mail@urok-ua.com

Сценарій казки “Колобок”

Автор: вчитель початкових класів Нечипоренко Ольга Іванівна

У першому класі під час роботи з дитячою книгою можна використати інсценування казки “Колобок” для розвитку мовлення, мислення, виховання на прикладах із життя літературних героїв.


 

Сцена перша. В кутку на фанері або на картоні намальовано фрагмент кімнати (вікно, стіл, піч, лава).На лаві сидять дід і баба в народному вбранні.

Дід: Бабусю, сходи, якщо твоя ласка, до комори та назмітай борошенця і спечи мені колобка.

Баба виходить і повертається з мискою борошна. Стає біля столу і вдає, що місить борошно.(У мисці заздалегідь підготовлений колобок)

Баба виймає колобка і лопатою кладе його у піч. Бере рушник, що висить біля печі, й витирає руки. Сідає біля діда на лаву.

Баба: Дідусю, чуєш, як смачно пахне? Це наш колобок спікся. Пора його виймати з печі.

(Підходить до печі. Виймає колобка і кладе його на підвіконня охолонути. )Дід з бабою пораються коло печі, потім виходять. Грає музика.

Сцена друга. З віконечка виглядає Колобок. Потім він  вибігає з хати.

Назустріч Колобку Зайчик(хлопчик у масці Зайчика).

Зайчик: Колобок, Колобок, я тебе з’їм.

Колобок: Не їж мене, Зайчику, я тобі пісеньку заспіваю.

Я по коробу метений,

На яйцях спечений.

Я від діда та від баби втік

Так й від тебе втечу.

Проспівав пісеньку та й покотився далі.

Зайчик оглянувся по сторонам  та й теж пострибав собі.

Котиться Колобок далі. Назустріч йому вибігає хлопчик у масці Вовка.

Вовк: Колобок, Колобок, я тебе з’їм.

Колобок: Не їж мене, Вовчику-братику, я тобі пісеньку заспіваю.

Вовк: Ану, якої?

Колобок співає пісеньку, потім біжить від Вовка у протилежний бік. Вовк здвигнув плечима та й побіг  своєю стежкою далі.

Назустріч Колобку з діжечкою меду  повільно йде Ведмідь:

Колобок, Колобок, я тебе з’їм.

Колобок: Не їж мене, я тобі пісеньку заспіваю.

Ведмідь нахиляється і уважно слухає пісню. Діжечка з медом падає на землю. Поки Ведмідь піднімає діжечку, Колобок втікає. Ведмідь махає йому лапою і повільно йде своєю дорогою далі.

Колобок котиться далі. І ось перед ним зявляється Лисичка. Вона вдягнена в український костюм. В лапках кошик, з якого виглядає півнячий хвіст. Співає пісеньку Лисички з опери «Коза-дереза»(муз. М. Лисенка)

Лисичка спершу здивувалась, побачивши Колобка. Уважно придивляється, посміхається.

Лисичка: Колобок, Колобок, я тебе з’їм!

Колобок: Не їж мене, Лисичко-сестричко,  я тобі пісеньку заспіваю.

Лисичка: Яку ж ти мені пісеньку заспіваєш?

Колобок: Дуже цікаву, про те, який я спритний, що від усіх зумів утекти.

Колобок співає пісеньку, а Лисичка слухає і хитро посміхається.

Лисичка: Гарна пісенька!(Вона обходить Колобка, посміхається йому) Ще заспівай, будь ласка. Щось я почала погано чути. Ану, підійди ближче до мене, щоб я могла почути твою пісеньку.

Колобок підходить ближче і співає, а Лисичка хапає його і вибігає за двері.

Вчитель: Діти, чи сподобалась вам казка?

-Як вона закінчилася?

– Ростіть слухняними, добрими дітками і ніколи не вихваляйте себе, щоб не траплялося і з вами неприємних пригод.

Kolobok

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
943

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 коментарів

  1. Не будемо забувати про виховний потенціал казок. Сьогодні в програмах з літературного читання зазначається, що оцінювати слід вчинки і поведінку персонажів. Тому діти й вчаться на діях улюблених казкових героїв. А за умов інсценізації, коли відтворене є осмисленим і внутрішньо пережитим маленькими акторами, школярам як ніколи прищеплюється відчуття правильної поведінки.

  2. Учням дуже подобаються інсценування улюблених казок. Вони співпереживають героям, активно їх грають. Крім того формується соціальна складова класного колективу: колективна творча діяльність, спільна робота згуртовує учнів, вчить дружити, бути толерантним.

  3. Ольго Іванівно! Добре, що Ви навчаєте дітей колективній творчості, інсценізуючи казку. Учні зуміють розкритися, перевтілитися в акторів, виконуючи дії і беручи участь у діалозі. Мабуть, від бажаючих не було одбою.

  4. Діти початкової школи мають переважно образно-дієве мислення, тому інсценізація – надзвичайно важлива форма опрацювання твору. Разом з тим, знайому казку можна було розсвітити власними репліками. Діти люблять творчо підходити до таких завдань. “Скажи по-іншому…” ” А ти б як висловився..”