Сценарій заняття школи фахової адаптації молодого педагогічного працівника (для методистів)

Автор: методист Червона Лариса Миколаївна

Заняття «Школи фахової адаптації молодих педагогічних працівників» сприяють мотивації молодих викладачів та майстрів виробничого навчання до самовдосконалення, формуванню професійних компетентностей педагога, створюють позитивний психологічний клімат у педагогічному колективі, сприяють самопізнанню себе як особистості, формують комунікативні уміння та навички. Сценарій заняття на тему «Хочеш бути щасливим – будь ним!», представлений автором, розкриває глибину розуміння поняття вчительського «щастя» кожного з учасників, допомагає глибше засвоїти поняття «щастя» та сприяє розвитку унікального вміння володіти ним.

---

 

І. ВСТУП.

Методист.

Шановні колеги! Сьогодні у нас чергове заняття Школи фахової адаптації молодих педагогічних працівників. Я вирішила відійти від повсякденних методичних тем та проблем і поговорити з вами про щастя, тому що тільки щасливий вчитель може зробити щасливими своїх учнів. Хочу одразу сказати, що ми будемо вживати термін – вчитель, або вчительське щастя, тому, що ким би ми не були – викладачами чи майстрами виробничого навчання, ми всі – вчителі, які навчають та виховують наших учнів.

Слайд №1

Оголошення теми заняття методистом.

Тема: Хочеш бути щасливим – будь ним.

К. Прутков

Слайд №2

Оголошення мети заняття.

Мета: сприяти мотивації молодих педагогічних працівників до самовдосконалення в різноманітних сферах життя, формувати професійні компетентності педагога для здійснення постійного професійного розвитку, створювати позитивний психологічний клімат у педагогічному колективі, сприяти самопізнанню себе як особистості, сприяти формуванню комунікативних умінь та навичок, розкрити глибину розуміння поняття вчительського «щастя» кожного з учасників, допомогти глибше засвоїти поняття «щастя» та сприяти розвитку унікального вміння володіти ним.

Слайд №3

Форма проведення: Заняття з елементами тренінгу.

Методист

Ми всі хочемо бути щасливими. А що таке — щастя? Які його складові?

Що впливає на наше відчуття щастя? Як навчитися бути щасливим?

Ви, мабуть, чули про «гормони щастя»? Що ми знаємо про них? Та які є способи підвищення концентрації цих гормонів в організмі? (відповідають учасники заняття)

• Дуже добре. Тож давайте почнемо наше спілкування із збільшення рівня «гормону щастя» в нашому організмі та з’їмо шоколадну цукерочку (методист пригощає учасників цукерками)

– Ну, що, відчули себе щасливішими? Тоді працюємо далі.

Для початку я хотіла би дізнатися, як часто ви відчуваєте себе щасливими. І для проведення першої вправи запрошую нашого психолога.

Психолог.

• Давайте виконаємо таку вправу: згадайте та напишіть 5 щасливих подій, які трапились з вами сьогодні. На це завдання вам дається 2 хвилини.

(потім кожен учасник зачитує свої щасливі події, а психолог коментує)

Методист.

– Що нам показала ця вправа? Не просто те, як часто ми відчуваємо себе щасливими, а змусила замислитись над тим, що про щастя слід не мріяти, щасливим треба бути. Так, як звучать слова Козьми Пруткова: «Хочеш бути щасливим – будь ним!», що і є темою нашого заняття. А щоб краще розуміти, про що ми говоримо і модель чого будемо створювати, давайте звернемося до тлумачних словників і знайдемо значення слова «щастя».

Слайд № 4 (читають учасники)

Щастя – це стан цілковитого задоволення життям; вияв радості від спілкування з рідними, близькими; успіх, удача. (Тлумачний словник української мови).

Слайд № 5

Щастя – поняття моральної свідомості, що позначає стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення (Український педагогічний словник ).

Слайд №6

Щастя – благополуччя, земна благодать, бажання жити без горя, смутку, тривоги, спокій і задоволення взагалі, усе бажане, усе те, що заспокоює і задовольняє людину, за переконаннями, смаками і звичками її (Словник Даля)

Методист.

