Тренінг
Виховання лідерських якостей учнів
Автор: викладач професійно-теоретичної підготовки Візнюк Світлана Євгенівна
- виховувати та розвивати лідерські якості активу учнівського самоврядування;
- підтримувати учнів, які спрямовані на активну участь в учнівському самоврядуванні;
- розвивати навички взаємодії у колективі;
- формувати в учнів активну життєву позицію;
- формувати особистість, впевнену у власних силах.
Забезпечення заняття: методична розробка; мультимедійна презентація; «Щоденник ЛІДЕРА» (з розрахунку на кожного сучасника); кольорові стікери.
ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
І. Вступна частина.
Доброго дня усім присутнім. Сьогодні ми з вами зібралися у цьому класі на інформаційно-повідомляючий семінар: «Бути ЛІДЕРОМ». Для того щоб приступити до роботи за темою пропоную для початку усім познайомитись. Здійснимо ми це за допомогою вправи з ось такою дивною назвою: «Не хочу хвалитися, але я…».
Знайомство. Вправа «Не хочу хвалитися, але я…»
(Кожен учасник по черзі називає своє ім’я і говорить фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я…». Необхідно задіяти всіх учасників.)
На нашій зустрічі окрім учасників присутні також члени ради координаторів первинної профспілкової організації учнів Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище», а саме:
- координатор навчального сектору – Андрій Михайлович Бондя;
- координатор сектору соціального захисту учнів – Михайло Антонович Дячок;
- координатор сектору творчого розвитку (культури і дозвілля) – Базилюк Марія Петрівна;
- координатор сектору суспільно-корисних справ – Ольга Георгівна Обідіна;
- координатор інформаційного сектору – Ольга Зиновіївна Петрів;
- координатор сектору дисципліни і порядку – Олег Богданович Дуриш;
- координатор сектору спортивно-масової роботи і туризму – Олег Мирославович Війтишин.
А також запрошені гості.
Ось ми усі і познайомилися, тож давайте привітаємо усіх присутніх, адже не привітатися або не відповісти на привітання в усі часи в усіх народів вважалося невихованістю та неповагою.
Вправа: «Оплески по колу».
(Ведучий розпочинає аплодувати присутнім, його по колу підтримують усі присутні (при цьому піднімаючись з стільців). Вправа закінчується, коли усі учасники будуть стоячи аплодувати.)
Необхідно сказати, що сьогоднішня зустріч є першою із цілого циклу, що планується провести для членів школи «Лідер».
ІІ. Основна частина.
Розпочати я хочу словами Дуайта Д. Ейзенхауера:
Епіграф:
«Лідерство – це мистецтво спонукати людей робити те, що потрібно, причому робити це із задоволенням».
Про те, щоб бути успішним здається мріє більшість людей. Але поняття «успіх» для кожного є різним.
Для одних він полягає у досягненні добробуту, сімейного затишку, натомість більш активні люди прагнуть досягнути у житті більших висот. Для них успіх – це кар’єра, власний бізнес, влада. Щоб домогтися цього, вони повинні стати лідерами, плекати у собі лідерські якості.
Бути ЛІДЕРОМ…
Для когось в цьому словосполученні вкладена солодкість володіння владою, впливу на людей, відчуття безмежності можливостей, якоїсь надлюдської гіпнотичності, зверхсильної здатності відчувати себе правителем.
Але й існують люди, для яких ці два слова пов’язані із липким страхом відповідальності за щось, або за когось, з безсонням, боязким очікуванням того, що хтось покличе до відповіді, змусить вести за собою, керувати, коли неможливо відсидіти осторонь, відбутися жартами.
Взагалі слово «лідерство» (leadership) походить від англійського «lead», що означає «вести».
Більш зрозумілою для нас мовою: Лідер – це криголом, що прокладає шлях у кризі. Це буксир, що тягне за собою каравани суден. Це дослідник, що відкриває нові території.
Лідерство, як явище, на сьогоднішній час, не являється якимось новим поняттям. Своє коріння воно бере ще з давніх-давен.
Його вважали древнім, універсальним та неминучим…
Так, наприклад, у стародавній міфології вожді наділялися надлюдськими якостями, яких не було у смертних.
Древні єгиптяни приписували своїм правителям такі божественні «риси», як «владні висловлювання в устах», «розуміння в серці», справедливість.
Вони навіть зображували фараонів вищими на зріст від інших людей, вказуючи цим на їх особливість.
Бути лідером…
Безсумнівно, для багатьох це щоденна і повсякчасна реальність, спосіб існування. Це енергія і радість від того, що ти не тільки визнаний, але й затребуваний, не тільки готовий приймати рішення, але і знаєш, як це робити. Лідер попереду, він зайнятий проблемами – не тільки своїми, а й тих, хто поруч, хто довіряє йому право бути першопрохідцем. Такий ні в якому разі не сприймає себе «фраєром» і на запитання «Тобі, що більше за інших потрібно?» – однозначно і виразно дає позитивну відповідь.
