mail@urok-ua.com

Консолідація зусиль педагогів, учнів та їх батьків задля інтеграції медіаосвіти в навчально-виховний процес Краснопавлівського багатопрофільного ліцею (з досвіду впровадження медіаосвіти у навчально-виховний процес).

Автор: Заступник директора з навчально-виховної роботи Горбунова Ірина Аліківна

Screenshot_20На сьогодні значення медіа в житті людини, особливо дітей, оцінити неможливо. Тому таку важливу роль має виховання медіакультури особистості, прищеплення їй медійної грамотності.
Запропонована школою соціально орієнтована модель реалізації медіаосвіти є дієвою і дає високий рівень медіакомпетентності випускників у сучасному медіасуспільстві. Представлений досвід спрямований на практичне формування навичок медіакомпетентності для подальшої самореалізації особистості, розвиток навичок спілкування, партнерської взаємодії, взаєморозуміння, критичного мислення, стимулювання педагогів до інноваційної діяльності.


 

Консолідація зусиль педагогів, учнів та їх батьків задля інтеграції медіаосвіти в навчально-виховний процес Краснопавлівського багатопрофільного ліцею

Світ шаленими темпами рухається вперед. Школа не стоїть осторонь цих процесів. Лише позавчора крейда й указка були основним приладдям вчителя, вчора – фільмоскоп і магнітофон, а сьогоднішні діти, перебуваючи в  онлайн-системі, можуть за лічені хвилини отримувати інформацію з будь-якого питання.

У той же час величезний надлишок інформаційної пропозиції призводить до того, що сучасна людина ризикує «потонути» в інформаційному морі. До цього додається загроза повірити фейковим новинам, неперевіреним фактам!

Як же діяти молодій людині в інформаційному просторі?

Саме медіаосвіта, за свідченнями фахівців ЮНЕСКО, є тим інструментом захисту від шкідливих ефектів і трендів медіа.

Наш навчальний заклад – школа нового типу, де педагогічний колектив є фасилітатором    змін у медіаосвіті Лозівського району, має власні перспективи й результати впровадження медіа в освітньому середовищі.

Зупинюсь детальніше на цьому питанні.

Медіаосвіта в ліцеї – це детермінанта розвитку принципів рівності, свободи у взаєминах педагогів та учнів у інформаційному просторі, домінантами якої є освітня мобільність, ІК – компетентність, «критична практика» і «практична критика», здатність до розв’язування проблем, уміння гармонійно поєднувати творчість і раціональність в процесі роботи, навички ефективної комунікації та співробітництва, активна громадянська позиція.

А однин із напрямів реалізації медіаосвіти – це уміння навчити дітей добувати, класифікувати, аналізувати, використовувати інформацію, яку дають ЗМІ.

Усі ви добре розумієте, що захиститися від деструктивного впливу інформаціїйного потоку неможливо без критичного мислення – комплексу усвідомлених дій і навичок, які ми застосовуємо, коли оцінюємо інформацію, достовірна вона чи маніпулятивна.

Наш заклад постійно експериментує, апробовує та впроваджує нові педагогічні системи, ідеї, теорії, методики та технології.

Так, у 2013 році ми отримали статус експерементального закладу регіонального рівня щодо впровадження медіаосвіти в навчально-виховну роботу за темою «Консолідація зусиль педагогів, учнів та батьків задля інтеграції медіаосвіти в навчально-виховний процес Краснопавлівського багатопрофільного ліцею та формування медіаграмотної особистості», яка проходить червоною ниткою через модель медіаосвіти ліцею.

Screenshot_21

Її суть полягає в тісній співпраці вчителів, учнів, батьків для реалізації конкретних завдань. Серед них:

  1. Інтегрувати медіаосвіту в навчально-виховний процес.
  2. Забезпечити підготовку дітей до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем шляхом формування медіакомпетентності.
  3. 3. Сприяти формуванню критичного мислення для свідомого споживання медіа на основі орієнтування в медіапросторі та осмислення медіапотреб. 4. Розвивати здатність до медіатворчості для компетентного і здорового самовираження особистості.
  4. Формування спеціалізованих аспектів медіакультури (медіаарт).

