Сценарій заходу (засідання історичного клубу), присвячений річниці виводу військ з Афганістану.

Автор: вчитель історії Казанчук Олександр Ігорович

Урок, присвячений річниці виводу військ з Афганістану.
Автор: вчитель історії Казанчук О.І.
Це засідання історичного клубу для поглибленого вивчення проблематики війни в Афганістані. Учитель широко використовує карту, відеоматеріал, фотографії, уривки з газет та тексти документів того періоду. Діти працюють по групах.

---

 

Урок, присвячений виводу радянських військ з Афганістану

(засідання Історичного клубу)

Мета: Після цього уроку учні зможуть називати причини вводу військ в Афганістан; дізнаються про особливості ведення бойових дій в ДРА; описувати спорядження солдата за зразком форми  1979-1989 рр.; працювати з документами та архівними матеріалами.

Урок виховує патриотизм, повагу до воїнів-інтернаціоналістів, повагу до своєї країни.

Урок  розвиває критичне мислення, вміння працювати з документами та наочним матеріалом, вміння відстоювати свою точку зору, вміння правильно вести дискусію, навички праці в групі.

Обладнання: карта, -фото, -відео документи, наочний материал

План: 1) Причини війни

2) Бойові дії

3) Озброєння

4) Погляди на війну

5) Уроки війни

Хід уроку

Всі учасники засідання історичного клубу розподіляються по групах

• 15 лютого 1989 року – знаменна дата виводу військ з Афганістану. Що означає для нас ця війна? Вже випущені фільми, як наприклад «9 рота», «Мисливці за караванами», або, наприклад, «Кандагар», «Спекотне літо в Кабулі». Деякі вже дали собі відповідь на це питання.
  Афганська війна здається не такою жахливою, можливо менш переможна ніж Друга світова війна. Можливо тільки так здається…
• Метод «Мікрофон». Учитель задає питання:

– Що для вас війна в Афганістані? Аргументуйте свою відповідь.

– Які асоціації у вас виникають при слові війна?

25 лютого 1979 року є для багатьох воїнів-інтернаціоналістів відправною точкою. Це дата введення військ. 40 армія Радянського союзу увійшла в Афганістан. Але насправді історія введення радянських військ в Афганістан почалася не звідси, а дещо раніше.
З всесвітньої історії ми знаємо про боротьбу двох світових лідерів – США і СРСР за панування у світі. Це прихована і явна боротьба за країни периферії, за ресурси, за стратегічне положення, світовий статус.

Пропоную поглянути на карту (фото на екрані)

Работа с картою: Учні називають країни, що мають спільні кордони із Афганістаном.

Всі держави, що мають спільні кордони з Афганістаном — Китай, Іран, Пакистан і колишній Радянський Союз — зробили певний вплив на внутрішньополітичне положення в країні.

Висновок (рефлексія): Афганістан був стратегічно важливим, оскільки безпосередньо межував з СРСР.

Зараз ми спробуємо розібрати політичну ситуацію в країні і знайдемо причини війни. Справа ще в тому, що причини досі є спором як істориків, так і військових фахівців. З документів ми спробуємо побачити найбільш очевидні.

28 квітня 1979 року в Афганістані відбулася Квітнева революція, що повалила режим президента Мухамммеда Дауда. Сам Дауд разом з 18 його родичами був убитий і похований у безіменній могилі. Главою держави став письменник Нур Мохаммад Таракі, а його заступниками Бабрак Кармаль і Хафизулла Амін.

Ставши при владі, администарация Таракі розпочала проведення радикальних економічних і соціальних реформ. Спеціальним декретом уряду в жовтні 1978 року жінкам були надані рівні права з чоловіками. Був заборонений стародавній звичай викупу за наречену. Було заборонено лихварство. Наділялися землею безземельні селяни. Почалася боротьба з неписьменністю.

4-7 грудня 1978 року відбувся офіційний дружній візит Таракі в Радянський Союз, де він і Л. В. Брежнєв підписали терміном на 20 років радянсько-афганський договір про дружбу, добросусідство і співробітництво.

