Сценарій вечора шкільних друзів “Нова інспекція. Випуски. 2017”.

Автор: Вчитель української мови та літератури Андрущак Наталя Дмитрівна

Сценарій стане в нагоді класним керівникам випускних класів, педагогам-організаторам, заступникам з виховної роботи при підготовці традиційного вечора-зустрічі з випускниками школи.

---

 

Сценарій вечора-зустрічі з випускниками   “Нова інспекція. Випуски”.  Лютий  2017 р.

Голос за кадром

На світі безліч тягнеться доріг

Одні – як мудрість, інші – в терен – цвіті.

А поміж них крізь промені проліг

До школи шлях, що найкоротший в світі.

Відбились там і ваші десь сліди,

Десь там найкращі весни відшуміли,

На скронях сніг густий вже сивини,

А ви йдете, йдете туди несміло.

Йдете, бо ваші там любов  і біль,

Солодких мрій і спогадів причали.

О, як це добре, що шляхи до шкіл

Забудь -травою не позаростали.

(Звучать позивні)

Виходять ведучі (учні 5 класу)

• Добрий вечір, дорогі друзі!
• Добрий вечір, шановні гості!
• Поглянь, Дімо, скільки в залі зібралося людей. Ти не знаєш, що в них за свято?
• Чому не знаю? Знаю. На початку лютого за доброю традицією  наша школа гостинно  відчиняє свої двері й з нетерпінням чекає   дорогих випускників.

В це важко повірити нам, ще учням, але вони радіють нагоді повернутися в стіни рідної школи і у свою безтурботну юність.

• Ти гадаєш, сьогоднішні випускники наступного року з таким же нетерпінням чекатимуть цього вечора?
• Я в цьому впевнений, Адріанко, адже сьогодні тут не буде уроків, вчителі не ставитимуть оцінки, а директор не насварить за прогуляне заняття.
• А ще в нас тут пануватиме лише хороший настрій, веселі спогади й душевні слова.
• В народі кажуть, що двічі в одну річку не ввійдеш, та сьогодні все можливо. Ми спеціально для вас відчиняємо чарівні двері і запрошуємо ще раз увійти у свою юність.

Разом: Увага! Ми розпочинаємо мандрівку у ваші шкільні роки!

• А пригадуєте , чим закінчилося ваше шкільне життя? Звичайно ж, випускним вальсом.
• Отож, трішки уяви – і вам знову 17 років, і ви кружляєте на своєму першому балу.

Вальс.

Виходять інші ведучі (випускники)

• Хтось з мудреців сказав: «Якщо в календарі немає святкової дати, а на душі невесело, то потрібно придумати маленьке свято і відзначити його”.
• Сьогоднішній день ніяк не відзначений в календарі, але у нас, 11-класників, сьогодні справжнє свято, бо ми зустрічаємося з вами, дорогі наші випускники.
• І дуже раді бачити вас в цій залі.
• Вам, вчорашнім учням і випускникам нашої школи, студентам, лікарям, вчителям і робітникам, інженерам і військовослужбовцям – всім вам ми присвячуємо сьогоднішню зустріч. І хай сьогодні буде так, щоб ви хоча б на один день повернулись в незабутні шкільні роки, знову побували на уроці і відчули себе хоча б на мить учнем.
• А це так приємно знову взяти квиток до міста Дитинства, де вас любили, де ви вчилися жити, думати, шукати.
• Так приємно сказати знову: « Здрастуй , школо!»( РАЗОМ)
• І сьогодні ми вітаємо вас гучними оплесками і звуком шкільного дзвоника, який кличе вас на зустріч з друзями, на слово добре, на розмову щиру. (Звучить шкільний дзвінок).

                                              Художній номер

• Коли світять зорі – шлях стає світлішим,

коли є міцні дуби, що тримають небо, – молодим пагінцям рости простіше;

коли поруч відчуваєш дружнє плече – ідеш впевненіше.

• Коли є мудрі вчителі та директор – вчитися легше, адже є на кого рівнятися, є на кого покластися. До вітального слова запрошуємо директора школи   В.В.Толошняк.
• Забута мелодія дитинства…

Для кожного вона звучить по-різному.

Для одних – вона весела та безтурботна, для інших – трепетна та ніжна. Але для всіх – рідна та неповторна і неодмінно пов’язана зі школою.

• Прислухайтесь, будь ласка, сьогодні до мелодії свого серця – своєї душі. Ми сподіваємось, воно навіє вам багато прекрасних спогадів вашого дитинства.
• А допоможе в цьому масштабна ювілейна інспекція випусків Бабинської школи.

( Мелодія «Новий інспектор Фреймут»)

З’являється інспектор О. Боднарюк

• Вітаю Вас, друзі, і вам, вороги, привіт!

Сьогодні у вас з перевіркою  я, новий інспектор Олександра Боднарюк. Ви нас покликали у Бабин – і ми з командою приїхали. Ми ретельно перевірили 10 ювілейних випусків вашої школи. Нагадую, що в кожному з них працювали наші агенти. Скажу відверто, що Бабин приємно вразив нас чистотою та ошатними будиночками. Ми довідались, що це село славиться працьовитими людьми, а ще  мудрими вчителями  та людяними учнями. Школа Бабинська – одна з кращих в районі. І випустила в світ вже 49 випусків. Чому я з командою у вас? Та  тому, що сьогодні тут незвичайне свято.  І приїхала  я  не  із  звичайною інспекцією, а святковою, бо перевіряти будемо лише ювілейні випуски.

