mail@urok-ua.com

Розвиток графічних навичок у дітей старшого дошкільного віку з ЗПР

Автор: вчитель-дефектолог Дубич Марина Володимирівна

Матеріал висвітлює питання розвитку графічних навичок у дітей старшого віку з затриманим психічним розвитком.


 

Необхідність корекції недоліків моторної сфери дітей з порушеннями розвитку та позитивний вплив такої роботи на формування психіки дітей зазначалася багатьма дослідниками. У багатьох наукових роботах, присвячених проблемі затримки психічного розвитку, в програмах навчання і виховання дітей з ЗПР,  всюди вказується на необхідність проводити спеціальні заходи, спрямовані на охорону і зміцнення здоров’я, корекцію і розвиток загальної і дрібної моторики, розвиток зорово-моторної координації, графомоторних навичок дітей з ЗПР. Труднощі побудови корекційно-педагогічного процесу з вищеописаної категорією дітей обумовлені тим, що категорія дітей з ЗПР полиморфна і різнорідна за складом.

Так, О.А. Екжанова (1993), провівши вивчення малюнка дошкільника з затримкою психічного розвитку, відзначає, що в даній категорії дітей графічні дії формуються  складно і в більш пізні терміни. Це пов’язано, в числі інших причин, і з недостатнім розвитком дрібної моторики, і з порушенням зорово-рухової координації, і з труднощами в організації рухового контролю.

У своєму дослідженні О.В. Халецька і В.М. Трошин (1998) у дітей з «мінімальною дисфункцією мозку» виявили, серед іншого, недостатність моторного контролю, яка проявлялася в наступному: незграбність, скутість, неузгодженість рухів, неповний обсяг рухів, порушена їх довільність; необхідність допомоги при вдяганні; утруднення при роботі з ножицями; недбалість при малюванні; погане малювання.

По дослідженням Л.В. Лопатіной у дітей з ЗПР є порушення дрібної моторики, що проявляються в основному у порушенні точності, швидкості та координування рухів. У більшості випадків виявляється утрудненим або неможливим швидке і плавне відтворення запропонованих рухів. При цьому відзначаються додаткові рухи, персеверації, переставляння, порушення оптико-просторової координації.

Таким чином, у дітей цієї категорії найбільше страждає моторика кистей і пальців рук. Відхилення в розвитку моторної сфери у дітей з ЗПР створюють певні труднощі, особливо несприятливо впливають на уміння володіти навичками малювання (виявляються труднощі у проведенні простих ліній, виконанням дрібних деталей малюнка), ручної  праці, письма. Відзначається неточність та незручність рухів, труднощі у відтворенні поз руки і пальців. При виконанні будь-яких рухів у дітей часто проявляється надлишкова напруга м’язів, а іноді і посмикування. Зміна (підвищення або зниження) м’язового тонусу обумовлює виснаженість і стомлюваність м’язів кистей рук. Недостатня диференційованість іннервації м’язів пальців і кистей рук робить рухи незграбними, перешкоджає їх узгодженості і плавності. У зв’язку з цим дитина не може тривалий час утримувати олівець або ручку, по мірі  наростання стомлення її рухи стають неточними, великорозмашистими або занадто дрібними.

Грубих рухових розладів у дітей з ЗПР немає, проте рівень фізичного і моторного розвитку нижче, ніж у інших однолітків, які відвідують загально-розвиваючі групи, також у них утруднене формування графомоторних навичок.

Корекція моторного розвитку дітей здійснюється шляхом проведення спеціальних вправ та ігор. Вона направлена на:

  • Виправлення неправильних поз пальців
  • Розвиток статичної витривалості
  • Впорядкування темпу рухів
  • Синхронної взаємодії рухів рук
  • Запам’ятовування серії рухових актів
  • Виховання швидких рухових реакцій на словесні інструкції
  • Розвиток тонких рухових координацій

Приділяючи в дошкільному віці належну увагу вправам, іграм, різним завданням на розвиток дрібної моторики і координації руху руки ми вирішуємо відразу два завдання: по-перше, непрямим чином впливаємо на загальний інтелектуальний  розвиток дитини, по-друге, готуємо до оволодіння навичкою письма, що в майбутньому допоможе уникнути багатьох проблем шкільного навчання. Тому робота над розвитком дрібної моторики і графічних навичок повинна початися задовго, до вступу у школу.

