Спортивне свято «Святий Миколай іде, здоров’я і розваги, радість нам несе»

Автор: Вчитель фізичної культури Бовкуш Світлана Іванівна

Розробка спортивного свята, проведено до Дня Святого Миколая. Літературні моменти переплітаються з цікавити авторськими естафетами.

---

 

Спортивне свято «Святий Миколай іде, здоров’я і розваги, радість нам несе»

Мета: ознайомити учнів із народними традиціями та із видами спорту, що входять до програми зимових Олімпійських ігор; формувати у дітей інтерес до занять зимовими видами спорту; сприяти гармонійному фізичному і розумовому розвитку дитини; розвивати у дітей увагу, вміння узгоджено діяти в колективі, сміливість, почуття впевненості в собі; виховувати любов до рідного народу і українських календарних свят.

Обладнання: верхній одяг ( куртки, шапки, рукавиці,шарфи),хокейні ключки,  тенісні м’ячі, фішки, бар’єри, ножиці , кольорові олівці, чисті аркуші паперу, сани, кубики, великі м’ячі,лопати для відкидання снігу, футбольні м’ячі,дерев’яні бруски,

палиці, повітряні кульки, ікона Святого Миколая.

Місце проведення: спортивний зал.

Хід змагань

Ведучий 1.  Добрий день вам,  люди  добрі!

Добрий  день  і  в  добрий  час !

З  днем  Святого  Миколая

Ми  вітаєм  щиро  вас !

 

Учитель. Дорогі діти, хто не знає про свято Миколая? Він відомий і старому, і малому. Весь християнський світ вважає його за великого угодника Божого. З великим нетерпінням чекають на прихід Миколая діти. Наслідуйте добро і вчинки Миколая. Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, Доброти, Прощення і Любові до ближніх.

 

Ведучий 2.Жив колись давно на світі

Десь у Азії юнак,

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак .

Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив.

Став Єпископом всезнаним

Миколай і чесно жив,

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.

Запитав Господь : що хочеш за свої заслуги ти?

– Хочу, Господи , я хочу

Раз у рік на Землю йти,

Завітати в кожну хату

Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки за любов.

І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає

Миколай мандрує світом

Подарунки роздає.

Він за них не хоче плати,

Лиш як то велить Господь,

Батька й Матір шанувати

Рідну церкву і народ.

 

Учитель. І на наше свято Святий Миколай прийшов не з порожніми руками. Він нам сьогодні приніс радість і спортивні розваги . Тож запросимо щедрого гостя!

Зустрічайте Миколая.

Він вас всіх чудово знає,

Разом з нами порадіє,

Подарує нам надію

Й перемогу у житті.

(під музику заходить Святий Миколай з учасниками  спортивних змагань)

 

Ведучий 1. Отця  Миколая люди завжди шанували,

Ікону  святу  рушником  прикрашали.

Возносили  молитви щирі,

щоб  жити  в  злагоді і в мирі.

 

Святий Миколай

Кожного року, коли сніг землю встеляє

З небес я до вас поспішаю.

Везу з собою подарунки ,

Мир, злагоду, великі пакунки,

А сьогодні я приніс

В школу Ласківську розваги,

Хочу дітей звеселяти

І здоров’я дарувати

 

Ведучий 2.Увага! Тож встаємо всі на старт,

Бо дідусь не буде ждать.

Ігри наші ми почнем,

Весь зал сміхом ми заллєм

 

Учитель. Розпочинаємо  веселі зимові розваги!

 

Ведучий 1.Будуть ігри, буде сміх, веселі забави,

Приготовлені для всіх, у спортивнім залі.

 

Ведучий 2. Якщо хочеш стати вмілим,

Спритним, швидким, сильним, смілим,

Ти ніколи не сумуй,

Часу свого не марнуй.

 

Ведучий 1. В сніжки грайся залюбки,

На санчатах мчись з гори,

З фізкультурою дружи,

Будеш сильним ти завжди!

 

Учитель. Я думаю, що прийшов час  представити  команди  (кожна команда хором називає свою назву і девіз).

