворі, то восени і хліб у коморі. Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

Що об’єднує ці прислів’я?  За словничком наголосу познач наголошення у словах спина, листопад, кожух, надворі. Запам’ятай наголос.

2. Яку синтаксичну роль виконують іменники?

Бездонної бочки водою не наповниш. Горобець – молодець, а ластівка краща. Старий ворон пусто не кряче. Як голова сивіє, то чоловік мудріє.

3. З’єднай слова у речення.

За, хороша, зірку, книга, яскравіша. Книгу, розумом, а, читають, не, очима. Навчає, одна, людей, тисячі, книга. Полетів, книгу, – ,на, прочитав, крилах.

  Подумай і запиши власні асоціації до слова – книга?

4.Випишіть антоніми, до яких частин мови вони відносяться?

Молодому книга – крила, старому – кийок. Згода будує, незгода руйнує. Краще бути малим струмком, ніж великим виром. Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся. Старий друг краще нових двох. Часом сварися, а впору мирися.

5. Визнач частину мови виділених слів.

Перший хлопець на селі, а село у два двори. Два ведмеді в одному барлозі не уживуться. Одна  жарина і в печі гасне, а дві і в полі горять. За битого двох небитих дають, та й то не беруть.

Провідміняй слова: перший, одна.

6. Випишіть займенники, постав до них питання.

Не роби комусь, що собі не миле. Не рий яму іншому, сам у неї впадеш. Мудрим ніхто не вродився, а навчився. Не всякий, хто читає, у читанні силу знає.

7. Спишіть, уставляючи потрібний займенник.

1 …..хата з краю: ……….не знаю. 2. Не …….. страшний чорт, як …….малюють. 3. І в поле ….. не бери, і вдома не лишай.4. Як миша сита, то …. І борошно гірке. 4. У …. серце вовче, …з’їсть, кого схоче.

Слова для довідки: моя, нічого, такий, його,  мене, їй, кого,  той.

8. Спиши, уставляючи замість крапок потрібну букву.

Білі руки роботи боят..ся. Жалит..,як кропива, а колет..ся, як їжак. Як віз зламаєт..ся, чумак розуму набираєт..ся. Брехнею світ пройдеш , та назад не вернеш.ся. Хліб-сіль їж.., а правду ріж.. .З книгою подружиш..ся  – розуму набереш..ся.

Укладіть довідничок, коли потрібно писати м’який знак.

9. Випиши дієслова. Заміни дієслова одного часу на форму іншого часу за зразком.

Зразок: додала – додає –  додасть

І книжка мала, а розуму додала.

Шануй учителя, як батька. Хто питає, той не блудить. Не всякий , хто читає, у читанні силу знає. Чесне діло роби сміло.

10. Перепишіть, розкриваючи дужки.

 Наука в щасті прикрашає, а в (не)щасті утішає. Розумний батько в сина спитати (не)соромиться. Сила є – розуму (не)треба. Учений водить, (не)вчений слідом ходить.  Вір своїм очам, а (не)чужим речам.

11. Випишіть прислівники, доберіть до них синоніми.

 Багато дітей у сім’ї – благодать Божа. Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько. Грошей мало – не біда, як є друзів череда. Біда людей єдна, гуртом можна і море загатити.

Відомості із синтаксису та пунктуації

1. Випишіть із прислів’їв можливі словосполучення, позначте головне слово.

Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить. Голодній курці просо на думці. Купить хрону до лимона. Сало гамнув та на кота звернув.

2. Спишіть, підкресліть граматичну основу.

Сміливого й куля не бере. Відвага мед п’є. У тихому болоті чорти водяться.

З. Запишіть речення, підкресліть присудки, визначте, якою частиною мови вони виражені.

 Добре ім’я – найкраще багатство. Без доброго командира військо – отара. Наука для людини – намисто. Знання – це сонце, книга – вікно. Книга – друг, без неї як без рук.

3. Визначте речення за метою висловлювання.

