Тренінгове заняття з батьками “Щаслива дитина – благополучна родина” (за проектом “Вчимося жити разом).

Автор: вихователь дошкільного закладу Мельник Тетяна Богданівна

Діти – квіти життя. Проте часто свідомо чи несвідомо, будучи в поганому гуморі, дозволяємо собі кривдити їх. Найгірше те, що такі дитячі образи залишаються в пам’яті надовго й безпосередньо чи опосередковано впливають на майбутнє життя вашого сина чи доньки. Мета цього заняття – ознайомити батьків з особливостями впливу стилю спілкування в сім’ї, сприяти конструктивному спілкуванню дорослого з дитиною, зміцнювати та зберігати родинні відносини.

---

 

Мета: ознайомити батьків з особливостями впливу стилю спілкування в сім’ї на емоційне благополуччя дітей; формувати вміння аналізувати свої виховні впливи на дитину та їх наслідки, сприяти конструктивному спілкуванню дорослого з дитиною; розвивати уміння членів сім’ї взаємодіяти у спілкуванні та поведінці; зміцнювати та зберігати родинні відносини.

Обладнання: свічка, листочки, дерево з листочками, ручки, кольорові олівці, фломастери, маркери, ватман, кольоровий папір, склянка з водою, сіль, перець, грудка землі, смужки-побажання, скринька.

Хід заняття

Привітання учасників

Вправа «Привітання»

Добрий вечір, рідний наш дім!

Добрий вечір батькам усім!

Доброго вечора садочку прекрасному!

Станемо разом ми у коло –

Скільки друзів – глянь навколо!

Руку дружби протягну.

З другом сварку не почну.

Будемо всі дружно жити.

Рідний дім наш звеселяти!

Обговорення правил групи

Мета: спрямувати увагу учасників на дотримання правил роботи тренінгової групи.

Вихователь. Для того щоб наше заняття пройшло організовано та продуктивно, нам необхідно дотримуватися певних правил спілкування.

• Добровільна участь у виконанні вправ і завдань.
• Говорити лише про себе, свої переживання.
• Не критикувати, бути позитивним.
• Один говорить, усі слухають.
• Обговорювати дію, а не особу.

Отже, з правилами групи ви ознайомились. Якщо хтось із ними не згоден, можна запропонувати свої правила.

Вправа «Чарівна свічка»

Мета: дати учасникам можливість краще познайомитися, проявити індивідуальність та створити теплий психологічний мікроклімат, що сприяє вільному, ефективному спілкуванню учасників заняття.

Вихователь. Перед вами на столі стоїть чарівна свічка. Учасники заняття, тримаючи по черзі свічку, називають своє ім’я та коротко розповідають про себе, відповідаючи на запитання: «Який я?». Свічку передаємо  доти, доки всі учасники не розкажуть про себе.

Запитання: що було приємніше: говорити чи слухати розповіді?

Очікування «Дерево пізнання»

Мета: виявити проблеми й труднощі, які трапляються в сімейному вихованні дитини; з’ясувати очікування та сподівання учасників від заняття (розуміння, спілкування, знань).

Вихователь. Шановні батьки! Кожен із вас прийшов на заняття зі своїми сподіваннями. Будь ласка, відшукайте на столах листочки з дерева. На них запишіть свої очікування.

Пропоную вам озвучити ваші сподівання та наклеїти на дерево пізнання листочки.

Асоціативний кущ «Світ дитинства»

Мета: розвивати творчість, креативність у батьків; зняти емоційну напруженість; використати гру в родинному вихованні для стабілізації батьківсько – дитячих відносин.

Давайте пригадаємо приємні миті дитинства. Дитинство – це щасливий (сумний, дуже щасливий тощо) час вашого життя. Хай кожен назве слово, яке асоціюється зі словом дитинство. Але спочатку ми з вами промедитуємо під заспокійливу музику. Учасники «прокручують» його у своїй уяві.

Занурення. Сядьте зручніше, ноги поставте так, щоб вони відчували опору, заплющить очі, прислухайтесь до свого дихання: воно рівне й спокійне. Відчуйте важкість у руках, у ногах. Уявіть, що ви переноситеся в своє дитинство. Теплий весняний день, вам 5,6 років…Уявіть себе в тому віці, в якому ви найкраще себе пам’ятаєте. Ви йдете вулицею – подивіться, у що ви вдягнуті. Вам весело, поруч з вами близька людина – подивіться, хто це. Ви берете її за руку і відчуваєте її теплоту і надійність. Потім ви відпускаєте цю руку й біжите весело вперед, але недалеко, чекаєте на свою близьку людину і знову берете її за руку. Раптом ви чуєте сміх, піднімаєте голову і бачите, що тримаєте за руку чужу людину. Ви повертаєтеся й бачите, що ваша близька людина стоїть позаду та всміхається. Ви біжите до неї, і знову разом ідете далі, сміючись із того, що сталося. А тепер поверніться назад, у цю кімнату, і, коли ви будете готові, розплющить очі.

