Виховний захід “Відкриття меморіальної дошки загиблому воїну”

Автор: вчитель української мови та літератури, заступник директора з виховної роботи Щербина Наталія Анатоліївна

Screenshot_6Розробка виховного заходу спрямована на виховання любові до своєї Батьківщини, піднесення патріотичного духу серед учнів. Основною метою організації є формування національно свідомих громадян України , вироблення в кожної дитини школи прагнення розвивати в собі кращі людські риси українця – патріота


 

Сценарій проведення  урочин з нагоди відкриття меморіальної дошки Краковецькому Роману Васильовичу 

початок  – 10. 30  годин

Оформлення – меморіальна дошка, прикрита білим полотнищем, 

озвучення – підключені мікрофони, фото-, відео- зйомка

запрошені –   представники райвиконкому, начальник відділу освіти,  рідні, близькі, учні школи 

Звучать  позивні

1 ведучий:

Герой,  вмираючи, не гине,

Він двічі до життя вертає:

У вічності вітрами лине,

Безсмертним полум’ям палає.

Мітинг, присвячений відкриттю пам’ятної меморіальної дошки випускникові нашої школи, Краковецькому Роману Васильовичу,  нагородженому   орденом ІІІ ступенів посмертно, оголошується відкритим

(Звучить гімн України

2 ведучий:

На мітингу  присутні: афганці, мешканці мікрорайону, одноклассники Романа, учителя і учні  школи.

1 ведучий:

Замовк серед дня бою гуркіт,

Лише над сотнею голів туман

І напівплач і полушопот:

«Загинув наш друг Роман». 

2 ведучий:   Право відкрити меморіальну дошку надається переможцям міських олімпіад, активістам школи Савчуку Олегу та Нікітіній Катерині

Відкриття меморіальної дошки (барабанний дріб

1 ведучий: 

«Час обрав нас», – саме так говорили солдати і офіцери і гинули, захищаючи дітей і старих. Сьогодні 24 жовтня   в нашій школі відкривається меморіальна дошка, пам’ятний знак, який знову і знову буде нагадувати нам про війну, про загибель людей, про материнське, людське горе.

Слово надається Коліснику І.М.

2 ведучий:

Роман був романтичною натурою: грав на гітарі, писав вірші, цікавився культурою та традиціями різних країн, любив у мовчазній тиші дивитися на зоряне небо.

Хлопець був найстаршим у багатодітній сім’ї і, як це водиться, постійним помічником батька та захисником матері та молодших брата і сестри. Сам Роман говорив про себе: «Я людина, яку важко зрозуміти! У мене свої погляди: на життя, дружбу, кохання, які багатьом здаються дивними! У мене свої пріоритети в житті, своя мета, і я впевнений, що досягну того, чого бажаю! Я позитивна людина, не люблю бути сумним, але іноді не виходить інакше. Я вірю в свої сили, у справжніх друзів, у справжню любов!»

Роман Краковецький загинув під час виконання військового обов’язку в ніч на 24 липня під Лисичанськом від отриманого тяжкого поранення. 25 липня він повинен був відзначити свій 23 день народження. Понад усе Роман хотів бачити свою Батьківщину вільною, тож загинув воїн за священну мету, яку, як вірний син України, так палко бажав здійснити!

Слово надається  однокласниці Романа Рибченко Юлії

1 ведучий:

Війна … явище жорстоке, страшне. Поки на землі існує злоба і ненависть, існуватимуть і війни, які наносять бойові рани людям, забирають з життя дітей і близьких. Українцям  властива любов до своєї прекрасної Батьківщини. Ця любов споконвіків проявляється в їх готовності захищати свою Вітчизну.

Слово надається директору школи Бородавці Сергію Миколайовичу

2 ведучий: Гірко, образливо, важко на душі.  Йдуть від нас  кращі з кращих,  в розквіті сил, повні надій і планів. Нічим не заповнити ці втрати. Жодними словами не утішити рідних і близьких. І одне лише може пом’якшити гіркоту втрат – наша пам’ять, розуміння, що ця жертва була не марна. Він загинув – в ім’я життя інших, у ім’я спокою і миру на нашій землі.

 1 ведучий:  Ми сьогодні схиляємо голови перед стійкістю матерів, які втратили своїх синів на   війні за єдність і цілісність України. Шановна  Катерино    Євгенівно,        для нас завжди буде прикладом героїзм і мужність вашого сина.  Низький Вам уклін і велике спасибі.   (квіти матері)

Пісня «Ми не забудемо ніколи…»

2 ведущий:  Коли є такі хлопці, як Краковецький Роман, Україну ніхто і ніколи не зможе поставити на коліна.

Мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки випускникові школи, загиблому при виконанні військового обов’язку Краковецькому Роману, дозвольте вважати закритим.

 

Відгуки та пропозиції

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 коментарі

  1. Шановна Наталія Анатоліївна ! Читаю Ваш сценарій і згадую, як ми відкривали меморіальну дошку загиблому воїну, випускнику нашої школи. Прикро, що нашій багатостраждальній державі доводиться знову боротися за свою незалежність, за право жити у вільній і незалежній країні… Сумно, що наші побратими щодня гинуть на Сході країни…Щиро вдячні матерям за те, що виховали справжніх патріотів, які не дадуть ворогу шанс керувати нашою країною.

  2. Спасибі за змістовий виховний захід, що безумовно спрямован на виховання любові до своєї Батьківщини, піднесення патріотичного духу серед учнів. Патріотичне виховання — це формування патріотичних почуттів, виховання готовності до захисту Батьківщини. Вважаю, мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки випускникові школи, загиблому при виконанні військового обов’язку Краковецькому Роману, не залишив нікого байдужим.

  3. Виховний захід з нагоди відкриття меморіальної дошки загиблому воїну Роману Васильовичу,свідчить про те,що Наталія Анатоліївна не байдужа до пам”яті полеглого бійця.Пам”ять не може бути дріб”язковою чи вибірковою.Вона повинна бути справедливою,чесною і повною.Ці чесноти Ви прищеплюєте своїм вихованцям.Дякую