Використання асоціативних схем на уроках біології як основа креативного мислення учня

Автор: вчитель біології, екології Балакірєва Оксана Євгенівна

Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання, асоціативних схем, структурно-логічних схем (СЛС) та опорних схем (ОС). Такий підхід допомагає дітям ефективно засвоювати навчальний матеріал, дає можливість успішно підготуватися до тематичного або семестрового оцінювання, олімпіад, інших конкурсів та ЗНО.

Одним з найголовніших завдань сучасної шкільної освіти є розвиток особистості учнів, створення умов, що забезпечують формування їх творчих здібностей, у результаті яких вони будуть підготовлені до активного самостійного й успішного життя.

Основою для самоактуалізації й самореалізації особистості виступає креативність. За моїми переконаннями, під креативною треба розуміти таку особистість, яка має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу і пошукову активність та дослідницьку поведінку.

Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання, асоціативних схем, структурно-логічних схем (СЛС) та опорних схем (ОС).

Майндмепінг (mindmappinq – «малювання асоціативних схем») створив Тоні Базан, яку ще раніше використовував Леонардо да Вінчі.

В результаті використання асоціативних схем, СЛС та ОС досягається:

• активізація учнів на уроці, планування, заощадження часу, підвищується інтерес до навчання;
• більша свобода в міркуваннях і доведеннях учнів, креативність;
• позбавлення від механічного зазубрювання, концентрується увага;
• зняття скутості та страху перед помилкою, бачення «цілісної картини».

СЛС – це висновки, які народжуються на очах у вигляді карток, таблиць, малюнків. СЛС – це плани – конспекти, де працюють різні аналізатори пам’яті, декілька органів чуття, мислення, збільшується сприйняття, осмислення, пропускна властивість мозку.

Малювати Mind Map на думку Т. Базана, необхідно з картинки в центрі, тому що малюнок вартий 1000 слів і допомагає використовувати нашу увагу. Також він радить застосовувати колір і криві лінії через те, що колір так само збуджує мозок, як і картинка.

При виконанні лабораторних робіт в зошитах учні зафарбовують хлоропласти у зелений колір (6 клас), що дійсно активізує запам`ятовування.

Таким чином, з метою розвитку вміння вибирати головне, класифікувати, розуміння матеріалу, на своїх уроках використовую асоціативні схеми, структурно-логічні схеми за допомогою форми організації навчання як «Броунівський рух», де кожен учень може виступити в ролі вчителя, передаючи свої знання однокласникам, записані у вигляді СЛС.

При заглибленні в тему ми складаємо кластери – графічне викладання матеріалу. Вибираємо головне поняття і пишемо його на дошці в центрі, або в центрі листа. Навколо нього – ознаки, які характеризують поняття. З’єднуємо всі слова стрілочками, показуючи взаємозв’язки, які логічно випливають одне з другого. Схеми містять великий обсяг інформації у графічному зображення.

Використання на уроках СЛС дає можливість навчити школяра вибирати головне, осмислювати закономірності природних процесів, загальних уявлень про природу, формуванню первинних біологічних знань. Також при застосуванні асоціативних схем забезпечується втілення дидактичних принципів: науковості, доступності та міцності засвоєння.

На уроках біології використовую циклічні діаграми для записування основних ідей, наприклад, для життєвого циклу мохів (6 кл.) подаю зразок, а далі учні вже самостійно виконують це завдання під час вивчення решти відділі рослин.

Також прикладом графічного подання інформації є техніка «Діаграма Вена». Учнів об`єдную в групи або пари, даю завдання: проаналізувати подану інформацію в підручнику і заповнити діаграму. Потім учні будують два кола, які ніби накладаються частково одне на одне, заповнюють дві частини, відведені для протиставлення ідей. У центральному секторі записують спільні риси для обох об`єктів.

Порівняння рядів класу Земноводних

Найбільш ефективним є використання опорних конспектів, які складаються за текстом підручника і містять інформацію 2-3 параграфів. Малюнки-сигнали в конспектах мають бути простими, щоб їх можна було швидко і легко відтворювати на дошці і в зошитах. Приклади сигналів-символів, які використовую у своїй роботі:

В шостому класі при вивченні теми «Покритонасінні» складаємо діаграми квіток.

Учням 7-х класів наводжу схему кровообігу земноводних, на якій видно трикамерне серце та два кола кровообігу. Маючи основу-модель кровообігу, учні знову продовжують вже самостійно добудовували необхідні ланки у кровообігах птахів та ссавців.

На уроках біології використовую вправу «Квітка». Малюю її на дошці (серединка та чотири пелюстки), в середині записую основне поняття. Після цього прошу учнів назвати прояви й характеристики поняття й записую їх на пелюстках. Також для роботи над поняттями можна використовувати невеликі СЛС – «павучки». Слово обводять овалом і до нього підбирають ключові слова, які характеризують ці поняття. Ці слова утворюють «ніжки павучка».

Таким чином, завдяки систематичному використанню асоціативних схем на уроках біології можна досягти гарних результатів. Завдяки цьому вони вчаться аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Такий підхід допомагає дітям ефективно засвоювати навчальний матеріал, дає можливість успішно підготуватися до тематичного або семестрового оцінювання, олімпіад, інших конкурсів та ЗНО.

Список використаних джерел

1. Атанов Г.А. методологические основы деятельностного подхода в обучении // Постметодика. – 2002. – №5. – С.8-11.
2. Барна І.В., Барна М.М. Біологія: задачі та розв’язки. – Тернопіль: Мандрівець, 2000.
3. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). – Х.: Скорпіон, 2000. – 120 с.