Проект “Лікарські рослини рідного краю”

Автор: вчитель початкових класів, керівник гуртків райСЮН (за сумісн) Пилипчинець Марія Василівна

Тема проекту: Лікарські рослини рідного краю

Мета проекту: вивчити значення лікарських рослин в народній медицині і в житті людини, практичне використання лікарських рослин для профілактики і лікування різних захворювань, а також використання кормових, пряних, ароматичних, ефіроолійних та інших груп рослин.

Ознайомити учнів з значенням рослин у житті людини та економіці держави; дати цікаву інформацію про квіти; розширити уявлення дітей про різноманітність рослин; виховувати любов і бережливе ставлення до рослин.

Розвивати уміння пояснювати необхідність охорони біосфери, дотримуватися правил поведінки природі.

Виховувати екологічну свідомість, відповідальність, бережливе ставленненнялюбов, повагу до природи, бажання допомогти

Ознайоми учнів з тим яку користь чи шкоду приносять кімнатні квіти,на сорінках журналу роповісти про найбільш поширені кімнатні квіти,іх вплив на здоров′я учнів,поглибити знання учнів про життя на Землі та його прояви; акцентувати увагу на чинниках, які забезпечують існування рослин ,розвивати мислення, навички складання опорного конспекту, виховувати дбайливе ставлення до унікальної природи Землі

Обладнання: плакати,ІКТ,книги,енциклопедії

Вид проекту за домінуючою діяльністю: практико – орієнтований

Мета проекту: збір інформації про квіти, складання діалогу квітів, ознайомлення з інформацією про кімнатні рослини та набуття дизайнерських навичок, пов’язаних із квітами, розвивати естетичний смак, вміння правильно доглядати за кімнатними квітами , навчати учнів спостерігати за квітами найближчого оточення; пояснити значення квітів у житті людини; виховувати любов до квітів.

Цілі проекту: вміння вчитися:

навчально-організаційні вміння і навички:

• знає і дотримується режиму навчальної діяльності ;

загально мовленнєві вміння і навички:

• спілкується під час виконання групових і колективних завдань;

контрольно-оцінні вміння:

• висловлює оцінні судження;

інформаційно-комунікативна:

• планує створення повідомлення;

загальнокультурна:

• дотримується норм поведінки учня на уроці;

збережувальна:

• дотримується гігієнічних норм під час уроку;

соціальна: співпрацює в команді

 Предметні компетентності ( очікувані результати)

• пригадують назви найбільш відомих рослири;
• називають місця , умови, де ростуть рослини;
• пояснюють значення лікарських рослин у житті людини;
• розташовують назви рослин у відповідності до пори їхнього цвітіння
• шукають (за завданням вчителя) інформацію в енциклопедіях (довідниках)

 Етапи навчального проекту

І. Планування роботи учнів над створенням міні – проекту «Лікарські рослини рідного краю» (випереджувальна діяльність).

Повідомлення вчителем теми та мети проекту, його тривалості.

.Об’єднання учнів у групи (за бажанням).

ІІ. Самостійна творча діяльність учнів: знаходження учнями (за завданням учителя) інформації в енциклопедіях (довідниках чи науково – популярних виданнях), інтернеті та отриманому у працівників квіткової крамниці інтерв’ю про квіти з метою створення колективного міні – проекту.

– збір інформації про лікарські рослини.

Форма реалізації: імпровізований виступ

Розповіді – виступи – повідомлення з використанням ілюстрацій лікарських рослин;

• інтерв’ю з працівниками аптеки;
• короткий майстер – клас : опис – розповідь про кімнатні рослини та їх вирощування ( на вибір учнів)

– складання діалогу про лікарські рослини, розповідь про правильний догляд за кімнатними рослинами, назвати рідкісні екзотичні квіти

: інсценізація складеного діалогу рослин.

 ІІІ. План проведення

Відгадування учнями загадок з метою об’єднання всіх відгадок на тему про рослини

Пригадування назв найбільш відомих лікарських рослин (за малюнками)

Пояснення учнями значення лікарських рослин у житті людини за поданою схемою..

Розташування назв рослин у відповідності до пори їхнього цвітіння.

Називання учнями місць, де ростуть рослини

Гра «Квітко, квітко, де твоя домівка?».,Відгадай, якої квітки не стало?» та інші…

ІV. Реалізація учнями проектної діяльності:

Презентація групами творчих завдань.