Висновок. Переважно це радісні слова. Чи таке дитинство у ваших дітей?  (Відкритий мікрофон. Батьки висловлюють свої думки через мікрофон).

Інформаційне повідомлення «Чинники, які впливають на розвиток дитини»

Вихователь. Найважливіший скарб людини – це здоров’я. Нині не викликає сумніву той факт, що всі діти вимагають певної психологічної  підтримки, оскільки перебувають під впливом низки несприятливих чинників.

Чим відрізняється психічне здоров’я від психологічного?

Психічне здоров’я – це стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно й плідно працювати.

Психологічне здоров’я стосується особи та є сукупністю психічних властивостей людини, які постійно розвиваються. Ці властивості допомагають особі знайти свій шлях , який дасть змогу їх виконати певну життєву мету, а також гармонізують потреби окремої особи й суспільства загалом. Проблеми психологічного характеру піддаються корегуванню набагато легше, ніж психічного.

Нервові, нестабільні батьки – нервова й нестабільна дитина.

Ускладнюються сімейні відносини, а страждають від цього насамперед діти. Ці відносини відображаються в напружених взаєминах між дітьми.

Експерти Всесвітньої організації  охорони здоров’я довели, що порушення психічного здоров’я набагато частіше відбувається в дітей, які страждають від недостатнього спілкування з дорослими та їхнього ворожого ставлення, ростуть в умовах сімейних суперечок.

Навіть вік характеризується тісною емоційною прихильністю дитини до батьків, причому у вигляді потреби в любові, повазі, визнанні.

Рухлива гра «Австралійський дощ»

Учасники стають у коло.

Вихователь. Шановні учасники! Чи знаєте ви, що таку австралійський дощ? Якщо ми будемо уважними, то почуємо, якій він. Я показуватиму рухи, а ви повторюватиме їх:

• В Австралії піднявся вітер (терти долоні).
• Починає накрапати дощ (клацання пальцями).
• Дощ посилюється (почергове плескання по грудях).
• Починається справжня злива (плескання по ногах).
• А ось гроза, справжня буря (тупотіння ногами).
• Але що це? Буря почала вщухати (плескання по ногах).
• Злива перетворюється на дощ (плескання долонями по грудях).
• Рідкі каплі падають на землю (клацання пальцями).
• Вщухає вітер (терти долоні).
• З’являється сонечко (руки догори).

Вправа «Поява дитини в сім’ї та її психічний розвиток» (додаток 1)

Мета: розглядати моделі розвитку дітей залежно від того, коли дитина народилася (першою, другою чи третьою).

Вихователь. Шановні учасники! Пропоную вам об’єднатися в такі групи: «старші», «середні», «молодші» та «єдині» діти.

Завдання для кожної групи – передати відчуття дитини кожної групи.

Вихователь. Дійсно, діти – це стримувальний чинник. Тому під час виховання дитини батькам необхідно стежити за своєю поведінкою, адже саме їхня поведінка є прикладом для дітей.

Експеримент «Склянка води»

Склянка води – це дитина (чиста, прозора, наївна).

Сіль – пекучі, образливі слова.

Перець – пекучі образливі слова.

Грудка землі – жорстокі слова.

Усе добре змішуємо – отримуємо – стан дитини. Скільки мене часу, доки все осяде, забудеться? А варто легенько збовтати і все підніметься на поверхню та спричинить нові стреси та неврози у дитини.

Вправа «Образ щасливої дитини»

Мета: створити модель емоційно – благополучної дитини; поглибити знання про роль батьківського спілкування у вихованні дітей.

(Учасники створюють колаж «Образ щасливої дитини» із поданого матеріалу, потім презентують роботи.)

Вихователь. Учасники повинні намалювати малюнки, які демонструють риси характеру, стиль спілкування й поведінку батьків щодо дитини.

(Відповіді порівнюються, доповнюються.)

Висновок. Завдяки цій вправі ми з’ясували, що дитина в щасливій родині впевнена в собі, цілеспрямована, високодуховна, має позитивну емоційну стабільність, проявляє повагу до себе.

Рухлива гра «Малюємо цифрами»

Мета: зняти напруження через рухову активність.

Вихователь. Пропоную вам намалювати в повітрі цифри різними частинами свого тіла: 1 – носом; 2 – правим плечем; 3 – лівим плечем; 4 – правою ногою; 5 – лівою ногою; 6 – ліктем правої руки; 7 – ліктем лівої руки; 8 – правою ногою; 9 – лівою ногою.

Гра «Чарівна скринька»

Мета: підвищити настрій учасникам заняття, оптимізувати відносини між батьками й дітьми.

Вихователь. Шановні учасники! У Європі є така традиція – подавати тістечка з найкращими побажаннями. Пропоную кожному дістати зі скриньки по одній записці, яка підкаже, що вас чекає найближчим часом.