• Тож, ще раз добрий вечір, дорогі  випускники різних поколінь! Мені дуже цікаво і приємно, що школа ваша щороку гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустрічі. Адже саме в школі проводить свої найкращі роки життя людина.

Гордиться ваша школа своїми випускниками. Роки летять, але вона не старіє і пам’ятає всіх своїх учнів. Дякую , що ви не забуваєте свою альма-матер і прийшли сюди сьогодні, щоб зустрітися з шкільними друзями і вчителями. А ще зі мною ,  інспектором  Боднарюк.

Рада вітати в цій святковій залі випускників саме ювілейних випусків. Я називаю  роки:

1968 рік, 1972 рік,  1977 рік, 1982 рік , 1987 рік, 1992 рік, 1997 рік, 2002 рік, 2007 рік, 2012 рік.

Не чую аплодисментів в їх честь , Бабине! Ще, і ще!

(Після оплесків)

– Ось так вітають у Бабині тих , хто закінчив школу 5, 10,  15,  20,  25,  30,  35,  40,  45, 49 років назад.  Браво!

– Мені відомо, що тут присутні і ваші наставники-вчителі. Вони і сьогодні,  як колись, щоранку заходять до  класу — бадьорі, енергійні, мудрі , красиві, щоб вчити не тільки свого предмета, але й тому, як чесно прожити життя.

Вітаю бабинських вчителів! Оплески на їх честь!

• Низький уклін ветеранам педагогічної праці, які присутні на сьогоднішньому вечорі.

Ваші  бурхливі    аплодисменти!

• Знаєте, народна мудрість каже: “Перший поклін віддай батькам своїм-вони тебе зростили. А другий – дай учителям – вони тебе навчили.”

Тож , шановні випускники , ви маєте зараз чудову нагоду вшанувати своїх вчителів, висловити їм свою любов і повагу. Щиро запрошую вас привітати їх із цим прекрасним святом.

                                                       Художній номер  ( діти дарують квіти)

• На жаль, не змогли сьогодні прийти на зустріч ті , хто вирушив у дорогу, з якої  немає вороття, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати, світлі спогади у наших серцях. Вшануйте пам’ять про дорогих серцю вчителів і друзів-однокласників хвилиною мовчання.

(Звучить 1 куплет пісні «Гори, гори моя свіча»)

Шановні друзі! Цінуйте, шануйте своїх друзів,однокласників. Закарбуйте священні імена вчителів у своїх серцях. І згадуйте їх.  Обов’язково.

Уявляєте, кожен ювілейний випуск Бабинської школи  має своє личко. Гадаю, що вже час заглянути в обличчя першим двом випускам – першому і п’ятому.   Мої агенти провели спецрозслідування, бо  дуже кортіло дізнатись, якими ж  були випускники 1968 і 1972 років. Скажу відверто, що провести розслідування 50-річної давності не так просто. Проте нам стало відомо, що…

А що стало відомо — послухаємо агентів.

( Виходять агенти – 11-класники)

• Нам стало відомо, що тодішні випускники багато в чому були схожі на нас.
• Проте дівчатам не дозволялося носити штани, навіть яблука в саду вони збирали в широких спідницях.
• Вони, мабуть, самі вже забули, як лазили в тих самих спідницях через вікна школи.
• А якими смачними були пиріжки в шкільній їдальні? Смачними тому , що їли їх на уроках.
• Одного ми не змогли віднайти. Це касету із записом мрій: хто ким буде?
• Можливо, у залі є люди, які це пам’ятають, і ми зможемо детальніше про все дізнатись з перших вуст?
• Запрошуємо на сцену випускників 1 та 5 випусків.
• Саме ви були першими або одними з перших випускників  середньої школи у Бабині. Ми раді бачити вас серед учасників цієї неповторної довгоочікуваної  зустрічі випускників школи.
• І хоч на скронях ваших сріблиться сивина, та бачимо, що молодечий запал сяє у ваших очах. Так тримати, дорогі наші найстарші ювіляри!

                 Виходить інспектор Боднарюк

• Доброго вечора! Мене зовуть Олександра, і я приїхала з інспекцією до вас. Мені  так приємно і цікаво зустрітися з вами, що  я захотіла  подарувати вам ці повітряні кульки. Але вони не звичайні. Кожна з них містить цікаве питання. Тож потрібно дістати папірець, на якому записане питання, і швидко, як на екзамені без підготовки дати відповідь.  Пригадайте , як складали іспити. Готові ?

Отож , почнемо.

                             Питання в кульках

– Ким ви хотіли стати і ким стали? Чи збулися ваші мрії?

– В  які азартні ігри ви грали на перервах?

– У кого ви хотіли б попросити вибачення і за що?

– Яка історія з шкільного життя вам найбільше запам’яталася?

– Що би ви хотіли побажати , порадити теперішнім випускникам?

– Чи були у вас відмінники, медалісти?