Найприйнятніший і успішний засіб навчання в даному віці, є гра, так як на тлі емоційного переживання гра впливає на успішне засвоєнні вмінь, навичок.

Будь-яке завдання необхідно пропонувати дитині в ігровій формі, яка не тільки викличе у неї інтерес, а й за рахунок позитивної емоційної стимуляції сприятиме підвищенню психічного тонусу, а, отже, і поліпшенню працездатності в цілому.

На тлі емоційного переживання гра впливає на успішне засвоєння умінь, навичок. Встановлено, що тренуючи рухи, пальці рук, поряд із стимулюючим впливом на психічний розвиток вона є потужним засобом підвищення працездатності кори головного мозку.

Для отримання максимального «коефіцієнту корисної дії» педагогу слід враховувати:

  • Ігри та вправи рекомендується проводити перед заняттями в якості розминки або в середині заняття для зміни діяльності і активізації уваги.
  • До гри не слід приступати без розминки пальців. Спочатку бажано провести вправи.
  • На першому занятті, можливо, використовувати 1 гру і 2 вправи.
  • В вправах та іграх повинні поєднуватися стискання, розтягування, розслаблення кисті; використовуватися ізольовані рухи кожного пальця.
  • Слід одночасно впливати на кінетичну і кінестичну основу рухів, формувати різні рівні рухів і поступові їх ускладнення.
  • Ігри та вправи не слід проводити більше 8 хвилин (в середньому 5-6 хвилин щодня 3-4 рази).
  • Вправи та ігри, можуть бути включені в план заняття, а також рекомендовані батькам для додаткових занять з дитиною у вільний час.

Підготовку дітей до навчання письма необхідно проводити в декількох напрямках:

а) гімнастика пальців і кистей рук;
б) орієнтування на аркуші паперу;
в) формування елементарних графічних навичок.

Одночасно з підготовкою до навчання техніці письма необхідно самим ретельним чином розвивати мовленнєвий слух дитини: вміння чути і виокремлювати з слів окремі звуки, формувати дію послідовного виділення звуків з слова. Підготовка до навчання письма доцільно вести за всіма напрямами. Гімнастика для пальців і кистей рук проводиться 2 – 3 хвилини спочатку і в середині кожного заняття з підготовки до навчання грамоті. Вправи за орієнтуванням на аркуші паперу, як правило, доцільно проводити в кінці заняття.

Вправи для пальців і кистей рук.

Система вправ запропонована  І. Ф. Марковскою і О. А. Екжановою. Гімнастика рук починається з розминання пальців: їх згинання і випрямлення. Дітям подобається використовувати для цієї вправи гумові іграшки з пищалками. За нею йдуть вправи на розслаблення пальців і кистей рук. Зазвичай ці вправи зв’язуються з відтворенням дії з будь-яким реальним предметом.

  • «Фарбуємо паркан» – рух кисті руки вгору – вниз, потім вправо вліво.
  • «Погладимо кошеня» – плавні рухи погладжування виконуються спочатку однією рукою, потім іншою.
  • «Курочка п’є водичку» – лікті спираються на стіл, пальці складені у вигляді дзьоба; ритмічні нахили рук вперед.
  • «Музиканти» – рухами рук діти копіюють гру на різних музичних інструментах.
  • «Солимо суп» – лікті спираються об стіл, пальці обох рук відтворюють відповідні рухи.

Далі пропонуються вправи на утримання пози кисті руки. Спочатку дитина діє кожною рукою по черзі, поступово двома руками одночасно.

  • «Зайчик» – рука спирається на лікоть, пальці затиснуті в кулак.Ÿ Поступово випрямляються і розводяться в сторони вказівний і середній пальці: зайчик витягнув вушка.

Можна випередити цю вправу загадкою про зайця або супроводжувати дії лічилки:
Влітку сіренький,

А взимку біленький,

Довгі вуха має,

Швидко стрибає.

  • «Кільце» – рука спирається на лікоть, пальці затиснуті в кулак. Спочатку випрямляються великий і вказівний пальці, з’єднуються в кільце. Інші пальці розпрямляються і розводяться в сторони.
  • «Гусак» – рука спирається на лікоть, пальці затиснуті в кулак. Великий і вказівний пальці розпрямляються і з’єднуються у вигляді дзьоба.
  • «Коза-дереза» – пальці руки, яка тренується затиснуті в кулак. Випрямляються вказівний палець і мізинець. Вправа супроводжується відомою приказкою «Йде коза рогата …»

Для автоматизації рухів і розвитку уваги дуже корисні вправи, що складаються з серії послідовних дій. Вони супроводжуються віршами, потішками, лічилками, ритм яких відповідає виконуваним рухам.

