Відкритий урок для 6 класу на тему “Духовна причетність до рідної землі у поемі М.Вороного “Євшан-зілля”

Автор: вчитель української мови та літератури Токарчук Тетяна Миколаївна

Твори М.Вороного-глибоко патріотичні.Цей урок зацікавить учителів-словесників і буде корисним при підготовці до уроку у 6 класі за творчістю М.Вороного

---

Тема. Урок духовної причетності до рідної землі. М. Вороний. „Євшан-зілля”.

Мета: ознайомити учнів з життєвим шляхом поета; розкрити зміст поеми,

з’ясувати    її    побудову;    розвивати    навички    критичного    аналізу;

виховувати почуття патріотизму, відданості рідному краєві, гордість за

Україну. Обладнання: портрет М. Вороного, його твори, записи пісень „Україна”, „На Україну повернусь”, портрет Володимира Мономаха, ілюстрації, картки, сухий полин, стіл, торт, букет з сухого полину.

На дошці епіграф:        „А хто ти є для своєї землі, народу?”

Вислови М. Вороного:         „Моя девіза – йти за віком

І бути цілим чоловіком!”

„ За Україну,                                    „ Там, де пустка замість серця,

За її долю,                                       Порятунку воює не буде!“

За честь і волю “.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Перебіг уроку

1. Нашій Україні є ким гордитись і пишатись. Бо має величних і сильних духом синів і дочок. Але доля часто буває немилосердною до них і відвела їм свій час. а тому так рано пішли із життя В.Стус, В.Симоненко, О.Теліга, О.Олесь, Е.Гуцало, М.Вороний… Вшановуючи пам’ять В.Івасюка, Юрій Рибчинський сказав такі слова: “Не зорі падають із неба, зірки ідуть на небеса”. Ці слова можна віднести і до вищезгаданих постатей. Кожен з них ніс в життя слово правди краси, добра, кожен з них проспівав свою пісню, часом веселу, а часом і сумну. Це вони своєю творчістю підносили людську гідність, утверджували місце українців у світі, сміливе і прямо сказали те, що так давно замовчувалось або заборонялось… Сьогодні входить у наш клас талановитий поет і критик, історик і діяч українського театру, перекладач, журналіст, актор, і просто Патріот – це ви дізнаєтесь, коли закреслите букви, щоб утворилося прізвище українського письменника

ВОРОНИЙ. Так, це Вороний. Сьогодні він іменинник. А тому нам варто постаратися, щоб зробити цей урок шаною для митця.

А зараз пройдемо і ми тими стежками-дорогами, якими мандрував М.Вороний. А допоможуть мені у цьому дослідники життя і творчості М.Вороного (три учні займають місце за святковим столом, а представникам ЗМІпідготуватися до Інтерв’ю).

2. Рольова гра “Прес-конференція, присвячена життю і творчості М.Вороного

1-ий учень. У зв’язку з Днем народження починаємо екстрену прес-конференцію, присвячену життю і творчості українського діяча, поета М.Вороного. Слово має Голова ювілейної комісії.

2-ий учень. Дякую. Вельмишановне панство, дозвольте всіх присутніх привітати Із нашим спільним святом, 135-ою річницею з дня народження М.Вороного і запросити до цікавої розмови. Хочемо відзначити, що ми, члени ювілейної комісії, серйозно готувалися до зустрічі з вами й сподіваємося, що наша робота буде плідною та результативною.

1-ий представник ЗМІ. Кореспондент шкільної газети “Велика перерва”. Відомо, що багато письменників обирають собі псевдонім. Вороний – це псевдонім чи справжнє прізвище? Дякую.

3-ій учень. Вороний це справжнє прізвище. Псевдоніми – Арлекін, Віщий Олег, Homo, Cipiyc, Кіндратович, Микольчик.

2-ий представник ЗМІ. Тележурналіст студії “5 канал”. Хоті лося б почути відомості про родовід письменника й біографічні дані.

1-ий учень. Так, дякую, слушне запитання. М. Вороний народився 6 грудня 1871 р. на Дніпропетровщині у заможній сім’ї ремісників, яка зберігала давні українські традиції. Батько був нащадком гайдамаки, мати-з роду відомих українських діячів Колачинських. Прадід був ректором Києво-Могилянської академії. Саме від матері малий Миколка перейняв палку любов до української науки І культури, до народних звичаїв, музики, пісні.

2-ий учень. Хочу доповнити відповідь колеги. Великий вплив на формування світогляду хлопця мав дід Павло, який прожив сто років. Навіть після 25-річноі служби в уланському полку він не зрусифікувався, завжди говорив українською мовою.

3-ій учень. І я доповню вас, колеги. Дитинство майбутнього поета минуло на Харківщині куди переїхали батьки. Потім була початкова школа, реальне училище в Харкові та Ростові, звідки хлопця виключили за зв’язки з народниками,читання та поширення забороненої літератури. Три роки він перебував під наглядом поліції без права проживання в столиці та університетських містах. Отож вищу освіту він одержує у Відні, потім у Львові.

3-ій представник ЗМІ. Кореспондент газети “Літературна Україна! Цікаво було б дізнатися про літературну творчість письменника.

