Заняття психологічної підтримки для учнів 9-х та 11-х класів, вчителів і батьків

Автор: практичний психолог Дудка Вікторія Василівна

Матеріал публікації присвячений профілактиці стресів, зокрема перед іспитами та проходженням ЗНО пропонуються заняття психологічної підтримки, які розраховані не тільки для учнів 9-х та 11-х класів, а й батьків та вчителів. Але перш за все, важливо познайомити не тільки дорослих, а й дітей з впливом стресових ситуацій на наше здоров’я і разом дійти висновку, що таких неприємних випадків можна уникнути, бути готовими до них. Як показує практика, матеріали лекції для батьків на тему: «Стресові ситуації в житті людини» та занять є цікавими і корисними не тільки дорослим, а й учням 9-11-х класів.

---

Однією з найважливіших проблем, що вирішуються в школі, є проблема соціально-психологічної адаптації підлітків та юнаків до школи й до сучасного життя в цілому. Існує багато умов, реалізація яких веде до успішних результатів. Однією з таких необхідних умов є прийняття себе. Абсолютно всі учасники навчально-виховного процесу потребують психологічної підтримки – спеціальної роботи над розвитком уміння приймати себе, такими як є, не переоцінюючи та, навпаки, не недооцінюючи свої можливостей. Наступною необхідною умовою є навички порядної поведінки. Як дітей, так і дорослих потрібно навчати взаємодіяти з іншими, якщо хочемо досягти партнерських стосунків.

Однією з головних навичок такої поведінки є підтримка. Підтримка – це психотехнічний прийом, що є основним мотивуючим фактором навчання. Підлітки та юнаки, прагнучи незалежності, яка проявляється в зовнішніх формах поведінки, потребують психологічної підтримки, і не отримуючи її, мають високу тривожність та низьку стресостійкість. Таким чином, засвоєння навички надавання та прийняття психологічної підтримки є важливим у вирішенні багатьох значущих для всіх завдань, особливо у боротьбі зі стресами.

З метою профілактики стресів, зокрема перед іспитами та проходженням ЗНО пропоную проводити заняття психологічної підтримки, які розраховані не тільки для учнів 9-х та 11-х класів, а й батьків та вчителів. Але перш за все, важливо познайомити не тільки дорослих, а й дітей з впливом стресових ситуацій на наше здоров’я і разом дійти висновку, що таких неприємних випадків не можна уникнути, але до них можна готуватися і боротися. Як показує практика, матеріали лекції для батьків на тему: «Стресові ситуації в житті людини» були цікавими і корисними не тільки дорослим, а й учням 9-11-х класів.

Рекомендації щодо проведення занять

психологічної підтримки

Заняття, особливо перше, ефективно проводити у присутності дітей, батьків і вчителів. Це можуть бути батьківські збори, години спілкування.

Перед проведенням занять можна вивісити оголошення приблизно такого змісту:

За тривалістю кожне заняття розраховане на 2 години, але за необхідності можна розбити на кілька занять по 1 годині. Все залежить від потреб та рівня сприйняття учнями. Заняття психологічної підтримки проводяться у певній послідовності:

Заняття 1. «Вчимося володіти собою».

Заняття 2. «Повіримо в себе».

Заняття 3. «Вчимося боротися зі стресами».

Подані заняття сприяють формуванню в учасників умінь знімати нервове напруження, долати психологічні бар’єри та зниженню рівня почуття тривожності, розвитку впевненості та стресостійкості. У зміст занять включено: тест «Стан нервової системи», психологічні поради та прийоми «Як вести себе в стресових ситуаціях і як їх попереджати?», притчі, рольові ігри, вправи психогімнастики, вправи на релаксацію.

Матеріали лекції для батьків на тему: «Стресові ситуації в житті людини»

«Всупереч пересічній думці, ми повинні – та й не в змозі – уникати стресу. Але ми можемо використати його й насолоджуватися ним, якщо краще пізнаємо механізм його впливу і виробимо відповідну філософію життя»

 Г.Сельє

Погодьтеся, все наше життя – це періодичні стресові напруження та розрядки. Стресових ситуацій багато, і всі вони різноманітні, а головне застрахуватися від них неможливо, тому необхідно знати й уміти застосовувати різні способи виходу з них.