– Який предмет любили найбільше? Хто викладав його,пам’ятаєте?

 – Чи була у вас шкільна форма і чи ходили ви в ній до школи кожного дня?

– Назвіть своїх учителів. Який предмет вони викладали? Хто був першою вчителькою і хто – класним керівником?

(Після бесіди)

• Я так зрозуміла, що ваші шкільні роки були незабутніми. За вашими плечима багато прожитого і пережитого, пронесеного і перенесеного, побаченого і почутого. Але впевнена, що думками ви сьогодні повернулися в юність, безтурботну і відповідальну, в радісні шкільні свята й буденний вир життя.

Спасибі вам ще раз і від імені своєї інспекції дозвольте вручити вам  пам’ятний знак нашої інспекції  – “Мудрість Бабинської школи”.

Ви заслужили його. Вітаю ! І ще попрошу селфі на згадку.  А тепер проходьте до зали і займайте свої місця.  А в подарунок  приймайте ще й музичне вітання,  після  якого всіх знову чекають мої агенти . Бувайте .  Па-па.

                          Художній номер

Агенти-одинадцятикласники:

• Ми заглянули в гості до випускників 1977 року.
• 40 років після закінчення школи. Як це багато. Сьогодні – це дорослі люди , в яких за плечима досвід , стабільна робота, дорослі діти , внуки.
• Нам стало відомо , що в той рік випускалося два класи-10-а і 10-б. В одному з них було 20 учнів, в іншому-21. Класним керівником 10-а класу була вчителька хімії Бойчук Лідія Павлівна, а 10-б – Стрілець Лариса Ананіївна.
• А ще цікавий факт : обідати ці випускники бігали в їдальню за 300 метрів від школи. Така собі трьохсотметровка.
• Розвідали і той факт, що одного разу замість вивчати тригонометричні функцїі, ці діти  втекли з уроку і на сумках каталися в леваді. А були вони тоді  лише семикласники. Додумалися ж до такого!
• Зате учні 10-б класу  через раз зривали уроки української мови.
• Зараз їх дуже багато за кордоном, але їм і там соромно за свої вчинки, і вони просять вибачення на відстані.
• Чи правду ми говоримо, випускники 10 випуску?
• Ми запрошуємо вас вийти на сцену , за уявну парту спогадів до уявної дошки відповідей.

( Випускники виходять на сцену)

Інспектор  Боднарюк:

А тут вас знову зустрічаю я, новий інспектор Боднарюк.

Зараз кожному із вас я пропоную невеличке  і нескладне завдання: написати по одному рядку улюбленої пісні ( роздає папір і ручки). Правда ж це не важко?

Поки наші ювіляри працюють для всіх  танцює  дует « Ширідан».

Номер художньої самодіяльності

• Ну як , справились? Тож увага! Я ставитиму запитання, а ви зачитуйте свої рядки пісень, які й будуть вашою відповіддю. Було б дуже добре, якби  відповідали  співаючи.  Побачимо , що з цього вийде.  Тож
• Що ви відчували , ідучи до 1 класу?(Співаємо рядочок вашої улюбленої пісні)
• Ваші відчуття , коли вперше прогуляли урок .
• Що думали ви коли ішли на перше побачення?
• Як почували себе у кабінеті директора?
• Ваші відчуття на випускному.
• Що відчуваєте на цій сцені зараз?
• Як почувалися біля дошки , коли не вивчили урок?
• Дякую, дякую, дякую… Ви справились із завданням і довели , що гідні називати себе випускниками Бабинської   школи. Я з величезним задоволенням вручаю вам пам’ятний знак від нашої інспекції ” Найактивніший випуск Бабинської школи”, бо знаю, що саме у вас було так багато шкільних активістів: Неля Деревянська – комсорг школи, члени комітету комсомолу – теж ваші випускники… Вітаю!  Ну і ,звичайно,  ваші побажання випускникам і вчителям  школи (виступають).
• І ще селфі з новим інспектором.
• І цей музичний дарунок теж для вас , для випускників 10 випуску. А я знову іду за куліси і охоче передаю слово моїм агентам, бо вже час поглянути у вічі випускникам 15 випуску.

Агенти-випускники:

• Шановні випускники 1982 року! Ми все і про вас знаємо.
• Нам стали відомі навіть секрети вашого шкільного життя.
• От , наприклад, як тікали з уроків.
• І тоді Іван Степанович , класний керівник, заставляв по 500 разів писати « Не тікати з уроків».
• А заядлих курців-хлопців шмагав пасом, щоб відучити від шкідливої звички.
• Знаємо, як дівчата цього випуску були закохані в хлопців з 9 випуску, хоч ті були старші них на цілих 6 років.
• А чи пам’ятають тодішні юнаки уроки фізкультури?
• Давай запитаємо про це шановних гостей , випускників 1982 року.
• Але спочатку запросимо їх на сцену. Просимо вас! (Разом)

                      Новий інспектор :

• А питання вам ставити буду я, Олександра Боднарюк. Здрастуйте і вам!

Як же приємно бачити тут тих, хто навчався у школі 35 років тому . Мабуть, вже й забули , як то бути учнем?! А я допоможу нагадати і поставлю перед вами найлегше завдання: переконайте присутніх у цій залі в тому , що ваш випуск був найкращим в школі. Отже, наш випуск був найкращий у школі , бо…. (продовжують всі по черзі).