Впевненість Н. М. Таракі в тому, що відсталий Афганістан зуміє одним стрибком подолати прірву між дрімучим феодалізмом і соціалізмом, про що він неодноразово заявляв, певною мірою підігрівало бажання радянського керівництва надати народжуваної демократії максимальну допомогу. Розвиток подій в Афганістані повинно було ще раз продемонструвати, що всупереч твердженням Заходу комуністична ідея не вичерпала свого потенціалу.

Підтримка кабульського уряду дозволяла радянському керівництву досягти ще кількох важливих цілей. Зазнавши невдачі в Ірані, Сполучені Штати були стурбовані пошуком в Азіатському регіоні рівноцінної заміни йому. Таким партнером, при вдалому збігу обставин, міг стати Афганістан. Однак квітневі події в Кабулі завадили цьому, змінивши ситуацію на користь СРСР. Традиційно дружні відносини, які підтримувалися між СРСР і Афганістаном, після квітня 1978 року можна було розцінювати як стратегічну перемогу Радянського Союзу в регіоні. Існування прорадянського режиму в Афганістані, крім того, повинно було стати вагомим аргументом, який наочно показує, що прагненням західних держав на вплив у країнах «третього світу» можуть бути поставлені жорсткі обмеження.

Незважаючи на те що в порівнянні з США Радянський Союз мав в Ірані більш міцні позиції, падіння шахського режиму правління в цій країні загрожувало розширенням ісламського фундаменталізму. Ідея панісламізму в перспективі могла знайти значну підтримку в середньоазіатських республіках СРСР. Революційний Афганістан у сформованій ситуації ставав серйозною перешкодою для проникнення подібної ідеології.

До 1978 року уряд Радянського Союзу мав великий досвід підтримки своїх партнерів по соціалістичному табору. Надавалася не тільки велика економічна допомога цим країнам, але і військова сила.

Відео- уривок 1 (Афганистан 80-я разведрота) (0.28-3.23 сек.)

(https://www.youtube.com/watch?v=c-0egholTHU) 

Робота з документами: (учитель роздає по групах документи та дає час на аналіз документа. Далі учні відповідають на питання, що розміщені нижче документів).

Док 1

цілком таємно

Особлива папка
Кабул, радянському послу
«Посилаючись на доручення, повідомте, що прохання афганського керівництва про надання додаткової військової допомоги Демократичній Республіці Афганістан уважно розглянуто.

Скажіть, що в Москві поділяють стурбованість афганського керівництва у зв’язку з активізацією контрреволюційної діяльності реакційних сил в Афганістані. Радянський уряд, керуючись прагненням надати подальшу інтернаціональну допомогу в справі стабілізації становища в Демократичній Республіці Афганістан, прийняв рішення поставити Афганістану 1979-98 рр. безоплатно спецспорядження на суму 53 млн. рублів, у тому числі 140 гармат і мінометів, 90 бронетранспортерів (з них 50 в порядку прискорення), 48 тисяч одиниць стрілецької зброї, близько 1000 гранатометів, 680 авіаційних бомб, а також направити в порядку прискорення в червні-липні 1979 р. медикаменти і медичне обладнання на суму 50 тис. рублів. В порядку першочергової допомоги у травні ц. р. поставляються 100 запальних баків і 160 разових бомбових касет. Поставити газові бомби з нетоксичним отруйною речовиною не представляється можливим.

Що стосується прохання Афганської Сторони про направлення в ДРА вертольотів і транспортних літаків з радянськими екіпажами і можливої висадки нашого повітряного десанту в Кабул, то питання про використання радянських військових підрозділів був детально обговорений з усіх точок зору під час відвідування Москви Н. М. Таракі в березні ц. р. Такі акції, як ми глибоко переконані, пов’язані з великими ускладненнями не тільки у внутрішньополітичному, але і в міжнародному плані, що буде безсумнівно використано ворожими силами насамперед на шкоду інтересам ДРА і зміцнення завоювань Квітневої революції. Виконання телеграфіруйте».

Питання: Чи є у тексті інформація про допомоги Афганістану з боку СРСР?
Можна сказати, що СРСР веде боротьбу за залучення на свій бік уряд Афганістану?
Наведіть цитати з тексту.

 

Док. 2

Цілком таємно.

Прим. єдиний

ГРОМИКО. Судячи з останніх повідомлень, які ми отримали з Афганістану як у вигляді шифротелеграмм, так і в розмові по телефону з нашим головним військовим радником т. Горєловим та тимчасовим повіреним у справах т. Алексєєвим, обстановка в Афганістані сильно загострилася, центром заворушень зараз стало місто Герат.

