Загадки як дидактичний матеріал до вивчення фонетики

Автор: Учитель української мови та літератури Ситар Володимир Григорович

Пропонуємо ряд завдань, які можуть прислужитися вчителеві під час опрацювання всіх тем розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» в V класі.

Вивчаючи тему «Звуки мови і звуки мовлення», учні розгадують мета-грами, слова-відгадки записують в зошити, підкреслюють однакові частини слів і вимовляють звуки, якими вони різняться.

1. З к дерева захищає і на них вона завжди; з н звірятко заховає, коли треба, від біди, з г з-за хмари виглядає, шапку сніжну не скидає. (Кора-нора-гора).
2. На неї птах сідає, вона його гойдає, а г на б змінить, — звірятком стане вмить. (Гілка — білка).
3. На Далекому я Сході — і завжди в морській воді: коли к на г заміниш, — стану деревом тоді. (Краб — граб).

За допомогою слів-відгадок закріплюємо поняття про фонеми як звуки, завдяки яким різняться слова та їх форми.

Під час вивчення матеріалу про голосні і приголосні звуки та позначення звуків мови на письмі доцільно виконати такі вправи:

1. Відгадати загадки. Слова-відгадки записати і полічити в них голосні та приголосні звуки; встановити відмінність між ними.

1. Без рук, без сокири, а зроблена хатина. (Гніздо).
2. Що то за гість, що темряву їсть? (День).
3. Повернулося до сонця золоте денце. (Соняшник).
4. Не звір, не птиця, а ніс, як спиця. (Комар).
5. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє. (Дерево).
6. Вам розкаже всі пригоди, а сама мовчить ізроду. (Книжка).
7. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Письмо).

2. Відгадати загадки. Слова-відгадки записати у два стовпчики: в перший — слова, у яких є відповідність між звуковим і буквеним складом, у другий — слова, у яких такої відповідності немає.

1. Не мотор, а, шумить, не пілот, а. летить, не гадюка, а жалить. (Бджола).
2. Без рук, без ніг, тільки з рогами, а ходить попід небесами. (Місяць).
3. Як подивишся на нього, бачиш в нім себе самого отаким, яким буваєш. Що це, друже? Відгадаєш? (Дзеркало).
4. На городі молода пишні коси розпліта, у зеленії хустинки золоті хова зернинки, (Кукурудза).
5. Стоїть півень на току в червоному ковпаку. (Мак).
6. Біла латка, чорна латка по дереву скаче. (Сорока).
7. Стоїть дід над водою і хитає сивою головою. (Очерет).

Опрацьовуючи звукове значення букв я, ю, є, ї, пропонуємо дітям кілька завдань на матеріалі загадок.

1. Виписати із загадок слова, в яких букви я, ю, є позначають два звуки. Відгадати загадки.

1. Білі зубки має, але все ховає. Довгі коси має, та не заплітає. (Кукурудза).
2. Поясок ясний зіткала, небеса оперезала, після дощику з’явилася — ніжнобарвно за­іскрилася. (Веселка).
3. Я труд поважаю: все літо літаю у поле, до гаю, збираю медок із різних квіток. Кого не злюблю, то жалом колю. (Бджола).

2. Переписати загадки, відгадати їх. Підкреслити хвилястою лінією слова, у яких букви я, ю, є позначають два звуки.

1. Один з трубою тягне всіх за собою. (Паровоз).
2. Крильми махає, а не літає. (Вітряк).
3. Дуже люблять молодця, а б’ють його без кінця. (М’яч).
4. У вогні народився, бензину напився і в поле з’явився. (Трактор).
5. Без дров, без огня, а світить і гріє щодня. (Сонце).
6. Вертиться, крутиться, ніколи не стане, на нім живуть люди, і гори, і ями. (Земля).

3. Відгадати загадки, слова-відгадки записати, цифрами позначити кількість звуків і букв.