• Ви відмінно справились із завданням і це не дивно адже ви справді  найкращіші, як говорила моя учителька. І я із задоволенням вручаю вам знак

”Найкращий  випуск школи”.  Селфі , будь ласка. Для найкращих випускників  і це найкраще музичне вітання.   А поки що – бувайте.

         Художній номер

  Агенти-випускники:

• Нам , агентам нової інспекції ,  дуже хотілося дізнатися, як жили, навчались, чим захоплювались випускники 1987 року. Ми дуже старалися. І ось  що нам вдалося.
• З особової справи 10-класниць 20 випуску. Том 1, стор. 2.
• Дівчата: загадкові , красиві. Екстравагантні , розумні, в міру серйозні.

Улюблений шкільний  предмет-

• Дзеркало.
• Любили вирішувати важкі задачі , найважча з  яких-
• В чому завтра йти в школу.
• Також із задоволенням виконували вправи по стрільбі
• Стріляли у хлопців цукерки, а також немилосердно стріляли очима направо і наліво.
• Своїх жертв добивали холодною зброєю –
• Гострими язиками і каблуками, якими володіли досконало. 

• Із досьє хлопців. Том 2 , стор. 3.

• Хлопці: високі, спортивної статури, елегантні , надійні, із дотепним почуттям гумору. Улюблений урок –

• Шкільна перерва

• Любили розв’язувати складні задачі:

• Яку б придумати причину , щоб завтра не піти до школи.

• Також любили із задоволенням смикати дівчат за коси,  ховати від них портфелі, натирати їх сніжками.

• Тож вітайте випускників 1987 року. Запрошуємо і вас за парту зустрічей.

• НА ВАС ЧЕКАЄ НАШ НОВИЙ ІНСПЕКТОР.

 ІНСПЕКТОР БОДНАРЮК:

• В одній із газет я вичитала цікавий факт: чим старшою стає людина,тим швидше пролітає час. От і для цих випускників 30 років пролетіли , ніби один день. Це так, шановні ? ( запитує у випускників)

Хоч пройшли роки, ви всі , напевно, пам’ятаєте і перше написання букви «А». і оту капосну таблицю множення.

Якими ж ви повернулися до нас сьогодні , через 30 літ? Якими спогадами із сьогоднішніми випускниками ви б хотіли поділитися? Який досвід передати?

В мене для вас незвичайне завдання і я допоможу вам його виконати. Це завдання із власного досвіду. Ви маєте розповісти сьогоднішнім випускникам, як досягти успіху в житті.

Алгоритм дій такий:

З власного досвіду ви маєте сказати

• Чого не потрібно робити в житті ( 3 речі)
• Що треба робити в житті обов’язково ( 3 речі)
• Що зробити щоб зловити  удачу? Отож, почнемо з першого: Чого не потрібно робити в житті? ( І так далі).
• І ще одне – чого бажаєте вчителям – своїм і сьогоднішніх випускників?
• Дуже дякую за хороші поради. Як на мене непогано справилися. І оскільки ви найактивніше вийшли на цю сцену, роблю висновок , що це найдружніший випуск школи і з радістю вручаю вам нагороду від нашої інспекції “Найдружніший випуск”.  Адже як в школі були дружною веселою родиною, такими залишилися й сьогодні .  Дайте я вас обніму  всіх . Селфі  для мене. Це обов’язково!
• Для вас музичне вітання  і наші дружні оплески. А я іду , щоб незабаром знову повернутись.

          Художній номер

      Агенти-одинадцятикласники :

• Відомий французький письменник Антуан Сент-Екзюпері говорив:”Всі ми родом з дитинства”.
• А ми додамо – всі ви родом з Бабина, цього мальовничого квітучого села на Кельменеччині.
• І як добре, що вам пощастило сьогодні тут зустрітися. Зустрітися і дещо пригадати.
• 1992 рік. 25 років тому 21 десятикласник вийшов у світ з новими надіями і сподіваннями. А проводжала в дорогу життя своїх дітей класний керівник Олена Олександрівна Ткач. Це були випускники 25 випуску.
• Скільки прекрасних справ на рахунку цих випускників. Ніби вчора збиралися разом в похід чи на екскурсію. Вболівали, судили і брали участь в спортивних змаганнях, спартакіадах.  Отримували подяки і нагороди від директора школи за активну участь у шкільних та позашкільних справах.
• А пригадуєте, шановні 25-річні ювіляри, як вам директор дякувала, коли ви замість Іванівців , зійшли на перехресті і поїхали у звіринець, що був тоді в Кельменцях? Ох , і нагород тоді отримали!  Згадали?
• А ще ми знаємо, що ви дуже любили танцювати брейк-данс. А ваші хлопці- Ігор Андрущак і Ігор Пашковський – грали у шкільному вокально-інструментальному ансамблі  і  ви  ними дуже пишалися.  Дізналися і про щиру мушкетерську дружбу  нерозлучних подруг-  Ірини, Аліни , Ліни  і  Альони. Можливо , продовжите нас, випускники 25-го випуску?
• Тож ласкаво запрошуємо вас за парту спогадів.

