Сценарій свята випускного вечора “В добру путь, випускники!”

Автор: Заступник з ВР. Учитель української мови Дем’яненко Любов Пилипівна

Сценарій свята випускного вечора для учнів 11 класу допоможе організаторам подібних форм роботи підготувати цікаву й змістовну програму урочистої частини та привітально-розважальної.

---

 

Сценарій

свята випускного вечора у Гутянській ЗОШ І-ІІІ ступенів

 «У добру путь, випускники!» (2016/2017 навчальний рік)

Мета:

• підвести підсумки навчання й виховання випускників у 2016/2017 навчального року;
• визначити рівень громадянського становлення випускників школи;
• виховувати почуття гордості за свою школу, її педагогічний колектив, почуття любові до свого селища, сім’ї, рідних.

Сцена святково прикрашена фігурками із кульок, лозунг «У щасливу путь, випускники!», стенд із фотографіями випускників, кошики квітів. Звучать мелодії про школу.

УРОЧИСТА ЧАСТИНА

Звучать позивні. На сцену виходять учні у костюмах богів Олімпу – Зевса, Афродіти, Паллади.

Зевс: Я – Зевс – бог і повелитель Олімпу святого –

Спустивсь на землю вашу з нього.

Під світло блискавиць і грому звуки

Скликаю всіх богів і муз науки.

З. Прекрасні Паллада й Афродіта,

Наказ виконуючи мудрого Кроніна,

Зібрали свято в стінах цих –

То ж не шкодуйте рук своїх.

З. Ці гарні, юні, ваші діти –

Випускники! Готуйтесь їх зустріти.

Афродіта: Зустрічайте випускників 2017 року гучними оплесками.

Мелодія

Палада: Класний керівник випуску – учитель вищої категорії Комишанська Юлія Миколаївна!

А. Розумний, людяний і вимогливий.

З. Зустрічайте

П. Незвичайна, стримана і працьовита.

З. Зустрічайте

А. Наполеглива, ніжна і старанна.

З. Зустрічайте

П. Емоційна, вірна і

А. Волелюбний, рішучий і мужній.

З. Зустрічайте

П. Поетична, весела і щира.

З. Зустрічайте

А. Відверта, талановита і здібна.

П. Стриманий, серйозний і товариський.

З. Зустрічайте

А. Весела, щира і вихована.

З. Зустрічайте

П. Талановита, емоційна і відверта.

З. Зустрічайте

А. Щира, приваблива і добра.

З. Зустрічайте

П. Як грім гримлять хай оплески для них

Вітайте щиро діточок своїх.

З. Сьогодні музика лунає гучно в школі,

І ніжно літо обніма за плечі,

П. В очах у кожного і радість і надія.

Разом: В нас – випускний, шкільний останній вечір.

(Випускники, проходячи зі сцени, займають місця у глядацькій залі )

Ведучий: Урочиста частина, присвячена врученню атестатів про повну

середню освіту випускникам 2017 року, оголошується відкритою

Віншуємо випускників врочисто–

Майбутнє України, її славу!

Увага всім! Увага всім!

Звучить славетний гімн держави!

(Звучить Гімн України)

Ведучий: На сьогоднішньому святі присутні гості: у першу чергу це найрідніші для наших випускників люди – їхні батьки; це ті, хто довгі 11 шкільних років були поруч, навчаючи й виховуючи, – учителі й працівники Гутянської ЗОШ І-ІІІ ступенів; це наші гості ________________________

Ведучий:

1. Любі випускники!

Сьогодні для вас настане історичний момент: ви отримаєте свій перший дорослий документ,здобутий трудом, який здавався недосяжним і неможливим.

2. Настає урочиста мить!

Має бути тихо, як ніколи.
Перш ніж атестати вам вручить,
Вітає вас директор школи.

Ведучий:

1. Надає слово для привітання директору школи В. М. Гуцалу (Виступ директора)

2. З нагоди свята – квіти від випускників 2017 року та їх батьків
3. Звучать позивні. Виходять боги

 З. О юний люд, у цей вечірній час

Олімп святий вітає щиро вас.

А. Своє благословення шлемо ми

Щоб завжди залишались ви людьми.

З. Перший етап життя позаду залишився

Останній рік навчання завершився.

Скажи, Богине, які успіхи у них?