Ми визначились із значенням слова «щастя» взагалі, а давайте поговоримо про вчительське щастя. Чи існує воно? Скажіть, чи досліджувалась взагалі проблема вчительського щастя науковцями та видатними педагогами.? Це було ваше випереджальне домашнє завдання.

Учасник №1

Мені здається, що все почалося із філософської спадщини Григорія Сковороди, з його концепції «сродної праці», яка поняття «праця» наповнює новим змістом. Праця — це всеперемагаюча сила, без якої не може бути добра і щастя. Але вона приносить радість і задоволення лише тоді, коли є “сродною”, відповідає індивідуальним природним нахилам людини. Щоб бути щасливою, людина повинна пізнати себе, свої здібності і відповідно до них вибрати той чи інший вид суспільно корисної праці. Тобто, Сковорода говорить про працю не як засіб існування, а як найбільшу життєву потребу, найвищу насолоду та щастя людини.

Учасник №2

Відомий класик психології Карл Юнг виділяв п’ять найголовніших складових людського щастя.

Першою складовою щастя є хороше фізичне та психологічне здоров’я.
Наступною складовою щастя є хороші відносини з друзями та сім’єю.
Здатність до сприймання краси також є складовою щастя. Стосується це краси природи та мистецтва. Задоволеність своєю професією є також невід’ємною частиною для щастя людини. Філософська або релігійна точка зору, яка допоможе впоратись з різноманітними проблемами також допоможе бути щасливішим.

Учасник №3

Нова освітня парадигма в Україні спрямована на те, щоб вчитель володів не лише багажем знань, різноманітними технологіями освітньої діяльності, а й був щасливою особистістю, здатною робити щасливими оточуючих, передусім учнів. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є дослідження спадщини фундаторів і носіїв оригінальних педагогічних технологій. На деякі аспекти її вирішення звернена увага в наукових працях Григорія Васяновича, Вікторії Ніснер («Щастя як педагогічна категорія в історії вітчизняної освіти івихован-ня») та Дмитра Пащенка. У цьому контексті особливого значення набуває творчий доробок відомого українського педагога Олександра Захаренка, заслуженого учителя УРСР, народного учителя СРСР, академіка Академії педагогічних наук України, директора відомої в Україні авторської школи у селі Сахнівка на Черкащині. Він акцентує увагу на важливу якість професійної майстерності вчителя – здатності бути щасливим і робити щасливими учнів.

Методист

Дякую і хочу додати, що дуже важливими є погляди О. Захаренка на роль вищих навчальних закладів у формуванні важливої складової професійної майстерності майбутнього вчителя –здатності бути щасливим і робити щасливими оточуючих. Він вважав, що ВНЗ мають розв’язати два найважливіших завдання:

по- перше, сприяти вступу на навчання до педагогічних вузів тим випускникам загальноосвітніх шкіл, які мають вроджену любов до дітей і природний нахил до виховання;

по-друге, в процесі викладання психолого- педагогічних дисциплін, педагогічної практики та різноманітної виховної роботи із студентами звертати особливу увагу на формування вище вказаної якості у майбутніх вчителів.

Учасник №4

В США є ціла індустрія на підтримку щасливого вчителювання. Наприклад, ви можете замовити теніски з написами на кшталт «Викладання математики робить мене щасливим» чи «Я не викладаю математику заради задоволення» на певному сайті. Чи уявіть вчителя, який тримає в руках «щасливу кружку» з написом «Teaching Makes My Heart Happy» (Вчителювання робить моє серце щасливим). В «інструкції» до цієї чашки сказано: використовуйте цю кружку, щоб показати, як ви любите вчителювати… і любите каву чи чай. Вихователь дитячого садочка приходить на роботу з сумкою, на якій написано: «Kindergarten is Cool!» (Дитсадок — це круто!). В руках у вчителя журнал (органайзер) «Щасливий сотий день у школі», який допоможе зробити незабутнім його сотий день у цьому класі (у американців є свято «100th Day»). Діти та колеги можуть побачити вас ось в цій майці «Люблю вчителювати», яку вам подарував директор школи на якомусь шкільному святі. Усе це ніби і дрібнички, але лише на перший погляд. Саме з таких дрібничок і складається щасливе вчителювання. А справді, щасливий вчитель — найкращий вчитель! (Happy teachers are better teachers!). Я згодна, що саме такі дрібнички можуть посприяти тому, щоб шалька терезів соціального самопочуття того чи іншого вчителя все ж схилилась у бік позначки «щастя».

