Сценарій виховного заходу в початковій школі

“Моє ім’я – Батьківщина”

Автор: вчителька початкових класів Морозюк Тетяна Володимирівна

Сценарій виховного заходу має назву «Моє ім’я – Батьківщина, лелеки легке крило». Раджу провести його серед учнів початкової школи.

Мета заходу:

формування в учнів життєвих компетентностей за змістовими лініями «Ціннісне ставлення до природи» і «Ціннісне ставлення до суспільства»;
поєднати усний матеріал з елементами гурткової роботи (вироби учні попередньо готували на заняттях гуртка).

Сцену актової зали оформлено за допомогою зображення веселки, «вишитого» рушника паперовими квітами.

Організатори заздалегідь готують з учнями паперові іграшки-лелеки.

На сцені висить плакат із зображенням гнізда лелеки та самого птаха.

Під час виховного заходу використовуються записи музичних творів:

Каріна Мельник «Пролітали лелеки»,

Тіна Кароль «Моє ім’я – Батьківщина»,

Н.Май «Лелеки-лелеченьки»,

запис лелечиного клекоту.

Хід виховного заходу

Ведучий

Ми раді усіх вітати у нашій гостинній залі.

Сьогодні, дорогі друзі, ми поведемо розмову з вами про найдорожче для серця кожної людини.

Учень

Що ж таке є моя Батьківщина?
Під вікном червоніє калина,
казочка цікава у бабусі,
і тихенька пісенька матусі.
Сила та незламність мого тата,
вся обсаджена квітками моя хата.
Попід тином дідова криниця,
Ген у полі – золота пшениця.
На даху в своїм гнізді лелека
І дорога у майбутнє – ой далека.
І веселочка зігнулась понад ліс,
І стрімкий за полем обеліск.

Ведучий

Отже, здогадались? Так, вірно. Україна – наша Вітчизна – ненька зі своєю історією, добротою, щирістю, красою, садочками та полями, над якими вільно та грайливо у безхмарному голубому небі пролітають лелеки…

Та найдорожча і найрідніша земля, де ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де звучить чарівна пісня.

Діти виконують пісню Т.Кароль «Моє ім’я – Батьківщина».

Неможливо в межах однієї години описати всю велич Батьківщини, оспівану у цій пісні. А зупинимось ми з вами лише на одній її стрічечці, яка дала назву нашій зустрічі.

Усі: – Моє ім’я – Батьківщина, лелеки легке крило.

Учень.

Одна в нас Вітчизна навіки буває,

Бо місце народження – одне і святе.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам щастя несе.

Звучить запис пісні Каріни Мельник «Пролітали лелеки».

Ведучий.

Діти, скажіть будь-ласка, а що вам відомо про цього птаха?

Учні.

Лелеку ми ще називаємо лагідно – веселиком.
Лелека – перелітний птах.
У теплі краї лелека летить швидко – 150 км/год, а от вертається до нас вдвічі швидше.
Прилітають птахи у своє попереднє поселення, але не обов’язково живуть у своєму гнізді.
Вони не мають голосу, а клацають дзьобами. Проте їх дітки – лесики голосно пищать.
Живуть лелеки біля 20 років, мають вагу до 4 кг.
Розмах їхнього крила – 60 см, а довжина дзьоба – до 20 см.
Лелеку вважають святим птахом. І наспівують: «лелека в гніздечку – мир на Землі».

Ведучий.

Однойменну композицію з паперових модулів виготовили вихованці гуртка «Чарівний світ оригамі», який працює у нашій школі. Ось погляньте.

За допомогою проектора демонструється виріб.

Ведучий.

Можливо хтось із вас знає вірші про лелеку.

Учні.
ЩО СКАЗАВ МЕНІ ЛЕЛЕКА
Довгу зиму жив лелека
У далекій стороні.
А тепер вернувсь здалека
І таке сказав мені:
«У краю тім — вічне літо
І нема снігів, зими,
Та свою країну, діти,
Найщиріше любим ми».

Ведучий.

Сьогодні ми з вами принесемо до рідного гніздечка маленьких лесиків – лелеченят, яких з паперу виготовили умілі ваші рученята. Отож, прилітайте швидше до рідної оселі, до рідної Вітчизни, несіть на крильцях мир та радість.

Діти прилаштовують вироби до плакату, утворюючи композицію.