4-ий учень. Збірку „Ліричні поезії” і „В сяйві мрій” поет видає в Києві 1910 р, у Петрограді 1917 р. його застає звістка про Лютневу революцію. Саме в цей час М.Вороний створює глибоко патріотичний вірш “За Україну!”, який став народним гімном борців за волю Батьківщини.

1-ий представник ЗМІ. У мене ще одне запитання. Що вам відомо про життя М.Вороного після Жовтневих подій 1917 року?

1-ий учень. Розчарувавшись у революційні дійсності, поет емігрував за кордон. Жив у Варшаві, але весь час стежив за подіями, що відбувалися в Україні. Звідтіля приходили невтішні вісті. Однак там була його Вітчизна. І навесні 1926 року поет іде в Україну.

2-ий учень. Дозвольте продовжити, шановна колего. Над діячами української культури збираються чорні хмари сталінського терору. Не обминули вони і М.Вороного. На початку 30-х pp. поета виселили з Києва і засудили на 3 роки концтаборів. Вирок було замінено висилкою до Казахстану

2-ий представник ЗМІ. І у мене ще є питання. Як прожив поет свої останні роки?

3-ій учень. Не було у письменника тихої старості, не було спокою. У червні 1938 р. Микола Вороний був розстріляний. За участь у контрреволюційній діяльності – таке формулювання було тоді традиційним.

4-ий представник ЗМІ. А чи був поет реабілітований?

4-ий учень. Микола Вороний був посмертно реабілітований аж двічі. Та чи спокутуємо ми цим той страшний гріх розправи над безневинним? Хто відшкодує народові втрату його найкращих дітей? І досі роздирає душу болісне запитання: “Боже! Завіщо?”

1-ий учень. Відповімо словами самого М. Вороного:

“За Україну! За її долю, За честь і волю, За народ!” – це творче кредо поета

2-ий учень. Ми вдячні всім учасникам за непідробний інтерес до постаті талановитого митця. Вивчайте літературну спадщину Миколи Вороного -джерело любові до рідної землі.

Учитель. Від засідання прес-конференції переходимо до поеми “Євшан-зілля” М. Вороного. Перш як почнуть говорити дослідники поеми, мені хотілося б розповісти історію написання.

Цей ліро-епічний твір був завершений у Полтаві 1899 року. Основу поеми складають літописні оповіді про хлопчика, сина половецького хана, взятого в полон князем Володимиром Мономахом.

Хвилинка Історії. Повідомлення учениці про В.Мономаха. Демонструє портрет.

Учитель. Цей сюжет служив джерелом натхнення і для А. Майкова, для І. Франка. Хоча полоненого оточили турботами й розкошами, терпкий запах рідного полину розбудив у юнакові любов до батьківщини. Молодий половець тікає в степи. Вороний наслідує головну ідею літописних джерел, що найдорожче й найсвятіше для людини-рідна земля.

А тепер прочитає легенду з літопису. Учениця читає легенду.

Учитель. Читає поему разом з учнями.

3. Робота з текстом твору. Словникова робота. Додаток №1.

4. Само диктант термінів: поема, епіграф, неоромантизм, символізм. 5.Бесіда за текстом:

1. Яка тема поеми?
2. Які слова визначають провідну думку поеми?
3. Про що цей твір?
4. Що ви знаєте про джерела поеми?
5. Як хлопчик потрапив до Києва?
6. Чому він почав забувати рідний край?
7. Як батько вирішив повернути сина?
8. Що допомогло хлопцеві згадати рідну землю?
9. Чому ця поема актуальна і сьогодні?

6. Робота у творчих групах.

Учням пропонується відтворити ланцюжок, за яким відбулося повернення сина до рідного Євшану.

Слово ________________

музичний інструмент ________________

колискова пісня ________________

євшан-зілля бачить ________________

слухає ________________

нюхає.

Учитель. У людей є пам’ять механічна, слухова, зорова, пам’ять на запахи. А яка тут спрацювала? Це пам’ять серця. Даю поняття про асоціативне мислення.

У.Робота в зошитах. Прочитайте цитатний план поеми. Учень зачитує. (Додаток №2)

8. Робота в групах.

І група. Дати відповідь на питання:

Що символізує Євшан-зілля для кожного з персонажів?

II група складає Сенкан. „Євшан-зілля”

III група Дає відповідь на питання: „Яка композиція поеми?”

IV група аналізує ілюстрації.

Решта —тестові усні питання (для слабших учнів)

Слухання сенканів.

9. Підсумок. Рефлексія. З чого починається духовна причетність кожного з нас до рідної землі майбутнє кожної людини визначається її ставленням до минулого. Це й історична пам’ять, і потреба мати рідну землю, і вміння цінувати й шанувати людей, і бажання

вчитися, працювати, любити. І де б ви не були, завжди пам’ятайте, хто ви, звідки, чиїх батьків…

І нехай повертає вас усіх на рідну землю, до близьких і милих місць оте чарівне євшан-зілля, яке обов’язково нагадає і батьківську хату і мамину вишню, і ваше дитинство. Тож пам’ятайте:

Звучить пісня “Україна” або “На Україну повернусь”

Д/з: вивчити уривок напам’ять; написати твір-роздум на тему: “Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде”, або “Що є для мене євшан-зілля, як українця?”