Творча діяльність школярів на уроці образотворчого мистецтва.

 Автор: вчитель мистецтва Смірнова Тетяна Юріївна

З досвіду роботи

Творча діяльність школярів на уроці образотворчого мистецтва.

З ДОСВІДУ РОБОТИ

МИСТЕЦТВО МОЖЕ ВІДЧУВАТИСЯ

                                                        ДІТЬМИ… ТРЕБА ТІЛЬКИ ЗНАЙТИ

                                            ШЛЯХ ДО ДИТЯЧОЇ ДУШІ…

С.ШАЦЬКИЙ

    Розбудити чутливість душі, звернутися до виховання почуттів – одне з головних завдань, поставлене сьогодні самим життям. Ми  багато говоримо про дефіцит добра, любові, милосердя, співчуття. Вчити відчувати, переймати чужий біль, радіти чужим успіхам, захоплюватися, милуватися, споглядати  треба так само, як навчати ходити, їсти, говорити.

В дитинстві закладаються основи інтелекту людини, формуються різнобічні потреби, погляди, ідеали. Тому цей період є найсприятливішим і найвідповідальнішим. Чим раніше й активніше здійснюється процес прилучення до прекрасного, тим він ефективніший, міцніший, тим глибше формуються інтереси до мистецтва, ефективніший процес духовного розвитку людини. Уроки образотворчого мистецтва є  однією з основних ланок у становленні особистості. На уроках образотворчого мистецтва у звуках, інтонаціях, темпі, у виразних зворушливих висловах треба спонукати дітей поділитися своїми переживаннями, хвилюваннями, радістю, захопленням від почутого, побаченого, пережитого у реальному житті.

Робота по ознайомленню дітей  з образотворчим мистецтвом у 5-му класі починається зі світу реальної природи, людей, предметів, які оточують нас у житті. Придивлятись, прислухатись, спостерігати, помічати, заглиблюватись – ось ті вміння, які допоможуть дітям по-справжньому зрозуміти, перейнятися мистецтвом. Поступово: урок за уроком  вихованці вчаться вдивлятися у звичне – і бачити несподіване, вдивлятись у негарне – і бачити гарне,  вдивлятись у частини – й бачити ціле, вдивлятись у маленьке – і бачити велике.

Розповіді вчителя на уроках мають бути  виразними, яскравими, емоційними. Спочатку треба «зарядити» дітей своїми почуттями, відчуттям прекрасного, передати досвід сприйняття, учити встановлювати певні зв’язки, бачити залежності і закономірності.

Розвиток почуття тісно пов’язаний з любов’ю до природи. Милування природою повинно стати для дитини життєвою потребою, а відчуття відповідальності за цей чарівний, але беззахисний світ життєвою необхідністю. Адже у спілкуванні з цим живим, тендітним світом природи і формуються гуманні, моральні якості маленької людини. Важливо навчити розуміти мову природи і мову художника-пейзажиста. (Додаток №1)

Аналізуючи пейзаж, треба «переступати» через раму і відкривати  дитині неповторний світ звуків, запахів, станів. Розповідати, що кольором, лінією, формою можна передати і свій настрій і настрій природи. При цьому ставитися до дитини як до маленького художника, митця, єдиного і неповторного. Такий метод є тією сходинкою, яка допомагає дитині виявити себе у малюнку.

Обмірковуючи організацію, структуру, методику уроків, варто ставити художній образ в основу всіх видів художньої діяльності. А це зобов’язує до створення емоційно насиченої атмосфери на кожному уроці. Оскільки ігровий момент у 5-7-х класах дещо втрачає свою актуальність, треба застосовувати різноманітні технологічні прийоми роботи з різними художніми матеріалами та техніками: робота з фарбами, виконання завдань в техніці графіки,  ліплення тощо. Бесіди повинні бути побудовані так, щоб учні звертались до свого життєвого досвіду: згадували, порівнювали, уявляли, фантазували. На уроках образотворчого мистецтва вчитель має використовувати  різноманітний ілюстративний матеріал. По-перше, це дає можливість учням отримати нові знання та враження, по-друге, нові образи та ідеї обов’язково будуть взаємодіяти з уже відомими.

Додаток №1

БЕСІДА. С.ШИШКО. «ОСІНЬ НАД ДНІПРОМ».