Стрес – це не те, що з нами трапляється, а те, як ми сприймаємо це. Стрес може бути як небезпечним, так і корисним, і в деяких випадках стрес навіть захищає нас. Не вірите? Спробуємо, переконатись в цьому.

Уявіть собі, що ви переходите вулицю, аж раптом… З-за повороту вилітає авто. Ви ринулися вперед і раптом завмерли на місці. І все це завдяки стресу. Авто промчало повз вас. Уявіть, що б сталося якби вас не зупинив стрес? Ви б опинилися під колесами авто. Дякуючи стресу, ви залишилися живими.

Невеликий рівень стресу робить нас зібранішими на іспитах, дозволяє краще виступити на змаганнях, ніж на тренуваннях. У такі моменти відчуваєш підйом, внутрішню мобілізацію, багато, що виходить краще, ніж коли. Такий стан називають еустресом.

Інша річ, коли напруження стає надмірним. Воно утрудняє ефективне виконання діяльності. Виникає або загальмованість або надмірна метушня, яка заважає зібратися. Все це призводить до отримання небажаних результатів і викликає стан незадоволення, роздратування, гніву або злості. Все звичайно не на користь здоров’ю. Такий надмірний руйнівний, дезорганізуючий, демобілізуючий стрес, називається дистресом. Саме він небезпечний. Найсильнішим стресом є невдача, ганьба, образа. Все це дуже неприємно. На жаль, ми нерідко схильні переоцінювати негативні результати наших дій, згущувати фарби, перебільшувати невдачі. Звідси в нашій уяві виникають занадто сильні та різкі слова: «крах», «трагедія», «провал», «кошмар», «жах».

Кожна людина має свій «поріг чутливості» – той індивідуальний рівень напруженості, до якого ефективність діяльності підвищується. Але якщо вплив стресогенного фактору підсилюється та стає вищим за поріг чутливості, у людини підвищується внутрішня напруженість, а ефективність її діяльності знижується аж до повного її руйнування. Отже, жити й працювати взагалі без стресу неможливо, та й шкідливо: психофізіологічна й інтелектуальна системи людини старіють без необхідності застосовувати певні зусилля. В такому разі може настати депресія, байдужість, відчуття туги і нудьги. Та, переступивши індивідуальний поріг за силою впливу, стрес стає згубним. Має значення і тривалість стресового стану, особливо небезпечним є тривале перебування у стані стресу. Наприклад, за 10-15 років роботи в екстремальних умовах організм людини зношується так, немов би вона перенесла найтяжчий інфаркт. І навпаки, короткочасний сильний стрес активізує людину, наче «струшує» її. Парадоксальним є те, що чим більше ви будете намагатися жити і працювати розмірено       й спокійно, то тим більше вас буде руйнувати стрес. Жити без стресів не може ніхто, але розумній поведінці в стресових ситуаціях може навчитися кожен. То ж давайте разом вчитися долати стреси, і будемо психічно здоровіші!

---

Заняття 1.

Тема. «Вчимося володіти собою»

Мета: вчити старшокласників та дорослих реально оцінювати себе і свої можливості, познайомити з стресовими ситуаціями та психологічними прийомами щодо їх подолання, формувати уміння знімати нервове напруження та розвивати навички стресостійкості.

Матеріали та обладнання: фломастери, аркуші, картки для виявлення стану нервової системи, конверти з порадами,

Форми проведення: заняття з елементами тренінгу

Хід проведення

І. Привітання

– Я рада зустрічі з вами. На скільки цікавим і потрібним буде наша з вами спілкування залежатиме від нас самих, то ж всі ми повинні бути:

– толерантні і взаємоввічливі;

– активні та відверті.

ІІ. Вступне слово психолога

– Чи згодні ви з твердженням, яке, мабуть, не раз чули від інших:

«Всі хвороби від нервів»?

– Якої ви думки з цього приводу? (Вислуховуються відповіді дітей та дорослих)

– Дійсно, в цьому твердженні чимала доля істини. Пропоную вам перевірити, в якому стані ваша нервова система.

