Управління навчально-виховним процесом та підвищення фахового рівня педагогів щодо реалізації вимог формування ключових і предметних компетентностей школярів в умовах впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Автор: директор НВО №33 Репецька Наталія Анатоліївна

На основі Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти досліджується зміст освіти в контексті формування в учнів ключових і предметних компетентностей. У статті обґрунтовано технологію розвитку готовності вчителів до формування компетентностей школярів.

Ключові слова: компетентнісний підхід, компетентність, ключові компетентності, готовність до формування компетентностей школярів, структура, компоненти.

The content of education is studied on the basis of State standard of general primary education and State standard of basic and complete general secondary education. This content is analyzed within the context of students’ forming of key and object competences. In the article the development technology of teachers’ preparedness to the formation of students’ competences is grounded.

Key words: competency-based approach, competence, key competences, preparedness to the formation of students’ competences, structure, components.

Сучасний стан розвитку суспільства, бурхливий розвиток всіх сфер його соціального й духовного життя, інноваційні зміни освітнього простору, що охопили світовий простір, потребують якісно нового рівня освіти, який би відповідав міжнародним стандартам, та ініціюють у системі освіти всебічний розвиток творчо обдарованого мобільного фахівця.

Професія педагога унікальна тим, що, закладаючи у свідомість дітей основи науки, педагог впливає і на подальшу долю своїх вихованців. Учнів не лише навчають, але й інтегрують їх у суспільне життя. Наскільки активною і позитивною особистістю стане людина, коли виросте, значною мірою залежить від вчителів, від їх професійної майстерності, вміння виховати людину, яка житиме за сучасними інноваційними законами, стане всебічно розвиненою, самостійною, самодостатньою особистістю, керуватиметься власними знаннями, переконаннями.

До найсуттєвіших інновацій у галузі національної освіти початку ХХІ століття належить запровадження державних стандартів освіти, зокрема Державного стандарту початкової загальної освіти та Державний стандарт базової і повної середньої освіти (далі – Державний стандарт освіти) [7; 8]. У зв’язку із зазначеним актуалізується проблема ефективного управління навчально-виховним процесом та підвищення фахового рівня педагогів щодо реалізації вимог формування ключових і предметних компетентностей школярів в умовах впровадження Державного стандарту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Компетентнісний підхід в умовах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу розкривається у дослідженнях провідних науковці НАПН України: В. Аніщенко, І. Бех, І. Єрмаков, Я. Кодлюк, В. Кремень, О. Пометун, І. Родигіна, Н. Ничкало, С. Ніколаєнко, С. Сисоєва, О. Сухомлинська та інших вчених.

Управління навчально-виховним процесом та підвищення фахового рівня педагогів здійснюється у контексті вимог Державного стандарту освіти та охоплює два аспекти – загальнопедагогічний (зокрема дидактичний) та методичний. Загальнопедагогічний аспект передбачає розкриття таких питань: Державний стандарт освіти як нормативний документ, компетентнісний підхід у початковій, базовій та повній середній освіті, особливості оцінювання навчальних досягнень школярів, варіативність навчальної літератури школярів.

Аналізуючи зміст освіти в навчально-виховному закладі, важливо сформувати у педагогів цілісне уявлення про Державний стандарт освіти як нормативний документ, зокрема його призначення, структуру, Базовий навчальний план, освітні галузі, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та ін. Зазначений документ націлює на посилення результативної складової навчального процесу, що знаходить своє відображення у навчальних досягненнях школярів, які представлені через спеціальні новоутворення – компетентності.

Важливо донести до педагогів інформацію про те, що компетентності поділяються на предметні, міжпредметні (загальнопредметні) та ключові. Предметні компетентності забезпечують засоби конкретного навчального предмета і визначають на основі вимог до навчальних досягнень учнів, які зазначені в навчальних програмах. Міжпредметні компетентності формують у взаємозв’язку змісту і методик предметів однієї чи кількох освітніх галузей. На думку відомого дидакта початкової освіти О.Я.Савченко, ключові компетентності є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формують засобами всіх предметів у взаємозв’язку урочної та позаурочної роботи, у взаємодії із соціумом [13, с.3]. Зазначимо, що у Державному стандарті початкової загальної освіти серед ключових компетентностей наведено такі: вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна та компетентність з інформаційно-комунікаційних технологій [7, с.5].

Особливу увагу педагогів варто звернути на розкриття сутності та шляхів формування вміння вчитися як ключової компетентності, оскільки, по-перше, значущість цього утворення в умовах інформаційного суспільства суттєво посилюється; по-друге, його вироблення пов’язане із реалізацією основної вимоги особистісно орієнтованої парадигми освіти – визнання особистості школяра суб’єктом навчальної діяльності; по-третє, ядром цієї компетентності є загальнонавчальні вміння і навички, обов’язковість формування яких зафіксована нормативно.