1. Улітку сірий, взимку білий. (Заєць).
2. Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик).
3. Хоч не шию я ніколи, та голок завжди доволі. (Їжак).
4. Ні електрика, ні гас, світить всюди в нічний час. (Місяць).
5. Вам його дано, а люди користуються. (Ім’я).

4. Відгадати загадки, виписати слова з буквою ї, встановити її звукове значення.

1. Стоїть вулик придорожній, уночі завжди порожній. (Школа).
2. Норовисті коні в Льоні — не їдять нічого коні, по землі не йдуть і край: лід, будь ласка, їм давай. (Ковзани).

До аналізу звукового значення букв я, ю, є, ї треба звертатися також і під час опрацювання інших тем. Якщо вчитель переконаний, що учні добре засвоїли цей матеріал, то вправи можна ускладнити, наприклад: пояснити, чому у словах з м’яким знаком: їсть, стоїть, їдять букв стільки ж, скільки й звуків.

Під час опрацювання тем «Склад» та «Наголос» завдання вчителя полягає в тому, щоб навчити дітей не лише ділити слова на склади, а й правильно їх характеризувати; із скількох звуків утворений склад, який із складів відкритий, а який закритий, які склади наголошені і ненаголошені тощо. Для виконання таких завдань можна скористатися тематичними групами загадок: знаряддя праці, види транспорту, шкільне приладдя і т. ін.

І.

1.  Маленькі будиночки по місту на рейках біжать, хлопчики й дівчатка у будиночках сидять. (Трамвай).
2. Полотно, а не доріжка, кінь біжить сороканіжка. (Поїзд).
3. Тріскотить, а не коник, летить, а не птах, везе, а не кінь. (Літак).
4. І не сани, і не віз — їхать добре, аби вліз. (Човен).
5. Ніг немає, а по дорозі ганяє. (Автомашина).

ІІ.

1. У лісі родилася, на дровітні робилася, а в руках плаче. (Скрипка).
2. Сам пустий, голос густий, дріб вибиває, дітей збирає. (Барабан).
3. То товщає, то худне,— на весь дім голосить. (Гармонія).
4. За лісом, за пралісом золота корова риче. (Трембіта).
5. Є деревце — не полінце, шість дірочок має, весело співає. (Сопілка).

Подані загадки можна використати також під час вивчення теми «Алфавіт (абетка, азбука)», ставлячи перед учнями завдання: згрупувати слова-відгадки в алфавітному порядку.

Програма для V класу передбачає вивчення правил вживання м’якого знака та апострофа. Поряд з вправами, вміщеними в підручнику, вчитель може запропонувати дітям ще й такі завдання:

1. Записати під диктовку загадки і відгадати їх. Поставити, де треба, апостроф.

1. Де йшла сотня косарів — вийшло п’ять богатирів; косять, в’яжуть заодно і молотять на зерно. (Комбайни).
2. Хвіст — як ниточка, сама — як калиточка, а очі — як сім’я. (Миша).
3. Висить груша, а не з’їсти. (Електролампа).
4. Запросили люди гостю, щоб з’явилась ні пішки, ні возом, ні полем, ні дорогою і стала між літом і зимою. Хто вона? (Осінь).

2. Виписати із загадок слова з м’яким знаком і пояснити правила його вживання в кожному випадку. Відгадати загадки.

1. Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова).
2. Маленьке, біленьке, а весь, світ покриває. (Сніг).
3. Що тільки зимою росте? (Бурулька).
4. Кругленьке, горбатеньке, коло нього мохнатеньке; як прийде біда, то тече вода. (Око).
5. Весною біжить, взимку лежить. (Сніг).
6. Стоїть хлопчик під пеньком, накрив голову брильком. (Гриб).
7. Тече-тече — не витече, біжить-біжить — не вибіжить. (Річка й береги).
8. Голубий намет увесь світ накрив. (Небо).
9. По полю бродить, зерно молотить, жне, косить — хліба не просить. (Комбайн).