Яка кількість повсталих, сказати важко, але наші товариші кажуть, що їх тисячі, саме тисячі.

Характерно відзначити, що у мене була розмова в 11 годин ранку з Аміном — міністром закордонних справ і заступником Таракі, і він не висловив жодних тривожних думок щодо становища в Афганістані, а з олімпійським спокоєм говорив про те, що становище не таке вже складне, що армія все контролює і т. д. Одним словом, він висловився так, що становище у них надійне.

ГРОМИКО. Амін навіть сказав, що обстановка в Афганістані нормальна. Він каже, що не зареєстровано жодного випадку непокори губернаторів, тобто, що всі губернатори на боці законного уряду. А в дійсності, як доповідають наші товариші, положення в Гераті і в ряді інших місць тривожне, там орудують бунтівники.

Які заходи ми намітили для допомоги Афганістану, видно з тих пропозицій, які є у вас на руках. Хочу сказати, що ми виділили додатково Афганістану 10 млн. рублів у валюті для охорони кордону.

Оскільки Пакистан по суті є основним місцем, звідки проникають на територію Афганістану терористи, то здавалося б, що варто було афганському керівництву направити Пакистану ноту протесту або зробити заяву, одним словом, виступити з якимось документом. Але афганське керівництво цього не зробило. Звичайно, це виглядає дуже дивно.

Наші товариші також кажуть, що завтра, післязавтра на територію Афганістану можуть вторгнутися нові маси заколотників, підготовлені на території Пакистану й Ірану.
Я вважаю, що нам потрібно перш за все виходити з головного при наданні допомоги Афганістану, а саме: ми ні за яких обставин не можемо втратити Афганістан. Ось вже 60 років ми живемо з ним в мирі й добросусідстві. І якщо зараз Афганістан ми втратимо, він відійде від Радянського Союзу, то це завдасть сильного удару по нашій політиці.

Питання: Чи уважно слідкує керівництво СРСР за ситуацією в Афганістані?

Як міністр іноземних справ Андрій громико заявляє про важливість території Афганістану?

Чи є слова в документі, які говорять про матеріальну підтримку Афганістану?

Наведіть цитати з тексту.

 

Док. 3

ГРОМИКО. Я повністю підтримую пропозицію т. Андропова про те, щоб виключити таку міру, як введення наших військ в Афганістан. Армія там ненадійна. Таким чином, наша армія, яка увійде в Афганістан, буде агресором. Проти кого ж вона буде воювати? Так проти афганського народу передовсім і в нього треба стріляти. Правильно зазначив т. Андропов, що саме обстановка в Афганістані для революції не дозріла, і все, що ми зробили за останні роки з такими труднощами в розумінні розрядки міжнародної напруженості, скорочення озброєнь та багато іншого, — все це буде відкинуто назад. Звичайно, Китаю буде цим самим піднесено хороший подарунок. Всі нейтральні країни будуть проти нас. Одним словом, серйозні наслідки очікуються від такої акції. Відпаде питання про зустрічі Леоніда Ілліча з Картером. Питається, а що ж ми виграємо? Афганістан з його нинішнім урядом, з відсталою економікою, з незначною вагою в міжнародних справах. З іншого боку, треба мати на увазі, що і юридично нам не виправдати введення військ. Відповідно до Статуту ООН, країна може звернутися за допомогою, і ми могли б ввести війська у випадку, якщо б вони піддалися агресії ззовні. Афганістан ніякої агресії не піддавався. Це внутрішнє їхня справа, революційна межусобиця, бої однієї групи населення з іншого. До того ж треба сказати, що афганці офіційно не звертаються до нас щодо введення військ.

Питання: Як коментує можливе військове втручання в стправи Афганістану Андрій Громико?

Наведіть цитати з тексту.

Док. 4

Потрібно сказати, що афганське керівництво погано вирішує дуже багато питань і працювати нашим радників в таких умовах там дуже важко.