Уміння вчитися розглядаємо як ключову компетентність початкової загальної освіти, яка охоплює змістовий (знання про культуру розумової праці, про змістову основу загальнонавчальних умінь і навичок та про вміння вчитися як інформаційну цінність), мотиваційний (усвідомлення значущості знань, наявність стійкого інтересу до навчання) та процесуальний (вміння організувати робоче місце; планувати навчальну діяльність; працювати з підручником; аналізувати, порівнювати, узагальнювати; здійснювати само- і взаємоконтроль) компоненти і формується в цілісному навчально-виховному процесі початкової школи.

Державний стандарт базової і повної середньої освіти також ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. До ключових компетентностей належить уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) — комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційно-комунікаційна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.

Впровадження нової редакції Державного стандарту освіти актуалізує проблему варіативності навчальної літератури, зокрема підручника як основного виразника змісту освіти.

Аналіз рівня професійної підготовки вчителів в Україні сьогодні дозволяє зробити висновки про посилення технологічного аспекту підготовки вчителя, накопичену палітру освітніх технологій, напрацьовані підходи до гуманізації педагогічної взаємодії педагога з дитиною.

Оновлення змісту освіти, робота за новим Державним стандартом освіти вимагає пошуку нових форм підвищення фахового рівня педагогів. Найважливішою ланкою, від якої залежить успіх реалізації завдань Державного стандарту, є ефективна праця вчителя на основі створення портфоліо, яке відображатиме його власні ідеї, підходи і технології, професійну діяльність, у процесі якої проходить самооцінювання та сприйняття необхідності саморозвитку.

Упровадження нового Держстандарту освіти в Кіровоградській області розпочато. Ми переконані, що педагоги реалізовуватимуть його успішно, використовуючи при цьому новітні технології, набутий досвід, власний творчий потенціал, адже кожний вчитель прагне виховати Особистість майбутнього суспільства України, яка відповідатиме світовим стандартам.

Із метою практичної реалізації законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», нормативно-правових актів про освіту для управління навчально-виховним процесом та організації методичного супроводу з педагогічними кадрами, методична робота з учителями була спрямована на розв’язання таких завдань:

– забезпечення тематичної єдності у роботі шкільних методичних об`єднань, методичних кабінетів та інституту післядипломної педагогічної освіти щодо реалізації регіональних комплексно-цільових програм;

– підготовка педагогів до впровадження інноваційних технологій розвитку творчих здібностей учнів через активізацію методичної роботи в місті та області;

– упровадження гнучкої системи організації навчального процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку освітньої галузі та науково обґрунтованим моделям роботи з обдарованими учнями;

– розробка рекомендацій, спрямованих на самоосвіту, створення можливостей для особистісного та професійного зростання педагогічних працівників;

– розповсюдження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі;

– широке використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та управлінській діяльності;

– підготовка учнів до участі у міжнародних, всеукраїнських, регіональних конкурсах.

Методична робота з учителями здійснюється через упровадження різних форм методичної роботи: традиційних та нетрадиційних (індивідуальних, групових, колективних).

Розвиток професійної компетентності — це розвиток творчої індивідуальності, формування сприйняття педагогічних інновацій, здатності адаптуватися до мінливого педагогічного середовища. Питання розвитку професійної компетентності педагогів як умови успішного впровадження нових навчальних планів та програм розглянуті під час засідання «круглого столу» керівників методичних об’єднань учителів школи.

Одним із пріоритетних напрямків підвищення фахової підготовки вчителів у роботі за новими стандартами стає процес інформатизації, який передбачає використання можливостей нових інформаційних технологій, методів і засобів інформатики для реалізації ідей навчання.

На думку В. Вакуленко, в навчально-виховному процесі особливу увагу слід звернути на використання мультимедійних програм, комп’ютерних навчальних програм, електронних словників, довідників, енциклопедій [5, с.33]. Усе це забезпечує ефективний навчальний процес, підвищує мотивацію і пізнавальну активність школярів, підтримує в них високий рівень зацікавленості до навчання, створює умови для самостійного навчання кожної дитини, творчої діяльності вчителя та учня на уроці, сприяє підвищенню якості знань.

Доступ до нової інформації допомагає нашим методистам і педагогам вирішувати нові завдання та успішно долати невирішені проблеми. Особливе місце в самоосвіті займає здатність до рефлексивного осмислення і пошуку нового. Формуванню таких умінь допомагають матеріали, розміщені на сайті КЗ «Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», де висвітлюються матеріали всіх обласних методичних заходів, рекомендації на допомогу класоводам, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів.

Суттєвим у системі методичної роботи з педагогічними кадрами є не тільки форми, а й оптимальне поєднання традиційних методів роботи з нетрадиційними. Тільки таким чином можна реалізувати весь комплекс завдань підвищення педагогічної майстерності кожного вчителя, вихователя.

