Рефлексія як складова сучасного уроку
Автор: вчитель інформатики Швець Ольга Сергіївна
В даному матеріалі розглянуто методи та прийоми проведення підсумкового етапу уроку – рефлексії. Наведені приклади можна використовувати при підготовці до уроків вчителям усіх категорій.
Під рефлексією в педагогіці розуміють здатність дитини до самооцінювання, вміння аналізувати власні дії, вчинки, мотиви. Метою рефлексії є згадати, обміркувати власну діяльність – її зміст, методи, задачі, шляхи їх вирішення, отримані результати, знайти помилки та продумати як їх виправити, визначити план подальших дій для корегування результатів.
Методику проведення рефлексії можна розкласти на такі етапи:
- Завершуємо усю попередню діяльність. Якщо проблема до кінця не розв’язана, то після рефлексії її розв’язання можна продовжити.
- Відновлюємо послідовність виконання роботи. Усно чи письмово відтворюємо все, що зроблено.
- Оцінюємо власні дії з огляду на їх ефективність та продуктивність.
- Обговорення результатів рефлексії:
– результат діяльності – ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання;
– методи та форми, які використовувались під час діяльності;
– прогнози, плани щодо майбутньої діяльності.
Дуже важливо для ефективності рефлексії в навчанні використовувати різноманітні форми і прийоми. Рефлексія не обов’язково є вербальною – можна робити малюнки, схеми, графіки.
Коли урок закінчується, багато вчителів схильні поспішати і провести коротке, стисле обговорення підсумків уроку. Багато хто із колег забувають, що підсумки є важливою частиною уроку. Саме тут з’ясовуємо усвідомлення матеріалу, бачимо, що вже відомо, і що знадобиться дітям у майбутньому, плануємо задачи на наступний урок.
Тому варто «потоваришувати» з рефлексією, приділити їй увагу, час, і вона віддячить вам.
Алгоритм проведення підсумкового етапу (рефлексії)
На першій стадії: установлюємо що відбулося – на цьому етапі використовуємо відкриті запитання: як? що? чому?; виражаємо почуття, враження; описуємо, а не оцінюємо свою діяльність, говоримо про те, що зробили, а не про те, що могли би зробити.
На другій стадії: аналізуємо причини (чому відбулося?) – запитуємо про причини (Чому? Як?); уточнюємо відповіді (Чому цього не отримали? Що було б, якщо б …?); шукаємо альтернативні шляхи (Чи є інша можливість?); розглядаємо інші подібні ситуації (Де ще відбувалося щось подібне?).
На третій стадії: допомагаємо учням скласти план подальших дій.
Прийоми проведення рефлексії:
Рефлексія емоціонального стану
- Картки із зображенням лица (сумного, веселого); показ великого пальца вверх чи вниз.
- Картки із зображенням «погоди нашого уроку» – «сонечко» – мені було цікаво, «сонечко та хмаринка» – інколи було не цікаво, «хмаринка» – було сумно.
Рефлексія діяльності
- «Дробинка успіху» – нижня сходинка, у «людинки» руки вниз – у мене нічого не вийшло; середня сходинка, у «людинки» руки в боки – у мене були складнощі; верхня сходинка, у «людинки» руки вверх – мені все вдалося.
- «Дерево успіху» – зелений лист – без помилок, жовтий лист – 1 помилка, червоний лист – 2-3 помилки.
Рефлексія змісту учебового матеріалу
- Учні висловлюються одним реченням, обираючи початокфрази із рефлексивного екрана на дошці:
- Сьогодні я дізнався…
- Було цікаво…
- Було складно…
- Я зрозумів, що…
- Тепер я зможу…
- Я навчився…
- У мене вийшло …
- Я зміг…
- «Плюс-мінус-цікаво»
Ця вправа дозволяє вчителю взглянути на урок очами учнів, проаналізувати його з точки зору цінності для кожного учня. Можна виконувати як усно, так і письмово.
В графу «П» – «плюс» записуємо все, що сподобалось на уроці, що здалося цікавим та корисним
В графу «М» – «мінус» записуємо все що не сподобалось, здалося важким, незрозумілим та нудним.
В графу «Ц» – «цікаво» учні записують факти, про які дізнались на уроці, чого б ще хотілось дізнатися.
- Знаю-Хочу знати – Дізнався
Прийом, схожий на попередній, в таблиці фіксуємо власні знання та незнання з певної теми або про певне поняття.
В стовпчик «З» – Знаю, запишемо те, що вже знали з даної теми.
В стовпчик «Х» – Хочу, пишемо те, чого хотіли дізнатися під час уроку.
В стовпчик «Д» – Дізнався, пишемо про що дізнались під час вивчення теми.
