Урок навчання грамоти
Звуки [дз], [дз’]. Буквосполучення ДЗ.
Автор: Вчитель початкових класів Павленко Любов Миколаївна
Тема. Звуки [дз], [дз’]. Буквосполучення ДЗ.
Мета: формувати в учнів уміння артикулювати звуки [дз], [дз’], позначати їх на письмі буквосполученнями ДЗ, співвідносити звуко-буквені значення; формувати навичку орфоепічно правильного читання; виховувати в учнів любов до природи.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
- Повторення вивчених звуків і букв (с. 132–133).
— Розгорніть буквар. Роздивіться вагончики. Чи залишилися в них вільні місця?
— Назвіть букви на позначення голосних звуків. Скільки їх усього?
— Перелічіть букви на позначення приголосних звуків, назва яких закінчується звуком [е]. (Б, В, Г, Ґ, Д, Ж, З, П, Т, Ц, Ч.)
— Перелічіть букви на позначення приголосних звуків, назва яких починається звуком [е]. (Л, М, Н, Р, С, Ф.)
— У назві яких букв на позначення приголосних звуків чується звук [а]?
(К, Х, Ш, Щ.)
- Звуко-буквений аналіз слів. Спостереження за артикуляцією звуків.
— Учитель вивішує на дошці зображення дятла.
— Що ви можете розповісти про цього птаха? Опишіть його зовнішній вигляд.
— Вимовте перші звуки слів ДЯТЕЛ, ДЕРЕВО. Чим вони схожі і чим відрізняються? (Парні приголосні — твердий [д] і м’який [д’].)
— Прослідкуйте за «роботою» мовного апарату. Як утворюється звук [д]?
Учні з’ясовують, що під час вимови приголосного звука [д] зімкнення язика з верхнім піднебінням створює вибух, язик різко відривається від піднебіння, пропускаючи видихуване повітря.
Учитель вивішує на дошці зображення зозулі.
— Що ви знаєте про повадки цієї пташки? Чи в’є вона гніздо? Куди відкладає яйця?
— Який звук зустрічається у слові двічі?
— Вимовте парами приголосні звуки [з] — [з’]. Прослідкуйте за «роботою» мовного апарату.
Учні встановлюють, що ці звуки вимовляються з перешкодою: кінчик язика майже торкається верхніх зубів, утворюючи щілину
ІІІ. Повідомлення теми і мети
Сьогодні на уроці ми будемо вивчати нові й досить складні у вимові звуки, що позначаються вже відомими вам буквами. А допоможуть нам упоратися зі складним завданням вірні пернаті друзі — птахи.
ІV. Вивчення нового матеріалу
- Виділення звуків [дз], [дз’] зі слів з використанням методу ейдетики.
Учитель вивішує на дошці зображення сороки.
— Що ви можете розповісти про цього птаха? Опишіть зовнішній вигляд сороки.
— Сорока принесла новину з лісу. Там розцвіли ніжні сині квітки.
– Послухайте вірш про дзвоники, уявіть собі картинку про що розповідається у вірші.
– Відтворіть те, що ви запам’ятали.
Дзвоники
Дзвоники синенькі,
дзвоники тоненькі,
славте день!
Дзінь та дзень!
Дзінь та дзень!
Дзвоніть дзвінко увесь день!
— Прислухайтеся, як дзвонять дзвоники: ДЗІНЬ, ДЗЕНЬ! Який перший звук ви чуєте в цих словах?
Учитель кілька разів вимовляє слова, чітко артикулюючи звуки [дз], [дз’]. Учні повторюють слова й окремі звуки хором та індивідуально. Учитель слідкує за тим, щоб діти не вимовляли окремо звуки [д], [з] і [д’], [з’].
- Артикуляція звуків [дз], [дз’].
Учитель вивішує на дошці зображення папуги.
— Наступне завдання нам приніс Папуга. Якими надзвичайними здібностями прославилися ці птахи? (Умінням перекривляти звуки, людські слова.)
— Саме Папуга просить вас правильно вимовляти приголосні звуки: твердий [дз] і м’який [дз’]. А для цього треба зрозуміти й відчути, як вони вимовляються.
Учитель пояснює, що звук [дз] складається з двох елементів — зімкненого [д] та щілинного [з]. Однак зімкнення, яке відбувається під час вимовляння першого елемента, не створює вибуху, як під час вимови звука [д],тобто язик не відривається від верхнього піднебіння, а плавно, без будь-якої перерви переходить у щілинний елемент звука [з].
Аналогічно звук [дз’] складається з двох елементів — зімкненого [д’] та щілинного [з’]. Зімкнення, яке відбувається під час вимовляння першого елемента звука [д’], також плавно, без вибуху і будь-якої перерви переходить у щілинний елемент звука [з’].
Учитель вимовляє звуки [дз], [дз’]. Учні імітують вимову хором та індивідуально.