                 Новий інспектор :

• Запросіть і мене у ваші світлі спогади про далекі шкільні роки. Запрошуєте? Гаразд. Ви запросили – я прийшла. І мені приємно буде почути ваші мрії та ідеали і в минулому, і в теперішньому. Я дам слово кожному з вас, щоб ще раз пов’язати всі покоління, які відшукали свою стежку в житті. Мікрофон мандруватиме до рук кожного з вас, а ви висловлюватимете свої емоції.

А почну з себе. Сама висловлюсь і вас запрошую. Особисто я дуже щаслива, що сьогодні маю честь бути причетною до урочистого дійства, яке мене приємно здивувало в Бабині. (Передає мікрофон).

• Багато в своєму житті ви згадали. Можливо, колись ваша школа видасть свою історію, котра вмістить і сьогоднішні ваші розповіді. Не знаю, як колись, а зараз дуже модно використовувати на уроці таку форму роботи як робота в парах. Дозвольте запросити до себе В’ячеслава Кульчака  і  Альону Мотрюк  і запропонувати їм попрацювати в парі.  Знаєте, коли ми готувалися до зустрічі з вами, то все продумали. Я думаю, ви все зрозуміли: така форма роботи випала вам не випадково.

У стінах рідної школи майже до кожного з нас приходить перше кохання. Буває, що шкільна дружба переростає у неповторні почуття і з’єднує двоє сердець воєдино. Так сталося і у вас, правда? Тож до вас декілька запитань.

Пане  Вячеславе, чи пам’ятаєте своє перше побачення? Яким воно було?

А чи вірите у любов з першого погляду?

А тепер  хочу звернутися до пані Альони. Скажіть, будь ласка, чи відповідає ваш сьогоднішній супутник життя тим ідеалам, про які мріяли за шкільною партою.

Чи  виправдав себе?

До речі, ці самі запитання можна поставити й іншим випускникам — родинам  Ірини й Андрія Нерушків , Аркадія і Людмили Волосинів, Лесі й Олександра Балабанів, Аліни й Руслана Рябих, Мар’яни і Олега Рудих і ще багато-багато неназваних сімейних пар однокласників. Бажаю , щоб  ваше кохання було ніжним , трепетним і нескінченим.

                       Оскільки випускники 25-го  випуску підтримували всі нововведення,  згадаймо

брейк-данс, туризм, ансамбль, то наша інспекція вручає вам особливий знак –

“ Найкреативніший випуск “ . Вітаю і селфі зі мною.

• Я, певно, втомила вас своїми новітніми технологіями. Пропоную зробити перерву.

Пісня «Шкільна любов» , сценка

Агенти-одинадцятикласники:

• Кожна людина народжується для добра, для того , щоб залишити після себе слід на землі, слід у серцях людей.
• Незвідане загадкове майбутнє чекало попереду й випускників 1997 та 2002  року випуску.
• 20 і 15 років тому на своєму випускному вечорі танцювали шкільний вальс молоді , завзяті, енергійні і трішки сумні через прощання з рідною школою хлопці і дівчата  відповідно 30 та 35 випусків.
• А проводжали їх свого часу в самостійне життя їх класні керівники Волошина Любов Василівна та Андрущак  Людмила Венедиктівна.
• Ну ідіть! Нехай для вас буде дорога життя зоряною і безхмарною. Хай завжди для вас всміхаються квіти, сяє сонце, хай над головами вашими завжди буде голубе-голубе небо,– казали вони їм вслід.
• Їх було не так вже й багато. Але вони були всі дуже різні , і цим цікаві.
• Наші агенти провели розвідку і встановили , що майже кожен учень цих класів прагнув досягти своєї мрії , мети.
• Час пролетів і змінив усе, що їх оточувало. По – різному склалося життя кожного з них.  Працівники банку, прикордонники , електрики , міліціянти, вчителі, військові, лікарі , листоноші , науковці і лідери сільськогосподарських формувань…
• Це далеко не весь перелік професій , якими оволоділи 20-річні та 15-річні ювіляри – випускники.
• Хотілося б зустрітися з ними тут, на цій сцені. Тож підніміться , будь ласка,  до нас, щоб всі могли впізнати в дорослих солідних чоловіках і   чарівних жінках тих маленьких і непосидючих  Віталіків , Юлечок, Ромчиків, Наталочок, Яників, Олечок, Яриків, Альонок,  Іонелів та Людочок.
• Запрошуємо вас до спогадів.

                 Новий інспектор :

• А я вже зустрічаю вас. Мої агенти розповіли мені , що ви залишили про себе гарні спогади. Але мене цікавить найсокровенніше:
• Як часто згадуєте ви шкільні роки? Що саме з шкільного життя пригадуєте найчастіше?
• Чи сьогоднішні випускники відрізняються від вас у випускному класі?
• Чи вважаєте ви свій клас дружнім? Доведіть.
• А як щодо портфелів? Сьогоднішні учні, особливо старшокласники, не так вже й носять їх до школи . Все, знаєте, з модними сумочками, в які вміщається 2-3 зошити. А як було у вас?
• Тобто ви ходили в школу з шкільними рюкзаками і носили в них все , що потрібно до уроку. От зараз і перевіримо.
• Попрошу до себе по одному представнику від випуску. Бажано хлопчика і дівчинку. (Виходять).
• Перед вами на столі різні речі. Виберіть у портфель ті , які вважаєте за потрібне, з чим може старшокласник прийти на урок. Ревізію зібраного , звичайно, проведу я, новий інспектор Боднарюк. Збираємо на швидкість за принципом : Хто раніше встав , той штани вбрав, як кажуть в народі. Хто готовий, підходить до мене.