АНДРОПОВ. Перше питання, яке треба поставити, — це про труднощі обстановки. Разом з тим ситуація все ж не безнадійна. В чому суть справи зараз в Афганістані? Справа в керівництві. Керівництво не знає сил, які підтримують його і на які можна було б спиратися. Сьогодні, наприклад, пройшла досить солідна демонстрація в Кабулі і Гераті, але керівники не використали в повній мірі цих масових заходів. Роз’яснювальна робота поставлена погано не тільки в армії, але і серед населення взагалі. Своїх політичних супротивників вони розстрілюють. Радіо не прослуховується, тому що передавачі дуже слабкі. Нам потрібно буде допомогти їм пересувними радіостанціями.

Я думаю, що щодо введення військ нам рішення приймати не слід. Ввести свої війська — це значить боротися проти народу, тиснути народ, стріляти в народ. Ми будемо виглядати як агресори, і ми не можемо допустити цього.

Питання: Як коментує активність уряду Афганістану по посиленню своєї влади Голова КДБ Юрій Андропов?

Яка його думка про введення військ в Афганістан?

Наведіть цитати з тексту.

Док. 5

Цілком таємно

Особлива папка

ЦК КПРС

У відповідності з дорученням від 18 березня ц. р. (№П147/П) доповідаємо аналіз причин виник останнім часом загострення ситуації в Демократичній Республіці Афганістан та міркування про наші можливі подальші кроки по наданню допомоги керівництву ДРА в справі зміцнення його позицій і стабілізації становища в країні.

Звершена в квітні минулого року в Афганістані революція відбулася в економічно відсталою феодальною країною з вкрай примітивними формами господарства та обмеженими внутрішніми ресурсами. Колишній режим залишив після себе цілий ряд гострих соціально-економічних і політичних проблем.

В умовах розгорнулася гострої класової війни на одному полюсі виявилася Народно-демократична партія Афганістану, що виражає інтереси трудового народу, а на іншому — сили, які представляють інтереси поміщицько-феодальних кіл, компрадорської буржуазії, найбільш реакційної частини духівництва.

Сили афганської реакції вміло використовують практично суцільну неграмотність населення, складні міжнаціональні та племінні протиріччя, релігійний фанатизм і крайній націоналізм.
Підривні дії, саботаж і опір повалених експлуататорських класів посилюють економічні труднощі, ведуть до скорочення промислового і сільськогосподарського виробництва, падіння ділової активності, зростання цін, зменшення надходжень до держбюджету.

Питання:            Хто протистоїть Народно-демократичної партії Афганістану?

Якими методами вони боряться з урядом?

Наведіть цитати з тексту.

Док. 6                                                                  Цілком таємно.

Особлива папка ЦК КПРС

Дії реакційних сил, які на даному етапі очолюються мусульманськими лідерами, що спираються на організацію «Братів-мусульман», замикаються на базі загального ворожого ставлення до нового ладу з активною контрреволюційною діяльністю сепаратистських і націоналістичних угруповань, а також промаоистской організації «Шоалее Джавід», Подолавши розгубленість, пов’язану з швидкою і досить несподіваною для них перемогою квітневої революції, реакційні сили останнім часом значною мірою консолідувалися. Вони почали змінювати і самі форми боротьби — переходити від прихованих підривних до відкритим збройним діям, зуміли не тільки перегрупуватися всередині країни, але і налагодити широкі зв’язки з зовнішніми імперіалістичними і клерикальними колами, від яких отримують активну пропагандистську підтримку, а також допомогу зброєю і грошима. Тактика ворогів революції полягає в тому, щоб розширити фронт боротьби, змусити уряд розпорошити свої ударні сили, розосередити їх по різних районах країни.

Реакція виступає під гаслами крайнього антикомунізму і антирадянщини, ставить своєю політичною метою повалення революційно-демократичного устрою, створення в Афганістані «вільної ісламської республіки».

Слабкою стороною народної влади є те, що вона не створила ще для себе справжньою опори в особі обласних, міських та сільських адміністративно-політичних органів, через які до управління справами держави як у центрі, так і особливо на місцях, залучалися б трудящі.

Серйозні труднощі для нової влади являють собою проблеми її взаємовідносин з духовенством і вождями опозиційних племен — двома влиятельнейшими в умовах Афганістану силами. Рішення даних проблем, що потребують обачного, зваженого підходу, поки не знайдено, і обидві ці сили продовжують залишатися небезпечними противниками нинішнього режиму. Саме вони відіграють найбільш активну роль в контрреволюційних виступах. Поштовхом до активізації антиурядових виступів духовенства в Афганістані і послужили події в Ірані, що супроводжувалися спалахом релігійного фанатизму на всьому мусульманському Сході.