Наша модель медіаосвіти має ряд собливостей:

1) курс медіаосвіти прив’язується до ідеї використання інформаційно-комунікативних техноогій, що дає дітям можливість використовувати ІТ для створення власних медіапродуктів;

2) практична спрямованість і соціальна відповідальність – діти презентують власні медіа продукти широкому загалу, розв’язують конкретні проблеми засобами медіа;

3) впровадження курсів, що розвивають навички спілкування, партнерської взаємодії, взаєморозуміння, критичного мислення;

4) формування навичок медіа компетентності для подальшої самореалізації.

Модель  медіаосвіти в ліцеї спрямована на реалізацію очікуваних результатів:

– сформувати в учнів стійкі навички критичного мислення;

– сформувати у них медіаімунітет особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіа середовищу;

– сформувати навички управління медійним простором та медійним контентом;

–  розвинути вміння та навички сприймання медіатекстів;

– навчити учня використовувати медійний простір для реалізації пізнавальних інтересів, навчальної програми;

– розробити моделі використання медіаосвітніх та Інтернет-технологій за різними навчальними предметами;

– застосувувати інформаційні технології у позанавчальний час;

– сформувати в учня медіакультуру та медіакомпетентність.

Тож, під час навчально-виховного процесу ми озброюємо дітей знаннями щодо медіакультури, надаємо їм потрібні уміння і навички.

Працюючи із сім’єю, налаштовуємо батьків на правильне розуміння медіа, адже ази поведінки, культури закладаються саме в сім’ї.

Шлях до успіху, на нашу думку, має такі складові: успішний учитель – успішний учень – успішна особистість.

Для  реалізації поставлених завдань ми використовуємо різні форми медіаосвіти:

– інтегрована – забезпечується використанням медіа в межах уроків з предметів інваріантної складової, що робить процес більш технологічним і результативним;

– формалізована – у межах варіативної складової адаптовані до віку учнів 8 класу заняття курсу «Основи медіаграмотності», спрямовані на формування культури споживання медіа  учнями;

– позашкільна – участь у конкурсах, медіафестивалях.

Головні завдання, які поставила перед собою адміністрація ліцею:

  • ламати стереотипи педагогічної діяльності;
  • максимально ознайомлювати вчителів з новими технологіями;
  • зацікавлювати можливістю їх впроваджень;
  • створювати максимально сприятливий клімат для вчителя, що шукає і експериментує.

Свій вагомий медіадосвід педагогічний колектив реалізує у різноманітних інноваційних проектах:

  • «Освітня програма «Intel® Навчання для майбутнього»;
  • Національний проект «Відкритий світ»;
  • Міжнародний інноваційний проект «Школи-новатори»;
  • «Зміцнення потенціалу Всеукраїнської спілки вчителів та тренерів для поліпшення доступу до якісних послуг з профілактики ВІЛ/СНІДу у діяльності Шкіл, дружніх до дитини»;
  • Апробація електронного навчально-методичного комплекту «Сходинки до ЗНО 8 (9) клас» у 8, 9 класах;
  • Пілотний проект «Організація підготовки випускників загальноосвітніх навчальних закладів до зовнішнього незалежного оцінювання».

Під час роботи над проектами успішно використовуються креативні способи діяльності, що пропонує медіа педагогіка;

  • Кардинально змінені підходи до підготовки і проведення засідань педагогічних рад, які проходять в інтерактивному режимі і з мультимедійним супроводом;
  • Створена картотека практичного застосування інтерактивних та інноваційних технологій;
  • Глибоко вивчається і широко застосовується система моніторингових досліджень.
  • Вчителі уклали медіакартотеку;
  • По закінченню вивчення, осмислення кожного напряму інновацій (інтерактивні, інноваційні технології; використання мультимедійної дошки, проектні технології тощо) вчителі і класні керівники узагальнюють власний досвід.

Робота у цьому напрямку цілеспрямована і насичена, а забезпечити дієве результативне використання педагогічних новацій в ліцеї здатен тільки той учитель, який сам вільно володіє ефективними технологіями навчання і виховання.