ІІІ. Тест «Стан нервової системи»

– Перед вами картки з 9-ма кружечками, які ви будете зафарбовувати у два кольори: якщо хочете відповісти «так», то фарбуйте червоним, а якщо «ні» – то зеленим.

1. Чи гримаєте ви дверима, коли незадоволені або розсерджені виходите з кімнати?
2. Чи дратують вас речі, що розставлені по кімнаті, і які ви постійно зачіпляєте, проходячи повз них?
3. Чи втрачаєте ви контроль над собою в диспуті з іншими?
4. Чи перериваєте співрозмовника під час розмови?
5. Чи розмахуєте руками під час розмови?
6. Ви не можете втримати кінчиками пальців аркуш паперу так, щоб він не тремтів?
7. Чи говорите іноді ви самі з собою?
8. Чи можуть вас образити незначні дрібниці?
9. Чи довго ви не можете заснути ввечері?

Інтерпретація:

• Якщо на всі запитання ви відповіли «так», про що сигналізує червоний колір, знайте, ваше нервове напруження переходить за межі.
• Якщо ви відповіли «так» 7 разів – помітна тенденція «жити на нервах», що до гарних наслідків не приведе.
• Якщо серед ваших відповідей переважає зелений колір і тільки три «так», то можете вважати свою нервову систему в порядку.

ІV. Об’єднання в групи (діти об’єднуються в групи разом з дорослими)

• Для подальшої роботи об’єднаємося в групи, почергово називаючи кольори світлофора.

– Світ змінюється дуже швидко. Комфортно в ньому себе почуває лиш той, хто може швидко пристосовуватися до умов життя, що постійно змінюються, інші ж – часто є жертвами стресів.

V. Вправа «Асоціації» (учні в групах висловлюють асоціації)

• Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «стрес», напишіть можливі відчуття під час стресів.

– Отже, як бачимо, стрес – це реакція нашого організму на різні ситуації невдач та будь-які вимоги, що нам пред’являються. Незадоволення життям, хронічний розрив між бажаннями і можливостями, тривалі нервові навантаження здатні розрушити самий міцний організм. Жити без стресів не може ніхто, але розумній поведінці в стресових ситуаціях може навчитися кожен.

VI. Перед вами майбутня відповідальна справа – іспит чи ЗНО попрацюйте у своїх групах і спробуйте дати поради:

• для І групи – для того, щоб уникнути небажаних результатів, що ведуть до стресових ситуацій.
• для ІІ групи – як діяти під час іспиту або ЗНО.
• для ІІІ групи – як діяти, коли з вами трапилося неочікуване і неприємне.
• А тепер прислухайтеся порад психологів, які знайдете у конвертах

Поради і психологічні прийоми

«Як вести себе в стресових ситуаціях і як їх попереджати?»

1. Перед вами майбутня відповідальна справа – іспит чи ЗНО, спробуйте багато разів уявляти та осмислювати цю подію, таким чином ви допомагаєте своєму організму звикати до неї. Як відомо, звичне і знайоме хвилює менше, ніж невідоме і невизначене.
2. Подумки проаналізуйте те, що на вас чекає і задайте собі позитивну установку «Я справлявся з більш складними завданнями, справлюсь і з цим!» Однак пам’ятайте, що цей прийом може підвести занадто самовпевнених, якщо не підготуватися як потрібно.
3. Якщо ви заздалегідь підготуєте себе до можливої невдачі, внутрішньо переживши її, вам буде набагато легше не впасти у відчай, якщо отримаєте небажані результати.
4. Дуже важливо навчитися відключатися від невдач та неприємних спогадів, забувати про це хоча б на деякий час.

Китайський філософ Конфуцій говорив: «Быть обманутым и ограбленным – это значительно меньшая беда, чем продолжать помнить об этом».

5. І якщо ж з вами трапилося щось неочікуване та неприємне, то в цей момент великий ризик вчинити необдумано і спонтанно. В такому разі не слід поспішно діяти, особливо, якщо ви дуже роздратовані. «Гнів – поганий порадник», – говорили в давнину. Організм під дією стресу підготувався до захисту. Тільки тоді втома витіснить душевну біль і нервова напруга зменшиться, якщо ви займетесь фізичною роботою. Те неприємне, що трапилося, звичайно не зникне, але ви, зайнявшись чимось, трохи вгамуєтеся і зможете все спокійно обдумати і прийняти оптимально вірне рішення.