(Після зібраного розглядає вміст портфеля і коментує його).

• Дякую вам за участь. Відчуваю на нашому вечорі високий температурний режим гарного настрою і яскравих посмішок. Але мене попередили, що насувається циклон позитивних емоцій. Все ще можливий південний вітер приємних спогадів, очікуються опади у вигляді сліз від радості зустрічі, рукостискання й обійми давніх друзів.

Отож, в кого що наболіло, які почуття кого  тривожать?

Що хочете сказати і кому?  Мікрофон до ваших послуг. Наразі все у ваших руках.

• Оцінюючи все, що я побачила і почула, хочу вручити вам відзнаку нашої інспекції – пам’ятний знак  “Неординарний випуск”. Чому? Бо кожен з вас такий неординарний , неповторний , особливий. Я теж помітила , що у ваших випусках зібрані люди різних професій, а ще – що всі ви дуже зайняті, особливо 15 випуск, так як їх завжди приходить дуже мало на зустріч.  Розумію всіх , але скажу тим, хто не з’явився на зустріч:” Ви дуже пошкодуєте”.
• А зараз традиційно  селфі на згадку.
• Для випускників 30 та 35 випусків це музичне вітання.

                                 Художній номер

Агенти-одинадцятикласники:

• 2007 рік. 10 років тому урочисто, з найкращими сподіваннями  та побажаннями таких недосвідчених , юних,  тендітних випускників  40-го випуску проводжав у доросле життя класний керівник Андрущак Анатолій Петрович.
• Директор нагороджувала золотими медалями Лебідь Людмилу та Сікорського Тараса, всі кружляли щасливі у прощальному випускному вальсі.
• Наша розвідка донесла , що випускники 2007 року відрізнялись згуртованістю, ініціативністю.
• Що саме вони були активними учасниками художньої самодіяльності. Завзяті , енергійні, веселі.
• Ми заглянули і за куліси їхнього класного життя і дізналися ще й про те , як часто любили сперечатись Яна Попович і  Аріна Тополюк.  Часто допомагала їм в цьому і  Альона Кушнір.
• Як кумедно зіграли сценку « У ліфті» Діма Мельник і Ваня Бажан.
• Якою розумницею була Людмила Лебідь, коли виборола призове місце на рівні держави під час захисту наукових робіт.
• А чи пригадує Сергій Панчишин, як  виглядали його, коли був ведучим на такому ж вечорі. А він запізнився і прийшов у кросівках.
• Скільки запитань. Здається , саме час вже викликати на цю сцену і   самих десятилітніх ювілярів та їхнього класного керівника  Анатолія Петровича Андрущака.  Запрошуємо і з радістю довіряємо їх нашому новому інспектору.

                Новий інспектор :

• Привіт! Вітаю вас , мої любі. Як настрій? Ви всі такі гарні. Мені так приємно бачити вас, а ще приємніше – почути. Як ви помітили, я прийшла до вас з квіткою. Ось такою чарівною ромашкою, яка усіх вас розговорить, бо ви чогось так застидалися. Тож відривайте пелюсточки і виконуйте завдання. І згадуйте. Згадуйте шкільне дитинство.

        Питання для ромашки

• За допомогою міміки і жестів освідчитись в любові вчителям Бабинської школи.
• Посміхнутись , як саме сонечко.
• Пройтися по сцені , як півень.
• Уявити себе на балетній сцені і зобразити вмираючого лебедя.
• Заспівати пісеньку дитячим голосом.
• Розповісти віршик із шкільної програми на табуретці.
• Зіграти дитячу мелодію на губах.
• Утворити паровоз і проїхатися ним по сцені , як в добрі дитячі часи. Машиніст той, хто вибрав питання.
• Запросити до танцю вчителів ( Танцюють всі випускники).

Інспектор: до  речі , учителі сидять в перших рядах.

Ну що, пригадали дитинство? Скажу вам без  перебільшення- ви великі молодці. Я захоплююсь вами, ви мені симпатичні.

А ще скажу , що дуже хочу познайомитись з одним вашим випускником- Тарасом Сікорським . Мої агенти повідомили, що він буквально недавно повернувся з Китаю.

• Розкажіть, що ви там робили?
• А ще цікаво, як поживають маленькі китайосики? І як харчуєтесь там? Не надокучив рис на сніданок, на обід , і на вечерю?

(  Дає відповіді)

• І на останок, що скажете сьогоднішнім випускникам і своїм вчителям?
• Ой, так цікаво і приємно з вами спілкуватися. Слухала б і слухала. Але ще ж треба і вашого класного керівника запитати: чим запам’ятався вам цей випуск, Анатолію Петровичу?

