Сценарій лялькової вистави для дітей

Лисиччина наука

Автор: педагог-організатор Шабанова Лiлiя Сергіївна

Лялькова вистава, яка у цікавій та доступній формі для малечі дозволить вам нагадати чи навчити їх правил дорожнього руху.

Дійові особи: Вовк, Зайчик, Ведмідь, Лисичка

(Виходить Вовк і співає пісню на мотив “Якби я був султан”.)

І. Я ішов собі по лісу і нікого не чіпав.

Як дорогу переходив, під машину я попав.

Всі навкруг мені кричали: “Зачекай! Поки не йди!”

Ну а що мені чекати, як мені треба туди.

Приспів:

І тут навколо галас і крик.

Дивлюсь, на мене мчить грузовик.

ІІ. Тож іду тепер я, діти, в світі правдоньки шукать.

Хто візьметься мене, вовка, руху  правилам навчать.

Обіцяю, на відмінно буду правила я вчить,

Бо повірте, любі друзі, дуже-дуже хочу жить.

Приспів:

Хто теж не знає, уважно дивись!

Все гарно слухай, як я гарно вчись.

(Виходить зайчик. Бачить вовка  і починає тікати.)

Зайчик: Ой-йой-йой! Рятуйте! Вовк! Вовк!

Вовк: Зайчику, та почекай! Не буду я тебе чепати.

Зайчик: Точно-точно?

Вовк: Точно-точно! Мені твоя допомога потрібна.

Зайчик: Яка? Яка з мене користь?

Вовк: Зайчику, навчи мене правил дорожного руху.

Зайчик: Знайшов кого просити! Ти ж знаєш, який я боягузчик. Я як щось злякаюсь, то я так біжу, так біжу, що навіть на дорогу не дивлюсь.

Вовк: І що, навіть на червоне світло світлофора перебігаєш дорогу?

Зайчик: Ага! Тільки я тоді лапи дуже високо до гори піднімаю.

Вовк: А навіщо?

Зайчик: Щоб в морзі було легше мене потім одягать.

Вовк: Зрозуміло з тобою все! А кого ж мені тоді попросити?

Зайчик: А ти до ведмідя звернись. Він у нас найстарший і найбільший, то напевно і самий розумний.

Вовк: Ну дякую за пораду!

(Виходять. З”являється ведмідь і співа пісню на мелодію “Знаєш, як болить”).

Який самотній я, нікуди не ходжу.

Берлогочка моя, вдома я сиджу.

Там світ зовсім новий і я його боюсь,

Ліпше тому я вдома відсиджусь.

Приспів:

Ой-йой-йой-ой-ой! Вдома відсиджусь.

Ой-йой-йой-ой-ой! Я його боюсь.

Вовк: Привіт, Ведмедю! Я вже зрозумів, що не за адресою прийшов.

Ведмідь: А що ти хотів, Вовче?

Вовк: Та я шукаю хто мене навчить  правилам дорожного руху.

Ведмідь: Е- ні! Я сам тих доріг боюся. Я колись пішов через дорогу, поки перейшов, червоне світло двічі горіло. Машини так сигналали, що я оглух. А одного разу сів в автобус, так всі колеса поспускали. То я тепер в місто зовсім не виходжу.

Вовк: Зрозуміло. А до кого ж мені звернутись?

Ведмідь: А піди до лисички. Ти ж її хитру морду знаєш, вона швидко до всього пристосовується.

Вовк: А й справді! Дякую за пораду. Ну бувай!

(Виходять. Іде Лисичка. Співа пісню “Я- Лисичка, я- сестричка”.)

Вовк: Агов! Привіт!

Лисичка: Ну привіт, Вовчику-братику! Чого забрів?

Вовк: Лисичко, навчи мене правил дорожного руху, бо я хочу по місту погуляти. Я був вийшов, так мене вантажна машина трохи не переїхала. Он руку зламав.

Лисичка: Добре, братику! Сідай! Давай почнемо з самого початку. Чи знаєш ти, що це таке?

(Показує малюнок світлофора)

Вовк: Ні.

Лисичка: Дітки, а ви знаєте?(Діти відповідають) Ой які ви молодці! А допоможіть мені навчити вовчика правилам. Допоможите?

Чи можна йти на червоне світло світлофора? (Відповідають).

Правильно! Не можна, адже для машин горить зелений. А якщо загорівся зелений для пішоходів — вперед!

А що це? (Показує “зебру”. Діти відповідають).

Вірно! Це зебра — пішохідний перехід. Якщо не хочеш, щоб з вами сталося те саме, що і з вовчиком, то переходьте дорогу лише по зебрі.

Дітки, а як називається доріжка, по якій має ходити пішохід?(Відповідь).

Вірно!Тротуар. По дорозі іти не можна. А якщо тротуару немає, ви маєте йти по краю дороги.

Які ви розумники!

Ось такі знаки мають назву — дорожні! Є попереджувальні, є заборонні, наказові. Є і інші, але ці ви маєте знати обов”язково.(Показує приклади знаків).

Вовк: Лисичко, а якщо мені треба в автобус, кудою його обходити?

Лисичка: Автобус і тролейбус потрібно обходити ззаду.

Вовк: А якщо мені необхідно перейти перехрестя, де немає ні світлофора, ні зебри, що робити?

Лисичка: На нерегульованих перехрестях потрібно подивитися спочатку наліво, потім направо, якщо транспорту немає — йди!

Вовк: Ой, Лисичко, яка ти тільки розумна. Я  тобі такий вдячний за науку. Я ж тепер не буду боятися  по вулиці ходити, особливо в місті.

Лисичка: А ви, дітки, гарно правила запам”ятали? (Діти відповідають). От ви молодці! Завжди дбайте про свою безпеку на дорозі.

Разом: Бувайте-е-е!!!

Співають пісню на мотив “Детство”

Ось і все! Вже казочці кінець!

А хто слухав, звісно молодець!

І хто правила запам”ятав,

Той гарний багаж знань собі надбав.

Приспів:

Вовк: А хочу я, а хочу я “оп”ять”,

По місту бігать, ходить і гулять.

І більше я дороги не  боюсь,

Бо гарно, дітки, завжди я учусь.