Під час вивчення чергування у з в та і з й учням можна дати таке завдання: пояснити вживання у, в та і, й в наведених загадках:

1. І не дівка, а червоні стрічки носить. (Калина).
2. У городі два сади, один цвіте, другий — ні. (Картопля).
3. Ішов довгов’яз, у землю ув’яз, з землі всіх повиганяв. (Дощ і рослини).
4. Зимою й літом маяче зеленим цвітом. (Сосна чи ялина).
5. У хліві два ряди баранців і всі біленькі. (Зуби).

Коли опрацьовуємо з учнями розділ «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія», особливу увагу слід приділити розвиткові фонематичного слуху учнів, умінню розрізняти звуки в різних їх варіантах, правильно вимовляти слова і т. ін. Подані нижче вправи-загадки сприятимуть свідомому засвоєнню орфоепічних норм.

1. Виразно прочитайте загадки, назвіть голосні звуки в наголошених складах. Як вони вимовляються?

1. У батька-дубочка не злічиш синочків.
   Про них він дбає,
   Кожного мисочкою наділяє. (Жолуді).

2. В лісі вирізана,
   Гладенько витесана.
   Співає, заливається.
   Як називається? (Сопілка).

2. Виразно прочитайте і запишіть під аудіозапис подані загадки, а потім прислухайтесь, чи правильно ви вимовляєте е та и в наголошених і ненаголошених складах.

1. Червоненька, маленька, солоденька, дітям миленька. (Цукерка).
2. Темна, мов осіння ніч. Незамінна в школі річ. (Класна дошка).
3. Навіть в спеку, відчайдуха,
   Не скидає він кожуха.
   Взимку ж холоду боїться.
   Лізе до барлогу грітись. (Ведмідь).

4. Маю плаття золотеньке,
   Гнучкі, ніжні віти.
   Кору білу, стан тоненький.
   Як я звуся, діти? (Береза).

3. Прочитайте загадки, виразно вимовляючи тверді та м’які звуки у словах.

1. Чорні криві, від роду німі, а стануть у ряд — враз заговорять. (Літери).
2. Не дерево, а листя має, говорить вірші, казки оповідає. (Книжка).

4. Прослухайте загадки, відгадайте їх. Встановіть, у яких словах є м’який приголосний, що не має парного твердого.

1. Лиш один ряд зубів, а цілий пень перекусить. (Пилка).
2. Ходить пані по майдані, куди гляне — трава в’яне. (Коса).
3. Біг пес через овес — заросився, вийшов на шлях — осушився. (Коса).
4. Довго нема мене — все в’яне, а як прийду — знов оживає. (Дощ).
5. Зайде в дім — не виженеш дрючком, прийде час — само вийде. (Сонячне проміння).

5. Уважно прослухайте загадки. Скажіть, у якій загадці глухих приголосних менше.

1. Чорне рядно всіх людей накрило. (Ніч).
2. Золотий бубон по воді плаває. (Сонце).

6. У якій загадці дзвінких приголосних більше?

1. Сивий віл випив води повен двір. (Мороз).
2. Не кінь, не віл, а прив’язаний. (Гарбуз).

Щоб діти навчилися на слух розрізняти дзвінкі, глухі звуки, необхідно частіше тренуватись у правильній вимові їх, у записуванні тексту зі словами, у яких, замість крапок, треба вставити букви на позначення дзвінкого чи глухого приголосного:

1. Бе… рук, бе… ні…, а всі… кладе на постіль. (Сон).
2. Бра… з братом чере.. дорогу живуть, а один одного не бача…ь. (Очі).
3. Велике-велике ря…но, а в ньому багато яєць. (Небо і зорі).
4. Криве, горбатеньке по ниві побі…ло, весь хлі… повалило. (Коса).

Залежно від рівня підготовки дітей пропонований матеріал учитель може використати на свій розсуд. Важливо, щоб загадки послужили засобом зміцнення знань школярів, а мовна синтаксична і стилістична довершеність цього виду народної творчості дасть змогу збагатити їхній словниковий запас, навчить говорити образно, чітко, стисло.