імпровізований концерт пісень про квіти; інші рослини

розповідання легенд про квіти українського віночка з використанням відповідних ілюстрацій; про лікарські рослини

короткий майстер клас – оформлення квіткових композицій, ікебана, інсценізація складеного діалогу квітів,користь та шкода кімнатних рослин,користь лікарських рослин

Висловлення учнями оцінних суджень про власну роботу та роботу, виконану однокласниками.

Оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями

Група дітей виконує роль довідкового бюро

Вступ:

Вчитель: Серед лікувальних кімнатних рослин найпоширенішими є алое і каланхое. Хоч вони і здаються незграбними, але користь від них для здоров’я велика, тому є сенс завести по одній квіточці і в разі необхідності вдаватися до її допомоги.

Цей далеко не повний список кімнатних рослин можна продовжувати ще довго, тим більше при такому різноманітті екзотичних квітів. Але перш ніж прикрашати ними квартиру, краще дізнатися про їх корисні властивості для здоров’я якомога більш

Діти працюють у групах

І група- « Промінчики»

ІІ група – « Сонечко»

Вчитель:Люди здавна вміли використовувати різні рослини для лікування хвороб. Рослини, які мають лікувальні властивості називають лікарськими. З них готують відвари, настої, присипки, мазі тощо.

З лікувальною метою використовують певну частину рослини: листя, стебло, квітки , плоди, коріння…

Для збирання лікарських рослин потрібно вміти їх розпізнавати , зберігати і сушити.

Народна аптека налічує понад сотні видів лікарських рослин. Серед найпоширеніших у нашій місцевості можна назвати: звіробій, ромашку, подорожник, чистотіл, кульбабу, валеріану, кропиву, цикорій, полин, спориш та ряд інших.

Лікарські рослини потрібно збирати в місцях віддалених від автомобільнихі залізничних доріг, великих заводів та інших забруднених територій.Для кожної лікарської рослини є свій період збирання.

Листя збирають навесні або влітку перед цвітінням рослин. Період збору квіток- це цвітіння. Якщо у лікарської рослини використовують і листя і стебло то таку рослину збирають на початку цвітіння. Забороняється виривати рослину з коренем . Коріння рослин найкраще копати ранньою весною або восени, після того, як у рослини дозріло насіння. Не слід збирати зворі і пошкоджені рослини.Сушити рослини потрібно в приміщенні, яке добре провітрюється. Сонячне проміння не повинне потрапляти на рослину, оскільки воно може руйнувати в ній лікарські речовини

І група:

Незважаючи на бурхливий розвиток хімії, та створення високо-ефективних препаратів, лікарські рослини продовжують займати значне місце в арсеналі лікувальних засобів.У нашій державі майже 50% лікувальних репаратів виготовляється з рослинної сировини.

Часто лікарські рослини використовують в домашніх умовах. Для лікування, наприклад, серцево-судинних хвороб, багато рослин є незамінними. Плоди шипшини, фактично єдина сировина для про-мислового виробництва вітаміну С, без якого неможливе нормальне функціонування людського організму. Лікувальні властивості рослин зумовлені начвністю в них різних речовин, що мають певну дію на окремі органи, системи органів і організм в цілому. Залежно від цього лікарські рослини поділяють на такі групи: заспокійливі, снотворні, наркотичні, збуджуючі, кровоспинні, сечогінні… Лікарські рослини містять так звані діючі речовини, до яких належать алкалоїди глюкозиди, вітаміни, ефірні масла, дубильні речовини.

ІІ група:

Алкалоїди входять до складу більшості отруйних рослин, які у невеликій кількості використовуються як ліки. Глюкозиди застосовують при хворобах серця, заспокійливо діють на нервову систему.Вони містяться в кореневищі конвалії звичайної, золото-тисячнику малому, горицвіті весняному.

Ефірні масла мають здатність виганяти глисти, вбивати бактерії, тамувати біль.Містяться вони у насінні гарбузів , коноплі, льону.

Люди почали використовувати рослини для лікування чисельних недуг із сивої давнини. Археологи, розшифровуючи клинописні глиняні таблички, знаходять опис цілющих властивостей лікарських рослин ще ассирійцями, шумерами, вавилонцями.

Про застосування рослин з лікувальною метою на території Київської Русі відомо ще в ті далекі часи в арсеналі ченців, які зцілювали хворих були мед, віск, шипшина, звіробій, подорожник, горицвіт, наперстянка, редька, льон, гірчиця, цибуля, тощо. У літописах згадуються імена Івана Смера , який знався на лікувальній справі і служив у князя Володимира.