Хто пізно встає, у того хліба не стає. Найміть мене обідати. Не роками старість гарна, а ділами. Сій вчасно – родить рясно. Хліб-сіль їж, а правду ріж.

4. Спишіть , підкресліть другорядні члени речення .

Без солі, без хліба немає обіда.. Великий рибі в глибокій воді плавати. Високо злетів та низько сів. Вір своїм очам, а не чужим речам. Глибше орати – більше хліба мати.

5. Прочитайте прислів’я, визначте, якими членами речення є однорідні члени речення .

Від частування не відмовляйся, але від правди не відступай. Влітку нагуляєшся, взимку наголодуєшся. До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.

6. Запишіть та підкресліть граматичну основу . Доведіть, що це складні речення.

Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже. Доки здоров’я служить, то людина не тужить. Де нема праці, там сади не цвітуть.

Фонетика. Графіка. Орфографія

1. Прочитайте прислів’я. Випишіть слова з одним, двома, трьома голосними.

Беруть завидки на чужі пожитки. Гірко заробиш – солодко з’їси. Ворон воронові око не виклює. Загляне сонце і в наше віконце. Даремного хліба нема ніде.

2. Запишіть слова у дві колонки: 1) ті, що починаються на голосний звук; 2) ті, що починаються на приголосний звук.

І вдень, і вночі сняться калачі. Одним пальцем і голки не втримаєш. У страху очі великі. Одне в плуг, а інше в луг.

3. Спишіть. У виділених словах однією лінією підкресліть тверді приголосні, двома – м’які, хвилястою – пом’якшені.

Коли б свині крила, вона б і небо зрила. Коли тебе добрі люди шанують, шануйся і сам. На панську мудрість – мужицька хитрість.

4. Уставте пропущені букви, обґрунтуйте за допомогою правил.

Як віз зламається, чумак розуму наб.рається. Як голова с..віє, то чоловік мудріє. Як твоє не мел..ться, не бігай з кошиком. Яку дружбу зав..деш, таке життя пров..деш. Пер..магай труднощі розумум, а неб..зпеку досвідом. Бер..женого й Бог бер..же, а козака шабля стер..же.

5. Спишіть, добираючи з дужок потрібну букву.

(В,у) осінній час сім погод (в,у) нас. (В,у) умілого і долото рибу ловить. Доки не (в,у)пріти, доти не (в,у)міти. Друзі пізнаються (в,у) біді. Загляне сонце і (в,у) наше віконце.

6. Випишіть слова з апострофом, зверни увагу на букви, після яких пишемо апостроф. Заповни ними клітинки.

Добре ім’я – найкраще багатство. Доки здоров’я служить, то людина не тужить. Книга подібна воді  –  дорогу проб’є усюди. Козак із пригорщі нап’ється, з долоні пообідає. Солом’яна згода краща за золоту зраду. Спішить, аж мухи п’яти обсіли. Треба пуд солі з’їсти, щоб друга пізнати.

7. Випишіть слова з префіксами у різні колонки.

Роз                  Без                     С                               З

Праця – зцілення від усіх хвороб. Розумний батько в сина спитати не соромиться. Перш ніж одружитись, треба роздивитись. Високо злетів, та низько сів. Бездонної бочки водою не наповниш.

Лексикологія

1.  Випиши слова синоніми.

Силу той має, хто правду мовляє. Слава не поляже, а про себе розкаже.

Слухай тисячу разів, а говори один раз. Книжки не говорять, а правду кажуть.

2. Поясніть, як ви розумієте прислів’я. Які риси характеру вони розкривають.

Уперта коза – вовку користь. Я такий, як хліб м’який. Величається, як заєць хвостом. Якби жабі хвоста, була б не проста.

Будова слова.

1. Спишіть позначте корінь у виділених словах.

Розум силу переможе. З книгою подружишся – розуму наберешся. Що ранком не зробиш, то ввечері не доженеш.