Через систему семінарів, «круглих столів», дискусійних клубів, науково-практичних семінарів педагоги школи відпрацьовують нові методики роботи. Методисти міських методичних кабінетів:

– розробляють і реалізовують комплекс заходів та нових форм щодо підвищення теоретичного та методичного рівнів педагогічних працівників в умовах переходу на новий зміст освіти;

– проводять навчання з проблем педагогіки інновацій та методики інноваційної діяльності;

– надають учителям допомогу щодо розробки планів-конспектів, програм, моделей інноваційної пошукової діяльності;

– забезпечують консультативну допомогу окремим учителям, педагогічним колективам у виборі напрямків інноваційної діяльності;

– забезпечують стимулювання інноваційного пошуку, його науково-методичну підтримку, репрезентацію досвіду, висвітлюють попередні результати у методичних виданнях;

– забезпечують експертизу матеріалів, за якими педагоги-новатори здійснюють інноваційну освітньо-виховну діяльність;

– координують роботу опорних шкіл, основне завдання яких — систематизація навчально-методичного забезпечення з предметів;

– створюють та організовують роботу творчих груп учителів, які будуть працювати за новими програмами.

В умовах впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової і повної загальної освіти було обґрунтовано специфіку підвищення фахового рівня вчителів щодо формування ключових та предметних компетентностей школярів шляхом проведення організаційно-методичної роботи в школі:

Організаційно-методичне забезпечення відповідних умов для підготовки вчителя до занять, ведення ним особистого річного плану професійного зростання;
Наукова організація навчально-виховного процесу, проведення теоретичних і практичних семінарів, круглих столів тощо;
Надання методичної допомоги вчителю, проведення міжшкільних методичних об’єднань, створення регіональної програми із забезпечення методичної допомоги учителям;
Оновлення бібліотечних фондів школи; доступ до інформаційних ресурсів мережі Інтернет;
Переведення навчально-виховного процесу на діагностичну основу, прогнозування роботи вчителя;
Допомога кожному педагогу в обранні методів, форм, що відповідають його цілям, завданням і проблемам;
Стабільність, компетентне управління навчально-виховним процесом освіти як на державному так і регіональному рівнях.

Висновки.

Управління навчально-виховним процесом та підвищення фахового рівня педагогічних кадрів – процес довготривалий, складний, багатогранний і динамічний. Він вимагає створення ефективної системи підготовки, перепідготовки, безперервного навчання всіх категорій педагогічних працівників. Провідну роль у цьому процесі відведено керівникам загальноосвітніх закладів, методичним службам, зокрема міським. Вони повинні створити таку систему роботи з педагогічними кадрами, яка б сприяла перебудові навчально-виховного процесу в закладах освіти з урахуванням вимог сьогодення, орієнтувала педагогів на розвиток особистості із глибоко усвідомленою громадянською та соціальною позицією, здатної до навчання впродовж усього життя відповідно до Державних стандартів освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Абасов З. Инновационность в образовании и подготовка учителя / З. Абасов // Alma mater. – 2001. – № 4. – С. 7-9.
Біда О. Відеотека як ефективний засіб підготовки вчителів / О. Біда // Рідна школа. – 2002. – № 5. – С. 64-66.
Бобрівський В. Проблеми психолого-педагогічної підготовки вчителя до роботи в сучасній школі / В. Бобрівський // Рідна школа. – 2002. – №3. – С. 22-26.
Бондар В. І. Управлінська діяльність директора школи: дидактичний аспект / В. І. Бондар. – К., 1987. – 156 с.
Вакуленко В. Проблеми підготовки та підвищення кваліфікації сучасного вчителя / В. Вакуленко // Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. пр. – Слов’янськ: СДПУ, 2010. – Вип. LIІI. – Ч. І. – С. 33-43.
Варецька О. В. Теоретичні і методичні засади розвитку соціальної компетентності вчителя початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти: дис. д-ра пед. наук: 13.00.04 / О. В. Варецька. – Київ, 2015. – 630 с.
Державний стандарт початкової загальної освіти // Практика управління закладом освіти: Щомісячний спец.журнал. – Спецвипуск. – 2012. – С.1-33.
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти. – 2012. – №4-5. – С.3-37.
Кремень В. Г. Освіта і наука в Україні: інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати / В. Г. Кремень. – К. : Грамота, 2003. – 448 с.
Науково-освітній потенціал нації: погляд у XXI століття. Книга 2. Освіта і наука: творчий потенціал державо- і культуротворення / авт. кол.: В. Литвин, В. Андрущенко, А. Гуржій [та ін.]. – К. : Навч. книга, 2004. – 672 с.
Пилипчук В. В. Розвиток педагогічної майстерності вчителя в предметних методиках навчання: монографія / В. В. Пилипчук. – К. : Пед. думка, 2007. – 176 с.
Плотніков П. Принципи, ідеї діяльності сучасного педагога-новатора / П.Плотніков // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2003. – №3. – С.52.
Савченко О. А. Удосконалення професійної підготовки вчителів початкових класів / О. Я. Савченко // Початкова школа. – 2001. – № 7. – С. 3.

Автор: директор НВО №33 Репецька Наталія Анатоліївна

Відгуки та пропозиції Скасувати коментар