Вправи на складні випадки вживання деяких прикметників
Автор: Учитель української мови та літератури Ситар Володимир Григорович
Пропоновані вправи до певної міри вже апробовані на уроках. Ми переконалися, що шестикласники нерідко відчувають труднощі, часом значні, у розрізненні семантики близьких за звучанням прикметників. Тому для підвищення мовної культури школярів, збагачення їхнього словника треба таку роботу проводити систематично.
Досвід показує, що на урок можна брати, як правило, не більше одного ряду близьких за звучанням прикметників. Рекомендований обсяг роботи з ними вчитель може скорочувати, враховуючи свої можливості.
Багатирський, богатирський
Від яких іменників утворилися прикметники багатирський і богатирський? (багатирський — багатир, богатирський — богатир). Підкреслюємо букви а, о. Допомагаємо учням зрозуміти, що багатир — це багач, заможна людина; богатир — дуже сильна людина, людина-велетень. Отже, багатирський — той, що багатий, богатирський означає дуже сильний, могутній, міцний.
У зв’язку з цим шестикласникам можна дати невелику творчу роботу: після продиктованих іменників записати потрібні прикметники — багатирський чи богатирський: урожай (багатирський), народ (богатирський), Українська армія (богатирська), сила (богатирська). Така вправа стимулює у шестикласників розвиток уваги до слововжитку, активізує їхнє мислення, викликає позитивні емоції. І чим ширший контекст, тим повніше, яскравіше розкривається семантика згаданих прикметників, наприклад:
- Випростався [Кузьменко] на весь свій богатирський зріст(Андрій Головко).
- Мій приятель заснув богатирським сном. (О. Донченко).
- Добре серце положили йому в груди; та й розуму не задурили багатирськими витребеньками(Панас Мирний).
- Іван і Василь були се два багатирські сини із Соколія(Юрій Федькович).
Варто звернути увагу дітей і на ті випадки, коли обидва прикметники за певних ситуативно-контекстуальних умов можна вживати при тих самих назвах, наприклад: багатирська Україна (багата на хліб, вугілля, ліси тощо) і богатирська Україна (сильна, могутня).
Високий, висотний
Завдання: у словосполученнях високий юнак, високе чоло, високі чоботи, спортсмен високого класу, високий голос, висотний будинок, висотні польоти пояснити лексичне значення прикметників, зробити повний морфологічний розбір частин мови, що входять до першого словосполучення.
Довідка: Високий юнак — який має великий зріст, протилежне до низький; високе чоло — велике за розміром, відкрите чоло; високі чоботи — чоботи з довгими халявами, спортсмен високого класу — здібний, добре тренований; висотний будинок — дуже високий, багатоповерховий; висотні польоти — польоти, які відбуваються на великій висоті; високий голос — тонкий, пронизливий.
Гірницький, гірничий, гірський
Завдання: пояснити значення виділених прикметників та розібрати їх за будовою.
- 1. Багато гірницьких колективів нагромадили цінний досвід (З газети).
- Надя мріяла про те, щоб стати гірничим інженером (Д. Ткач).
- Гірський орел нерухомо завис у піднебессі (С.Журахович).
Довідка: Гірницький — прикметник, утворений від іменника гірник суфіксальним способом. Значення цього прикметника добре усвідомлюється в таких словосполученнях: гірницька вдача, гірницький колектив, тобто вдача гірника, колектив гірників. Якщо йдеться про вивчення, видобуток і використання корисних копалин, то при іменниках уживається прикметник гірничий (гірничий інститут). Смислове значення прикметника гірський мотивується значенням іменника гора, від якого він утворений.
Громадський, громадянський
Завдання:
- Поєднати прикметники громадський, громадянський з іменниками війна, доручення, права, порядок. Якого лексичного значення набувають прикметники?
Довідка: Громадянська війна, громадське доручення, громадянські права, громадський порядок. Громадянська війна — це війна всередині країни між протилежними силами. Громадське доручення — обов’язок, що його добровільно виконує людина в інтересах колективу (варто при цьому поговорити про громадські доручення, виконувані учнями у своєму класі). Громадянські права—які надаються громадянам відповідно до законів.
- З поданих речень виписати словосполучення, що мають прикметники громадський, громадянський, дібрати до цих словосполучень близькі за значенням, замінивши прикметники на відповідні іменники.
- Піднявся шум та гам, яким кінчаються усі громадські збори (І. Нечуй-Левицький).
- Уперед до завзятого бою за громадські та власні права (П. Грабовський).
