Урок зарубіжної літератури, 6 клас
“Повість Миколи Васильовича Гоголя „Ніч перед Різдвом”. Народні звичаї і традиції у творі. Образи Оксани і Вакули”
Автор: вчитель української мови, літератури та зарубіжної літератури Рудакова Таміла Анатоліївна
Тема уроку: «Повість Миколи Васильовича Гоголя „Ніч перед Різдвом”. Народні звичаї і традиції у творі. Образи Оксани і Вакули»
Мета уроку:
- Освітня – познайомити учнів з традиціями і звичаями, з побутом і віруваннями слов’янських народів через епоху, відображену в повісті “Ніч перед Різдвом”; сприяти формуванню понять: “образ-символ”, “етичний ідеал”, “народність твору”.
- Розвиваюча – створити умови для розвитку в учнів умінь порівняльного аналізу, роботи у творчих групах; розвивати в учнів логічне мислення, навички виразного читання, вміння логічно мислити.
- Виховна – сприяти вихованню у школярів інтересу до народних традицій, національної культури; формування патріотичних почуттів та морально-естетичних ідеалів.
Очікувані результати: учні знають ключові факти про життя і творчість М. Гоголя; знають зміст повісті «Ніч перед Різдвом», можуть переказати основні події твору; виявляють національні традиції й звичаї, висловлюють власне враження від прочитаного.
Обладнання: підручник, тексти повісті „Ніч перед Різдвом”, портрет письменника, ілюстрації до повісті, мультимедійний проектор та комп’ютер.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу та первинного закріплення знань, умінь, навичок.
Зараз прочитав «Вечори поблизу Диканьки». Вони здивували мене. Ось справжня веселість, щира, невимушена, без манірності. А місцями яка поезія! Все це так незвичайно в нашій нинішній літературі
О.Пушкін
Презентація до уроку
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Клас поділено на 3 групи: 1 – біографи, 2 – літературознавці, 3 – фольклористи
ІІ. Актуалізація опорних знань
(Додаток №1. Слайд №1)
Слово вчителя
– Микола Васильович Гоголь… Яка талановита і загадкова особистість. Росіяни називають його Николай Васильевич, українці – Микола Васильович, а італійці – «синьор Николло», а для всього світу він просто Гоголь – великий чарівник слова, ясновидець, наділений даром проникати в найсокровенніші таємниці людської душі.
ІІІ.Оголошення теми й мети уроку
ІV. Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні ми доторкнемось до подій загадкових, фантастичних і романтичних описаних у повісті «Вечори на хуторі біля Диканьки». Збагатимо наші знання щодо біографії М.Гоголя , дамо характеристику героям , розвиватимемо здібності.
- Вивчення нового матеріалу
Виступ групи біографів
Цікаві факти про Гоголя
- В сім’ї Гоголів було дванадцять дітей: шість хлопчиків та шість дівчаток. Мати була першою красунею, яку видали заміж у 14 років за чоловіка старшого за неї вдвічі.
- Коли майбутній письменник навчався в школі, він добре встигав тільки в російській словесності і в малюванні. Але був слабкий у мовах, а твори писав досить посередньо.
- Це може здатися дивним, але у Гоголя була пристрасть до рукоділля. Він любив в’язати на спицях, кроїти одяг, ткати пояса, шити шийні хустки.
- Микола Гоголь любив готувати. Він часто пригощав друзів смачними галушками та варениками. Ще він варив особливий напій, який жартома називав «гоголем-моґелем».
- Письменник був солодкоїжкою. Він носив у кишенях і постійно гриз шматочки цукру.
- Гоголь завжди соромився свого носа, і тому просив художників на картинах зображувати його трішки коротшим. Тому на всіх портретах його ніс виглядає по-різному.
- З 1836 року М. Гоголь проживав за кордоном майже десять років. Він був у Франції, Італії, Німеччині, Швейцарії, в Єрусалимі.