З прийняттям християнства поширюється писемність, з”являються перші книжки-травники, зільники, лікувальники. В них уже провадиться певна систематизація матеріалів про лікувальні властивості рослин, робляться відповідні висновки, додаються корисні поради. Для історії дуже цінна найдавніша писемна пам»ятка Київської Русі-“Ізборник Святослава”, який було написано у 1073-1076 рр.для київського князя Святослава Ярославовича.

Видатні пам’ятки 16-17 ст.”Словарець” Лаврентія Зизанія також дають певні відомості про лікарські рослини і використання їх з лікувальною метою. В епоху , коли в Україні в повну силу розгорнула свою діяльність Києво-Могилянська Академія,значного розвитку набула лікувальна справа.В епоху Петра 1 в багатьох містах відкрили аптеки, а в державі почали збір та заготівлю лікарських рослин.

В кінці 20 ст.в Україні використовували і заготовляли близько 180 видів лікарських рослин, але наука рухалась вперед повільними кроками, і в Україну завозились ліки, сировини для яких була сила-силенна на нашій території. В кінці 80-х рр., коли виник діфіцит побутових речей ,люди почали масово збирати лікарські рослини, щоб придбати дефіцитну річ, а тим самим наносили величезну шкоду природі.

І група

Види лікарських рослин.Серед лікарських рослин розрізняють,як деревні,кущові так і травянисті форми. До деревних належать: дуб, липа.

Кора дуба джерело дубильних речовин.В ній міститься до 20% дубильних речовин.З лікарською метою використовують його кору з молодих гілочок.В корі дуба містяться органічні кислоти,пектини і інші. При запаленні гортані. ротової порожнини, стравовходу користуються настоями з кори дуба.Корою лікують деякі хвороби шкіри,а також опіки. В народній медицині з піджарених жолудів виготовляють каву,яку використовують при лікуванні рахіту, анемії, золотухи у дітей.

Серед кущових порід добре відомі: горобина, калина, малина, обліпиха, бузина…

Горобина.З лікувальною метою застосовують зрілі ягоди, їх заготовляють, зрізаючи цілі грона.Сухі плоди входять в склад лікувальних вітамінних сумішей, які використовуються як профілактичний засіб при шлункових захворюваннях, як сечогінне і кровозупинне. Квітки і плоди знаходять застосування як послаблюючий і потогінний засіб, використовуються при лікуванні ревматизму, ниркових коліках, геморої, захворюваннях печінки і жовчного міхуря.

Обліпиха. Населення широко використовує плоди,сік,кору і листя обліпихи для лікування багатьох хвороб. Свіжі і перероблені плоди вживаються як загальнозміцнюючий засіб. В корі обліпихи міститься алкалоїд серотонін,що затримує ріст злоякісних утворень. Відвари і настої листків використовують при ревматизмі. подагрі,захворюваннях шкт. Відвар насіння-послаблюче. Обліпиха використовується і в парфюмерії для виготовлення лікувальних масок. Олію обліпихи, яку добувають з плодів, застосовують для лікування важкозагоюваних ран, лікує опіки, обмороження , пролежні, шкірні захворювання.

Бузина. Для лікувальних цілей використовують молоді листки.квіти,ягоди,кору бузини чорної як зв”язуюче, потогінне і сечогінне, а також для полоскання рота і для припарок. Відвар із квіток п”ють і роблять припарки при ревматизмі,подагрі,артритах.молоді веснянілисточки варять в медові і приймають як послаблююче при хронічних запорах. Ягоди в свіжому вигляді вживають при ревматизмі і невралгіях. Препарати бузини широко використовуються при грипі в вигляді інгаляцій, для полоскання рота, при захворюваннях дихальних шляхів. Препарати із кори використовують при захворюваннях нирок і сечового міхуря.

Калина. Лікувальні властивості калини пов”язані з гірким глікозидом – вібурніном. В лікувальних цілях найбільш широко використовують калину звичайну. Сік і відвар ягід з медом використовують при простуді, кашлі, поносах, виразці шлунка, колітах, гемороях хворобах печінки. При хворобах шкіри, використовують 10-20%-ні розчини соку із ягід.Ягоди калини тонізують,поліпшують роботу серця,мають сечогінну дію,корисні при нервозах,судинних спазмах,атеросклерозі і гіпертонії.Кору калини зібрану весною і потерту в порошок,використовують в вигляді відварів як кровоспинний засіб проти внутрішніх кроватеч,судом у дітей.Вітамінний чай із плодів володіє загальнозміцнюючою і седативною дією.