П. Без нагляду не залишали їх самих:

Із ранку і до вечора, із вечора й до рання

То відпочинку час, то час навчання.

З. Так, бачу гарні і здорові всі, нівроку.

Цікавого багато зроблено за 11 років.

А. Тріумфу мить повинна вже настати.

Випускники, вам зараз вручать атестати.

Ведучий:

Сьогодні ж дитинство вруча атестат!

У тім атестаті стоять не оцінки,

У нім – ваші мрії дитячі і вчинки,

В нім – підсумок перший початку життя –

Дитинства – в яке вже нема вороття.

Ведучий: Церемонію вручення атестатів про повну загальну середню освіту проводить директор Гутянської ЗОШ В. М. Гуцал та заступник директора з навчально-виховної роботи Н. А. Близнюк.

(Церемонія вручення атестатів)

Ведучий: О, червнева благодатна днино!

Благословенна будь у цю хвилину!

Вшануймо, друзі, урочисту мить!

Нагороду отримує медаліст!

Ведучий: До слова запрошується: ______________________________

Ведучий: Слово Мусійко Світлані – медалістці, випускниці 2017 року

(Позивні – виходять боги)

А. Зірки вечір запалили в небі

Що для щастя вам, шановні, треба?

П. Треба вам, повірте, небагато –

Щоб могли самі зірками ви палати,

Людям,щоб усім було від вас тепліше.

Діти Зевса, йдіть вперед сміліше!

З. Найблагородніша справа – служіння добру і правді!

А. Найсвятіші поняття – мати, дім, Батьківщина, життя!

П. Найвірніша дорога – дорога чесної праці!

З. Найзначніша справа – та , якій ти відданий!

Наймужніший вчинок – визнання власних помилок!

А. Найміцніша життєва опора – знання!

П. А ми з вершин небесних пошлем вам

Твердість, силу і свої вітання!

З. В дар від нас, богів Олімпу,

ви прийміть пшениці золотії зерна.

Посіяні тут щедрою рукою,

Вони дадуть і благодатні сходи.

Це ваші вчителі, наставники вчорашні,

Посіяли ці зерна ваших знань! (сіє зерно на випускників)

А. А я вам квіти надіслала,

Що мають ніжний аромат.

Нехай окрасою вам стануть

Й тому, що зветься атестат! (кидає пелюстки квітів у зал)

З. Гарячий вогонь шлю вам – Я!

Яскраво палає його невгасиме полум’я.

Нехай він у дальній дорозі

Вам нагадає про родинне вогнище,

Що вас дбайливо плекає.

Не бійтесь обпалити руки –

Здійснить він всі ваші бажання.

Творіть добро і щедро несіть нащадкам.

Ведучий: урочиста частина з нагоди вручення випускникам Гутянської ЗОШ атестатів про загальну середню освіту оголошується закритою.

(Звучить Гімн України)

Святкова концертно-привітальна програма

Тихо звучить мелодія вальсу. Пари пливуть у його звуках.

На їх фоні слова ведучого:

Ви у юність свою казкову

Під мелодію вальсу ввійдіть.

Зачарує мелодія знову і знову,

Ви ж, як лебеді, в танці пливіть.

Вальс надії і вальс сподівання,

Мрії вальс і першого кохання.

Вальс розлуки і вальс зітхання.

Це ваш перший ДОРОСЛИЙ ВАЛЬС!

Ведучий: Не секрет, що дитинство так просто не зникає. Пройдуть роки, перш ніж ви, шановні випускники, розпрощаєтесь з ним. От і сьогодні – не відпускає вас дитинство. Просить затриматись у чарівній країні, яку легко покинути, та не просто повернутись.

(Виходять діти молодших класів)

1. Прощай, дитинства золота країно!

Прощай, красива лялько – назавжди!

2. Прощай, старенька легкова машина!

Прощай, м’який ведмедику вухатий!

3. Прощай, малий собачко волохатий!

Прощай, прекрасний світ казкових див!

4. Прощай, солодкий сон дитячих днів!

Прощай, чарівний океан уроків!

5. Прощай, дзвінків веселий гомін!

Прощай, контрольних завдання важкі!

6. Прощайте, зошити, щоденники, книжки!

Прощай, портфель дитячий мій!

7. Прощай, яскравий наш летючий змій!

Прощай, годинник в школі настінний!

8. Прощай, шкільний дзвінок гучний!

Прощай, квітник під вікнами у нас!