Група літературознавців
Учні опрацьовують і записують до словника поняття «повість»
(Слайд №2)
Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням. Найчастіше це історія одного людського життя, розказана від імені самого автора чи якогось героя.
Завдання :
В кінці уроку довести, що «Ніч перед Різдвом» – це дійсно повість.
Повідомлення про збірку „Вечори на хуторі біля Диканьки”
(Слайд №3)
- Перша книга Миколи Гоголя – «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Вона складається з двох томів. Перший том вийшов 1831 року, а другий — 1832.
- Розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько».
- Частина перша
— Сорочинський ярмарок
— Вечір проти Івана Купала
— Майська ніч, або Утоплена
— Втрачена грамота
- Частина друга
— Ніч перед Різдвом
— Страшна помста
— Іван Федорович Шпонька та його тітонька
— Зачароване місце
Учитель. Сьогодні ми працюємо з повістю „Ніч перед Різдвом”. А що ж таке Різдво? Це одне з найбільших та найсвітліших християнських свят, яке люди завжди чекають і зустрічають з особливим трепетом. Не випадково багато письменників та художників зверталися до теми Різдва.
Не залишився байдужим до цієї теми і Микола Васильович Гоголь.
(Слайд №4)
Група фольклористів
- Улюбленою розвагою молоді в святвечір напередодні Різдва (6 січня) було колядування. Хлопці та дівчата ходили по селу і співали під вікнами колядки – короткі обрядові пісні з побажанням господарям будинку добра і благополуччя. Ті на сплату за побажання обдаровували колядників смачною і ситної їжею. Чим багатше частування, тим ситніше буде майбутній рік.
(Додаток №2)
Демонструється фрагмент фільму (момент колядок)
(Слайд №5)
Учитель: працюючи над книгою “Вечори на хуторі біля Диканьки”, Гоголь створює спеціальний словник рідкісних, маловживаних слів, які використовуються в його повістях і надають їм неповторний національний колорит.
- Автор знайомить читачів з мовою, якою говорять «поблизу Диканьки». Він навіть створив словник найбільш уживаних слів.
Учитель: Загальновідомо, що деталі національного побуту, стаючи символами, яскраво малюють героїв. Спробуємо проаналізувати ці образи – символи і ті якості героїв, які вони підкреслюють.
- Оксана: дзеркало, черевички – гордість, самозакоханість, егоїзм;
- Вакула: ікона, скриня, ручка в Царському палаці, розписана хата – майстерність, чистота душі, любов до прекрасного, віра в Бога, вірність;
- Солоха: веретено – хитрість, спритність, обман;
- Пацюк: діжка, галушки, вареники – обжерливість, лінь, безбожництво;
- Чуб: кабан – дурість, наївність, лінь, недалекоглядність.
(Слайд №6)
Вчитель: Колірна символіка також допомагає зрозуміти задум письменника. На початку повісті Оксана для Вакули недосяжна і прекрасна. Описуючи скриню, який коваль змайстрував для неї, він із захопленням говорить про чудесну, яскравою розпису: “А як буде розписаний! . По всьому полю будуть розкидані червоні і сині квіти. Горіти будуть, як жар!”
- Червоний – колір краси і любові; синій – святості, божественності, вірності в любові. Золотий колір – кохання, постійність, мудрість.
(Слайд №7)
Учитель: У фіналі повісті ми читаємо: “А чия це така розмальована хата?” – “Коваля Вакули”: Вікна всі були обведені кругом червоною фарбою; на дверях ж скрізь були козаки на конях, з люльками в зубах: (Він) пофарбував даром весь лівий крилас (церкви) зеленою фарбою з червоними квітами “.
- Зелений колір – колір надії, весняного відродження, молодості, райського саду на землі. Так за допомогою кольору Гоголь говорить читачеві про те, що віддана, безкорислива любов здатна зробити диво: недоступна красуня стала земною і зрозумілою, лагідної і люблячою дружиною і матір’ю.