Якісне освітнє середовище з використанням медіаосвіти починаємо формувати в початковій школі, де Державний стандарт початкової загальної освіти є інноваційним інструментом створення єдиного освітнього простору школи І ступеня. Результат пошуку перспективних інновацій є науково-педагогічний проект «Інтелект України». Динамічність уроків, насиченість інформацією, робота у підручниках-зошитах – не залишають байдужими учнів. Молодші школярі активно знаходять креативні рішення поставлених завдань, презентують результати своєї діяльності.

Screenshot_22

Важливим моментом проекту є формування емоційно позитивного стану дитини в процесі навчання. Це відбувається через незвичну добірку видів завдань: читання казок способом стеження за диктором, презентації, робота з уривками мультфільмів та пошук переглянутого в тексті, вправа «Фотоапарат» тощо.

Таким чином, діти сприймають матеріал в триєдиному вимірі: бачу, чую, роблю (тобто творю, перетворюю тощо).

Четвертий рік успішно забезпечується впровадження в початковій школі інтегративно-діяльнісної педагогічної технології «Росток» з математики та предмета «Навколишній світ». Педагоги створюють такі умови, де дитина з перших уроків занурюється в ситуацію, яка потребує від неї інтелектуальних зусиль, продуктивних дій, критичного мислення. Практики у цій залі погодяться, що підготувати і провести такий урок дуже непросто. Саме використання мультимедійного продукту дозволяє організувати різні форми навчально-пізнавальної діяльності і зробити активною та цілеспрямованою самостійну роботу учнів і, в свою чергу, сприяє підвищенню якості засвоєння навчального матеріалу. За результатами порівняльного аналізу учні-ростківці більш комунікабельні, ініціативні, мають сформовані навички самоорганізації в навчальній діяльності.

 

  • Р розумні
  • О       обдаровані
  • С       самостійні
  • Т талановиті
  • О                  обдаровані
  • К компетентні

З 2011 року наші вчителі–початківці займаються формуванням енергозберігаючої свідомості молодших школярів, долучившись до роботи в Міжнародному шкільному освітньому проекті з раціонального використання енергоресурсів та енергії SPARE. Авторська програма курсу за вибором «Ощадне ставлення до енергоспоживання» розроблена із використанням медіа. Дітям особливо до вподоби  фільми про природні явища, боротьбу із забрудненням навколишнього середовища, про джерела чистої енергії тощо. Такий вид діяльності сприяє формуванню внутрішньої мотивації школярів. Наприклад: «Я навчуся економити природні ресурси і енергію – цим я зменшу забруднення навколишнього середовища та збережу свою планету».

Можливості сучасного уроку в основній та старшій школах  значно розширюються завдяки використанню  інтерактивних технологій, Інтернету, різноманітних мультимедійних жанрів, а саме: блок-тема,медіа-уроки, самодиктанти, тестові завдання, медіапроекти, медіатвори, творчі презентації, віртуальні екскурсії, медіаекспресії, літературні портрети, динамічні та статичні таблиці

Переваги таких уроків надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності.

У той же час використання комп’ютерних технологій, як показали результати нашого  моніторингу, ставить нові вимоги до професійної майстерності вчителів, потребує чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процессу.

Власний дидактичний продукт вчителі ліцею представили на виставці.

Важливою складовою медіаосвіти є науково-дослідницька діяльность наших вихованців. У закладі створена  система підготовки науковців, зокрема, за напрямами українська мова, література, літературна творчість та валеологія. Практичне застосування мають  результати дослідження за темою «вплив соціальних метеж на учнів Краснопавлівського багатопрофільного ліцею», проведені юними біологами з питань  впливу комп’ютера та соцмереж на фізіологічне й психологічне здоров’я дітей.

Аналіз результатів дослідження

Результати анкетування щодо наявності вдома комп’ютера наведено на рис. 1.1

Screenshot_23

Рис. 1.1. Чи є в тебе вдома комп’ютер?

На запитання : «Чи стежать батьки за своєю роботою за комп’ютером ?»  37% відповіли , що ні. Данні представлені на рис.3.2

Screenshot_24

Рис.1.2.Чи стежать батьки за твоєю роботою за комп’ютером?