Питання: Під якими гаслами виступають реакційні сили?

Що саме є слабкою стороною діючого уряду?

Наведіть цитати з тексту.

Док. 7

Цілком таємно.

Особлива папка ЦК КПРС

Труднощі, які виникають керівництвом ДРА, ускладнюються тим, що НДПА ще не перетворилася в масову політичну організацію. Передові робітники і найбідніші селяни до її складу залучаються дуже повільно. Партії поки не вдалося охопити своїм впливом ті кола афганського суспільства, які можна було б залучити на бік революції: інтелігенцію, службовців, дрібну буржуазію, нижчі прошарки духовенства.

Сама партія після квітневої революції зазнала розкол, що істотно послабило її позиції, вплив і авторитет. НДПА продовжує залишатися не тільки чисельною, але і серйозно ослаблена в результаті внутрішньопартійної боротьби між угрупуваннями «Хальк» і «Парчам». Найбільш видні керівники угруповання «Парчам» були або фізично знищені, або відсторонені від партійної роботи, вигнані з армії і держапарату, а деякі з них опинилися за кордоном у положенні політемігрантів. Таке становище негативно діє і на ту частину парчамовцев, яка все ще залишається в партії. Ці люди виявляють страх, підозрілість і недовіра до керівництва НДПА. Справа ускладнюється і частою зміною керівників важливих адміністративних одиниць як в центрі, так і на периферії, постійним переміщенням офіцерських кадрів.

Вороги революції діють як всередині країни, так і ззовні, передусім з території Пакистану й Ірану, куди втекло чимало противників нового ладу в Афганістані. За наявними даними, до організації антиурядових виступів у країні причетні також західні спецслужби, в першу чергу американські і китайські агентура. Вони користуються, зокрема, тим, що кордони Афганістану з Пакистаном та Іраном практично залишаються відкритими. Через ці кордони здійснюється засилання не тільки диверсійних і терористичних груп, але і великих збройних банд.

Вопросы: Какие еще проблемы видят правители СССР в Афганистане для Народно-демократической партии Афганистана?

Наведіть цитати з тексту.

 

 

Док. 8

Цілком таємно.  Особлива папка

Всім послам

(крім Берліна, Варшави, Будапешта, Праги, Софії, Гаваны, Улан-Батора, Ханоя)

Негайно відвідайте главу уряду (чи міністра закордонних справ, або особа, яка його заміщає) і, пославшись на доручення Радянського уряду, заявіть наступне.

Як добре відомо всюди в світі, в тому числі і уряду… протягом тривалого часу має місце втручання ззовні у внутрішні афганські справи, в тому числі і з прямим використанням збройної сили. Цілком очевидно, що метою цього втручання є скинення демократичного ладу, встановленого в результаті перемоги Квітневої революції 1978 року. Афганський народ, його збройні сили активно відбивають ці агресивні акти, дають відсіч замахам на демократичні завоювання, суверенітет і національну гідність нового Афганістану. Однак акти зовнішньої агресії тривають, причому у все більш широких масштабах; з-за кордону і по сей день вони відправляють збройні формування, зброю.

В цих умовах керівництво держави Афганістан звернулося до Радянського Союзу за допомогу і сприяння в боротьбі проти зовнішньої агресії. Радянський Союз, виходячи із спільності інтересів Афганістану і нашої країни в питаннях безпеки, що зафіксовано також у Договорі про дружбу, добросусідство і співробітництво від 1978 року, інтересів збереження миру в цьому районі, позитивно відгукнувся на це прохання керівництва Афганістану і прийняв рішення направити в Афганістан обмежені контингенти для виконання завдань, про які просить керівництво Афганістану. При цьому Радянський Союз виходить з відповідних положень Статуту ООН, зокрема статті 51, передбачає право держав на індивідуальну і колективну самооборону в цілях відбиття агресії і відновлення миру.

Радянський уряд, інформуючи про все це уряд… вважає необхідним заявити, що після відпадання причин, що викликали цю акцію Радянського Союзу, він має намір вивести свої військові контингенти з території Афганістану.