9. Прощай, улюблений мій рідний клас!

Прощайте, любі наші вчителі!

Всі: Прощайте, дні й роки шкільні!

Танець дітей

1. Дитинство скінчилося, але ви добре пам’ятайте той день – перший. А було це 1 вересня 2006 року.
2. І був перший день. І був перший клас, словом, все було вперше.

Звучить мелодія пісні «Прекрасное далёко»

На сцену виходять першокласниця і випускник

Випускник: Що, дівчинко, заблудилася?

Дівчинка: Я шукаю 1-й клас!

В.: А, перший раз в перший клас? Пішли разом!

Звучить мелодія природи (осінній вітер, дощ+ дзвіночок)

Д.: Що відбувається в світі?

В: А, (задумується) просто вересень.

Д: Просто вересень? (дивиться в очі випускника) Ви впевнені?

В: Так, (пауза, співчуття) я упевнений.

Я уже чув,

Як скрипнули шкільні двері.

І прозвучить скоро перший – твій шкільний дзвінок!

Д: Що ж за всім оцим буде?

В: А буде урок.

Д: (здивовано) Буде урок? Що один всього?

В: Ні, дуже багато.

Чекає тебе шкільна довга дуже дорога.

Але не хвилюйся,

Вона ж закінчиться в строк.

Д.: Чим же все це закінчиться?

В: (з жалем) Буде дзвінок.

Д: (здивовано) Знову дзвінок?

В: Так, але не звичайний, –

останній, сумний і… прощальний.

Випускники :

1. Летять роки, немов пташина зграя,

Пливуть роки потоком бурних рік,

І мчать вони холодними вітрами,

Біжать мільйонами стежинок і доріг.

2. Як хочеться сказати: «Зупинись!

Постій хвилину, не спіши в дорогу».

А ти біжиш, пливеш і мчиш кудись,

Все далі від шкільного порогу.

Випускники:

1. Сьогодні, в час розлуки зі школою, візьмемо слово вчителя в дорогу, тернисту дорогу життя. Хай спогад про рідну школу сяє нам навіть тоді, коли зникає віра у власні сили. Хай школа залишиться для нас промінчиком любові і добра, а спогади про дитинство приходимуть з іменем першої вчительки.

(Запрошують першу вчительку Церковну Галину Юріївну на сцену, виходять усі випускники)

2. Десять років пройшло з того часу,

В школі знов і знов дзвенів дзвінок.

Пам’ятаю, як малим хлоп’ятком

Я прийшов на перший свій урок.

3. Я знав, як буду я дорослим

Й пройду коридором школи я, –

Постане в пам’яті моя хороша,

Найперша, рідна вчителька моя.

4. І це нічого, що вже сріблить коси

Така непрохана і рання сивина,

Для нас завжди ви будете найкраща,

Найперша, рідна вчителько моя.

(Випускники вручають ромашки першій учительці)

 5. О час! Ти зупинися трішки!

Дитячих вуст послухай, зачекай!

Ти ще устигнеш поспішити вдалеч,

Учительці найпершій слово дай.

(Вітальні слова першої вчительки) _________________________

1. Найкращий учитель для дитини той, хто, духовно спілкуючись з нею, забуває, що він учитель і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає потужним знаряддям впливу на молоду людину, що формується. Саме таким учителем стала для нас наш класний керівник, яка впевнено вела нас шляхами добра, любові, надії та віри

2. В мистецтві людину, яка веде клас, називають майстер.

У спорті той, хто готує команду, – тренер.

На підприємстві його ім’я – начальник, шеф, бос.

А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психологом, бойовим командиром.

Ви, мабуть, здогадалися, що все це – класний керівник.

(Ми запрошуємо нашу класну маму на сцену . Виходять всі випускники).

3. Класний керівник! Ну що сказати.

Слів не вистачить згадати, що було.

Бо вона – це друга наша мати,

Де суворість разом і тепло.

І тепер вона із нами разом,

І сльоза бринить в очах її,

Бо прийшла пора прощатись з класом,

Проводжати діточок своїх.

 2. Настав час прощання. Ми вирушаємо в нове життя, змінюючи рідну шкільну домівку на сучасну новобудову дорослості. І за добрим звичаєм, щоб майбутнє було для нас прихильним і щасливим, годиться розрізати стрічку. Запрошуємо це зробити Вас, Юліє Миколаївно!