Доброго ранку

Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, у небі пташки!
Доброго ранку тобі i мeнi!

(Пальцями правої руки по черзі „вітатися” з пальцями лівої руки, торкаючись один до одного кінчиками).

Квасимо капусту

– Ми капусту шаткували! (двічі) – прямими, напруженими долонями імітуємо рухи сокири: уверх-униз.

– Солі в неї ми поклали! (двічі) – пальці зібрані “щіпкою”, “солимо капусту”.

– Ми капусту м’яли, дерли! (двічі) – енергійно стискаємо пальці в кулачки, то одночасно на двох руках, то по черзі.

– Смачну моркву туди терли! (двічі) – пальці однієї руки зжаті в кулак і здійснюють ритмічні рухи уверх-униз по долоні другої руки. Після цього міняємо руки.

Напечемо млинців

По черзі торкатися поверхні столу тильною стороною кисті руки і долонею.
На сметані, на яйці
Тісто зробим на млинці.
Напече нам мама їх
Гаряченьких та смачних.

Дерева

Розташувати кисті рук перед собою, долонями до себе. Пальці розведені в сторони та напружені. Після виконання вправи струсити кисті рук.

Вітер залетів у гай.
Ти дерева не гойдай,
(Качати руками з боку у бік)

Дуже гілки не клони,
Щоб не тріснули вони!
(Качати руками униз – уверх, не згинаючи пальців)

Ножиці

Великий, безіменний палець та мізинець притиснути до долоні. Вказівний та середній пальці витягнути вперед. Вони то розходяться, то сходяться, імітуючи рухи ножиць. Долонь розташована паралельно столу. Спочатку вправу виконувати повільно, поступово темп прискорити. Стежити, щоб пальці були прямі.

Швея в дім до нас прийшла,
Мені ножиці дала,
Я тканини і папір
Ріжу, ріжу до сих пір.

Спочатку пояснення дорослого супроводжується показом того, як треба виконувати кожну вправу, тобто значною мірою діти діють по наслідуванню. Поступово показ усувається, залишаються тільки словесні вказівки. Повертатися до показу слід лише в разі неправильних дій дитини. На перших заняттях всі вправи виконуються в повільному темпі. Педагогу необхідно стежити за правильністю пози кистей рук кожної дитини і точністю переключення з одного руху на інший. Якщо дитина не може самостійно прийняти позу і виконати необхідний рух, дорослий бере його руку в свою і діє разом з нею. У разі необхідності треба навчити дитину підтримувати одну руку іншою або допомагати вільною рукою діям працюючої. При цьому слід заохочувати будь-які успіхи дитини: «Молодець! Подивіться, який прямі вушка вийшли у зайчика».

Вправи для розвитку вміння орієнтуватися на аркуші паперу.

Формування графічних навичок як технічного боку письма багато в чому залежить від уміння дитини орієнтуватися на аркуші паперу. Це пов’язано з тим, що форми букв (письму яких дитина буде вчитися надалі), визначаються не тільки складом елементів, що до них входять, але і їх кількістю, розміром і просторовим розташуванням щодо робочого рядка. Отже, щоб дитина придбала графічний навик, вона повинна свідомо засвоїти зоровий образ літери, ясно уявити собі, з яких елементів вона складається і в яких просторово-кількісних відносинах ці елементи об’єднані в кожній окремій букві. Багато дітей дошкільного віку погано орієнтуються на аркуші паперу. Тому доцільно систематично проводити вправи на розвиток зорового і просторового сприйняття. Вони допомагають формуванню і вдосконаленню орієнтування на аркуші паперу і навички руху по ньому руки. Робота проводиться на аркушах великого формату і спирається на активну діяльність самих дітей з іграшками та дидактичним матеріалом. Наприклад, щоб дитина навчилася розрізняти верх і низ аркуша паперу, їй пропонується завдання: «Дощик іде», «Бджілки».