Бути лідером – це і радість, і вантаж відповідальності, і десятки дилем, що потребують вирішення, і вміння не тільки ладити з людьми, а й зберігати вірність своїм принципам. Це високий енергетизм, це вміння планувати, знання тактики і вибір стратегії, це чіткість і цілеспрямованість, харизматичність і сила волі, вміння прощати іншим і вимагати від себе за гамбурзьким рахунком.
Бути лідером – означає навчитися бути ним, адже лідерами не народжуються, а стають в процесі своєї діяльності. А природні передумови розуму, характеру, вплив оточення – тільки стартовий майданчик для розбігу.
Виходячи із того факту, що сьогодні в цю годину, ви присутні саме в цьому кабінеті і ось уже другий місяць входите до керівних органів профспілкової організації учнів нашого училища – ви впевнено вирішили стати лідерами.
Але для чого? Чому ви вирішили, що це вам необхідно? Адже для того, щоб забезпечити собі вдале навчання в нашому навчальному закладі, зовсім не обов’язково бути лідером.
Цілком достатньо знайти затишне містечко всередині юрби вашої групи і тримати ніс за вітром. Рухатися разом з юрбою і чуйно вловлювати всі тенденції зміни напрямку руху, бо не можна ж, ніяк не можна опинитися з краю. Там небезпечно. Там можуть затоптати, залишити напризволяще, або гірше того – пожертвувати тобою в ім’я блага стада (вибачте, себто суспільства). Там, на самому краю прірви, що розділяє освоєну територію і незвідані, повні небезпек і відкриттів світи – місце для невдах, витіснених зі стада (ой, знову прошу вибачити мене – суспільства) своїми більш вдалими одноплемінниками…
Там же – на самому краю, місце для лідерів!!!
Я хочу запропонувати вам дати відповідь на вирішальне запитання цього етапу: «Чому ви вирішили стати ЛІДЕРОМ?».
Метод Мозковий штурм «Чому я хочу стати лідером?»
(Учасники висловлюють свої твердження)
Отже ви визначились для чого хочете стати лідерами. Як бачимо, причини чіткі і конкретні.
Прийшов час переходити на наступний щабель – бути готовим діяти і бути готовим стати лідером.
Бути готовим діяти – це значить усвідомлювати, що лідером ви можете стати тільки старанно працюючи. Лежачи на дивані лідером не будете. Бути готовим діяти – значить виконувати ту роботу, яку потрібно виконувати, незважаючи на те, що ви не хочете, чи не маєте настрою.
Бути готовим діяти – означає почати діяти вже! Якщо ви готові почати завтра – ви вже програли. Завтра – означає ніколи. У словнику лідера немає слова «завтра». У нього є тільки «зараз».
Уявіть, у магазині ви бачите вивіску: завтра у нас знижки 95% на весь асортимент товарів. Ви приходите завтра, а знижок немає. Ви питаєте де ж вони? І чуєте у відповідь: «А що було написано на вивісці?». «Завтра» – дасте ви відповідь. Але «завтра» завжди буде завтра!
У позиції очікування можна, звичайно, перебувати до кінця днів своїх так на крок і не наблизившись до успіху. Дуже небагато людей досягають у житті того, чого прагнуть тому, що тільки одиниці вміють вкладати в свою діяльність справжні зусилля так довго, скільки це необхідно, щоб досягти успіху. Прагнучи до своїх цілей, не варто шкодувати зусиль доти, поки це необхідно. Невідомо, чи займе це рік, два роки чи десять – ви повинні присвятити стільки часу, скільки потрібно. Якщо ваші цілі непохитні, а дорога чітко прокреслена – послідовно ідіть нею. Але більшість людей не в змозі це зробити. А чому?
Та тому, що пов’язують досягнення мети із задоволенням, а роботу для її досягнення з стражданнями. Звичайно, у такому випаду синиця в жмені ( у вигляді безтурботного лежання на канапі) стає якось бажанішою… Для того, щоб одержати щось нове необхідно й чомусь новому навчитися. А ось вчитися не хочеться – тому, що лінь. Тобто не лінь, але часу якось, розумієте, немає.
Жодне серйозне діло (а зміна самого себе справа дуже серйозна) не увінчається успіхом, якщо його починати з невпевненості та відчуття страху перед відповідальністю.
Страх і невпевненість це сіамські близнюки брати – де проживає один, там і інший. Лідери знають, що для того, щоб залишити страх позаду, його не можливо обійти, дорога лежить через нього. Лідер – це людина, яка позбавилася страху, виробила впевненість і викликає довіру до себе. Звичайно, все одразу не буває. Цей процес буде довгим і важким.
Але згадайте, як ви вчилися зав’язувати шнурки на своїх черевиках. Чи ще не навчилися? Тоді згадайте, як вчилися ходити. Ви відразу, тільки-тільки народившись, зіп’ялись на ноги? Чи трішки проходили рачки? Ви хоча б раз задумувались, що навчитися ходити було важко й теж вимагало зусиль, адже пригадайте скільки разів ви при цьому боляче падали? Можливо було б краще бродити рачки все життя, що залишилось? Ні? Чому?