Ну, тепер, я думаю, можна перейти від слів до справжньої спортивно – веселої справи.

 

Отже, перша естафета – «Гайда на вулицю всі разом» .

(Перший учасник біжить до фінішу , одягається у шапку,куртку,рукавиці,шарф, повертається до своєї команди, бере за руку свого товариша і біжать уже вдвох. Другий учасник також одягається і біжать за наступним учасником  і т.д., поки всі учасники не одягнуться).

 

Ведучий 1.Нам сьогодні буде жарко,

Перейдемо по льоду,

Всі здолаєм перешкоди,

Щоб було все до ладу.

 

Учитель. Друга естафета – «Переправа через лід»

( Учасникам по дерев’яним брусках, потрібно добратися до вказаного місця і повернутися назад , передаючи естафету наступному гравцеві. Виграє команда, яка пер­шою завершить естафету).

 

Ведучий 2.Сіла купа дітвори

І поїхала з гори…

Люблять їх усі малята

Звуть візочок цей…(Санчата)

 

Учитель. Третя естафета – «Їзда на санчатах»

( Учасники перевозять кубики на санчатах, обминаючи кеглі. Виграє команда, яка пер­шою завершить естафету.)

 

Ведучий 1. Ми котили з снігу кулю,

Аж помокли в нас чуби.

А вона така велика,

В поміч кличем вас сюди.

 

Учитель . Четверта  естафета – «Котіння снігової кулі»

( Учасники котять великого м’яча руками, обминаючи кеглі. Виграє команда, яка пер­шою завершить естафету.)

 

Ведучий 2. А ми написали листа Чудотворцю:

«Святий отче Миколай! Просим тебе,  не минай!

Подаруй ти нам потіху і торбину, повну сміху!

І здоров’я для всєї української родини!»

 

Учитель .П’ята  естафета – «Лист Святому Миколаю»

( Учасники команд пишуть листа до Святого Миколая.)

Поки команди пишуть , я прочитаю лист однієї дівчинки з  м. Ромни,Сумської області

 

Святий Миколаю, мій  погляд – у небо,

Складаю я руки у тихій мольбі…

Звертаюсь сьогодні з проханням до тебе:

Життя дай у злагоді, а не в журбі…

Святий Чудотворцю, я знаю: ми – грішні

На цій безпорадній  стражденній землі.

Нехай всі борги- сьогодні й торічні

Розтануть туманом в далекій  імлі,

Між нас, між людей, є прості і не дуже…

Хто сильний, той бореться, з сил випада…

Але є й такі, що усе їм дайдуже,

Як кажутъ, не їм  ллє за комір вода…

Чого ж ця байдужіть на крилах літає?

Бо любим себе ми? I тільки себе?

…Стою на колінах, i сум огортає,

Як небо негода, таке голубе…

Чого ж ми жорстокі й підступні сьогодні?

А хочем, щоб сила якась же спасла!..

О дай нам достукатись в душі холодні,

О дай розтопить кригу підлості й зла!

Ми й так «сотворили» всього забагато,

Що крок- то у світі «подія нова»…

І так поступово збуваємось свята,

Що прагне душа… Й це не просто слова…

У швидкість космічну прогресу науки

Ми ледь устигаєм усі тупцювать,

А гляньмо у душі!

А гляньмо на руки, –

Та їм би на Божій землі працювать!!!

Так ні! Не кажіть! А земля – почекає:

Ми прийдем. Ми знаєм. Ми – вірні сини…

Тим часом планета у злі потопає,

І кажеш, твоєї нема в тім вини?

Людино, страшна ти в шаленому щасті,

Сьогодні  жорстоко ти йдеш до мети.

I знов забуваєш: від горя й напасті

Гріховній людині повік  не втекти.

Пора  посилати cвій  погляд до неба,

Благати у Бога, гріхи щоб простив,

Й сказав, як по совісті житии нам треба,

Й від серця до серця як зводить мости…

Бо ми призабули, як предки нас вчили,

Забулисъ питати, в книжки заглядатъ…

Вони ж, наче скарб, цю нам землю вручили,

 

Й до скону веліли її зберігать.