Вільний час 26%  проведуть за комп’ютером, 16 %  почитають книги, 67%  вибрали прогулянку.

До  години за комп’ютером проводять 33,6% учнів, це переважно молодші класи, до 2 годин – 24,8%, від 2 до 5 годин 25,7% більше 5 годин 11% учнів.

Самооцінка здоров’я показала, що біль і втома рук, кистей і пальців під час роботи на комп’ютері інколи виникає в 48% учнів, завжди  майже у 2%. Болі в спині виникають в 14,5%, головні болі в 8%, втома очей 21%, викликає знервованість в 29% досліджених. Взагалі не роблять вправи для очей 47,7%, 30,7% роблять їх що години, 20% кожні 20 хвилин. 44% учнів роблять перерви кожні 20 хвилин при роботі за комп’ютером, щогодини 30% та 26% не роблять їх взагалі.

83% учнів всіх ланок зареєстровані у різноманітних соціальних мережах. А в яких саме представлено на рис. 3.3

Screenshot_25

Рис. 1.3 В яких соціальних мережах ви зареєстровані?

Мета реєстрації в соціальних мережах показана на рис.3.4.

Screenshot_26

Рис.1.4 Мета реєстрації в соціальних мережах

Переважно  в соціальних мережах учні знаходяться в обід та ввечері, але 21% постійно протягом доби і це переважно 7 та 10,11 класи. Як наслідок цього 9% дітей сплять менше 6 годин, 6 – 7 годин сплять 26%, 7-8-годин – 45 та 28% більше 8 годин. 32% дітей відчувають роздратованість коли їх відривають від комп’ютера. У 6,5% виникає агресія після гри за комп’ютером, 33% відчуваєть її інколи, 60% не відчувають її взагалі. У 52% учнів виникає баження відігратися, це переважно молодша та середня ланка.

ВИСНОВОК

У результаті проведенних досліджень виявлено вплив соціальної мережі на учнів Краснопавлівського багатопрофільного ліцею і зроблено наступні висновки:

  1. Аналіз наявних літературних джерел довів, що на сучасному етапі комп’ютеризації соціальна мережа міцно увійшла в життя учнів та вплинула на їх здоров’я та залежність дітей від неї.
  2. Дослідження за даними анкетування показало, що учні використовують соціальну мережу для спілкування та пошуку нових друзів, але вони залюбки проводять свій час на прогулянці.
  3. Визначені самооцінки стану здоров’я показало, що в учнів виникає біль і утома рук, кистей і пальців, біль в спині, втома очей, знервованість,порушення сну, що маже в подальшому привести до погіршення стану здоров’я
  4. Соціальна адаптивність учнів неоднозначна. Вони мають велику кількість віртуальних друзів, з якими навіть незнайомі, в реальності ж друзів набагато менше. Учні не уявляють своє життя без комп’ютера та соціальної мережі. Більшість свого часу вони проводять в мережі, користуючись мобільним телефоном або персональним комп’ютером.
  5. З метою покращення функціонального стану учнів запропоновані заходи, які потрібно впроваджувати на колективному та особистому рівнях.

Серед цих профілактичних заходів рекомендовано:

  1. Оптимізація способу життя.
  2. Дотримуватися режиму дня.
  3. Довести до батьків розроблені поради щодо поводження дітей за комп’ютером

Психологічна служба ліцею також виробила правила безпечного користування соціальними мережами, допомагає дітям жити в злагоді  з віртуальним середовищем і собою, тобто надає потрібні консультації, проводить тренінги, анкетування, просвітницьку та корекційну роботу  серед школярів, педагогів та батьків.

Система виховної роботи ліцею через нові завдання і вимоги в контексті медіаосвіти допомагає учням (і вчителям, і батькам) адаптуватись в умовах інформаційного суспільства.