Перша вправа полягає в тому, що під керівництвом педагога діти викладають краплинки, зроблені з паперу в верхню частину аркуша. Потім беруть кожну краплинку і показують, куди вона падає. Свої дії дитина супроводжує словами: «Зверху вниз». Подібним чином виконується і інша вправа. Орієнтуючись на показ дорослого і його словесні вказівки, а потім лише по його словесним інструкціям діти переміщують бджілку (паперову або пластмасову) по аркушу паперу, коментуючи свої рухи: «Вгору – вниз», «Знизу вгору».

Для відпрацювання руху зліва направо також використовуються ігрові прийоми, в яких діти діють з дрібними іграшками. Наприклад, літак «розбігається» по злітній смузі, машина «їде» з дому на дачу. Для позначення дому та дачі в різних кінцях листа встановлюються відповідні фігури: будинок зліва, а дача справа. Свої дії діти супроводжують, вказуючи напрямок руху: «зліва направо».

Допомагає орієнтуванню на площині і запам’ятовування слів «право», «правий», «ліво», «лівий», «верх», «верхній», «низ», «нижній» гра «Цуценята розбіглися». На дошці або на аркуші паперу розміщені фігурки 3-4 цуценят різного кольору. На початку гри всі вони знаходяться в одному місці. Діти називають місце розташування цуценят: наприклад, в середині. Педагог каже: «Цуценята розбіглися», – і пересуває фігурки в різних напрямках. Діти по черзі повинні показати і сказати, де знаходиться кожне цуценя. Наприклад: «Біле цуценя сидить в правому верхньому куті, а руде – внизу зліва» і так далі.

Ця гра має кілька варіантів. Наприклад: «Що змінилося?». Педагог має фігурки цуценят на дошці і пропонує дітям розповісти, де знаходиться кожне цуценя, і це запам’ятати. Потім діти вибирають «ведучого», той виходить з приміщення, а ті, що залишилися переміщують цуценят. Повернувшись, ведучий повинен визначити, що змінилося.

«Дресировані цуценята». Дитина «дресирувальник» вказує місце розташування кожного цуценя. Наприклад, чорне цуценя – в середині, а руде –  внизу праворуч. Діти укладають фігурки відповідно до вказівок «дресирувальника».

На початковому етапі навчання письму дітям потрібно багато часу для усвідомлення дії, яку вони повинні здійснити, а потім закріпити її правильне виконання, довести її до автоматизму в результаті багаторазових точних повторень. Вимога «ПИШІТЬ швидше» призводить до того, що дитина не встигає закріпити правильний спосіб проведення ліній. У кожної дитини свій темп письма. Прагнення педагога прискорити на початковому етапі формування досвіду письма, без урахування особливостей даної дитини, може привести до зворотного результату. При формуванні графічної навички важлива правильність і ретельність виконання кожного завдання, а не швидкість дій і не кількість написаного. Тривалість виконання графічних завдань не повинна перевищувати 5-6 хвилин.

Вправи для формування елементарних графічних навичок

Перші завдання доцільно виконувати фломастерами: письмо ними не вимагає сильного натиску, а лінії виходять яскраві і привабливі. Після того, як діти навчаться досить добре користуватися фломастерами, необхідно перейти до письма ручкою. При цьому дорослому слід постійно контролювати правильність положення тіла дитини при письмі і положення фломастера або ручки в її руці.

Послідовність завдань повинна бути  побудована відповідно до закономірностей формування графічного досвіду письма як рухового акту. Перш за все відпрацьовуються ритмічні кругові рухи руки, що мають широкий розмах. Для цього наводимо зображення таких предметів, як равлик, клубок ниток, шланг, і так далі. Дитина обводить, наприклад, «будиночок» равлики. Починає з самого великого витка і, намагаючись не відривати фломастер від паперу, проводить все менші і менші витки. Потім треба вибратися з «будиночка»: дитина проводить лінію, поступово збільшуючи витки до максимального розмаху. Також, керуючись напрямками стрілок або пунктирних ліній, дитина дії і з іншими малюнками. Лінії на папері доцільно випереджати «репетицією» майбутнього руху в повітрі.

Дитина вчиться проводити хвилясті лінії, напівовали, овали, петлі. Малюнки розташовані так, що дитина переходить від широких рухів до все більш дрібних. Завдання включені в зрозумілі дітям наочні ситуації: великі хвилі піднімає вітрильник, від лебедя йдуть більш дрібні хвилі; стрибки коника і пташки; сліди, що залишаються ковзани фігуриста; лусочки, якими треба покрити рибку; огірки і помідори, якими треба наповнити банки, і так далі.