Малина. Свіжі або висушені плоди використовуються як жарознижуючий, потогінний засіб при простудних захворюваннях, володіють сечогінною і слабовідкашлюючою дією. Їх приймають в вигляді настоїв, відварів і чаїв. Плоди малини використовують для поліпшення травлення, при малокрів”ї, шлункових болях. Малину використовують в дієтичному харчуванні.Малиновий сік використовують як освіжаючий засіб при лихоманках.Корисно вживати

свіжі плоди з молоком,а також чай заварений на верхівках пагонів на яких є плоди,листки.

Шипшина має величезне значення так ,як її плоди є вітамінним концентратом,що володіє високою біологічною активністю.Відвар плодів підвищує стійкість організму до простудних і інфекційних захворювань,лікує цингу,тонізує , зміцнює стінки кровоносних судин

володіє жовчогінною дією, послаблює розвиток атеросклерозу. М’якоть плодів володіє послаблюючою дією, насіння діє як жовчогінне, сечогінне і протизапальне. Відвар коренів використовують при шкт як зв”язуюче при поносах, як жовчогінне і антисептичне. Настій листя застосовується як протимікробний засіб.Із свіжозібраних і сухих плодів готують різні дієтичні напої.Плоди використовуються в вигляді відвару вітамінних і полівітамінних чаїв.Із насіння шипшини отримують олію. Вона використовується при тріщинах сосків у матерів що годують.Із м”якоті плодів виготовляють масляний екстракт каротиноїдів,який використовують при трофічних язвах,екземах,атрофічних змінах слизових оболонок.Із плодів низьковітамінних видів шипшини виготовляють холосас, використовують при холециститі і гепатиті.

Аронія. В профілактичних і лікувальних цілях рекомендується вживати свіжі,заморожені і сухі плоди при гіпертонічній хворобі,для підтримки нормальної проникності і еластичності стінок кровоносних

судин і тим самим для попередження склерозу.Плоди аронії,як і плоди інших культур багаті речовинами р-вітамінної активності, корисні при різних кровотечах після лікування антикоагулянтами, при радіоактив-ному опроміненні, при геморагічних діатезах, капіляротоксикозах, при цукровому діабеті, захворюваннях нирок. Аронія сприяє зниженню холестерину в крові хворих атеросклерозом.Вживають при гастриті з пониженою кислотністю.

Глід. Плоди і квітки глоду використовуються при розладах серцевої діяльності,після перенесення важких захворювань, при початкових формах гіпертонії, безсонниці, кашлі, задишці, астмі, серцевих неврозах,

вони знижують рівень холестерину в крові викорисовується в якості заспокійливого засобу при нервових збудженнях і інших хворобах. Існує декілька лікарських форм із глоду:настій плодів, рідкий екстракт, який входить в складі широко відомого препарату кардіовален.

Висновок:

Отже, потрібно пам”ятати, що лікарські рослини –це всенародне добро,а тому це багатство треба цінувати і плекати, а не експлуатувати без міри.

Серед лікувальних кімнатних рослин найпоширенішими є алое і каланхое. Хоч вони і здаються незграбними, але користь від них для здоров’я велика, тому є сенс завести по одній квіточці і в разі необхідності вдаватися до її допомоги. Краєзнавча робота спонукає учнів до збереження неповторних ландшафтів, їхньої недоторканості, охорони природи регіону. Адже виховна мудрість народу навчає змалку плекати в кожної дитини відчуття гармонії навколишньої природи та людини.

Цей далеко не повний список кімнатних рослин можна продовжувати ще довго, тим більше при такому різноманітті екзотичних квітів. Але перш ніж прикрашати ними квартиру, краще дізнатися про їх корисні

Лише заглиблюючись у споконвічну історію рідного краю, долаючи історичне безпам’ятство шляхом краєзнавства , методами та способами його пошуків, ми зможемо відновити національну гідність кожної людини, сформувати з неї палкого патріота України, допомогти учневі усвідомити причетність до землі предків, звичаїв та традицій, відчути повагу до Батьківщини.

Властивості для здоров’я якомога більш. Естетичні почуття виникають і при сприйнятті ароматичних властивостей об’єктів природи. Необхідно, щоб діти відчули, і ніжний запах конвалії, і медовий — ли­пи, і солодкуватий — білої акації, і ледь гіркуватий — берези; вдихнули тонкий аромат тополиних бруньок, ялинової хвої, прілого листя. Сприйняття запахів збагачує , естетичні почуття людини. Важливим є естетичне оформлення результатів праці: проведення свята врожаю, свята квітів, свята весни, Дня птахів, виготовлення виробів з природних матеріалів, скла­дання композицій тощо.