(Слайд №8)
Вчитель: Однією із сюжетних ліній повісті є кохання Оксани і Вакули. Знайшло все ж таки відгук у серці гордовитої красуні безнадійне, невзаємне почуття коваля . Чимало різних подій сталося перед цим протягом однієї ночі. Але не забувайте, що ця ніч була Різдвяна.
Тепер подивимося, що робить, залишившись сама, красуня Оксана.
Інсценізація уривка з повісті М.Гоголя „Ніч перед Різдвом”
(В інсценізації беруть участь дійові особи: Оксана, Оповідач. Епізод зі сторінок 109 – 110 підручника, коли Оксана залишилася вдома сама й милувалася біля дзеркала.)
Бесіда (відповіді підтверджуємо цитатами з тексту)
- Якими рисами характеру наділив автор Оксану?
- У яких умовах жила Оксана? Як до неї ставився батько?
- Чи подобався Оксані Вакула? (на початку повісті і в кінці)
- Як Вакула ставився до Оксани? Підтвердити словами з тексту.
Складання кластерів
Вакула.
Вакула – сміливий, розумний,вірний, відданий, люблячий, дотепний, спритний.
Оксана.
Оксана – красива, вередлива, любляча, розумна, дотепна.
Вчитель: Давайте перевіримо, чи вдалося вам гарно запамʼятати зміст та подробиці повісті. Представники кожної команди по черзі вийдіть до дошки і зніміть по три зірочки. На кожній зірці номер питання, на яке команді належить відповісти.
1) Як називалося село, в якому жив гоголівський персонаж Вакула? (Диканька)
2) Хто по спорідненості доводилася відьма Солоха ковалеві Вакулі? (Матір’ю)
3) Ким по професії був Вакула з повісті “Ніч .”.?(Ковалем)
4) Назвіть “транспортний засіб” коваля Вакули при польоті в Петербург. (Чорт)
5) Як звати батька Оксани в повісті Гоголя “Ніч”.? (Корній Чуб)
6) Предмет домашнього ужитку, в якому зберігали добро. (Скриня)
7) Що сховав біс в кишеню? (Місяць)
8) Чоловік, другим що заглянув у гості до Солохе. (Дяк)
9) За чим відправився Вакула до цариці? (За черевичками)
10) Пісень, які виспівували напередодні Різдва (Колядки)
VІ Підведення підсумків уроку.
Учні доводять, що «Ніч перед Різдвом» – це повість.
Учитель: Пушкін, прочитавши «Ніч перед Різдвом», назвав цей твір казкою. Як ви думаєте, чому?
Які елементи казки зустрічаються в повісті «Ніч перед Різдвом»?
Відповіді:
1) Чорт вкрав місяць;
2) Вакула літає на чорті;
3) Вареники, що самі залітають у рот;
4) Солоха літає на мітлі і т. д.
Дайте відповіді на запитання за цим алгоритмом:
Самооцінювання. Визначення найактивніших учнів.
VІІ Домашнє завдання.
Прочитати с. 107-122 підручника, відповідати на питання, намалювати ілюстрації епізоду, який найбільше сподобався.
Зрозуміло, що вивчаючи історію України, діти будуть більш обізнані з віруваннями та традиціями українського народу. Склалося враження, що вчителька на початку уроку хотіла використати саме дитячу необізнаність у цих питаннях, щоб упродовж уроку поглибити й розширити знання учнів, а, можливо, й зробити відкриття для їхньої свідомості. Проте учні залишилися при думці, що Пацюк, який (як підкреслює Гоголь) був, за розповідями, характерником у запорожців, так і залишився для школярів в асоціативному ланцюжку: “діжка, галушки, вареники – обжерливість, лінь, безбожництво”. Шкода, що на уроці упущена можливість наблизити дітей до витоків національної ментальності.