Незважаючи на пролиті сльози і кількість синяків, дитина все одно навчиться ходити. Їй же цікаво побачити світ, у якому вона живе. Їй цікаво все!Якщо ви можете зрозуміти, що мета вашої життєвої подорожі не більш цікава ніж сам процес подорожі, ви вже на шляху до вершини!
Поруч із усім цим, необхідно усвідомлювати й інший фактор: лідери піднімаються вгору не по головах, на які він наступає, а по плечах людей, які штовхають його вверх.
Визначившись з тим, хто такий лідер та чому вам варта прагнути до лідерства, повернемо розмову в бік того, які якості йому необхідні для того щоб отримати статус лідера.
Отже розпочнемо.
- Вміння поставити мету: від цього багато в чому залежить успішність як лідера та і його групи, адже можна поставити мету занадто просту, досягнення якої не принесе групі та її лідеру особливих дивідендів, а можна замахнутись на щось зовсім нереальне і безплідні спроби дістати зірку з неба, врешті-решт розвалять колектив.
- Інтелектуальні здібності, освіченість: мало того, що лідер повинен бути розумним, він не повинен зупинятися у своєму розвитку, тому, що високий інтелектуальний і освітній статус – одна з головних умов високого авторитету.
- Здатність приймати рішення і нести за них відповідальність: командувати і роздавати вказівки можуть всі, а от прийняти рішення в ситуації, коли від цього рішення багато залежить, це і є ознака справжнього лідера. Втім, не менш важлива здатність взяти на себе відповідальність і вміння цю відповідальність нести і в разі невдачі і одвічного питання: «Хто винен?» не розводити руками, а чесно сказати: «Я тут лідер, тому винен я».
- Уміння визнавати свої помилки: це складно для кожної людини, але для лідера це життєво важлива якість – якщо вона відсутня, неминуче перекладання їх на чиїсь плечі, що в підсумку підриває позиції будь-якого лідера.
- Організаторські і комунікативні здібності: без цього людина не може бути лідером, адже для того, щоб об’єднати групу навколо себе і очолити її, потрібно, по-перше, шляхом спілкування з більшістю членів колективу, заручитися їхньою підтримкою, по-друге, організувати їх діяльність, розставити по позиціях, сформулювати загальну мету і конкретні завдання, тобто проявити талант організатора.
- Поєднання впевненості в собі і врівноваженості: в ідеалі ці дві якості повинні бути сторонами однієї медалі, щоб лідерські якості та вміння настояти на своєму не заважали здатності тверезо оцінювати ситуацію і не рубати з плеча.
Можна довго сперечатись, які з них більш важливі, але це не принесе жодного позитивного результату. За своєю значущістю вони рівносильні. А ось про те, як правильно розвивати їх у собі ми поговоримо під час нашої наступної зустрічі, вже зовсім скоро – через місяць.
ІІІ. Заключна частина
(Підбиття підсумків. Рефлексія.)
І на завершення хочу кожному із вам подарувати невеличкий подарунок, який не тільки буде вам нагадувати про сьогоднішню нашу зустріч, а й стане гідним супутником на шляху до досягнення поставленої мети. Цим подарунком служитиме «Щоденник Лідера», який був розроблений мною спеціально для вас.
А також хочу сказати наступне: ви в змозі стати лідером для оточуючих людей лише в тому випадку, коли ви станете лідером для себе самого. Іншої дороги немає.
Якщо ви не вмієте відповідати за самого себе, то відповідати за інших людей ви теж не зможете.
Якщо ви не можете мотивувати себе особисто на активні дії, то ви також не зможете мотивувати інших людей.
Вправа «Кольорова феєрія».
(Проводиться за допомогою заздалегідь підготовлених стікерів двох кольорів – червоний та чорний, які є на столі у кожного учасника. Завдання учасників заходу полягає у тому, щоб на запитання ведучого заходу «Чи став для вас корисним даний семінар?» підняти у гору стікер, який відображатиме їхню думку. Червоний стікер – відповідь «так», а чорний – «ні».)
Дякую! Саме те що шукав. Я педагог-організатор і працюю весь час з активом шкільного самоврядування. І час від часу, хочемо ми того чи ні, а діти закінчують школу і йдуть своїм шляхом. Тому рано чи пізно доводиться формувати новий актив членів шкільного самоврядування. Це насамперед актив лідерів, тих учнів, які будуть працювати разом з вами, вчителями і учнями, займатись організацією дозвілля в навчальному закладі. Ваш матеріал дуже пригодиться мені в роботі. Ви в цікавій формі показали, як можна виховувати лідерські якості, формувати компетентних особистостей, лідерів в умовах сучасної школи. Дуже вам вдячний!
Прагнення вести за собою, бути першим завжди й в усьому цілком природне та закономірне, особливо в дитячому середовищі. А хто він такий, сучасний лідер? Які якості потрібно розвинути, щоб досягти цього статусу? Відповіді на ці актуальні питання пробує дати Світлана Євгенівна і її висновки будуть корисними всім, хто дбає за розвиток особистості.
Пані Світлано! Ваш матеріал чудовий, змістовний, доступний, показує, хто такий лідер та чому варто прагнути до лідерства, які якості йому необхідні. Щиро дякую!!!