Учні ліцею самостійно створюють медіа продукти:

  • 9-11 класи короткі фільми «Один день призовника» до Дня Збройних сил України, «Вам, шановні педагоги присвячуємо» до Дня вчителя;
  • випуски шкільних новин на сайті ліцею;
  • відеоролик до проекту «Відкритий світ» (наш ліцей став переможцем на обласному етапі);
  • відеокліпи зі шкільних концертів, вечорів і випускних;
  • слайдфільми про історію школи, святкування пам’ятних дат, різноманітних заходів;
  • власні   медійні  продукти  для участі  учнів   школи   у   різноманітних   конкурсах   та   акціях;
  • випуск  електронної шкільної   газети, газети «А ви ще не знаєте?»;
  • плакати, малюнки, присвячені різним подіям і датам, діють на виставках, де діти мають змогу втілити своє відношення до різних подій шляхом створення візуального медіа тексту;
  • підсумкові презентації, де представлені колективні проекти з предмета (газета, колаж, комікс, творчий звіт) під час проведення предметних тижнів.

Цікавим і популярним серед дітей є участь у флеш-мобах: малювальний флеш-моб, присвячений Дню миру, толерантності та доброчинності , флеш-моб «День єдності» тощо.

Screenshot_27

Класними керівниками проведені виховні години з використанням медіа проекту «Небезпека Інтернет павутини» у вигляді телепередач, інтерв’ю, де також були оголошені моніторингові дослідження «Яким медіа ви віддаєте перевагу?» серед учнів 5-11 класів

Screenshot_28

Ще одна з форм використання ІКТ класним керівником – це ведення фотоархівів, проведення творчих звітів про відвідування, як культурних установ, так і звітів про звичайні дні навчання.

Одним важливим кроком для формування медіаосвіти учнів є навчання та підготовка батьків до ефективної взаємодії з сучасними медіа, тому, по-перше, працює Консалтингова служба для батьків з медіаосвіти, саме там працюючи із сім’єю, налаштовуємо батьків на правильне розуміння медіа, адже ази поведінки, культури закладаються саме в сім’ї. Так на батьківських зборах на тему «Медіакомпетентність та медіакультура у родині» актуальним  для  класних керівників був вислів  «Діти не будуть медіаграмотними, поки не прийде нове покоління батьків, на яке ми зараз можемо впливати». По-друге, на спільних заходах школи, з батьками та учнями впроваджуються форми роботи,  як спільне обговорення, дискусії, тренінги з ключових питань шкільної та сімейної медіаосвіти  різними медіа засобами, так званий Brain Box ідей і пропозицій. Формування медіакультури родини, як частини цілісної системи медіаосвіти, провідного чинника ранньої соціалізації дитини, відбувається через впровадження медіаосвіти в родинне середовище, а саме: організацію батьківських конференцій, «Нетикет» майстер-класів «Діти-дорослим», анкетування батьків, тематичних батьківських зборів, психолого-консультаційну допомогу батькам з питань медіа гігієни.

Батьківські лекторії, у вигляді тренінгів, на яких фахівці лікарі, психологи, вчителі, юристи підвищують рівень педагогічної культури батьків. Зокрема розглядалися теми: «Дитина в агресивному медіа-просторі», де батьки мали змогу ознайомитися із статистикою, останніми дослідженнями фахівців, пов’язаними із впливом мас-медіа на розвиток дитини, отримали поради, як захистити себе і свою родину від маніпулятивних впливів і прихованої шкоди медіа; «Дети прошлого и Интернет-поколение. Что такое Интернет-поколение?». Також була розглянута тема «Вплив іноземних мультфільмів на дітей», де психолог ознайомила із дослідженнями, які проводились саме із школярами в нашій школі. Батьки отримали листівки, пам’ятки, як правильно переглядати і обговорювати з дитиною медіа-продукцію.

Під час круглих столів батькам разом з дітьми пропонувалось обговорити питання про значення реклами у житті людей. Таким чином, батьки (люди, яким дитина найбільше довіряє) повчали своїх дітей розпізнавати маніпулятивні впливи реклами, критично сприймати її, виділяти корисні і шкідливі моменти.

Screenshot_29

Вагомим компонентом у розбудові медіаосвіти в навчальному закладі стала участь нашого вчителя у 7-мій літній школі медіаосвіти й медіаграмотності серед фахівців кількох регіонів України. Отримані знання були представлені на педагогічній раді ліцею для ознайомлення і комплексного впровадження в навчально-виховний процес.

