Сценарій казки “Колобок”

Автор: вчитель початкових класів Нечипоренко Ольга Іванівна

У першому класі під час роботи з дитячою книгою можна використати інсценування казки “Колобок” для розвитку мовлення, мислення, виховання на прикладах із життя літературних героїв.

Сцена перша. В кутку на фанері або на картоні намальовано фрагмент кімнати (вікно, стіл, піч, лава).На лаві сидять дід і баба в народному вбранні.

Дід: Бабусю, сходи, якщо твоя ласка, до комори та назмітай борошенця і спечи мені колобка.

Баба виходить і повертається з мискою борошна. Стає біля столу і вдає, що місить борошно.(У мисці заздалегідь підготовлений колобок)

Баба виймає колобка і лопатою кладе його у піч. Бере рушник, що висить біля печі, й витирає руки. Сідає біля діда на лаву.

Баба: Дідусю, чуєш, як смачно пахне? Це наш колобок спікся. Пора його виймати з печі.

(Підходить до печі. Виймає колобка і кладе його на підвіконня охолонути. )Дід з бабою пораються коло печі, потім виходять. Грає музика.

Сцена друга. З віконечка виглядає Колобок. Потім він  вибігає з хати.

Назустріч Колобку Зайчик(хлопчик у масці Зайчика).

Зайчик: Колобок, Колобок, я тебе з’їм.

Колобок: Не їж мене, Зайчику, я тобі пісеньку заспіваю.

Я по коробу метений,

На яйцях спечений.

Я від діда та від баби втік

Так й від тебе втечу.

Проспівав пісеньку та й покотився далі.

Зайчик оглянувся по сторонам  та й теж пострибав собі.

Котиться Колобок далі. Назустріч йому вибігає хлопчик у масці Вовка.

Вовк: Колобок, Колобок, я тебе з’їм.

Колобок: Не їж мене, Вовчику-братику, я тобі пісеньку заспіваю.

Вовк: Ану, якої?

Колобок співає пісеньку, потім біжить від Вовка у протилежний бік. Вовк здвигнув плечима та й побіг  своєю стежкою далі.

Назустріч Колобку з діжечкою меду  повільно йде Ведмідь:

Колобок, Колобок, я тебе з’їм.

Колобок: Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю.

Ведмідь нахиляється і уважно слухає пісню. Діжечка з медом падає на землю. Поки Ведмідь піднімає діжечку, Колобок втікає. Ведмідь махає йому лапою і повільно йде своєю дорогою далі.

Колобок котиться далі. І ось перед ним з’являється Лисичка. Вона вдягнена в український костюм. В лапках кошик, з якого виглядає півнячий хвіст. Співає пісеньку Лисички з опери «Коза-дереза»(муз. М. Лисенка)

Лисичка спершу здивувалась, побачивши Колобка. Уважно придивляється, посміхається.

Лисичка: Колобок, Колобок, я тебе з’їм!

Колобок: Не їж мене, Лисичко-сестричко,  я тобі пісеньку заспіваю.

Лисичка: Яку ж ти мені пісеньку заспіваєш?

Колобок: Дуже цікаву, про те, який я спритний, що від усіх зумів утекти.

Колобок співає пісеньку, а Лисичка слухає і хитро посміхається.

Лисичка: Гарна пісенька!(Вона обходить Колобка, посміхається йому) Ще заспівай, будь ласка. Щось я почала погано чути. Ану, підійди ближче до мене, щоб я могла почути твою пісеньку.

Колобок підходить ближче і співає, а Лисичка хапає його і вибігає за двері.

Вчитель: Діти, чи сподобалась вам казка?

-Як вона закінчилася?

– Ростіть слухняними, добрими дітками і ніколи не вихваляйте себе, щоб не траплялося і з вами неприємних пригод.