Реактивний рух. Експеримент (10клас)
Автор: вчитель фізики Якимчук Леонід Олександрович
Даний матеріал буде корисним вчителю фізики ,тому що дає можливість провести експеримент за допомогою саморобних приладів. Це значно підвищує ефективність уроку і сприяє кращому засвоєнню матеріалу.
При подачі даного матеріалу у вчителя виникають проблеми: відсутність необхідного обладнання (в більшості сільських та і багатьох міських шкіл воно відсутнє), труднощі в проведенні самого експерименту. Можливим виходом з даної ситуації є показ віртуальних дослідів, роликів, aле багаторічний досвід роботи показує, що “живий” експеримент є набагато цінніший. Запропоновані прилади прості за конструкцією, безпечні у використанні, їх легко виготовити разом з учнями. Матеріали для виготовлення легко знайти: це і пластикові пляшки, і елементи дитячих іг- рашок,і різні підручні засоби. Комплект приладів зображений на фото1.
фото1.
В комплект входить:
1.сегнерове колесо;
2.легкорухомі реактивні візки;
3.модель ракети;
4.повітряна кулька.
Виготовлення займає небагато часу. Підбирають пластикові пляшки місткістю 1л ( краще прямокутної форми із звичайною пробкою, а не з пробкою що закручується). За відсутності таких використовують звичайну, але для них потрібно підібрати гумові пробки з отвором (вони є в хімкабінетах).
Сегнерове колесо
Конструкція зрозуміла з фото2.
фото2.
Пластикову пляшку обрізають і передній частині розпеченим цвяхом пропалюють два співвісні отвори в яких закріплюються дві трубки із загнутими кінцями. Для трубок беремо два однакові фломастери. Кінці згинаємо над полум’ям спиртівки. Кріплення трубок роблять пластиліном. Підвіс нитяний.
Модель ракети і реактивний візок мають подібну конструкцію. Використовуємо пластикові пляшки . Візок можна виготовити з рухомої частини дитячої іграшки або склеїти з пластмаси. Пляшку до візка кріпимо скотчем.У пробці робимо отвір в який на різьбі кріпимо кусок мідної, латунної чи стальної трубки діаметром 6мм. Якщо використовують гумову пробку, то трубку підбирають таку,щоб вона з натягом входила в неї.
Реактивний візок можна виготовити і так (фото3).
фото3.
Експеримент.
1.Принцип реактивного руху демонструюють за допомогою сегнерового колеса. Колесо кріплять в штативі .Ставимо підставку для збору води. Наливаємо воду і спостерігаємо за обертанням колеса.( фото4)
- Надуваємо повітряну кульку реактивного возика. Закриваємо вихідну трубку пальцем,ставимо на колеса і пускаємо по робочому столу.
3.Ефектною є демонстрація з іншим реактивним возиком.В штативі закріплюємо пробку попередньо змастивши її машинним маслом. Приєднуємо возик. Трубку возика сполучаємо з насосом Комовського. Починаємо нагнітати повітря. Через певний час пробка відривається і возик починає швидко рухатися по робочому столу(фото5).
фото4.
фото5.
4.Великий інтерес в учнів викликає моделювання польоту ракети. В штативі закріплюємо модель ракети(фото6).Підготовка проводиться так як у попередньому досліді. Пробку затикають не дуже щільно, щоб висота польоту була 1-2м.
фото6.
Далі при поясненні можна розповісти про різні ракети, продемонструвавши їх точні копії. Це викликає великий інтерес в учнів.(фото7).
Використання даних приладів перевірена роками. Їх використання сприяє кращому засвоєнню матеріалу , викликає в учнів непідробний інтерес.
Зміст цієї роботи навчає учнів бачити вивчені закони в простих речах повсякденного життя. Фізика для них перестає бути абстрактною наукою, розвиває у них конструкторсько – технологічні навички. Для більш ефективного виготовлення таких приладів можна використати клейовий пістолет з сіліконовими стержнями.
Фізичні експерименти, як засіб навчання фізики в школі значно підвищують рівень засвоєння знань. Саморобні прилади в кабінеті фізики завжди займали і займатимуть не останнє місце. І хоч такі прилади офіційно не визнаються і не входять до жодної групи класифікації засобів навчання, проте їх виготовленню творчо працюючі вчителі приділяють значну увагу. Натхнення Вам!