Потім діти проводять прямі лінії і вчаться штрихувати різні геометричні фігури.

Штрихування – це новий етап розвитку довільної діяльності для дитини 6-7 років. Дітям доводиться дотримуватися в ній досить жорсткі вимоги: штрихувати, не заходячи за контур малюнка, тільки в заданому напрямку і дотримувати однакову відстань між лініями (докладніше можна прочитати в книзі Е. Н. Потапової «Радість пізнання».

Графічний диктант.
Графічний диктант – це виконання візерунків, малюнків під диктовку. Він розвиває вміння чути і розуміти словесну інструкцію, виконувати завдання без зразка, чим моделює навчальну діяльність школяра. Дане завдання є одним з найпоширеніших при діагностиці готовності дитини до школи і, отже, одним з найбільш часто використовуваних для визначення сформованості довільності сприймання. Існують лінійні та об’ємні малюнки.

лінійні – візерунок, що виконується в строчці. Дитині диктують першу частину, що складається з одного – двох повних циклів, далі вона виконує завдання сама по вже наявному у неї зразку, розбираючись в логіці виконання візерунка;

• 3 вгору, 1 направо, 2 вниз, 1 направо, 1 вгору, 1 направо, 1 вниз, 1 направо, 2 вгору, 1 направо, 3 вниз, 1 направо…..

об’ємні – під диктовку виконується об’ємний малюнок, який надалі копіюється поруч. Коли дитина натренується копіювати пряме зображення, запропонуйте їй потренуватися копіювати і зворотне, тобто, перевертаючи малюнок в дзеркальному відображенні:

• 2 направо, 1 вгору, 1 направо, 2 вгору, 1 направо, 1 вниз, 1 направо, 1 вгору, 1 направо, 1 вниз, 1 направо, 1 вгору, 1 направо, 2 вниз, 4 наліво, 1 вниз, 1 наліво, 3 вниз, 1 направо, 1 вниз, 6 направо, 3 вниз, 1 наліво, 4 вниз, 1 наліво, 2 вгору, 1 наліво, 1 вгору, 3 наліво, 3 вниз, 1 наліво, 4 вгору, 1 наліво, 1 вгору, 1 наліво, 4 вгору, 1 наліво, 2 вгору. (Олень).

Отже, робота по розвитку графомоторних навичок у дітей дошкільного віку із ЗПР складна і потребує систематичної, послідовної  роботи в цьому напрямку. Проведення цілеспрямованої підготовчої роботи на дошкільному етапі дозволить уникнути багато складностей при навчанні дітей письма в початковій школі.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 оцінки. Рейтинг публікації: 5 з 5)
46

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 коментарів

  1. Марина Володимирівна доступно та зрозуміло розкрила тему. Саме такою може бути і консультація вчителя-дефектолога з батьками дитини з ЗПР. Роз’яснювальна робота серед батьків часто проходить на неналежному рівні. А успіх подолання недоліків залежить саме від тісної взаємодії педагога та батьків, закріплення навичок вдома.

  2. Стаття розкриває суть теми. Хотілося б відзначити, що ці вправи підійдуть і для дітей молодшого шкільного віку із ЗПР, РВ. Думки викладені послідовно і лаконічно – від теорії до практики. Завдання підібрані у правильному і послідовному порядку від простих до складних. Вони – різноманітні і цікаві та доповнюють одне одного.

  3. Підібраний матеріал актуальний і стане в нагоді педагогам. Не раз зустрічала, діток, які із садочка не правильно тримають ручку, олівець, не можуть обвести по лінії, по контурам. Така інформація є корисною. Завдання різноманітні, пальчикові вправи підібрані вдало.

  4. Ви узагальнили дуже важливий і потрібний матеріал,підготовка руки дитини до письма, розвиток дрібної моторики пальців – це дуже важлива частина роботи педагога. Дуже цікавий, актуальний, змістовний матеріал, впевнена, буде затребуваний багатьма педагогами. Бажаю Вам подальших творчих успіхів!

  5. Марино Володимирівно, Ваші доробки корисні. Сьогодні частіше зустрічаються діти з порушенням мови, зору, опорно-рухового апарату. Ці завдання допоможуть і батькам, і педагогам у навчанні дітей писати, малювати, мислити. Хочу додати, що вправи на штрихування є складними, вони вимагають точності, уваги та всидчивості.Мені сподобались вправи для дрібної моторики (пальчикові вправи) Дякую за матеріал.