(Розрізають стрічку на частинки, забирають з собою, обіцяючи принести її на першу зустріч після випуску)

 3. Багато тепла й власного горіння , Юліє Миколаївно, ви віддали нам. Тож сьогодні ми також хочемо востаннє взяти від вашого серця часточку тепла й доброти й понести з собою у вир життя. Хай полум’я вашої свічки-серця передається нам, а ми надовго збережемо його у своїх серцях.

(Велика свічка – у руках класного керівника, маленькі свічки діти запалюють від неї, передають помічникам за кулісами)

 Слово класному керівнику ______________

Випускники:

1. Як швидко пролетів за роком рік. А пам’ятаєш, як вступаючи у ряди учнів середньої школи, перед своїми товаришами, батьками, вчителями урочисто клялись:

2. Біля дошки стояти , як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання, навіть найбільш важкого і підступного.

1. Не доводити вчителів до температури кипіння – 100 С.

2. Бути швидким, але не підвищувати швидкості до 60 км/год., пересуваючись шкільними коридорами.

1. Витягувати з учителів не жили, не пити кров, витискувати не піт, а міцні знання і навички.

2. Плавати на «добре» і «відмінно» у морі Знань, пірнаючи до самих глибин.

1. Роки пролетіли, як один день. І ось ми подорослішали, змужнілі, порозумнішали.

2. Ми набралися досвіду, знань і готові до вирішальної битви. І не встигли оглянутися, як отой страшний Судний день вже настав.

«Мені 17-й минало»

Мені 17 минало,

Я мав здавати ЗНО.

Чи то життя жахливе стало,

Чи то мені не повезло?

І хоч би чудо, диво сталось!

Та ні ж…

Настав вже час реєструватись,

Та плачу гірко у кутку:

Не знаю я, куди податись, –

Піду втоплюсь в довіднику.

І як згадаю ту годину,

Коли так весело було,

І ту щасливую дитину,

Яку не ждало ЗНО.

Й мені так любо, любо стало.

О, ті ласкаві, теплі дні,

Яскраво сонечко сіяло,

Шуміла річка вдалині.

Та не довго сонце гріло:

Я майже став випускником –

І щастя те моє згоріло,

Все повернулося вверх дном.

Тепер мене лякають всюди,

Що кола пекла ждуть давно.

Нагадують щодня нам люди,

Як всім важливе ЗНО.

“Про ДПА не забувайте,

Сертифікати, атестат,

Пашіть як коні і ридайте –

Вам ще потрібно поступать”.

Та ми пройшли ці всі тортури,

На випускному сміємось,

І ЗНО здолали мури.

І у студенти прорвемось!

1. Але, як виявилося, ЗНО не таке й страшне, як нам говорили.

2. А й справді, друзі, чого ми його боялися? Ми в школі вчились?

 Разом. Вчились!

1. От і покажемо зараз, чого ми навчились.

Ведучий: до слова запрошується __________________

Випускники:

1. У зв’язку з цим:

Володимире Миколайовичу, Наталіє Анатоліївно, пам’ятаєте, ми зобов’язувалися

на ЗНО з усіх предметів бути гранично уважними і зосередженими? Ми свою

обіцянку виконали! Адже знали, що відповідь може прозвучати з будь-якого

боку!

2. Любове Пилипівно! Ми давали вам тверду обіцянку на ЗНО з найважливіших

предметів блиснути … золотими сережками, ланцюжками, каблучками,

короткими спідницями та високими підборами?! – Виконали!!!

3. Ларисо Григорівно! Всі чотири частини завдань з української ми лузати як насіння. Бачите, як ми завчили афоризми!!!!

4. Надіє Григорівно й Валентино Миколаївно! Ми обіцяли , що ЗНО з математики відсидимо від дзвінка до дзвінка. Відсиділи, хоч, на жаль, і не без казусів!!!

1. Юліє Володимирівно, Юліє Миколаївно, Євгеніє Вікторівно, ми урочисто заявляємо: кинули наявні сили, знання, вміння, навички, щоб знешкодити ЗНО Атестатовича! Ми не звернули з вірного шляху!

2. Ми так довго чекали цього дня. І раптом все пройдено. Ми – випускники!

3. Серед нас майбутні військові і лікарі, психологи та програмісти, слідчі і екологи.