Як наслідок – започатковано спецкурс «Основи медіаграмотності» для учнів 8 класу. На заняттях діти здобувають практичні навички ефективної та безпекової взаємодії з інформацією, отриманою з медіаджерел для впровадження у повсякденній навчально-пізнавальній практиці та між особовому спілкуванні. Набуті знання вони реалізували, взявши участь в Обласному семінарі-тренінінгу «Практична медіаосвіта: створення аудіовізуальних продуктів», де пройшли весь шлях виробництва мультфільму. Результатом спільної роботи кількох таких груп з різних шкіл області став кліп на пісню Світлани Тарабарової «Хочу жити без війни».

Щорічний конкурс дитячої медіатворчості «Діти, медіа і мир», учасниками якого стали старшокласники ліцею, допоміг по-новому поглянути на проблеми медіаосвіти в закладі. Учні провели масштабне дослідження в початковій школі, охопивши 143 особи. Результати висвітлені на Міжнародній виставці «Освіта та кар’єра – День студента 2015» і на семінарі «Медіапсихологія як основа інформаційної безпеки і ресурс для кар’єрного розвитку» у м. Києві, успішно використовують учителі початкових класів для коригування поведінки дітей та в роботі з батьками.

Гурткова робота є однією з важливих ланок у цьому процесі. Заняття в дослідно-експерементальному гуртках юних журналістів «Вітрила» та «Медіакультура» не лише забезпечують учнів певними знаннями з медіаграмотності та основ журналістської справи, дають усвідомлення значимості професій, а й готують в комплексі з навчальним процесом нову генерацію національної інтелектуальної еліти. Сприяють цьому як практичні заняття, так і участь в різноманітних конкурсах, акціях, рухах, а ще друк учнівських дописів на сторінках газет «Голос Лозівщини», «Слобідський край», на сайті ліцею, у Facebook, друк робіт гуртківців у щорічних збірках переможців обласних літературних конкурсів «Слово. Образ, Митець», «Молода Слобожанщина», у збірнику «Слобожанські дзвони Перемоги», в газеті «Журавлик», у бюлетні «Розвиток волонтерства в Харківському регіоні».

Участь гуртківців у творчих конкурсах і проектах районного, обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів, створення власного друкованого, фото і відео матеріалу надихає, окрилює, розширює горизонти знань і умінь, виховує упевненість у собі, готує до життя в соціальному середовищі

Важливим етапом у розбудові спільноти відповідального вчительства стали Перша та Друга національні (не)конференції EdCamp Ukraine 2015 і 2016, у яких взяли участь вчителі ліцею, та проведення міні-(не)конференції EdCampKrasnopavlivka 2015 – єдиної в нашому регіоні! – для освітян трьох районів та міст Лозової й Первомайська. Експерти з Києва, Харкова, Лозової, Краснопавлівки, Надеждівки, використовуючи засоби медіа, підготували локації у формі доповідей з обговоренням, методичного майданчика, занурення в епоху, уроку он-лайн, майстер-класів тощо.

Завдяки заходу освітяни ліцею поширили власний досвід упровадження медіаосвіти, сприяли обміну наробками з колегами, довели, що медіаосвіта спонукає до творчості, креативу, вільного вибору.

Отже, все вищезазначене є показником ефективної роботи педагогів Краснопавлівського багатопрофільного ліцею з упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес. Надзвичайна відповідальність і прагнення створити нову модель освіти, перебування у постійному онлайн спілкуванні дають можливість освітянам ліцею у співпраці з дітьми та батьками виконати поставлені завдання.

Презентація до уроку

Завантажити презентацію на диск

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(0 оцінок. Рейтинг публікації: 0 з 5)
85

А що ви думаєте про цю публікацію? Чи була вона для вас корисною?

Авторизуватись з допомогою: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Один коментар

  1. Заслуговує на увагу ваша праця. Проведена велика робота з упровадження в навчально-виховному процесі ліцею медіаосвіти. Ваш досвід переймуть і інші заклади освіти. Завдяки використанню інтерактивних технологій зросте зацікавленість вивчення предметів. Є чому повчитися.