Радянський Союз знову підкреслює, що, як і раніше, його єдиним бажанням є бачити Афганістан як незалежної, суверенної держави, яка проводить політику добросусідства і світу, твердо поважає і виконує свої міжнародні зобов’язання, у тому числі і за Статутом ООН.

Питання: Якими статтями міжнародного права СРСР пояснює правомочність вводу військ в Афганістан?

Наведіть цитати з тексту.

 

Висновки: Отже, очевидно, що

• Через близькість кордонів Афганістан
• велику безоплатну допомогу уряду Афганістану
• бажання поширити ідеї соціалізму
• можливість розташування поблизу кордонів СРСР ворожих ракетних комплексів
• неможливість уряду ДРА утримати владу в своїх руках
  Керівництво СРСР вирішило ввести війська в Афганістан

Які труднощі спіткали вище командуванняу період війни?

Відео- уривок 2 (Дубынин) (0.20-2.08 сек.);(2.22-7.15); (8.59-13.53);

(15.05-16.20); (18.28-20.04)

Які труднощі спіткали звичайних солдат?

Відео – уривок 3 (80-я разведрота) (3.50-7.53)

Проміжний висновок: Дійсно, в Афганістані нашим воякам прийшлось воювати проти частини антирадянські налаштованого населення.

А що ж пише в той час радянська преса?

• Труднощі ведення війни в нових умовах призвели до нововведень в армії. Ці умови диктували війну в горах, де бій міг розпочатись раптово, але на великих відстанях.

Так почали використовувати

– Знаряддя протиповітряної оборони проти озброєних бойовиків

(мал.1-3)

-Навідь ставили їх на машини (мал.4)

– Велику популярність у військах піхоти мали великокаліберні кулемети типу «Утес» (мал. 5-7) і автоматичні гранатомети АГС (мал.8),

-Піхоту підтримували системи залпового вогню «Град» (мал. 9), І вертольоти Мі-24 (мал. 10)
-А проходити з замінованим противником дорогах допомагав трал, встановлений на танк (мал. 11)

На відеоматеріалах з теми з Другої світової війни ми часто бачимо озброєння солдат того часу. А як же були озброєні солдати періоду Афганської війни?

Відео- уривок 4 (Эліта вдв) (7.48-11.01)

Робота з наочним матеріалом: Завдання підписати екіпіровку та озброєння солдата

 

Робота по групах. Прочитайте агіт. листки. Як ви думаєте, що це за документи?
Це збірка матеріалів з контрпропагандистської роботи за 1987 рік, яка була у кожного солдата 40й армії.

• Всі люди різні. І погляди на війну різні. Давайте розглянемо погляд на цю війну простого солдата.

Відео-уривок 4 (Афганистан) (1.00-2.22)

Давайте розглянемо погляд на цю війну не солдата,а офіцера.

Відео- уривок 5 (Афганистан) (3.01-5.00)

• Те, що проти СРСР в Афганістані воював весь капіталістичний світ (фото-докази).

Загальні втрати:

1979 год – 86 чол.

1980 год – 1484 чол.

1981 год – 1298 чол.

1982 год – 1948 чол.

1983 год – 1446 чол.

1984 год – 2346 чол.

1985 год – 1868 чол.

1986 год – 1333 чол.

1987 год – 1215 чол.

1988 год – 759 чол.

1989 год – 53 чол.

Всього загиблих: 14453 чол.

Економічні втрати СРСР.

На підтримку кабульського уряду з бюджету СРСР щорічно виділялося близько 800 мільонів доларів США.

На утримання 40-ой армії та ведення бойових дій з бюджету СРСР щорічно витрачалося близько 3 міл’ярдів  доларів США.

Відео- уривок 6 (Дубынин) (22.00-22.20); (25.13-26.30)

В подальшому звідси й пішла думка про помилку цієї війни, про її неправомірність.

«Мозковий штурм»

Чому ж вчить нас ця війна?

 

На честь воїнів-інтернаціоналістів, які воювали в Афганістані засновані нагороди, по всій країні стоять незворушно пам’ятники – твердині нашої пам’яті. Афганістан залишиться в нашій історії глибоким шрамом скорботи, перемоги, ляже спогадом могутності радянської держави.

 

Хвилина мовчання

Фотографії до уроку

Завантажити документ на диск