- Дрібніша й стала мірка, якою міряють і честь, і цноту, і гідність громадянську (Леся Українка).
Довідка: Громадські збори — збори громади, громадські права — права громади, гідність громадянська — гідність громадянина.
Дружний, дружній
Про значення прикметників дружний, дружній особливо доречно поговорити під час вивчення їх словозміни та правопису відмінкових закінчень. Хай шестикласники, змінивши їх за родами, відокремлять закінчення (дружн-ий, дружн-а, дружн-е; дружн-ій, дружн-я, дружн-е).
— Чому закінчення в цих прикметниках різні? (Як правило, учні не завжди можуть відповісти на це запитання. Отже, створюється проблемна ситуація, яку вчитель має розв’язати з участю дітей).
Подаються приклади для спостережень і формулювання висновку.
- Дружний колектив, дружна сім’я, дружні сходи.
- Дружній привіт, дружня порада, дружнє застереження.
— З яким значенням уживаються прикметники словосполучень першого ряду? Якими прикметниками можна їх замінити? (Організований колектив; міцна, згуртована сім’я; швидкі сходи). А яке значення мають прикметники у словосполученнях другого ряду? (Приятельський, товариський привіт, доброзичлива порада, застереження без злого наміру).
Формулювання висновку: написання закінчень у називному відмінку однини поданих прикметників залежить від їх лексичного значення; щоб не помилитися у написанні закінчень, треба пригадати, що означають прикметники.
Камінний, кам’яний, камінчастий, кам’янистий
Пропонуємо поєднати прикметники камінний, кам’яний, камінчастий, кам’янистий з іменниками брід, стовп, будинок, шлях. З’ясовуємо їх значення.
Довідка: камінчастий брід, камінний стовп, кам’яний будинок, кам’янистий шлях.
Кам’янистий і камінний — однакові за значенням. Пор.: кам’яна гора (утворена з каменю у природних умовах), кам’яний будинок, стовп (предмети, зроблені з каменю). Замість кам’яна, кам’яний з цими іменниками можна вживати і камінна, камінний. Камінчастий — укритий камінцями, кам’янистий — на якому або в якому багато каміння.
Цю саму роботу можна виконати по-іншому. Прикметники подати в ширшому контексті, прочитавши учням кілька речень, узятих з художніх творів або інших джерел, наприклад:
- З одного боку нависла гора кам’яна над хатою (Марко Вовчок).
- Гарний білий кам’яний будинок з колонами. І скільки кімнат у тому будинку! (О. Іваненко).
- Сонце почало пекти, і кам’яниста доріжка мулила ноги (М. Коцюбинський).
- Було важко переходити камінчастий брід (З газети).
З продиктованих речень пропонуємо виписати близькі за звучанням прикметники з відповідними іменниками (гора кам’яна, кам’яний будинок, кам’яниста доріжка, камінчастий брід), підкреслити прикметники, пояснити їх лексичне значення, визначити рід, число, відмінок. Звертається увага на те, що граматичні значення прикметників залежать від іменників, з якими вони пов’язані.
Лісистий, лісний, лісовий
Значення поданих прикметників учні краще усвідомлюють, якщо їм запропонувати такі вправи:
- Сполучити за змістом іменники місця, квіти, галявина з прикметниками лісовий, лісний, лісистий, пояснити лексичне значення прикметників, їх морфологічну будову та спосіб творення.
Довідка: Лісисті місця, лісові квіти, лісова (лісна) галявина (лісисті — місця, порослі лісом; лісні квіти, лісова (чи лісна) галявина — квіти і галявина, що в лісі).
- Знайти в тексті прикметники, що мають спільний корінь, пояснити лексичне значення їх.
- Тремтить якийсь вогник здалека,— се, певне, в хатині лісній (Леся Українка).
- Дівчина стомлена оглянула лісову галявину (Ю. Яновський).
- Мовчав суворий лісовий край (В. Козаченко).
Довідка: Хатина лісна — оселя, побудована в лісі. Лісова галявина — галявина в лісі; лісовий край — місцевість, укрита лісами. Щодо прикметника лісовий, то слід зазначити, що він багатозначний.
Музикальний, музичний
- Пояснити лексичне значення прикметників музикальний і музичний у таких словосполученнях: музикальна людина, музикальний голос, музичний кіоск, музичний твір, музикальний твір, музичний гурток.