- Порівняння вимови звуків [дз] — [ц], [дз’] — [ц’].
— Ви вже знаєте, що в українській мові є приголосні звуки, схожі за вимовою. Вони відрізняються тільки наявністю або відсутністю голосу.
Пригадайте і повторіть за мною такі пари звуків: [з] — [с], [ж] — [ш], [д] — [т], [б] — [п], [г] — [х], [ґ] — [к].
Аналогічно вимовляються пари м’яких приголосних звуків.
— Є також звуки, схожі на [дз], [дз’]. Тільки вони вимовляються без голосу. Спробуйте встановити, що це за звуки.
Учні парами вимовляють звуки [дз] — [ц], [дз’] — [ц’].
— Отже, щоб добре навчитися вимовляти приголосні звуки [дз] і [дз’], треба спочатку кілька разів вимовити звуки [ц] або [ц’], а потім додати до них, «увімкнути» голос.
- Упізнавання звуків [дз], [дз’] у мовленні.
Учитель вивішує на дошці зображення сови.
— А тепер до нас із новим завданням прилетіла Мудра Сова. Вона хоче переконатися, що ви можете впізнавати в словах звуки [дз] і [дз’], не плутати їх зі звуками [з] і [з’], [ц] і [ц’].
— Плесніть у долоні, якщо почуєте в слові звук [дз] або [дз’].
С л о в а д л я р о б о т и: зима, дзиґа, цесарка, дзвоник, дзеркало, зебра, цвіркун, дзьоб.
— Де стоять звуки [дз], [дз’]: на початку, в середині, у кінці слова?
С л о в а д л я р о б о т и: дзьобати, дзеленчить, подзвонює, видзьобує, ґедзь.
- Фізкультхвилинка.
- Позначення звуків [дз], [дз’] буквами.
— Оскільки приголосні звуки [дз] і [дз’] складні, злиті з двох звуків [д] і [з] або [д’] і [з’], тому й на письмі вони позначаються буквами Д і З. Тобто один звук позначається двома буквами. Отже, дивлячись на буквосполучення ДЗ, треба вимовляти один звук.
- Гра « Відтвори». Використання методу ейдетики
– Подивіться на екран, що ви бачите?( відповіді дітей)
– Запамятайте малюнки в тому порядку,як вони зображені, уявіть їх собі.
– Назвіть те, що ви запамятали.
- Читання слів із буквосполученням ДЗ (с. 139 букваря).
— На сторінці 196 у квадратних дужках зображені звуки [дз], [дз’]. Дужечка над ними ще раз нагадує вам, що це один звук, утворений за допомогою злиття двох різних звуків.
— Прочитайте хором склади в будиночках. Скільки в них букв? А звуків?
— Прочитайте слова у стовпчиках самостійно напівголосно. Підготуйтеся до правильного читання вголос.
- Читання вірша Анатолія Загрудного «Дзвіночки» (с. 136 букваря).
— Роздивіться малюнок унизу с. 136. Що це за квіти?
— Ми вже слухали вірш про дзвіночки Олексія Катрича. А тепер послухайте вірш Анатолія Загрудного про ці ніжні квіточки.
Учитель виразно читає вірш, слідкуючи за правильною вимовою звука [дз].
— Як дзвенять дзвіночки? Повторіть за мною хором: Дзень-дзелень!
— Прочитайте вірш повільно напівголосно. Слідкуйте за вимовою складного звука.
Після хорового декламування окремі учні читають вірш уголос.
- Ознайомлення з текстом «Лісовий майстер» (с. 139 букваря).
Учитель пропонує послухати текст. Перевірка сприймання відбувається за запитаннями:
— Нове дупло видзьобував дятел. Так чи ні?
— До дятла підлетіла сойка чи синичка?
— Для кого дятел залишив старе дупло?
V. Підсумок уроку
— Із якими незвичайними звуками ми працювали сьогодні на уроці? Як вони утворилися?
— Як позначаються на письмі приголосні звуки [дз], [дз’]?
— Назвіть усіх птахів, про яких ми говорили на уроці.
Конспект простий, доступно і зрозуміло все описано. Такий урок стане у нагоді молодим починаючим педагогам. Особливо подобаються вправи з використанням методу ейдетики.
Вчитель продумала всі етапи уроку, використала різноманітні вправи і задання для кращого засвоєння матеріалу, прокоментувала звучання буквосполучень та запис їх на письмі. Для кращого вміння вимовляти ці звуки можна було запропонувати артикуляційну гімнастику. Діти 1 класу її дуже люблять. Дякую!
Дуже детальний конспект, розписані усі види роботи – можна брати і користуватись, нічого не додаючи. Використані прийоми ейдетики. Вчителем витримана структура уроку навчання грамоти. Усі методи та прийоми дібрано влучно та доречно. Дякую.