І скажіть по-чесному, ременем шмагали декого і за що?

Дякую всім. І з великим задоволенням без жодних вагань вручаю вам свою нагороду – пам’ятний знак “ Симпатія школи”. І  селфі ,  селфі  на пам’ять.

Цьогорічні випускники дарують вам , випускникам  40 випуску, своє музичне вітання, а я ховаюсь за куліси.

   Агенти-одинадцятикласники:

• Ну а зараз , напевно, вже настав час поспілкуватися і з вами , шановні випускники 2012 року.
• Між іншим , 5 років- це дерев’яний ювілей закінчення школи.
• І що це означає?
• А це означає, що молоде дерево їхньої шкільної дружби вже добре вкорінилося.
• І почало приносити перші плоди…
• А ще дерево – це паливо, яке приносить тепло… Тепло спогадів про найбезтурботніші шкільні роки.
• Дерево розпалює вогонь. Шкільне багаття , біля якого так приємно співати під звук гітари…
• Сьогодні ми цим вогнем хочемо зігріти серця тих, хто присутній у цій залі…
• 5 років…Це багато чи мало? Здавалося б нічого.
• А от випускники 45 випуску встигли за цих 5 років багато дечого: вивчитися ,

на роботу влаштуватися, дехто вже й  одружитися…

• Наші агенти провели розвідку у цьому випуску і дізналися, що всі запам’ятали їх як веселих життєрадісних юнаків та дівчат, енергійних, хоч іноді і не зовсім слухняних учнів,  як активістів , спортсменів , шкільних артистів.
• І зараз вже саме час поспілкуватися з ними.
• Отож, запрошуємо на сцену випускників 45 випуску разом із їх класним керівником Стрільчук  Маєю Анатоліївною.
• Запрошуємо і віддаємо вас у руки нашого інспектора Олександри Боднарюк.

Новий інспектор :

• Здрастуйте, здрастуйте , мої юні друзі! Я охоче приймаю вас у свої обійми. Як справи? Скучаєте за школою? Як повідомили мені мої агенти , ваш класний керівник – вчитель математики. Та й серед вас є студенти математичного. І зараз ми дізнаємось , як ви навчились математики. Я запропоную вам зовсім легеньку задачку. Слухайте уважно , повторювати двічі не буду.

Трамвай вийшов із депо о 6-ій годині ранку. На першій зупинці в нього сіло 8 пасажирів. На наступній – 12   Тепер будьте уважні! Потім сіло семеро людей, а вийшло троє. На наступній зупинці зійшло 6 людей , а сіло 12. І на останній зупинці сіло 3 пасажири, а зайшло 2. Ось і вся задача. Тепер той із вас, хто уміє добре рахувати, хай дасть відповідь на нескладне питання: скільки всього було зупинок? (5).

• Молодці! Не підвели свого класного керівника. Спасибі вам, мислите логічно і математично. А щоб закріпити свої знання, спеціально для вас – бліц-турнір . Я повідомляю завдання – ви відразу ж даєте відповідь одним словом. Готові? Поїхали!

                               Бліц-турнір :

• Місце, до якого не люблять виходити учні (дошка).
• Сюрприз на стільці вчителя (кнопка).
• Плоский глобус ( карта).
• Клуб знайомств для батьків і вчителя (батьківські збори).
• Альбомчик для автографів батьків ( щоденник).
• Від 1 до 12 ( бал)
• Місце , де діти відбувають 11 років ( школа).
• Сигнал до початку і закінчення мук ( дзвінок).
• Президент в масштабах школи (директор).
• Хлопці цього не носять (спідниця).
• Їх носять вершники і ховають школярі (шпори).
• Три місяці щастя (літні канікули).
• 10 хвилин свободи (маленька перерва).
• Кількість сходинок перед входом в школу().
• Молодці! Відчувається, що ще свіжі спогади про школу, ще пам’ятаєте, хто вивів вас у люди. Настав час і вам вручити відзнаку нашої інспекції.
• Я довго думала , яку?  Ви – наймолодші ювіляри. Але серед вас є людина, яка є гордістю вашого випуску і  вашого села. Я називаю його  ім’я.

КУШНІР  АНАТОЛІЙ  СТАНІСЛАВОВИЧ

(Всі піднімаються і аплодують , стоячи).

Захисник Соборної  України, воїн АТО, куди відсилають цвіт нації,  бабинчанин-атовець,  що воює на Сході  і щодня  дивиться смерті у вічі. Саме йому і таким , як він, захисникам ми щиро дякуємо і вклоняємось до землі. Завдяки їм ми сьогодні маємо можливість під мирним небом зустрітись на цьому вечорі і поринути у спогади. Саме такі , як він, докладають всіх сил ,  щоб  наша Соборна Україна ніколи більше не стояла на колінах. Вважаю , що маю повне право вручити його іменну нагороду – знак

“ Гордість випуску ” мамі Кушніра Анатолія- Кушнір Нелі Мірчівні.  Ваші оплески!  Ми дякуємо  Вам за сина.

Таку ж іменну нагороду  вручаю  нині ще одному випускнику  вашого  45-го випуску- Кривов’язому Сергію Вікторовичу, який побував у самому пеклі війни, був поранений і повернувся додому  справжнім героєм. Вважаю, що він сьогодні заслуговує на те , щоб зал  поаплодував  йому стоячи.

