Як розвивати уяву дітей

Уява долає довгий шлях розвитку. Вона виникає у ранньому дитинстві. Особливо помітною уява є в дошкільному віці, в дитячих іграх. У грі діти беруть на себе різні ролі (льотчика, шофера, лікаря, Баби Яги, пірата тощо). Необхідність поводитися відповідно до прийнятої на себе ролі потребує активної роботи уяви. Крім цього, необхідно уявити предмети, яких бракує, та саму ситуацію гри.

Кажуть, що нібито найрозвинутішу уяву має саме дошкільник. Однак це не так. Багатство уяви залежить від життєвого досвіду людини. У дитини досвід бідніший, ніж у дорослого, тому матеріалу для створення образів уяви у неї менше. Але дитина менше контролює себе, тому вона легше відволікається від реальності. Крім того, образи уяви у дитини досить часто емоційно насиченіші, ніж образи уяви дорослого.

Старший дошкільний та молодший шкільний вік уважають сен- зітивними для розвитку творчої уяви, фантазії. Розмови дітей відображають їх уяву, фантазію. В їх розповідях, розмовах реальність і фантазії нерідко змішуються, образи уяви діти можуть переживати як реальні. їх переживання настільки сильні, що дитина відчуває необхідність розповісти про це. Такі фантазії досить часто оточуючі сприймають як брехню. Психологічної консультації часто потребують батьки та педагоги, які переживають за те, що діти брешуть. Психолог рекомендує проаналізувати, чи намагається отримати дитина своєю розповіддю якусь вигоду. Якщо ні (а найчастіше так і є), то ми маємо справу з фантазуванням, вигадуванням історій, а не брехнею. Дорослим у такому випадку корисно залучитися до гри дітей, продемонструвати, що їм подобаються ці історії, але саме як прояв фантазії. Узявши участь у такій грі, дорослий повинен чітко визначити межу між грою, фантазією та реальністю.

Без достатньо розвинутої уяви не може успішно відбуватися навчальна робота школяра. Чим більше братиме участь уява в усіх пізнавальних процесах дошкільника та школяра, тим більш творчою стане його навчальна діяльність.

Основна умова розвитку уяви дитини — залучення її до різноманітної діяльності. Водночас із розвитком дитини розвивається її уява. Чим більше дитина бачила, чула, співчувала, тим більше вона знає, тим продуктивнішою є активність її уяви, фантазії, але проявляються вони по-різному, залежно від індивідуальних здібностей дитини.

Перш за все діти перетворюють реальність на уяву. Іноді дитина не може засвоїти навчальний матеріал тільки тому, що не може уявити те, про що розповідає вчитель або написано у підручнику.

Для інших дітей будь-яка ситуація — матеріал для діяльності уваги. Коли дитину звинувачують за неуважність на занятті чи уроці, вона не завжди буває винною: вона намагається слухати, а в її голові бринить інше життя, виникають образи, яскравіші та цікавіші, ніж те, про що розповідає вихователь чи вчитель.

Ці особливості уяви необхідно враховувати. Розвивати уяву мож¬на по-різному, але обов’язково в такій діяльності, що без фантазії не матиме бажаних результатів.

Велике значення для розвитку творчої уяви дитини мають різні гуртки: художні, літературні, технічні, юних натуралістів.

Шановні батьки! Подумайте над тим, як розвинута фантазія вашої дитини, заповнивши опитувальник.

Підраховують суму отриманих балів.

Результати

14-16 балів: дитина має буйну фантазію. Якщо її вміло спрямовувати, то життя дитини стане значно багатшим та уява принесе багато радості дитині та оточуючим;

9-13 балів: фантазію дитини не можна назвати слабкорозвиненою, але вона потребує тренування та розвитку;

6-8 балів: швидше за все, дитина — реаліст. Певною мірою це збіднює її життя. Вона потребує допомоги, грамотного стимулювання фантазії.