Завдяки цим здібностям козаки-характерники могли битися і перемагати значну кількість ворогів. Тому Пацюк – це є яскравий представник козаків-характерників. Що стосується безбожництва козаків та козаків-характерників, то треба поїхати на Хортицю і побувати в церкві, котра є на тому острові – одразу все стане дуже зрозумілим. По-третє: Чуб=Кабан – дурість, наївність, лінь, недалекоглядність. Так от, всіма цими словами треба характеризувати цю горе-вчительку Тамілу Рудакову – вона проявила елементарну дурість, наївність, лінь в пошуках історичних джерел інформації, недалекоглядність і необізнаність в українській історії та етно-культурних цінностях України. Чуб – це є бойова і релігійна ознака козаків – їхньої приналежності до Всевишнього Бога і військової громади. Кабан – це і символ прадавньої анімістичної релігії як козаків, так і всього українського народу, а також, багатох інших народів Світу, особливо тих, котрі мали воєнізовану систему правління в суспільстві. Висновок з цього всього тільки один – до всього треба вживати голову, а не ту річ, на якій сидять!
Їх можна прирівняти з теперішніми загонами спеціального призначення, ще й в додаток – вони мали здібності екстрасенсів-чародійників, мольфарів-відунів. До них належали видатні козацькі ватажки: Іван Сірко, Байда-Вишневецький, Петро Канашевич-Сагайдачний, та інші. Козаки-характерники могли напускати Ману на ворогів (тобто – змінбвати енергетично-інформаційну складову торсійного біо-поля), перетворюючись на вовків-вурдолаків, чи інших звірів, або істот, створюючи галограмну картину присутності великої кількості вояків. Вони могли уповільнювати і пришвидшувати час розгортання подій.
Дуже прикро, що вчителька української мови Таміла Рудакова абсолютно незнайома з українськими звичаями і традиціями ! І вчить дітей не любити Україну та її героїв – а навпаки – глузувати та принижувати все, що з цим пов’язано. По-перше: характеристика Солохи – веретено – хитрість, спритність, обман – є абсолютно невірна! Солоха є узагальнений образ української відуньї – відьми, котра може як зачарувати, так і занепастити, але в жодному випадку не обманювати. Так, вона є хитра і спритна, як і багато українських простих жінок, але ще й має природний дар відуньї-чародійки. По-друге: Пацюк – діжка, галушки, вареники – обжерливість, лінь, безбожництво – це є повне нерозуміння української релігійної історії України та історії козацтва! Пацюк був українським козаком-характерником. Як відомо, всі козаки, так як і всі українці люблять добре поїсти. Сало, вареники, галушки, солоні огірки та квашена капуста в діжках завжди були і завжди будуть улюбленими харчами для українців! Тому, обзивати українців лінюхами чи обжорами є блюзнірством і проявом слабкого розуму! Як відомо багатьом українцям – козаки-характерники були особливою військовою кастою у Війську Запоріжському.
Розкішний урок із усім наповненням.Вчителька органічно поєднала нетрадиційні форми організації навчання з традиційними.Презентація посилює ефект засвоєння тексту повісті,чудовий портрет М.Гоголя.Відчуваються народні звичаї та традиції українського народу.Гарний урок.Дякую
Шановна Таміла Анатоліївна! Відповідний добір інноваційних форм робіт , цікавий матеріал, комп’ютерна підтримка, доступність і системність викладання Ваших уроків , думаю, підносяють емоційний тонус навчально – пізнавальної діяльності учнів, активізують увагу, слугують опорою емоційної пам’яті. Елементи театральної педагогіки , самооцінка, рефлексія знижують напругу, створюють атмосферу співробітництва. Дякую за корисний урок.
Дуже сподобався Ваш урок, він є різноплановим. Тут і презентація, і екранізація твору, і кластери, і інсценізація, і вікторина,і робота над символікою та образами. Люблю такі уроки. Дякую Вам))) Нових Вам цікавих ідей.
Цікавий матеріал до уроку: «Повість Миколи Васильовича Гоголя „Ніч перед Різдвом”. Народні звичаї і традиції у творі. Образи Оксани і Вакули». Найбільше вражають кластери до образів Оксани та Вакули.