4. Ми добрі і чуйні, обожнюємо алгебру та літературу, поважаємо здоровий спосіб життя.

1. Серед нас є переможці олімпіад, спортсмени, співаки і танцюристи.

2. І ми вітаємо майстрів, які запалили на небосхилі нові зірки – це наші дорогі і улюблені вчителі.

3. Прийшов час сказати «спасибі»!

4. За 11 років навчання, за тисячі проведених разом з вами уроків в наших головах відклалося багато важливого і необхідного в житті. І ваша праця, дорогі вчителі, не пропаде даремно!

1. Можна я додам?

2. Звичайно, слухаємо.

3. Кожен урок був по-своєму цінний. На кожному ми здобули величезні знання, хоча іноді ми були нестерпні.

1. Правила пунктуації, синуси і косинуси, закони Ома, таблиця Менделєєва, перша революція, Олександр Сергійович Пушкін, епітети і метафори, закони нашої держави.

2. Все це, і не тільки, ми назавжди запам’ятали і тепер готові йти вперед вірним курсом і повним ходом у доросле життя. Будьте впевнені, ваші уроки були не марні.

3. А ще, знаєте, в наших серцях назавжди залишаться душевні розмови і цікаві ігри, які проводили вчителі зазвичай в кінці семестру. Адже, пізнаючи вас в простій бесіді, ми щоразу відкривали для себе безліч чудових людських якостей і правил, яким з тих пір незмінно слідуємо.

1. Ми обіцяємо, що через усе життя пронесемо переливи шкільних дзвінків, неповторність першого шкільного уроку, світлий смуток випускного балу, дух шкільного товариства, сердечну подяку і вдячність нашим вчителям.

2. Прощаючись сьогодні зі школою, ми хочемо сказати вам, що вона навчила нас відрізняти погане від доброго, правду від неправди.

3. Школа подарувала нам і перше кохання, і вірних друзів, і радість пізнання того, що створено людським розумом.

1. А ще подарувала нам хвилини спілкування з добрими і мудрими людьми – з нашими вчителями.

2. Вам, хто всі ці роки був поруч з нами, допомагав, радив, наполягав, переконував!

3. Вам, добрим і суворим, терплячим і турботливим.

1. Вам, нашим близьким, рідним і улюбленим вчителям

2. Ми говоримо: “СПАСИБІ!”

3. Дорогі вчителі, ми ніколи не забудемо ваших імен, ваших звичок, вашої великої науки. Минатимуть літа, колись сивина торкнеться і наших скронь, але навіть через багато літ ми з вдячністю згадуватимемо про вас.

1. Сьогодні в цьому залі ми раді бачити строгих і ласкавих , мудрих і чуйних, тих, хто веде нас скрізь роки дитинства та юності , хто вкладає у кожного з нас знання , частку свого серця , хто дарує нам своє людське тепло, свою любов!

2.Вітайте найкращих у світі наших учителів – справжніх педагогів Гутянської загальноосвітньої школи!

3. Про всіх згадали? Мабуть, ні,

Бо непомітно нам вели у люди

Не тільки дорогі учителі, а й ті,

Без кого ладу тут не буде:

1. І секретар, що все нам друкувала,

І кухарі, що смачно готували,

І, як просили ми, добавки досипали,

А ще працівники води й відра,

Завгосп і сторож, іноді ще й медсестра.

Ведучий: до слова запрошується ___________________

Випускники:

1. Легенда говорить, що коли народжується людина, на небі з’являється нова зірочка. Я часто вдивляюсь у зоряне небо, бо хочу дізнатися, де моя зірочка. Вона обов’язково повинна бути біля твоєї, татусю. Я хочу, щоб тепло твоєї зірочки ще більше зігрівало мене. Які слова ще підібрати для вас, наші рідні, щоб ви зрозуміли, як потрібні нам, як ми вас любимо.

2. Моя люба мамо, калиновий цвіт,

В тобі, рідна мамо, весь мій любий світ.

В тобі – моє щастя, в тобі – моя ціль.

3. Моє – твоє горе, моїм є твій біль.

Ти – мій скарб найбільший, ти – мій цвіт живий,

Ти – моя перлина, скарб мій дорогий.

4. Родина, дорога родина!

Що може краще бути в світі цім!

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім.

5. Що може бути кращим за вечерю в домі

За батьківським міцним столом,

Де у шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом.