Методист.

А чи відчуваєте ви себе щасливими на роботі? І що вам не вистачає для повного відчуття свого професійного щастя? Я хочу запропонувати вам створити свою власну модель щасливого педагога. Символом щастя завжди вважався птах і тому у вас на столі лежать паперові пташки, на яких ви напишете ту складову щастя, яку ви вважаєте важливою і необхідною, а потім озвучите, обгрунтуєте і розмістите «своє щастя» ось на цій гарній гілочці. Кожному учаснику дістається по 5 пташок, працюємо 10 хвилин. (Фоном звучить пісня «Птица счастья завтрашнего дня»)

Після виконання завдання один із учасників підводить підсумок і узагальнює.

Методист.

У книжці «Алхімік» Пауло Коельо є епізод, яким можна проілюструвати ше одне з розумінь щастя:

«В одній країні правив цар-мудрець, і всі з’їжджалися до нього за порадою: як стати щасливим. Один юнак теж приїхав за такою порадою. Проте цар, замість того, щоб відкрити хлопцю рецепт щастя, сказав: «Набери в ложку соняшникової олії й обійди з цією ложкою всі палати мого замку, не проливши ані краплі». Коли юнак повернувся, цар спитав: «Чи сподобались тобі картини в моїй галереї? Чи зацікавили тебе книги в бібліотеці? Які в тебе враження від перських килимів, грецьких ваз, дивовижних квітів і водоспадів?» Проте юнак не помітив нічого, бо стежив за своєю ложкою олії. Тоді цар наказав йому знову пройти всюди з ложкою олії і розповісти про все, що захопить його. Юнак знову обійшов замок і був вражений витворами мистецтва і дарами природи, проте він розлив олію. Так ось, щастя — це бачити всю красу навколишнього світу (природи, мистецтва, людської душі, своєї професії) і не забувати про свою «ложку олії».

• Що би ви ще додали до нашої моделі щастя уже не як педагоги, а просто як звичайна людина? Назвіть по одній складовій (доповнюють)

Методист.

А ще я знаю, що у нашого викладача Андрія Володимировича є своє поетичне уявлення про щастя. Будь ласка, послухаємо (звучить авторська поезія)

Дякую і хочу процитувати ізраїльського професора Гьори Дромі:

«Якщо ви вмієте робити в школі все, але не любите дітей, не вмієте посміхатися, захоплюватися життям (О Боже, який сьогодні хороший день і які чудові діти!) — будь ласка, знайдіть собі іншу роботу». На його думку, головне для педагога:

• навчитися відчувати красу життя;
• навчитися творити любов;
• навчитися посміхатись і мати «внутрішню усмішку».

РЕФЛЕКСІЯ.

Методист.

Наше заняття добігає кінця і треба підвести підсумки, а для цього проведемо невеличку вправу. У вас на столі лежать яблука – символічний плід нашої праці. Будь ласка, кожен з вас бере собі яблуко і говорить про те, що вам дало сьогоднішнє заняття, сподобалось чи ні та чи було корисним.

(Учасники висловлюють свої думки).

А завершити хотілося би чудовими словами про щастя великого українського поета Василя Симоненка.

Слайд №7

«Як мені даровано багато, скільки в мене щастя, чорт візьми! – на землі сміятись і страждати, жити і любить поміж людьми!» В.Симоненко

Методист.

І на останок хочу подякувати всім учасникам нашого заняття, моїм молодим колегам, та побажати відчувати себе щасливими людьми і щасливими педагогами.

Презентація

 

Завантажити презентацію на диск