Перш ніж зануритись у чарівний світ живопису, давайте поглянемо у віконечко. Спробуємо вгадати:

• Скільки ж кольорів у чарівниці-Осені?
• А чи всі згадали, чи всі побачили?
• А скажіть мені, чи може осінь бути радісною, жартівливою, замріяною, засмученою і , врешті решт, заплаканою? Може? Розкажіть, як ви це собі уявили?
• А якби здійснилось диво і ви, як справжні композитори, почули б у собі звуки Осені, яку б музику ви створили? Чи можна було б в ній розповісти: про що думає падаючий осінній листочок? Про що кричать птахи, що відлітають у вирій? Яку б пісеньку співав замерзаючий осінній вітерець?
• А як пахне Осінь?…

Бачите, якщо забажати відчути, побачити, прислухатись, скільки перетворень Осені розкривається нам.

Ось таким: закоханим у своє рідне місто, у свою невичерпну красуню природу був справжній чарівник-художник Сергій Федорович Шишко. Все життя віддав він відтворенню неповторного образу Києва. Не випадково назвав він свої живописні роботи «Київська сюїта».

Адже, це йому відкрила свої таємниці матінка-природа. Це він почув і передав в розмаїтті кольорів справжню осінню симфонію.

А спробуй-мо вгадати, який настрій на картині С.Шишка «Осінь над Дніпром»? Придивіться уважно, як передав свою схвильованість  від краси Дніпровських схилів майстер?

– Ніби «язики» полум’я звились у небо стрункі вогняно-жовті тополі. Червоно-жовте листя дерев злилось у велику кольорову пляму зліва. Ми ніби стоїмо на високому схилі і милуємося  краєвидом. Чарівниця-Осінь розкинула свої фарби, ніби іскорки своєї палаючої душі, щоб у останній раз зупинились ми і затамували подих… і відчули легкий, але вже холодний вітерець, що тріпоче листя дерев, і вони діляться своєю вогняною красою з землею. І ми ніби чуємо, як шурхотить листя під ногами… але ж погляд наш поринає у далечінь. От пішохідний міст, ось вже холодний задумливий Дніпро; що несе свої повні води до моря. Ось сизо-фіолетові мерехтливі далі…

– А спробуй-мо відгадати, чому поруч з вогняними фарбами так багато блакитно-синіх? Так, так. Ми ледве стримуємо радість від такої невичерпної краси, але й легкий сум поступово охоплює нас. Не довго залишилось Осені панувати, вже легкою ходою наближається Зима, і ми ніби вбачаємо її он там, біля самого горизонту.

– Зараз закрийте оченята, прислухайтесь, про що розповідає нам чарівна музика? (фрагмент кантати Лесі Дичко «Пори року», «Осінь»; П.Чайковський «Осіння пісня»).

– Скажіть, а які поетичні рядки ви згадали, дивлячись на роботу майстра?… Кожна дитина маленький митець, давайте ж спробуймо фарбами на папері зобразити казку, яку розповіла кожному Чарівниця-Осінь.

РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

   Обдарованість – це наявність великих природних здібностей. Допитливість – ядро всіх пізнавальних потреб дитини. Образотворча діяльність одна з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості.

Головним  у розвитку здібностей дитини є:

• формування відчуття краси та гармонії, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні прояви естетичного у навколишньому світі;
• розвивати художньо-творчу уяву, оригінальне, нестереотипне мислення; художньо-образні якості зорового сприйняття, спостережливість, зорову пам’ять;
• розвивати навички сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культуру почуттів.

В основі викладання предмета покладені принципи:

– від простого до складного;

– від реального до абстрактного;

– від простих вправ по набуттю практичних навичок до обдуманого власного бачення      світу;

– від сприйняття творів мистецтва до їх аналізу.

На допомогу приходить емоційно-забарвлене слово, яке є виразником думок і почуттів людини. А переживання краси немислиме без фантазії.

Обдарована дитина відчує красу по-своєму і виразить своє бачення, інтерпретує дану тему через призму власного досвіду. І те, що неможливо передати словом, передасть гармонією барв.

Але скрізь повинна бути міра, неприпустиме перенасичення естетичними враженнями. Тому в кінці чверті, семестру дітям варто пропонувати вільну тему.

У дитині, як у зернині, якісь здібності закладені генетично, щось зуміли розвинути у ранньому дитинстві батьки, а ми, педагоги, отримуємо бутон вже з певним рівнем розвитку.

За рівнем залученості до художньої діяльності діти поділяються на таких, які:

• обмежуються споживанням мистецтва;
• поєднують споживання зі спробами художньої творчості;
• поєднують споживання із набуттям знань про мистецтво;
• поєднують споживання, творчі спроби і набуті знання про мистецтво.

Саме у обдарованих дітей споживання, творчість, знання поєднані гармонійно.

Творити образ цікаво, а тому і уроки образотворчого мистецтва є невеликими майстернями для розкриття  таланту маленьких митців.