VII Вправа «Мандрівки в горах»

• Зараз ми з вами разом проробимо вправу, яка допоможе нам трохи відпочити і розслабитися.
• Встаньте всі, закрийте очі. Робимо глибокий вдих і уявляємо, що ви піднімаєтеся на гору, і ось ви на самій вершині. Видихаємо і з’їжджаємо згори вниз. (Повторюємо 3 рази, після цього ця вправа проводиться з відкритими очима.)

Обговорення

• Які почуття переповнювали вас, коли ви діставалися вершини?
• Що відчували, коли з’їжджали вниз?

VIII. Рефлексія. Вправа «Найважливіше» (всі утворюють єдине коло і висловлюють свою думку)

• Тепер давайте кожен по колу скажемо, що на цьому занятті було найважливішим для вас, що сподобалося, а що не сподобалося.

IX. Ритуал «Прощання» (всі стоять у колі, взявшись за руки).

• У кожного з нас є певна мета, якої нам дуже хочеться досягти, давайте ще раз сформулюємо її подумки, візьмемося за руки, піднімемо їх вгору, промовляючи слова «Ми будемо успішними!»

---

Заняття 2.

Тема. «Повіримо в себе»

Мета: вчити старшокласників знімати напруження та почуття тривоги, сприяння розвитку впевненості та подолання психологічних бар’єрів

Матеріали та обладнання: магнітофон, запис спокійної музики, картки з підписами ролі для рольової гри «Чарівник»

Форма проведення: тренінг

Хід проведення

І. Психогімнастика.

– Доброго дня! Ми починаємо з вами нове заняття. Давайте зараз трішки розігріємося і проробимо таку вправу: вам треба буде почергово один за одним говорити 2 фрази: «Мене звуть …» і «Я поважаю себе за те, що…».

ІІ. Розповідь притчі

– Продовжити сьогоднішню зустріч з вами я хотіла б однією притчею. Послухайте її.

Дві жаби забралися на кухню і потрапили до горщика зі сметаною. Положення було безнадійним, і одна з жаб не стала марно витрачати сили – і пішла на дно. Інша ж борсалася і незабаром відчула щось тверде: це вона збила з рідкої сметани тверде масло. Обперлася вона лапками на тверду масляну кульку і вистрибнула з горщика.

– Скажіть, яка в ній мораль цієї притчі?

– Дійсно, мораль – не занепадай духом, не вмирай раніше призначеного часу.

ІІІ. Вправа на релаксацію

• Зараз перш ніж продовжити наше спілкування далі, спробуємо розслабитися. (Включаю спокійну музику)

– Робимо глибокий вдих і під час видиху являємо цифри, які я називатиму: 3 – видихнув, 2 – видихнув, 3 – видихнув. Відчуйте, як ваше тіло розслабилося. У такому стані ви набираєтеся сили. Побудьте ще трішки в цьому стані, отримайте задоволення… Зробіть глибокий і повільний видих і на третій раз із вдихом відкрийте очі.

Обговорення

• Що ви відчували, коли виконували вправу?
• Чи вдалося насправді розслабитися?

ІV. Об’єднання учнів у 5 груп за допомогою назв квіток:     «Тюльпан», «Троянда», «Айстра», «Ромашка», «Фіалка».

V. Рольова гра «Чарівник»

(Діти в групах витягують з конверту ролі: Немовля, Чарівник1, Чарівник 2, Чарівник 3, Чарівник 4, психологу дістається роль автора. Дитина, яка отримала роль немовля виходить в центр своєї групи і сідає на стілець, закриває очі, а діти з ролями чарівників – навколо. Діти-Чарівники підходять до Немовля, беручи його з руку або поклавши руки на плече, промовляють слова. До кола запрошується кожний учасник групи.)

– У момент вашої появи на світ не були присутні чарівники, зараз ми це виправимо.

Чарівник 1: Як добре, що ти в нас народилася, така гарна дівчинка або як добре, що ти в нас народився, такий сміливий і розумний хлопчик. Ми на тебе чекали.