Побажання

• Вам сьогодні обов’язково пощастить!
• Життя готує для вас дивовижний сюрприз!
• Усе складається для вас якнайкраще!
• Настав час зробити те, що ви постійно відкладаєте!
• Сьогодні ваш день! Удачі вам!
• Сьогодні фортуна усміхається вам!
• Ви готові зробити серйозний крок у своєму житті!
• Пам’ятайте: ви народилися, щоб бути щасливими!
• Сьогодні чекайте прибутку!
• Любіть себе такими, якими виє, адже ви чарівні!
• Пам’ятайте, що ви кохані!
• Зробіть собі подарунок, ви його заслуговуєте!
• Вищі сили оберігають вас, будьте сміливішими!
• Усе, що вам потрібно, легко приходить до вас!
• Усі ваші бажання здійсняться, повірте!
• Сьогодні з вами спокій і радість!
• Сьогодні ваш щасливий день!

Висновок. Сподіваюсь, що вам було приємно отримати такі диво – папірці. Бажано таких папірців – побажань виготовити для себе якнайбільше та діставати їх по одному кожного ранку. Ці побажання чарівним чином впливають на настрій як дорослих, та і дітей, підбадьорюють їх, надають упевненості.

Підведення підсумків тренінгу

Мета: отримати від кожного учасника коротку інформацію про враження від проведеного тренінгового заняття.

Хід проведення: вихователь звертається до учасників:

• Що було для вас важливим на тренінгу?
• Чому ви навчилися?
• Що вам сподобалося?
• Чи отримали ви нові знання на занятті і як ви будете використовувати їх в особистому житті?
• Чи справдилися ваші очікування?

Наше сьогоднішнє заняття було організовано для тих, хто любить дітей, любить їх не здалека, не милується ними, як живою цікавою іграшкою, а любить справжньою любов’ю. Це заняття для люблячих батьків, що віддають серце й душу вихованню дітей. Сподіваюсь, що й надалі ми разом пліч – о – пліч будемо співпрацювати, виконуючи тривалу й складну справу назва якої – «виховання».

Пісня «Бережить своїх дітей» (відео).

Процедура прощання

Мета: емоційне завершення тренінгу.

Вихователь. Шановні учасники! Прошу стати в коло, візьміться за руки і промовте: «Хай сьогодні нам щастить, хай нам завтра пощастить, хай усім завжди щастить!» Поаплодуйте один одному і самим собі.

Додаток 1

ПОЯВА ДИТИНИ В СІМ’Ї ТА ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК

Старшій дитині в сім’ї властиві відповідальність, сумлінність, прагнення до досягнень, честолюбство. Вона часто бере на себе частину батьківських функцій, піклуючись про молодших дітей у сім’ї. Вона може почувати себе відповідальною за сімейний добробут, продовження сімейних традицій, часто стає лідером. Народження наступної дитини призводить до позбавлення її виняткової позиції у володінні любов’ю і турботою матері й часто супроводжується ревнощами до появи суперника. Якщо старшій дитині до цього моменту не виповнилось 5 – 6 років, то поява брата або сестрички може викликати сильний стрес. Батьки переключили увагу на малюка, старша дитина втратила владу над ними. Але вона ще мала, щоб зрозуміти, що сталося, її відчуття можна сформулювати приблизно так: «Моє місце зайняв хтось інший». Така реакція сильніша, якщо діти одностатеві.

Молодшій дитині в сім’ї властиві безтурботність, оптимізм, готовність приймати чуже заступництво. Для членів своєї сім’ї вона може так і залишитися назавжди дитиною. До її досягнень батьки зазвичай ставляться менш вимогливою У відносинах із людьми виявляє ворожість, конфліктність, вона більше зорієнтована на себе, ніж на інших. Молодші завжди стають улюбленцями, тому, на відміну від старших, емоційно стабільніші, товариські. Зазвичай на них покладають менше обов’язків, але стереотипи поведінки закладаються вже в цей період. Буває, що за ними назавжди закріплюється прізвисько «малюк». Безумовно, це не може не вплинути на розвиток особистості дитини.

Середня дитина може мати характеристики як молодшої, так і старшої або їх комбінації. Часто вимушена боротися за те, щоб бути поміченою й отримати своє місце в сім’ї.

Єдина дитина є водночас найстаршою і наймолодшою дитиною в сім’ї. Більше за інших єдина дитина наслідує одного з батьків (тієї ж статі). Єдині діти часто мають прихильність до батьків протягом усього життя. Проте, знаходячись під постійною опікою батьків, у дитини може сформуватися безпорадність.

Існують два типи єдиних дітей: «рано став дорослим» і «синок матусі». Другий варіант особливо поширений у сім’ях, де були проблеми з вагітністю (пізні пологи тощо). Виховна позиція теж відіграє важливу роль у психологічному здоров’ї дитини.