Довідка: Музикальна людина — та, що тонко сприймає, відчуває і виконує музичні твори, музикальний голос — мелодійний, приємний, за своїм звучанням, музикальний твір—мелодійний, приємний на слух. Музичний кіоск, музичний твір, музичний гурток мають відношення до музики, обслуговують потреби осіб, які займаються музикою.
- Написати твір-мініатюру, вибравши один із заголовків:
- Мій улюблений музичний твір.
- Музичний гурток у нашій школі.
- Зустрічі з музикальною людиною.
- Перегляд телепередачі «Музичний кіоск» — завжди для мене радість.
Робітничий, робочий
- З’ясувати, від яких іменників утворені прикметники робітничий, робочий, поєднати їх з іменниками одяг, план, клас, квартал, пояснити лексичне значення цих прикметників.
Довідка: Робочий одяг, робочий план, робітничий клас, робітничий квартал. Робочий одяг — одяг для роботи; робочий план — план для роботи; робітничий клас — основна сила у виробництві матеріальних благ; робітничий квартал — частина міста, обмежена кількома вулицями, де живуть робітники.
- Чи правильно говорити: «робоча їдальня», «робочий гуртожиток», «робочий клуб»? А як треба? (Робітнича їдальня, робітничий гуртожиток, робітничий клуб, бо їдальня, гуртожиток, клуб призначені не для роботи, а для робітників).
- Словосполучення робочий план, робітничий будинок замінити такими, де б замість прикметників були іменники з прийменником для, (план для роботи, будинок для робітників), скласти речення з цими словосполученнями.
- У словосполученнях робоча людина, робітнича честь (слава, гордість) пояснити лексичне значення прикметників.
Старий, старовинний
У словосполученнях старий чоловік, стара книжка, стара одежа, старі часи, старовинні пісні, старовинна пам’ятка пояснити лексичне значення прикметників. Поєднати прикметники старий і старовинний з іменниками газета, люди, експонати музею, рама.
Довідка: Старий чоловік — який прожив багато років, досяг старості; стара книжка — існує тривалий час, давно була написана; стара одежа — довго була в ужитку, стала благенькою, а іноді навіть непридатною для користування; старі часи — ті, що давно минули, колишні; старовинні пісні — які виникли у старовину, в давні часи або які залишилися від колишніх часів; старовинна пам’ятка — пам’ятка історії, архітектури тощо, створена давно.
Дидактичний матеріал і рекомендовані методичні прийоми роботи з ним доцільно використовувати не тільки на уроках, а й під час занять гуртка мовної культури. З цього матеріалу неважко виготовити картки з індивідуальними завданнями насамперед для тих шестикласників, які виявляють інтерес до функціонування слова в мові. Зокрема, учням можна давати й речення для редагування, наприклад:
Зразок: 1. Програмний матеріал з рідної мови не всі учні нашого класу засвоїли добре. 2. У групі продовженого дня ми старанно готуємося до наступних уроків. (Потрібно: програмовий матеріал, у групі подовженого дня).
Готуючись до вправ, пов’язаних зі складними випадками вживання прикметників, учителі (а під їх керівництвом і учні) звичайно не можуть обійтися без загальновідомих лінгвістичних словників — одинадцятитомного Словника української мови, тлумачного, морфемного, перекладках.
Вкотре переглядаю матеріали і переконуюсь у надзвичайній компетентності вчителя. Такий матеріал є цінним для вчителів-початківців та й для будь-кого , навіть батьків та учнів, особливо для підготовки до ЗНО.
Володимире Григоровичу! Підкажіть, будь ласка, як правильно писати (говорити): “ранньомодерного мистецтва та історії” чи “ранньомодерних мистецтва та історії”? Або ще: “нової техніки та книг” чи “нових техніки та книг”? Дякую Вам за відповідь.
Володимире Григоровичу! Матеріал заслуговує на увагу ,бо дуже цінний і об’ємний.Для вчителів -це цілий скарб,енциклопедія. Ви творчий учитель. Велика Вам подяка за це. Творчої наснаги і сил.
Завдання є дуже оригінальними і стануть в нагоді для вчителів під час підготовки обдарованих учнів до преметних конкурсів, олімпіад та ЗНО.
Завдання Володимира Григоровича цікаві і пізнавальні. Такий матеріал можна використовувати не тільки при проведенні уроків, а й використовувати під час проведення тижня української мови чи під час підготовки до предметних олімпіад. Дякую, колего!
Завдання пана Володимира цікаві тим, що мають довідки-самоперевірки. Дякую за матеріал, який стане в нагоді кожному вчителю української мови при вивченні теми ПРИКМЕТНИК.