Чарівник 2: Ми сприйматимемо тебе таким, як ти є. Якщо ти припустишся помилки, ми зможемо зрозуміти тебе.

Чарівник 3: Бог посміхнувся, коли ти з’явився (-лася) на світ. Нехай фортуна тобі в усьому сприятиме.

Чарівник 4: Коли ти опинишся у скрутній ситуації, згадай про нас, чарівників, про те, що ми в тебе віримо, тебе підтримуємо.

– Кожен з вас побував в ролі Чарівників і Немовля. Чарівники дали вам якості, які, можливо, уже виявилися, а можливо, ще виявляться у вашому житті: мудрість, терпіння, витривалість. Якщо у вас є конкретне бажання і ви робите конкретні кроки для його виконання, то воно обов’язково здійсниться. Головне – цього дуже, дуже хотіти. Побудьте ще трішки у цьому стані. Насолодіться тим, що у вас все вдається. Коли зможете, відкрийте очі.

Обговорення

• Поділіться своїми почуттями, що ви відчували, коли з вами говорили Чарівники?

VI. Об’єднання в єдине коло для того, щоб потім об’єднатися у 2 кола за допомогою слів: «Вірю!» та « Не вірю!»

VII. Вправа «Я зможу!»

(Учасники утворюють 2 кола: внутрішнє і зовнішнє, стають один проти одного. Учасники внутрішнього кола загадують свою найближчу мрію, думають про неї, а ті, хто напроти – говорять: «Ти не зможеш!», а ті впевнено відповідають: «Я спробую і зможу!» або «Я постараюся і обов’язково зможу!» Потім учасники обмінюються ролями)

VIII. Рефлексія.

– Ваші враження від заняття.

– Що відчуваєте зараз?

– Що сподобалося? Не сподобалося?

IX. «Ритуал прощання»

– Станемо в коло, візьмемося за руки. На рахунок 3 – всі відводять руки назад, на 2 – вниз і на 1 – всі дружно вгору з вигуком: «Ми зможемо!»

---

Заняття 3.

Тема. «Вчимося боротися зі стресами»

Мета: сприяти розвитку умінь самоаналізу та навичок стресо-стійкості.

Матеріали та обладнання: одноразовий стаканчик, маркери, ватман із зображенням сходинок (кількість сходів відповідає кількості учасників), записані звертання, написи з частинами слів

Форма проведення: заняття з елементами тренінгу

Хід проведення

І. Привітання.

– Я рада вас бачити, мені приємно з вами працювати.

ІІ. Вправа «Сигнал гарного настрою»

• Сьогоднішню зустріч з вами пропоную вам почати з того, що ми всі візьмемося за руки і будемо посміхаючись, передавати «сигнали гарного настрою», дружньо потиснувши руку сусіда.

ІІІ. Психогімнастика «Крапка»

– Ще трішки розігріємося і проробимо таку вправу: встаньте, подивіться на стелю, знайдіть крапку на стелі і, дивлячись на неї, сідайте, потім погляньте на підлогу і на стіну.

ІV. Розповідь притчі

– Хочу знову розповісти вам одну притчу.

– До мудреця прийшов чоловік, і скаржиться: «Вдома неможливо жити, тому що дуже тісно і всі один одному заважають». Мудрець вислухав чоловіка і порадив йому завести козла. Чоловік здивувався, але послухався. Проходить деякий час і чоловік знову приходить до мудреця і знову скаржиться: «Жити стало ще тісніше. І так тісно було, так ще й козел заважає». Тоді мудрець порадив йому продати козла. Наступного разу приходить до мудреця і аж сяє від щастя, тому що від продажу тварини в будинку стало просторо».

– Який висновок можна зробити з даної притчі? (Треба звикнути до того, що проблеми в житті будуть завжди і викликатимуть незадоволення та слід правильно реагувати на них.)

– Давайте перевіримо.

V. Вправа «Стаканчик»

• Уявіть, що цей стаканчик – місце, куди ви можете помістити найтаємніші почуття та бажання.
• Покладіть подумки у нього те, що для вас дійсно дуже цінне і важливе.
• Ось тепер у цьому стаканчику те, що ви любите і чим дорожите.