6. Де можна більше зачерпнуть любові,

Де взяти більше доброти,

Ніж в материнськім ніжнім слові,

Ніж з батька щедрої руки?

Ведуча: Тата й мами! Спасибі Вам за те, що ви подарували світу таких чудових дітей. І я хочу Вам сказати по секрету, що ваші діти дійсно виросли. Завтра розпочнеться їхнє непросте доросле життя. Перед ними проляже сто доріг. Благословіть їх на щастя, на долю, на довгі літа.

(Виступ батьків)

 (Виходять всі випускники)

Випускники:
1. Збулися мрії – ось вона – свобода!
Так близько, лиш на відстані руки!

2. Чому ж ми зупинилися й не виходим?
Чому на серці смуток цей терпкий?

3. Позаду все: перерви і дзвінки,
І атестацій щедра сівозміна,

4. І прийдуть інші нам усім на зміну,
А ми тепер уже – випускники!

5. Позаду все, і все іще попереду:
Бал випускний – це лиш межа тонка,

6. І щоб не загубити свого берега,
Підтримай, друже, де твоя рука?

7. Я вийду в світ – закриє школа двері,
Цю першу втрату я з тобою розділю.

8. Нехай лунає пісня, візьміться всі за руки,

і стане менше в серці і смутку, і жалю.

9. Ми прийдемо до вас на світанку,

принесемо троянди у росах,

та згадаєм, як кожного ранку

зустрічали ви нас на уроках.

1. І хвилює, хвилює тривога,

і кличуть, манять у далеч зорі…

І якою ж буде дорога,

адже ви залишаєтесь в школі.

2. Зранку знову засяє сонце,

та не всі посідають за парту.

Лиш постукає дощ у віконце

принесе про нас теплу згадку.

3. Хай рясніє ромашками стежка,

по якій пройдуть ваші ноги…

Хай приносить лиш щастя лелека,

летячи біля вашого дому.

4. Хай ви будете більше не з нами, та ви в серці у нас неодмінно.

5. Кожне слово, сказане вами, пронесем крізь життя на відмінно…

Ведучий:

Театр життя ніколи не закінчується.

Дія іде за дією, міняється тільки фабула, з’являються нові герої.

Завтра ви почнете писати нову п’єсу.

У вас є вибір – кого грати, і як грати.

Настає ваш час!

Отже, у своєму шкільному спектаклі ви поставили останню крапку.

Благословенні будьте, і в щасливу путь

З дитинства, з випускного балу

Вас вчителі, батьки і друзі проведуть.

Для вас – хвилина зоряна настала!

Сценка «Історія про історію»

Дзвенить дзвінок.

Учитель: Так, розпочинаємо урок. Відповідає…Так… Відповідати буде… Каплунівська Юлія. Розкажи про першу світову війну. Питання зрозуміле?

Учень: (важко зітхає) Зрозуміле. Ну…почалась…війна…давно…

Учитель: Коли?

Учень: Ну-у…взагалі-то…давно…ну…там…якийсь там…фараон…по-моєму…Наполеон…хотів весь світ завоювати і…військо він…почав…збирати…

Учитель: (здивовано) Стривай! А ти не сплутала час?

Учень: Ні! Я уважно слухала вас! І ви цього всіх нас навчили, і на уроці говорили.

Учитель: (здивовано) Я? Говорила про таке? Гаразд…Продовжуй відповідь…

Учень: Ну…Ось…зібравсь він у похід…

Учитель: Хто?

Учень: Чінгісхан. Країну нашу захопив

І геть усіх заполонив.

Отак у рабстві пробували

І начебто не горювали.

Та ось прийшов великий князь

Й перебудова почалась.

Непереможний, оповитий славою,

Петро всіх шведів під Полтавою

Посік охоче на лапшу.

Учитель: О Боже! Я тебе прошу: вертайся до війни.

Учень: Ага! Та…війна…була жахлива…ну…перемогли червоні…бо Ленін на броненосці з червоним прапором в руці один удерся в Древній Рим і наказав рабам своїм установити на плантаціях радянську владу плюс електрифікацію. Я не кажу вже про деталі – як в Греції раби повстали, як Жанна Д’Арк, безстрашна у бою, всіх повела їх за собою,… міцною, вправною рукою, щоб… щоб… мир ми … змогли побудувать

Учитель: Та годі вже! Я ставлю п’ять!