mail@urok-ua.com

Роль природничих дисциплін у сучасній професійній освіті

Автор: вчитель географії Цитрак Лариса Анатоліївна

Цитрак Лариса АнатоліївнаВ статті охарактеризовані головні принципи професійної освіти в сучасній школі та охарактеризовані особливості професійної освіти на уроках природничого циклу: географії та екології.


 

“Всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках”.

Я. А. Коменський

Оновлення змісту освіти у ХХІ столітті вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. На сьогоднішній день світ “інформаційного вибуху”, який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, виникає  потреба у  вмінні розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.

Тому  головним завданням освіти є підготовка молоді до сучасного життя, тобто формування в неї необхідних компетентностей. З досвідом роботи я  зрозуміла, що  не можна дати знання  якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, що інтеграція, тобто органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми,  закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.

Якщо визначати роль природничих дисциплін  як комплексної складової природничо-наукових знань у процесі професійної підготовки  учнів, то це  системна комплексна властивість особистості, що виявляється в його психологічній, теоретичній та практичній підготовленості до майбутньої професійної діяльності і є результатом освіти та самоосвіти. Мотивується така діяльність прагненням та здатністю до постійного оновлення своїх знань, професійних умінь і навичок, збагачення досвіду пізнавальної та практичної діяльності, творчого пошуку. Фундаментальні природничі дисципліни забезпечують формування основ світоглядної, економічної, екологічної культури майбутніх випускників.

Учні недооцінюють роль загальноосвітньої (географія, основи екології) та фундаментальної підготовки, що негативно впливає на формування комплексного, системного, об’ємного знання, яке є запорукою успішної підготовки. Саме тому модернізація змісту професійної освіти повинна  орієнтуватись на загальне уявлення про навколишній світ. Потрібно забезпечити формування цілісної картини світу з погляду сучасної науки;  сприяти творчому розвитку особистості й проектування нею програми реалізації своєї індивідуальності.

У процесі професійної підготовки майбутнього фахівця формується його світоглядна позиція, закладаються основи фахового, економічного та логіко-інформаційного мислення, накопичуються необхідні знання, виробляються вміння та навички, формується здатність працювати у швидкоплинних умовах ринку, приймати самостійні рішення та оцінювати їх з позиції доцільності.

Але, як зазначають дослідники (Л. Пуханова, Л. Нічуговська, О. Фастовець та ін.), якість такої підготовки сьогодні не відповідає запитам сучасного ринку праці. Більшість учнів не мають необхідних знань та навичок професійної діяльності, що мають бути сформовані при вивченні природничо-наукових дисциплін. Нерідко у випускників навчальних закладів виникають труднощі при виконанні досить простих завдань, наприклад, проведенні статистичного дослідження та математичної обробки отриманих результатів, формулюваннівисновків.

Ознаки й властивості природничо-наукового мислення, виділені Н. Звєрєвою.

  • уміння спостерігати, аналізувати й пояснювати дані спостережень, виокремлювати суттєві факти від другорядних;
  • уміння проводити експеримент (наприклад, статистичне дослідження), пояснювати й оформлювати його результати;
  • уміння виділяти головне в складних явищах, не акцентуючи на частковому, аналізувати й узагальнювати матеріал;
  • уміння розглядати явища й процеси у взаємозв’язку, протиріччях, що зумовлюють розвиток, розкривати сутність предметів і явищ;
  • здатність до усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків;
  • творча активність, здатність до інтуїтивного передбачення й застосування знань у нових ситуаціях .

Належне засвоєння таких дисциплін сприяє: 

  • формуванню усвідомлення важливості природничо-наукових знань для майбутньої професійної діяльності;
  • посиленню міжпредметних зв’язків природничо-наукової та професійної підготовки;
  • більш гармонічній адаптації майбутніх фахівців до соціальних, економічних, технологічних і природних чинників життя;
  • створенню умов розвитку професійно-значущих якостей особистості;
  • успішному здійсненню безперервної освіти впродовж життя;
  • підвищенню професійної мобільності випускників (і в напрямку збільшення можливостей зміни професії, і в напрямку розширення професійних умінь і навичок у межах обраного фаху).

У подальшому я планую виділити педагогічні умови професійної підготовки майбутніх випускників  в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін, що сприятимуть підвищенню їх конкурентоздатності та якісній професійній підготовці.

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

6 коментарів

  1. Хочеться відмітити обізнаність автора в розглядуваному матеріалі, лаконість і доступність викладу. Наукові знання різноманітні у своїх проявах, але єдині в контексті людської культури. Сучасна людина в техногенному світі повинна бачити єдину картину світу, єдиний прояв законів природи. Вирішенню цієї скланої проблеми і присвячена дана стаття

  2. Лариса Анатоліївна, спасибі за змістову статю. Дійсно, професійна спрямованість навчання природничих дисциплін – це складний комплексний багатофункціональний процес, скерований на усвідомлення потреб майбутньої діяльності, на гармонійне поєднання теоретичної і практичної складових змісту освіти.

  3. Лариса Анатоліївна в своїй статті акцентує увагу на тому, що реалії сьогодення потребують від фахівця не тільки професійних знань, а й уміння орієнтуватися в сучасних складних політичних, економічних та соціальних проблемах. Без здатності аналізувати, прогнозувати та оцінювати наслідки своєї професійної діяльності неможливе успішне існування в будь-якій галузі, про це мають знати учні. Це зумовлює необхідність удосконалення професійної підготовки молоді з метою виховання їх не лише як майбутніх працівників, а і як розвинених, освічених, соціально-свідомих, духовно багатих спеціалістів. Дякую.

  4. Стаття розкриває актуальні проблеми. Учні часто не готові до дорослого, професійного життя. Завданням освіти є підготувати його до майбутнього, навчити адаптуватись у колективі, соціумі. Дякую)

  5. Про недостатню якість середньої освіти ми можемо вести розмову в будь-якій галузі, на мою думку. Фундаментальна підготовка потрібна в професійній діяльності, а всім без винятку потрібно виховувати в собі екологічну культуру, самосвідомість. Саме в цьому посідає значення природничих наук і збільшується роль вчителя. Тема, яку підняла Лариса Анатоліївна Цитрак є актуальною і починається саме з розуміння її важливості кожним вчителем географії. Дякую.

  6. Ларисо Анатоліївно, ви правильно зазначили у своєму дослідженні, що саме освіта формує молоде покоління до адаптації в соціумі. Саме, на ваш погляд, природничі дисципліни забезпечують формування основ світоглядної, економічної, екологічної культури молоді. Успіхів вам у науковій діяльності.