• Дякуємо  Анатолію, дякуємо Сергію  і іншим випускникам- захисникам, які сьогодні на передовій:

Боднарюку Тарасу , Воробцю Віталію , Кульчаку  Вячеславу, Китайгородському Юрію,  Андрущаку Мар’яну, Пензарю Радіону.

Дякуємо тим  воїнам-атовцям , які , виконавши свій обов’язок , живими повернулися додому. Я називаю прізвища , а ви просто  підніміться , будь  ласка:  Сторчак  Роман , Кушнір Віталій , Андрущак Руслан, Китайгородський Іван, Захлівняк Сергій, Кортугуз Олег, Гнатюки Ян та Станіслав,  Єренчук Анатолій, Москалюк Іван. (Діти вручають гвоздики).

Ц е теж твої випускники , школо!

Наша вдячність і  шана вам  . Ми гордимося вами. Хай береже вас Господь!

І ці слова також для вас.

Учениця читає :

Захисники мого народу!  Я вдячна вам!

Й,  вклонившись  до землі, подякувати хочу всім…

За те, що зранку  у кімнаті  я сонце бачу у вікні,

За подих кожний на моїй Землі  я  вдячна вам усім…

Вам не страшні ні кулі, ні гармати, ваш страх – що більше не побачить мати.

Ви впевнено крокуєте до перемоги, підтримку відчуваючи народну.

Я дякую за рідну мову, за Батьківщину, за життя,

Й,  вклонившись низько до землі, складаю всім вам шану я.

Моліться, люди України, за тих,  хто на передовій!

Моліться за чужого сина, щоб вас колись потішив  свій!

Ті хлопці нам не є чужими, бо нашу волю бережуть.

Вони не знають, чи живими до матері колись прийдуть.

Моліться, люди України за тих, хто на передовій…

• У мене запитання до класного керівника. Ви гордитеся своїми вихованцями, Майє Анатоліївно? Як підтримуєте зв’язок із ними?

Дякуємо,  для вашого випуску цей музичний  дарунок. І  селфі зі мною. Бувайте!

Художній номер

• Закінчилася інспекція випусків в Бабинській школі. Команда інспектора 3 місяці працювала у ваших ювілейних випусках. Працювало 11 наших агентів, які дізналися про вас усе. Ви – школа, яка приваблює все більше і більше перевірок. Нам було цікаво вас перевіряти. Ми зрозуміли, що в цій школі дбають про учнів і дбають про вчителів. У вас хороша освіта. Перевіряючи випуски, я бачу: є хороші випуски, є дуже хороші випуски, а є дуже, дуже хороші випуски.  Бабинська школа – дуже гарна школа. Я вам дякую за те, що ви сьогодні прийшли. Загальний бал випусків (мелодія)  8 із 10. Ми з командою можемо однозначно сказати, що Бабин – це честь району, гордість України

Я запрошую на сцену директора навчального закладу. Будь ласка, Валентино Володимирівно. Це ваша нагорода, пане директоре. Ваші випуски – це ваше багатство, то ваша гордість, то ваша честь. І я з великим задоволенням вручаю вам знак нашої інспекції – ”Честь школи”.  Аплодисменти директору, аплодисменти школі!

Було дуже приємно зустрітися з усіма вами. А зараз я запрошую на сцену всю свою команду.

Виходять всі агенти – 11 клас

• Ну ось і закінчується наша зустріч. Ми раді, що ви не забуваєте рідної школи та найкращої у світі країни Дитинства.
• ДОРОГІ ВИПУСКНИКИ! Дружня учнівська родина нашої школи щиро дякує вам за хороші , добрі слова, за гумор і гарний настрій , що панував у цій залі.
• Ми бажаємо вам, друзі, успіхів в навчанні і праці! Будьте добрими, енергійними, сильними духом.
• Пам’ятайте, що ваші успіхи, ваша радість – це і наші успіхи, наша радість. Не забувайте рідної школи і якнайчастіше приходьте сюди, де вас пам’ятають , люблять і чекають.
• Пам’ятайте, що місцем зустрічі колишніх однокласників завжди  залишатиметься  ШКОЛА.
• Дорогі наші вчителі! Будьте щедрими на посмішки та хороші оцінки. Добра вам, щастя, слухняних учнів і сонячних днів. Віри, Надії, Любові.
• Огляньтеся, шановні, довкола себе: зерна добра і правди, які ви посіяли, проросли щедро у ваших учнях, що пам’ятають і люблять вас.
• Усе мине. Та пам’ять не минає.

Тому на вечорі зустрічі випускників

Хай кожен із присутніх пригадає

Прекрасний час своїх шкільних років!

• Шануйтеся , друзі, на довгім віку ,
• Прощайтесь в надії зустрітися знову.
• І хай , як сьогодні , завжди вам щастить
• На добру і щиру розмову.
• На все добре!
• До нових зустрічей!
• І на згадку прийміть від кожного з нас наше щире учнівське серце з найкращими побажаннями  (пускають у залу сердечка з побажаннями).

Пісня  « А ми бажаєм вам добра»  ( співають всі учасники свята).