А ми не зуміли криниць врятувати,

А чисте повітря ? Та де воно є?

Садів  не навчились, як правду саджати,

Й ця coвiсть нам жити тепер не дає…

Святий Миколаю! Прошу допомоги

У ці нелегкі і шалені  часи.

У душі прийди, у серця, до порогу,

І розуму швидше, прошу, принеси.

Я вірю, що душі, неначе фіранки,

Розкриються в сад милосердя й тепла…

І будем щасливі від ранку до ранку,

І буде весна, як раніше була.

Святий Чудотворцю! Навчи нас кохати,

Знайти поможи нас себе у собі,

Щоб сина в бiдi не покинула мати,

Щоб душі не сохли в пустій боротьбі.

Щоб те, що в сусіда згоріла хата,—

Не в радість жахлива ця звістка була,

Щоб мальва Добра – як верба біля тину

В серцях у людських i у душах цвіла,

І черствість та глухість щоб люди згубили.

Щоб Честь i Порядністъ завжди берегли.

Щоб Правду і Мудрість, як матір, любили,

Й  за Правди межу заступить не змогли.

Щоб батька і матір знайшла сиротина,

(Хоч доля, шкода, не пита, не пита…)

І хай у цім світі каліка дитина

Узнає, що є, таки є Доброта!

Святий Миколаю! Спасибі  за Ласку,

Щаслива я тим, що з тобою дружу.

І що, мов дитина, я вірю у казку,

Яку ще не раз щиро всім розкажу.

…Тепер я в чеканні, наївно під вечір

Свій погляд у зиму пошлю, помовчу…

Вже холод грудневий зворушує плечі,

А я почекаю… поставлю свічу…

Нехай Він заходить у кожну оселю,

У місто казкове, у тихе село.

Щоб всі стали ситі, здорові й веселі,

І всім у родинах прекрасно було!

Щоб серце і взимку не крижаніло,

Щоб пісня лилася з легкого крила!

Щоб люди yci пробачати уміли,

А ваша родина – як сад розцвіла!!

Ведучий 1. До Святого Миколая  діти тут листи складали

І уголос прочитають все, чого собі бажають.

Учитель .Шоста  естафета – «Перенеси кучугури»

( Учасники лопатою для відкидання снігу переносять футбольний м’яч.)

Ведучий 2. Лід зимою срібною

Згуртував дітей –

Наші хлопці  – хокеїсти

Дружно вийшли на хокей!

Учитель. Сьома естафета –  «Хокеїсти».

(Гравці обох команд ведуть ключка­ми тенісний м’ячик, обводять фішку і передають естафету наступному учасникові. Виграє команда, яка пер­шою завершить естафету).

Ведучий 1.Візьму фарби й олівці

Намалюю зиму.

Зачаруємо усіх,

Малюнком  про зиму.

Учитель . Восьма естафета – «Мороз пензлі роздає»

( За 3хв. учасники  змагань повинні намалювати Зиму). А тим часом учень інформує глядачів про зимові Олімпійські ігри.).

Ведучий 1. Летять, летять сніжинки

На поле, ліс і сад,

Веселий свій таночок

Танцює снігопад.

Учитель . Дев’ята естафета – «Дожени сніжинку»

(Гравці обох команд підбивають палицею повітряну кульку, обводять фішку і передають естафету наступному учасникові. Виграє команда, яка пер­шою завершить естафету).

Учитель . Десята естафета – « Побажання»

(Команди по черзі бажають один одному. Програє та команда у якої кінчились бажання)

Святий Миколай. Ви втомились, бачу, трішки,

Тож підсумки підіб’єм,

Відпочинуть ваші ніжки,

Настрій подарунком підіймем.

Учитель. Наші змагання добігають до завершення. Надаємо слово високоповажному журі.

( Оголошується команда-переможець, вручається призи .)

Святий Миколай. Дякую вам, любі діти,

Добре мені було тут .

Час в дорогу вже збиратись,

Бо інші учні мене ждуть.

Ведучий 2. За гостинці і розваги , ми дякуємо дуже!

Тож приходь в наступний рік, наш найкращий друже!