(Потім стаканчик згинається та зовсім ламається)

Обговорення

– Що ви відчули зараз?

– Чи були ви готові до такого?

– Коли виникають такі самі почуття?

– Дійсно, схожі відчуття ми відчуваємо в стресових ситуаціях. Ці неприємні відчуття – це реакція на стрес, на проблеми, які виникають у нас.

– Куди ці почуття потім діваються? (Вони повинні якось виходити зовні, можливо це гнів, образа чи сльози)

VI. Вправа на розслаблення «Чарівні слова»

• Давайте спробуємо подолати ці неприємні відчуття?
• Сядьте зручніше, спина розслаблена торкається спинки стільчика, руки спокійно лежать на колінах. Закрийте очі. Зробіть глибокий вдих і повільно видихніть. Промовляйте про себе слова, які виникають у вашій уяві: «краса», «ніжність», «тиша» – ви відчуваєте себе спокійніше і впевненіше.
• Ось так неприємні відчуття можна подолати, пригадавши і подумавши про щось гарне і приємне.

VII. Об’єднання у 3 групи за допомогою слів «Гарно!», «Весело!», «Радісно!»

VIII. Вправа «Твоя порада» (робота в групах)

• Уявіть, що кожна ваша група працює на популярному молодіжному радіо, і вам телефонують слухачі 15-17 років зі своїми проблемами. Всі вони потребують вашої поради та допомоги у вигляді підтримки. Ваші поради ви записуєте на аркушах однією фразою або побажаннями.

Звертання 1. Що робити, якщо я витягнув білет, і не знаю про що говорити.

Звертання 2. Я на ЗНО, саме тестування ще не почалося, а у мене вже тремтять руки і ноги. Порадьте, як заспокоїтися?

Звертання 3. Після екзамену я чекаю результату і дуже переживаю, не знаходжу собі місця.

Обговорення

• Які відчуття у вас виникали, коли ви комусь давали пораду?
• Таким чином даючи поради іншим, ви самі стаєте впевненіші.

ІХ. Об’єднання учасників в пари за частинами слів: радіс-но, весе-ло, приєм-но, гар-но, клас-но, прекрас-но, здоро-во і т.д.

Х. Вправа «Похвала»

Перший учасник починає розповідь зі слів: «Мені в собі не подобається…», а другий, вислухавши, повинен відреагувати, починаючи словами: «Все одно ти молодець, тому що…» Потім учасники обмінюються ролями.

ХІ. Рефлексія. Вправа «Продовжіть речення»

• Під час заняття я зрозумів (-ла), що …
• На місці ведучого я …

ХІІ. Вправа «Сходинка до успіху»

(Учасники стають колом, в середині стіл, на якому ватман і маркери)

– І на закінчення давайте додамо собі впевненості до успіху

На цьому ватмані сходинки, у кожного з вас один крок до успіху. Вам треба на сходинці написати ім’я свого сусіда з правого боку і додати або побажати йому позитиву для того, щоб він став успішнішим.

Список використаної літератури

1. Гарбузов В.И. Практическая психотерапія или как вернуть ребенку и подростку уверенность в себе, истинное достоїнство и здоровье. – Санкт-Петербург: АО «Сфера», 1994.

2. Гончаренко Т. Робота психолога з батьками. – К.: Вид. дім «Шкіл.світ»:Вид. Л.Галіцина, 2006.

3. Петрусинский В.В. Игры – обучение, тренінг, досуг. – М: Новая школа, 1998.

4. Римский С, Римская Р. Практическая психология в тестах, или Как научиться понищать себя и других. – М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2001.

5. Рогов Е.И. Настольная книга школьного психолога в образовании. – М.: Владос, 1995.

6. Скворчевська О.В. Ігрові методики роботи з учнями 5-9 класів. – Х.: Вид.група «Основа»: «Тріада+», 2007.

7. Снайдер Д. Практическая психология для подростков, или Как найти свое место в жизни. – М., 1999.

8. Фалькович Т.А., Толстоухова Н.С., Высоцкая Н.В. Подростки ХХIвека. Психолого-педагогическая работа в крихисных ситуаціях: 8-11 классы. – М.:ВАКО, 2006.