- Цікавий прийом рефлексії у вигляді синквейна. Можна застосовувати як заключне завдання з пройденої теми.
- Перший рядок – назва теми (одне слово);
- Другий – опис теми в двух словах;
- Третій – рядочок опису дій в рамках даної теми (три слова);
- Четвертий рядочок – фраза з чотирьох слів, яка показує відношення до даної теми;
- Останній рядочок – синонім, який показує суть теми
- Прийом «Три – Два – Один». (Схожий на синквейн, можна використовувати презентацію)
В першому рядочку (або на першому слайді) пишемо Три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.
В другому – Два факти, які здалися нецікавими, некорисними, або вже були відомі учням.
В третьому – Один факт, який хотілось би вивчити детальніше, поглибити знання.
Особливо сподобався пункт 2 методики проведення рефлексії , коли стисло і конкретно відтворюється учнем зміст вивченого на уроці. Якщо це нам вдається, то, на мою думку, на 90 відсотків урок був продуктивним. На жаль, на відвіданих мною рстаннім часом відкритих уроках
( близько 10 занять) цього не було або було дуже формально проведено.
Методи і прийоми, які запропонувала Ольга Сергіївна, можуть бути використані на різних уроках. З нового особисто я побачила цікавий прийом “Три- два – один”, хоча він, по суті, дійсно трохи нагадує сенкан. Чудово, що вчитель намагається відстежити зміни емоційного стану учня під час заняття.
Змістова робот про рефлексію, яка спрямована на досягнення різних цілей: не тільки на емоційну сферу, настрій дитини, але і на навчальну діяльність, процес і зміст. Сьогодні рефлексія є не додатковою частиною уроку, а її повноправною складовою, вдосконалює навчальний процес і виділяє особистість учня на уроці.
Поділяю кожну думку, висловлену автором. Спасибі вам за чудовий матеріал. Діти – це найцінніше, що у нас є. І всі ми безсумнівно готові вкласти в їхні світлі голови тільки найкраще, прекрасне і вічне. Тому і про такий етап уроку не слід забувати, а навпаки робити його треба більш ефективним.
Згідно нових освітніх стандартів кожен учитель має наприкінці уроку підвести підсумок , тобто рефлексію. Інколи, за браком часу, цей важливий етап уроку втрачається, або ж замінюється стандартною фразою: “Чи сподобався вам урок?”
Публікація Ольги Сергіївни переконує нас в тому, що не варто упускати рефлексію. Даний етап дає педагогу можливість проводити аналіз своєї діяльності, з’ясовувати «проблемні» місця в розглянутому матеріалі. Рефлексія передбачає розвиток в учнів навичок саморозвитку та самовдосконалення. Повноцінна рефлексія на будь-якому уроці дозволяє учню вибудовувати чіткий ланцюжок, приводити знання, отримані в ході заняття, в єдине ціле. Крім того, дитина вчиться порівнювати власні досягнення з успіхами своїх однокласників, виявляти проблеми, долати їх.
Дякую авторці за цікаву публікацію!
Дякую за цікавий матеріал. Уважаю, що це один із тих етапів уроку, що є багатофункціональним і, на жаль, малооціненим вчителями. Помилково вважають, що рефлексія дозволяє оцінити діяльність учнів, але це лише одна із можливостей. Насправді-це можливість побачити реакцію учнів на свої дії, корегувати їх і хід уроку. Все залежить від серйозного сприйняття рефлексії і вивчення всіх її можливостей вчителем.
Рефлексія діяльності допомагає оптимізувати навчальний процес. Учні з її допомогою осмислюють свій образ роботи з навчальним матеріалом (методи, прийоми, вправи). Тобто вони самі беруть участь у підвищенні ефективності навчального процесу. Часто використовується така рефлексія на етапі актуалізації знань, умінь, навичок. В кінці уроку також вельми продуктивний цей вид рефлексії, він дозволяє оцінити активність учнів на всіх етапах уроку. Дякую автору за гарне підсумування поняття рефлексії та розкладання його по так званих ” поличках”. В своїй роботі теж рефлексію використовую.
Під час зимових канікул, в нашому навчальному закладі, цій темі було присвячено педагогічне засідання. Здаволося що нічого нового та корисного для себе я нічого не почую, але ж ні, досить цікаво і актуально. Дякую за вашу роботу.
Читаючи публікацію, використовую пропонований Вами прийом “Знаю – Хочу знати – Дізнався” і приходжу до висновку: про рефлексію на сучасному уроці знаю, але хочу знати більше, поглибила свої знання. Однак текст варто вичитати.
Ольго Сергіївно! Ви подали докладний теоретичний матеріал по проведенню рефлексії і цікаві практичні форми, обгрунтували необхідність рефлексії. Дякую, колего! Творчої наснаги!